- •О.К.Юдін, в.М.Богуш
- •Частина і
- •1.1.2 Основні категорії теорії національної безпеки
- •1.1.3 Фактори та засоби забезпечення національної безпеки
- •1.2 Характеристика основних видів національної безпеки
- •1.2.1 Рівні та види національної безпеки
- •1.2.2 Політична безпека
- •1.2.3 Економічна безпека
- •1.2.4 Соціальна безпека
- •1.2.5 Воєнна безпека
- •1.2.6 Екологічна безпека
- •1.2.7 Науково-технологічна безпека
- •1.2.8 Забезпечення безпеки в інформаційній сфері
- •1.3 Система забезпечення національної безпеки вУкраїні
- •1.3.1 Визначення системи забезпечення національної безпеки
- •1.3.2 Функції системи забезпечення національної безпеки
- •1.3.3 Повноваження суб'єктів забезпечення національної безпеки
- •2.1 Поняття інформаційної безпеки
- •2.1.1 Визначення інформаційної безпеки
- •2.1.2 Життєво важливі інтереси особистості, суспільства та держави в інформаційній сфері
- •2.1.3 Об'єкти та суб'єкти інформаційної безпеки
- •2.1.4 Види інформаційної безпеки
- •2.1.5 Концепція інформаційної безпеки держави
- •2.2 Загрози інформаційній безпеці
- •2.2.2 Класифікація загроз інформаційній безпеці
- •2.2.3 Джерела загроз інформаційній безпеці
- •2.3 Методи і засоби забезпечення інформаційноїбезпеки
- •2.3.1 Основні принципи забезпечення інформаційної безпеки
- •2.3.2 Система забезпечення інформаційної безпеки держави
- •2.3.3 Основні форми і способи забезпечення інформаційної безпеки держави
- •3.1 Основні поняття інформаційного протиборства
- •3.1.1 Визначення поняття інформаційне протиборство
- •3.1.2 Інформаційна війна
- •3.1.3 Інформаційний тероризм
- •3.1.4 Інформаційна злочинність
- •3.1.5 Інформаційне протиборство як форма забезпечення інформаційної безпеки
- •3.2 Основні поняття інформаційної війни 3.2.1 Визначення інформаційної війни
- •3.2.2 Концепція інформаційної війни
- •3.2.3 Органи інформаційної війни
- •3.3 Основні форми інформаційної війни
- •3.3.1 Визначення форм інформаційної війни
- •3.3.2 Основні форми інформаційної війни на державному рівні
- •3.3.3 Основні форми інформаційної війни на воєнномурівні
- •3.3.4 Необхідні умови для досягнення інформаційної переваги
- •3.4 Інформаційна зброя в інформаційній війні
- •3.4.1 Визначення, особливості та сфера застосування інформаційної зброї
- •3.4.2 Інформаційна зброя воєнного застосування
- •3.4.3 Інформаційна зброя воєнного та невоєнного застосування
- •3.4.4 Особливості, що характеризують основні риси застосування інформаційної зброї
- •3.5 Основи теорії інформаційної боротьби
- •3.5.1 Зміст теорії інформаційної боротьби
- •3.5.2 Заходи інформаційної боротьби
- •3.5.3 Способи інформаційної боротьби
- •3.5.4 Форми ведення інформаційної боротьби
- •3.5.5 Методологія оцінки ефективності інформаційноїборотьби
- •4.1 Основні поняття психологічної війни
- •4.1.1 Поняття психологічної війни
- •4.1.2 Цілі та завдання психологічної війни
- •4.1.3 Види та закономірності психологічних впливів
- •4.2 Основи психологічних операцій
- •4.2.1 Зміст психологічних операцій
- •4.2.2 Ефективність психологічного впливу в психологічній операції
- •4.2.3 Органи та засоби проведення психологічних операцій
- •4.3 Технології психологічної війни
- •4.3.1 Основні характеристики об'єктів психологічної війни
- •4.3.2 Методика вивчення об'єктів психологічної війни
- •4.3.3 Форми психологічної війни
- •4.4 Методи впливу в психологічній війні
- •4.4.2 Навіюючий психологічний вплив
- •4.5 Особливі способи та прийоми психологічної війни
- •4.5.2 Маніпулювання свідомістю
- •4.5.3 Розповсюдження чуток та міфів
- •4.6 Основи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки держави
- •4.6.1 Основні положення
- •4.6.2 Основи інформаційно-психологічної безпеки держави
- •4.6.3 Основні напрями діяльності державної системи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки
- •5.1 Основні положення державної інформаційної політики
- •5.1.1 Визначення державної інформаційної політики
- •5.1.2 Поняття про програму входження держави в інформаційне суспільство
- •5.2 Основні напрями національної інформаційної політики
- •5.2.1 Основні напрями національної інформаційної політики у сфері суспільних відносин
- •5.2.2 Основні напрями національної інформаційної політики в економічній сфері
- •5.2.3 Основні напрями національної інформаційної політики в організаційній сфері
- •5.3 Державна політика забезпечення інформаційної безпеки
- •5.3.1 Основні поняття політики забезпечення інформаційної безпеки держави
- •5.3.2 Основні загрози інформаційній безпеці держави
- •5.3.3 Організаційний напрям протидії загрозам усфері інформаційної безпеки
- •5.3.5Розвиток матеріально-технічної бази системи інформаційної безпеки особи, держави та суспільства
- •5.3.6 Науково-практична робота щодо забезпечення інформаційної безпеки
- •5.3.7 Вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення загальнодержавної системи інформаційної безпеки
- •Частина II
- •6.1.2 Форми адекватності інформації
- •6.1.3 Міри інформації
- •6.1.4 Якість інформації
- •6.1.5 Основні властивості інформації як предмета захисту
- •6.2 Інформаційні системи як об'єкти захисту
- •6.2.1 Загальні відомості про інформаційні системи
- •6.2.2 Структура інформаційної системи
- •6.2.3 Класифікація інформаційних систем
- •6.2.4 Основні характеристики інформаційної системи як об'єкта захисту
- •6.3 Інформаційні технології та проблеми їхньої безпеки
- •6.3.1 Визначення інформаційної технології
- •6.3.2 Співвідношення інформаційної технології та інформаційної системи
- •6.3.3 Класифікація та види інформаційних технологій
- •6.3.4 Основні проблеми безпеки інформаційних технологій
- •7.1 Загрози безпеці інформації та інформаційних ресурсів
- •7.1.1 Загальні положення
- •7.1.2 Збитки як категорія класифікації загроз
- •7.1.3 Класифікація загроз безпеці інформації
- •7.1.4 Класифікація джерел загроз
- •7.1.5 Ранжирування джерел загроз
- •7.1.6 Класифікація уразливостей безпеці
- •7.1.7 Ранжирування уразливостей
- •7.1.8 Класифікація актуальних загроз
- •7.2 Основні напрями забезпечення безпеки інформації та інформаційних ресурсів
- •7.2.1 Основні визначення
- •7.2.2 Правовий захист
- •7.2.3 Організаційний захист
- •7.2.4 Інженерно-технічний захист
- •7.3 Архітектура захисту інформації в мережах телекомунікацій
- •7.3.1 Архітектура відкритих систем
- •7.3.2 Загрози в архітектурі відкритих мереж
- •7.3.3 Процедури захисту
- •7.3.4 Сервісні служби захисту
- •7.3.5 Реалізація захисту
- •8.1 Загальні відомості про вимоги та критерії оцінки безпеки інформаційних технологій
- •8.1.1 Основні поняття про стандарти інформаційної безпеки
- •8.1.2 Критерії безпеки комп'ютерних систем
- •8.1.3 Європейські критерії безпеки інформаційнихтехнологій
- •8.1.4 Федеральні критерії безпеки інформаційних технологій
- •8.1.5 Канадські критерії безпеки комп'ютерних систем
- •8.2 Основні положення загальних критеріїв безпеки інформаційних технологій
- •8.2.1 Мета розробки, основні положення та склад "Загальних критеріїв"
- •8.2.2 Потенційні загрози безпеці та типові завдання захисту
- •8.2.3 Політика безпеки
- •8.2.4 Продукт інформаційних технологій
- •8.2.5 Профіль захисту
- •8.2.6 Проект захисту
- •8.3 Функціональні вимоги до засобів захисту 8.3.1 Загальна характеристика фвб
- •8.3.2 Класи функціональних вимог безпеки
- •8.4 Вимоги гарантій засобів захисту
- •8.4.1 Загальна характеристика вимог гарантій безпеки
- •8.4.2 Класи вимог гарантій безпеки
- •8.4.3 Рівні гарантій безпеки
- •8.5 Шляхи і перспективи застосування "Загальних критеріїв"
- •9.1 Стандарти менеджменту інформаційної безпеки та їх основні положення
- •9.2 Політика інформаційної безпеки організації
- •9.2.1 Визначення політики інформаційної безпеки організації
- •9.2.2 Концепція інформаційної безпеки в організації
- •9.2.3 Аналіз та оцінка ризиків
- •9.3 Основні правила інформаційної безпеки організації
- •9.3.1 Правила побудови системи забезпечення інформаційної безпеки
- •9.3.2 Організація проведення відновлювальних робіт і забезпечення неперервного функціонування об'єктів організації та організації в цілому
- •9.3.3 Правила розмежування доступу користувачів та процесів до ресурсів інформаційної сфери організації
- •9.3.4 Документальне оформлення політики безпеки
- •9.4 Система менеджменту інформаційної безпеки та її оцінка
- •Частина III
- •10.2 Загрози інформаційній безпеці України
- •10.3 Джерела загроз інформаційній безпеці України
- •10.4 Стан інформаційної безпеки України
- •10.5 Завдання із забезпечення інформаційної безпеки України
- •11.1 Загальні методи забезпечення інформаційної безпеки України
- •11.2 Особливості забезпечення інформаційної
- •11.2.1 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері економіки
- •11.2.2 Забезпечення інформаційної безпеки України всфері внутрішньої політики
- •11.2.3 Забезпечення інформаційної безпеки України в сфері зовнішньої політики
- •11.2.4 Забезпечення інформаційної безпеки України у галузі науки та техніки
- •11.2.5 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері духовного життя
- •11.2.6 Забезпечення інформаційної безпеки України у загальнодержавних інформаційних і телекомунікаційних системах
- •11.2.7 Забезпечення інформаційної безпеки України у сфері оборони
- •11.2.8 Забезпечення інформаційної безпеки України управоохоронній і судовій сферах
- •11.2.9 Забезпечення інформаційної безпеки України в умовах надзвичайних ситуацій
- •11.3 Міжнародне співробітництво України в галузізабезпечення інформаційної безпеки
- •12.1 Основні функції системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.2 Основні елементи організаційної основи системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.3 Основні положення політики забезпечення інформаційної безпеки України
- •12.4 Першочергові заходи щодо реалізації політики забезпечення інформаційної безпеки України
- •Словник додаткових термінів і понять
- •491 Бібліоґрафія
- •1 Основи національної безпеки держави 12
- •2Основні положення інформаційної безпеки 35
- •3 Основи інформаційного протиборства 52
- •4 Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави 103
- •5 Основи державної інформаційної політики 186
- •6 Інформаційні системи та технології як об'єкти інформаційної безпеки 200
- •7 Основи безпеки інформаційних
- •8 Критерії безпеки інформаційних технологій 315
- •9 Основи управління інформаційною безпекою 379
- •10 Інформаційна безпека україни 397
- •11 Методи та заходи забезпечення інформаційної безпеки україни 411
- •12 Система та політика забезпечення інформаційної безпеки україни 440
- •Інформаційна
- •Безпека держави
7.3.2 Загрози в архітектурі відкритих мереж
В архітектурі відкритих мереж використовується поняття "категорія загрози".
Категорія загрози пов'язана із загрозою безпеці інформації (даних) в телекомунікаційних мережах. Для МВВС виділяють п'ять категорій загроз:
розкриття змісту повідомлень, що передаються;
аналіз трафіка, що дозволяє визначити належність відправника і одержувача даних до однієї з груп користувачів мережі;
зміна потоку повідомлень, що може привести до порушення режиму роботи будь-якого об'єкта, що керується з віддаленої ЕОМ;
неправомірна відмова в наданні послуг;
несанкціоноване встановлення з'єднання.
Згідно до визначення терміна безпека інформації першу і другу загрозу можна віднести до витоку інформації, третю і п'яту — до її модифікації, а четверту загрозу до порушення процесу обміну інформацією, тобто до її втрати.
На фізичному та канальному рівнях імовірні наступні загрози:
несанкціоноване підключення;
помилкова комутація; прослуховування;
перехоплення;
фальсифікація інформації;
імітоатаки;
фізичне знищення каналу зв'язку.
Для мережаного рівня характерні наступні загрози:
• аналіз службової інформації, тобто адресної інформації та топології мережі;
306
Розділ 7 Основи безпеки інформаційних ресурсів
атаки на систему маршрутизації. Можлива модифікація маршру-тизаційних таблиць через протоколи динамічної маршрутизації та міжмережний протокол керуючих повідомлень (ІСМР);
фальсифікація ІР-адрес;
атаки на систему керування;
прослуховування;
перехоплення та фальсифікація інформації;
імітоатаки.
На транспортному рівні ймовірні загрози:
несанкціоновані з'єднання;
розвідка додатків;
атаки на систему керування;
прослуховування;
перехоплення та фальсифікації інформації;
імітоатаки.
На прикладному рівні ймовірні загрози:
несанкціонований доступ до даних;
розвідка імен і паролів користувачів;
маскування під санкціонованого користувача;
атаки на систему керування;
атаки через стандартні прикладні протоколи;
фальсифікація інформації;
імітоатаки.
7.3.3 Процедури захисту
Архітектура захисту інформації в мережах телекомунікації — концепція захисту інформації в мережах телекомунікації що використовують міжнародні стандарти, яка розроблена і розвивається Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO) (див. рекомендації МСЕ) у відповідності до ідеології моделі взаємодії відкритих систем.
Рекомендації МСЕ для захисту інформації у телекомунікаціях [ITU-T Recommendations] — це процедури, рекомендовані Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO) для створення сервісних служб захисту інформації у мережах телекомунікації [84].
Процедура шифрування даних у телекомунікаційних системах призначена для "закриття" всіх даних абонента або декількох полів повідомлення. Може мати два рівні: шифрування в каналі зв'язку (лінійне) і міжкінцеве (абонентське) шифрування.
307
Частина II Основи безпеки інформаційних технологій
Процедура цифрового підписув телекомунікаційних системах служить для підтвердження правильності змісту повідомлення. Вона засвідчує факт його відправлення власне тим абонентом, який вказаний у заголовкові як джерело даних. Цифровий підпис є функцією від змісту таємної інформації, відомої тільки абоненту-джерелу, і загальної інформації, відомої всім абонентам системи.
Процедура керування доступом до ресурсів телекомунікаційної системи виконується на основі множини правил і формальних моделей, що використовуються як аргумент доступу до інформації інформацію про ресурси (класифікацію) та ідентифікатори абонентів. Службова інформація для керування доступом (паролі абонентів, списки дозволених операцій, персональні ідентифікатори, часові обмежувачі і т. ін.) містяться в локальних базах даних забезпечення безпеки мережі.
Процедура забезпечення цілісності даних у телекомунікаційних системах передбачає введення в кожне повідомлення деякої додаткової інформації, яка є функцією від змісту повідомлення. В рекомендаціях МОС розглядаються методи забезпечення цілісності двох типів: перші забезпечують цілісність поодинокого блока даних, інші — цілісність потоку блоків даних або окремих полів цих блоків. При цьому забезпечення цілісності потоку блоків даних не має сенсу без забезпечення цілісності окремих блоків. Ці методи застосовуються у двох режимах — при передаванні даних по віртуальному з'єднанню і при використанні дейтаграмного передавання. В першому випадку виявляються невпорядкованість, утрати, повтори, вставки даних за допомогою спеціальної нумерації блоків або введенням міток часу. У дейтаграмному режимі мітки часу можуть забезпечити тільки обмежений захист цілісності послідовності блоків даних і запобігти переадресації окремих блоків.
Процедура автентифікації у телекомунікаційних системах призначена для захисту при передаванні в мережі паролів, автен-тифікаторів логічних об'єктів і т. ін. Для цього використовуються криптографічні методи і протоколи, засновані, наприклад, на процедурі "трикратного рукостискання". Метою таких протоколів є захист від установлення з'єднання з логічним об'єктом, утвореним порушником або діючим під його керуванням із метою імітації роботи справжнього об'єкта.
Процедура заповнення потоку в телекомунікаційних системах призначена для запобігання аналізу трафіка. Ефективність застосування цієї процедури підвищується, якщо одночасно з нею пе-
308
Розділ 7 Основи безпеки інформаційних ресурсів
редбачене лінійне шифрування всього потоку даних, тобто потокиінформації й заповнення стають нерозбірливими.
Процедура керування маршрутом у телекомунікаційній системі призначена для організації передавання тільки маршрутами, утвореними за допомогою надійних і безпечних технічних засобів і систем. При цьому може бути організований контроль із боку одержувача, який у випадку виникнення підозри про компрометацію використовуваної системи захисту може вимагати зміну маршруту.
Процедура підтвердження характеристик даних у телекомунікаційних системах передбачає наявність арбітра, який є довіреною особою взаємодіючих абонентів і може підтвердити цілісність, час передавання документів, а також запобігти можливості відмови джерела від видавання будь-якого повідомлення, а споживача — від його приймання, тобто підтвердження причетності.
Спільне використання процедур захисту дозволяє організувати 14 сервісних служб захисту інформації у мережах телекомунікації (див. рис. 7.14).