- •Інформаційна система, її архітектура та життєвий цикл.
- •Характеристика моделей даних (реляційна, пост реляційна, багатовимірна, ієрархічна, мережева, об’єктно-орієнтована).
- •Характеристика реляційної структури даних (заголовок та тіло таблиці, типи даних, поняття домену).
- •Зв’язування таблиць та контроль цілісності зв’язків.
- •Загальна характеристика мови структурованих запитів sql. Синтаксис команди select.
- •Групування записів та використання агрегуючих функцій мови sql.
- •Команди мови sql, призначені для додавання, видалення, модифікації даних.
- •Використання підпорядкованих запитів в мові sql.
- •Організація внутрішнього рівня субд (сторінкова організація файлів, індекси, хешування, кластеризація).
- •Характеристика розподілених баз даних та моделі «клієнт–сервер».
- •Типи гіс та вкажіть галузі їх використання.
- •Просторові, тематичні, часові, асоціативні характеристики просторових об’єктів в гіс.
- •Способи організації просторової інформації у гіс.
- •Векторне представлення просторових об’єктів в гіс.
- •Растрова модель інформації та ієрархічні моделі растрових файлів (пірамідальні та квадротомічні).
- •Технології шифрування вхідних даних в геоінформатиці.
- •Автоматизоване введення даних
- •Апаратне дигітизування
- •Екранне дигітизування
- •Автозахоплення і автотрасування
- •Редагування існуючих картографічних об'єктів
- •Введення і редагування з використанням існуючих графічних об'єктів
- •Групове редагування
- •Контроль якості створення цифрових карт
- •Застосування в гіс даних аерокосмічного знімання.
- •Методика побудови моделі поверхні та аналіз поверхонь в гіс (визначення ухилу, азимуту та експозиції схилу, форми, взаємної видимості).
- •Зміст оверлейного аналізу в гіс, накладання просторових даних у растровому та векторному форматах.
- •Способи подання інформації за допомогою тематичних карт.
-
Зв’язування таблиць та контроль цілісності зв’язків.
При проектуванні реальних баз даних інформацію зазвичай розміщують в декількох таблицях. Таблиці при цьому зв’язані семантикою інформації. В реляційних СУБД для вказівки зв’язків таблиць проводять операцію зв’язування.
Багато СУБД при зв’язуванні таблиць автоматично виконують контроль цілісності нових даних у відповідності з установленими зв’язками. В кінцевому результаті це підвищує достовірність збереженої БД.
Крім цього, установлення зв’язків між таблицями полегшує доступ до даних. Зв’язування таблиць при виконанні таких операцій, як пошук, огляд, редагування, вибірка і підготовка звітів, зазвичай забезпечує можливість звернення до довільних полів зв’язаних записів. Це зменшує кількість явних звернень до таблиць даних і число маніпуляцій в кожній із них.
Основні види зв’язків таблиць
Між таблицями можуть установлюватися бінарні (між двома таблицями), тернарні (між трьома таблицями) і в загальному випадку n-арні зв’язки. Суть зв’язування в установлені відповідності полів зв’язку основної і додаткової таблиці. Поля зв’язків основної таблиці можуть бути звичайними і ключовими. В якості полів зв’язку підпорядкованої таблиці зазвичай використовують ключові поля.
В залежності від того як визначені поля зв’язків основної і додаткової таблиць, між двома таблицями в загальному випадку установлюється наступні чотири основних види зв’язків:
-
Один – один (1:1)
-
Один – багато (1: Б)
-
Багато – один (Б:1)
-
Багато – багато (Б:Б)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-
-
Контроль цілісності зв’язків зазвичай означає аналіз вмісту двох таблиць на дотримання наступних правил:
-
Кожному запису основної таблиці відповідає нуль і більше записів додаткової таблиці.
-
В додатковій таблиці немає записів, які не мають батьківських записів в основній таблиці.
-
Кожен запис додаткової таблиці має тільки один батьківський запис основної таблиці.
-
Опишемо контроль цілісності зв’язків при маніпулюванні даними в таблицях. Розглянемо три основних операції над даними двох таблиць:
-
Введення нових записів
-
Необхідно визначити правильну послідовність введення нових даних, щоб не порушувати цілісності. Спочатку вводяться дані в основну таблицю, а потім – в додаткову. В процесі заповнення основної таблиці контроль значень полів зв’язку ведеться як контроль звичайного ключа. Заповнення полів зв’язку додаткової таблиці контролюється на предмет спів падіння зі значеннями полів зв’язку основної таблиці.
-
Модифікація записів
-
Зміна змісту полів зв’язаних записів, не відноситься до полів зв’язку, тому розглянемо механізм зміни полів зв’язку.
-
При редагуванні полів зв’язку додаткової таблиці очевидною вимогою є те щоб нове значення поля зв’язку співпадало х відповідним значенням будь-якого запису основної таблиці. Тобто додатковий запис може змінити батьківський запис, але не може залишитися без нього.
-
Правила редагування поля зв’язку:
-
Редагувати записи, у яких відсутні підпорядковані записи
-
Зміни в полях зв’язку основного запису відразу передавати у всі поля зв’язків всіх записів додаткової таблиці.
-
Видалення записів
-
В операціях видалення записів зв’язаних таблиць велику свободу мають записи додаткових таблиць. Їх видалення проходить майже безконтрольно.
-
Видалення записів основної таблиці підпорядковані правилам:
-
Видалити можна запис, який не має підпорядкованих записів.
-
Заборонити видалення запису при наявності підпорядкованих записів, або видаляти їх разом з підпорядкованими записами.