- •Інформаційна система, її архітектура та життєвий цикл.
- •Характеристика моделей даних (реляційна, пост реляційна, багатовимірна, ієрархічна, мережева, об’єктно-орієнтована).
- •Характеристика реляційної структури даних (заголовок та тіло таблиці, типи даних, поняття домену).
- •Зв’язування таблиць та контроль цілісності зв’язків.
- •Загальна характеристика мови структурованих запитів sql. Синтаксис команди select.
- •Групування записів та використання агрегуючих функцій мови sql.
- •Команди мови sql, призначені для додавання, видалення, модифікації даних.
- •Використання підпорядкованих запитів в мові sql.
- •Організація внутрішнього рівня субд (сторінкова організація файлів, індекси, хешування, кластеризація).
- •Характеристика розподілених баз даних та моделі «клієнт–сервер».
- •Типи гіс та вкажіть галузі їх використання.
- •Просторові, тематичні, часові, асоціативні характеристики просторових об’єктів в гіс.
- •Способи організації просторової інформації у гіс.
- •Векторне представлення просторових об’єктів в гіс.
- •Растрова модель інформації та ієрархічні моделі растрових файлів (пірамідальні та квадротомічні).
- •Технології шифрування вхідних даних в геоінформатиці.
- •Автоматизоване введення даних
- •Апаратне дигітизування
- •Екранне дигітизування
- •Автозахоплення і автотрасування
- •Редагування існуючих картографічних об'єктів
- •Введення і редагування з використанням існуючих графічних об'єктів
- •Групове редагування
- •Контроль якості створення цифрових карт
- •Застосування в гіс даних аерокосмічного знімання.
- •Методика побудови моделі поверхні та аналіз поверхонь в гіс (визначення ухилу, азимуту та експозиції схилу, форми, взаємної видимості).
- •Зміст оверлейного аналізу в гіс, накладання просторових даних у растровому та векторному форматах.
- •Способи подання інформації за допомогою тематичних карт.
-
Характеристика реляційної структури даних (заголовок та тіло таблиці, типи даних, поняття домену).
Реляційна модель даних (РМД) деякої предметної області являє собою набір відношень, змінних в часі. При створені інформаційної системи множина відносин дозволяє зберігати дані про об’єкти предметної області і моделювати зв’язки між ними. Елементи РМД і форми їх представлення приведені в таблиці.
Елементи реляційної моделі
|
Елемент реляційної моделі |
Форма представлення |
|
Відношення |
Таблиця |
|
Схема відношення |
Рядок заголовків стовпців таблиці(заголовок таблиці) |
|
Кортеж |
Рядок таблиці |
|
Властивість |
Опис властивостей об’єкту |
|
Атрибут |
Заголовок стовпця таблиці |
|
Домен |
Множина допустимих значень атрибуту |
|
Значення атрибуту |
Значення поля в записі |
|
Первинний ключ |
Один або декілька атрибутів |
|
Тип даних |
Тип значень елементів таблиці |
Заголовок таблиці представляє собою список імен атрибутів. Множина кортежів відношення називають тілом таблиці.
Типи даних
Значення даних, збережених в реляційній базі даних, є типізованими, тобто відомо тип кожного збереженого значення. Поняття тип даних в реляційній моделі даних повністю відповідає поняттю тип даних в мовах програмування. Традиційне визначення типу даних складено з трьох основних компонентів: визначення множини значень даного типу; визначення набору операцій, використовуваних до значень типу; визначення способу зовнішнього представлення значень типу.
Зазвичай в сучасних реляційних базах даних допускається збереження символьних, числових даних (точних і приблизних), спеціалізованих числових даних, а також спеціальних «темпоральних» даних (дата, час). Крім цього в реляційних системах підтримується можливість задання користувачем власних типів даних.
Домен
Поняття домену більш специфічне для баз даних, хоча і присутні аналогії з підтипами в деяких мовах програмування. В загальному виді домен визначається шляхом завдання деякого базового типу даних, до якого відносяться елементи домену, и довільного логічного вираження, застосовуваного до елементу цього типу даних. Елемент даних являється елементом домену тільки в тому випадку коли розрахунок цього логічного виразу дає результат «істина». З кожним доменом зв’язується ім’я, унікальне серед імен всіх доменів відповідної бази даних.
Домен – допустимо потенціальної, обмеженої підмножини значень даного типу. Якщо деякий атрибут відношення визначається на деякому домені, то в подальшому обмежені домену, в свою чергу, грає роль обмеження цілісності, що накладається на значення цього атрибута.
Потрібно відмітити також семантичне навантаження поняття домену: дані рахуються порівнянними тільки в тому випадку коли вони відносяться до одного домену.