Розрада для тих, хто помирає

Як поводитися в останні години життя хворого? Д-р Ортіц, поради якої згадувалися раніше, каже: «Нехай хворий висловить свої останні прохання. Уважно слухайте. Якщо можливо, виконайте його прохання. А якщо ні, то чесно про це скажіть».

У свій передсмертний час дехто хоче побачитись з близькими їхньому серцю людьми. Григорій радить: «Допоможіть хворому поспілкуватися з ними, навіть якщо через брак сил розмова буде короткою». Кілька слів по телефону чи спільна молитва можуть дуже підбадьорити того, хто помирає. Крістіна з Канади, яка за короткий час втратила трьох близьких людей, пригадує: «Чим ближче до смерті, тим більше вони потребували, щоб співхристияни молилися за них».

А чи варто стримувати сльози в присутності того, хто помирає? Ні. Якщо ви плачете біля хворого, в нього з’являється нагода заспокоїти та підбадьорити вас. У книжці про те, як доглядати за невиліковно хворими, сказано: «Надзвичайно зворушливо чути слова розради від хворого. Пам’ятайте, що для нього теж дуже важливо потішати інших». Хворий довший час був безпорадним і отримував багато уваги й піклування. Тож коли хворий несе розраду близьким, він знову почувається дбайливим другом, батьком чи матір’ю.

Зрозуміло, не завжди можна бути поряд з близькою людиною в останні години її життя. Проте, якщо є така нагода, відверто поділіться з нею своїми почуттями, про які, можливо, ніколи раніше не говорили. Щоб підтримати хворого, можете взяти його за руку і тримати її аж до кінця. Навіть коли здається, що хворий вже ні на що не реагує, попрощайтеся з ним, запевніть у своїй любові та висловіть надію на вашу зустріч після воскресіння (Йова 14:14, 15; Дії 24:15).

Зробіть усе можливе, аби перед смертю хворий відчував, що його люблять. І коли ви будете згадувати про втрату близької людини, вас не мучитиме сумління і не виникатимуть гіркі почуття. Тоді про вас можна буде сказати: «Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом» (Приповістей 17:17).

[Вставка на сторінці 27]

Зосереджуйтесь на людині, а не на її стражданнях. Це позитивно вплине і на вас, і на хворого

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 29]

Волевиявлення невиліковно хворого

  У багатьох країнах дбають про те, аби невиліковно хворі зустріли смерть у спокої, не втративши почуття власної гідності. Тому варто заздалегідь скласти офіційний документ з волевиявленням хворого, зокрема щодо того, де померти — вдома чи в хоспісі.

Документ з волевиявленням:

• посприяє співпраці лікарів з рідними;

• звільнить рідних від прийняття деяких рішень;

• допоможе уникнути небажаних, непотрібних, радикальних чи дорогих методів лікування.

Цей документ може містити таку інформацію:

• ім’я медичного представника хворого;

• лікування, яке хворий прийматиме чи не прийматиме, якщо його стан погіршиться;

• ім’я лікаря, котрий знає хворого і його волю.

[Ілюстрація на сторінці 26]

Зосереджуйтесь на особистості хворого, а не на його теперішньому стані