3.1 Основні поняття інформаційного протиборства

3.1.1 Визначення поняття інформаційне протиборство

Для розв'язання соціальних конфліктів різноманітного масшта­бу останнім часом усе частіше використовується інформаційна сфе­ра, яка породжує таке явище як інформаційне протиборство [information confrontation], яке характеризується, з однієї сторони, впливом на системи добування, оброблення, розповсюдження та збе­рігання інформації противника, а з іншої — застосуванням заходів за­хисту своїх подібних систем від деструктивного та керуючого впливу.

Інформаційна сфера [information environment] (від грец. σφαίρα — куля) — це сфера діяльності суб'єктів, зв'язана із створен­ням, перетворенням і споживанням інформації. Інформаційна сфера умовно поділяється на три основні предметні частини (рис. 3.1):

• створення і розповсюдження вихідної та похідної інформації;

• формування інформаційних ресурсів, підготовки інформаційних продуктів, надання інформаційних послуг;

• споживання інформації та дві забезпечувальні предметні части­ни:

• створення і застосування інформаційних систем, інформаційних технологій і засобів їхнього забезпечення;

• створення і застосування засобів і механізмів інформаційної без­пеки.

Інформаційне протиборство здійснюється між різноманітними видами соціальних суб'єктів (особистостей, суспільств, держав, на­днаціональних утворень), проте цілий ряд таких конфліктних взає­модій має певні відносно стійкі ознаки, які у їхній сукупності утворю­ють окремі форми (рис. 3.2) — інформаційна війна, інформаційний тероризм, інформаційна злочинність [70,21].

52

Розділ 3 Основи інформаційного протиборства

Рис. 3.1.Характеристика інформаційної сфери

Рис. 3.2. Основні форми інформаційного протиборства

53

Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

3.1.2 Інформаційна війна

Про ведення інформаційної війни можна говорити лише у то­му випадку, коли здійснюється комплексний вплив на інформаційну сферу противника, який має за мету створення умов для ведення бойових дій (інформаційна боротьба) або виступає як самостійний фактор, який змушує конфронтуючу державу (а не окремі держав­ні органи) відмовитися від намічених політичних, економічних та інших цілей. Інформаційна війна припускає використання широко­го спектру сил та засобів, що здійснюють взаємопов'язані заходи зі здійснення впливу на противника, причому такий вплив, як прави­ло, є деструктивним по відношенню до його інформаційної сфери та суб'єктивного світу.

Серед основних засобів, що застосовуються в процесі інфор­маційної війни, можна відзначити інформаційно-психологічні та інформаційно-комп'ютерні впливи, а також радіоелектронну бороть­бу. Крім того, обов'язково передбачаються заходи захисту власної інформаційної сфери від подібних впливів.

Інформаційно-психологічним називається прямий або опосе­редкований вплив на системи прийняття управлінських рішень су­б'єкта (особистості, суспільства, держави) шляхом змінювання його психічного стану, світоглядних установок, системи знань про навко­лишній світ і т.ін. Прийоми, що використовуються при цьому, засно­вуються на тому, що поведінка соціального суб'єкта у повній мірі залежить від інформації, що є з'єднувальною ланкою між ним та навколишнім світом.

До інформаційно-комп'ютерного впливу відноситься здій­снення управлінського та деструктивного впливу на автоматизова­ні інформаційні системи. Засоби, що використовуються при цьому, представляють собою спеціально написані програми та апаратно-програмні комплекси, що безпосередньо мають вказані функції або створюють умови для такого впливу. Такі засоби, як правило, по­значаються терміном інформаційна зброя.

Радіоелектронна боротьба, призначена для запобігання роз­повсюдження інформації в різноманітних середовищах шляхом ство­рення відповідних завад, а також для виведення з ладу автомати­зованих інформаційних та комунікаційних систем. Причому відмін­ність від попереднього виду впливу в тому, що деструктивний вплив на автоматизовані системи здійснюється з використанням фізичних, а не логічних методів.

54

Розділ 3 Основи інформаційного протиборства