- •2. Кельтський героїчний епос. Тематика й поетика.
- •3.Реально-історичні й казково-міфологічні риси образу Кухуліна
- •4.Англосаксонська поема “Беовульф”
- •5. Особливості давньоскандінавської літератури. “Старша Едда”: класифікація пісень, сюжетні корені, фольклорні риси.
- •6.Стильові особливості, тематика давньоскандінавських саг.
- •7.Середньовічна література латинською мовою.
- •8. Особливості літератури зрілого середньовіччя
- •9. Французький героїчний епос. “Пісня про Роланда”. Характер епічного героя.
- •10. Тематика та проблематика “Пісні про Роланда”
- •11. Особливості іспанського героїчного епосу.
- •12. Композиція, художні особливості, тематика “Пісні про мого Сіда”
- •13. Німецький героїчний епос.
- •14. Композиція, сюжет, художні особливості “Пісні про Нібелунгів”
- •15. “Пісня про Нібелунгів”. Фольклорні джерела й вплив куртуазної літератури.
- •16. Південнослов’янський героїчний епос.
- •17. Цикл про Королевича Марка.
- •18. Поезія трубадурів. Основні форми, жанри і тематика їх поезії.
- •19. Мінезанг. Характерні риси, художні особливості.
- •20. Лицарський роман. Основні цикли.
- •21. Бретонський цикл. Творчість Кретьєна де Труа.
- •22. Античний цикл. “Роман про Олександра”
- •23. "Романи про Трістана та Ізольду.
- •24. Лірика вагантів.
- •25. Жанри і стиль міської літератури. Фабліо і шванки.
- •26. Пізня духовна драма. Містерії та міраклі.
13. Німецький героїчний епос.
Протягом IX —X ст. відбулося відокремлення літератури від фольклору. У літературному процесі закріпились жанри народної творчості: байки, шпрухи, епічні шванки (віршоване або прозове оповідання з повчальним або комічним змістом). XII ст. в Німеччині відбуваються значні соціально-економічні зрушення, у країні зростає роль лицарства, під впливом смаків якого мистецтво стає все більш мирським. Якщо раніше німецька література мала переважно релігійний характер, то в XII ст. виникають нові напрями, жанри, теми» сюжети світського характеру (німецькою мовою). Літературний процес стає різноманітним і яскравим У XII—XIII ст, переживає розквіт поезія вагантів; під впливом Провансу та французької рицарської культури успішно розвиваються німецька рицарська лірика (мінезанг) та рицарський роман. Нових вершин досягає героїчний епос. Німецький епос ХЇІ--ХШ ст. сюжетно пов'язаний зі старовинними героїчними піснями епохи великого переселення народів. Разом з тим на нього великий вплив мала сучасність
14. Композиція, сюжет, художні особливості “Пісні про Нібелунгів”
"Пісня про Нібелунгів" складається з 39 пісень-авантюр. Шпільман починає свою розповідь з прославлення краси Крімхільди — молодої дівчини, що живе у Вомрсі, столиці Бургундії, під опікою трьох братів-королів. Зігфрід, королевич з Нідерландів, почувши про знатну красуню, заочно покохав її і мріяв одружитися з нею. Старший браг Гунтер згоден віддати Крімхільду за прославленого витязя за умови, що Зігфрід допоможе йому здобути ісландську королеву Брюнхільду, яка ставить перед женихами тяжкі умови: той, хто хоче стати її чоловіком, повинен перемогти її у богатирських змаганнях або поплатитися головою. Зігфрід згоден виручити Гунтера. У другій частині йдеться про те, як через 13 років за наполяганням рідних (із думкою про помсту) Крімхільда виходить заміж за могутнього Етцеля, правителя гуннів, який любить і шанує її. Але вона не може заспокоътись через пыдступну смерть коэаного, і все ж вирішує помститись. У залі, куди були запрошені на бенкет бургунди, починається кривава різня. Крімхільда наказує підпалити зал з гостями. В нестерпній спеці багато годин триває бій, бургунди змушені відпочивати на тілах вбитих і вгамовують спрагу кров'ю ворогів. У страшних муках гинуть тисячі людей. Розлючена Крімхільда, намагаючись довідатися про таємницю скарбів, наказує вбити Гунтера, а потім сама стинає голову Хагену.
15. “Пісня про Нібелунгів”. Фольклорні джерела й вплив куртуазної літератури.
На сучасному етапі вважають, що «Пісня» постала на основі двох старовинних героїчних пісень: 1) про Брюнхільду (сватовство Гунтера і смерть Зігфріда); 2) про загибель буріундів. Виявлено також сюжетну спільність «Пісні» із скандінавськими пам'ятками («Старшою Еддою», «Еддою» Сноррі, «Сагою про Вйолсуннів» та ін.). Отже, спільні сюжетні корені сягають у старогерманську давнину. Окремі елементи «Пісні» пов'язані зі світом міфів та казок (юнацькі подвиги Зігфріда, богатирські змагання наречених з Брюнхільдою тощо). Походження слова «Нібелунги» не з'ясоване, його прийнято пов'язувати зі словом Nebel — туман, звідки «Нібелунги» — діти, сини туману. В першій частині епопеї ці казкові істоти виступають як охоронці скарбу та витязя Зігфріда; у д р у г і й - - Нібелунгами вже називають бургундів.- Попри всю різноманітність джерел, які міг знати і використати автор, «Пісня» не є механічним поєднанням Існуючих сюжетів. Невідомий нам поет заново переосмислив цей епічний мате ріал і створив новий сюжетно багатогранний і високохудожній твір вже в категоріях сучасної йому ідеології феодально-лицарського суспільства. У цій останній редакції німецька поема набуває ознак і рицарського роману. в першій частині сувору давнину часто підмінюють описами пишного придворного життя — бенкети, королівські полювання, турніри, куртуазне оспівування дам, кохання, жіночої вроди тощо.