- •Дипломна робота
- •Реферат
- •Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
- •Розділ і огляд літератури: екологічний стан каскадів голосіївських стаків
- •Загальна характеристика каскадів Голосіївських ставків
- •Особливості формування водної і прибережно-водної рослинності каскадів Голосіївських ставків
- •Особливості видового складу фітопланктону каскадів Голосіївських ставків
- •Екологічний стан іхтіофауни каскаду Голосіївських ставків
- •Різноманіття безхребетних каскаду Голосіївських ставків
- •Радіоекологічна ситуація у Голосіївських ставках (розглянуто на прикладі Горіхуватського ставку №1)
- •Оцінка гідрохімічного стану каскадів Голосіївських ставків
- •Висновки
- •Розділ іі матеріали і методи досліджень
- •2.1. Гідрохімічний аналіз води
- •2.1.1. Визначення загальної мінералізації води (суми іонів)
- •2.1.2. Визначення концентрації у воді хлорид-іонів
- •2.1.3. Визначення концентрації у воді сульфат-іонів
- •2.1.4. Визначення концентрації водневих іонів (рН води)
- •2.1.5. Визначення концентрації у воді амонійного азоту
- •2.1.6. Визначення концентрації у воді нітритного азоту
- •2.1.7. Визначення концентрації у воді нітратного азоту
- •2.1.8. Визначення концентрації у воді фосфору фосфатів
- •2.1.9. Визначення хск
- •2.1.10. Визначення бск5
- •2.2. Біотестування
- •2.2.1. Біотестування на Lactuca sativa l.
- •2.2.2. Біотестування на Lemna minor l.
- •2.3. Висновки
- •Розділ ііі результати досліджень
- •Оцінка екологічного стану за гідрохімічними дослідженнями
- •Оцінка екологічного стану за біотестуванням
- •Біотестуванння на Lactuca sativa l
- •Біотестування на Lemna minor l.
- •Висновки
- •Розділ іv екологічна оцінка перспектив впровадження біоплато для покращення стану голосіївських ставків
- •Екологічна оцінка перспектив використання вищих водних рослин для покращення стану Голосіївських ставків
- •2. Пропозиції щодо впровадження біоплато для очистки Голосіївських ставків
- •4.3. Висновки
- •Розділ V охорона праці
- •Небезпечні та шкідливі виробничі фактори при роботі в гідрохімічній лабораторії.
- •5.2. Технічні та організаційні заходи для зменшення рівня впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів при роботі в гідрохімічній лабораторії.
- •5.3. Забезпечення пожежної і вибухової безпеки при роботі в гідрохімічній лабораторії.
- •Висновки та рекомендації
- •Список використаної літератури
Розділ і огляд літератури: екологічний стан каскадів голосіївських стаків
Загальна характеристика каскадів Голосіївських ставків
Однією із неповторних окрас столиці України є Голосіївський ліс, на території якого знаходиться мережа струмків та ставків. Водойми Голосіївського лісу, які утворені внаслідок загачування річкових або струмкових долин, можна віднести до трьох основних груп. Це, перш за все, Горіховатські ставки (на р. Горіховатка), Дідорівські ставки (на Дідорівському струмку) та Китаївські ставки (на Китаївському струмку). [3]
Горіхува́тка (Оріхува́тка) — річка у Голосіївському районі Києва, права притока Либеді. Довжина — близько 4 км. Бере свій початок в Голосіївському лісі неподалік НАЦ (Експоцентр України). На початку це невеликий, неширокий струмок, що протікає лісом. Ширина струмку не перевищує 1 метру. На території парку ім. Рильського починається каскад ставків — 2 невеликих ставки, далі річка знову протікає лісом, потім проходить через ще один ставок і біля Голосіївської площі — останній ставок (Горіхуватський) із каскаду ставків. А після цього річка зникає у колекторі і біля маргаринового заводу (біля стику пр-ту Науки та вулиці Саперно-Слобідської) впадає у Либідь.
Голосіївський (Дідорівський) струмок бере свій початок у Голосіївському лісі трохи північніше від Головної астрономічної обсерваторії НАН України. Далі урочищем протікає на північний схід, утворюючи біля Голосіївської пустині низку ставків, які мають назву «Голосіївські» (найбільший з них - Дідорівський). Далі струмок повертає на
південний схід і протікаючи через Мишоловку утворює ще кілька ставків. В районі вул.Китаївської він зливається з іншим струмком - Китаївським і Мишоловським колектором прямує на схід де впадає у Галерну затоку. Ставок у межах Голосіївського лісу тече природним руслом, а перетинаючи забудову - у колекторі.
Рис.1. Карта Голосіївських ставків.
Голосіївські (Дідорівські) ставки - каскад водойм, що утворилися на Голосіївському струмку, що протікає територією Голосіївського лісу. Каскад складається з верхнього і найбільш впорядкованого Дідорівського ставка (знаходиться у тупику вул. Генерала Родимцева) та групи з 3-х ставків, розташованих нижче за течією струмка, біля Голосіївської пустині.
Китаївський струмок бере свій початок у Голосіївському лісі на схилах пагорбів між місцевостіми Пирогів і Мишоловка. Далі струмок прямує на північний схід і біля Китаївської пустині утворює низку ставків, які так і називаються «Китаївські». Після виходу з греблі останнього з ставків, струмок ховаєть у колектор, згодом зливається з іншим струмком - Голосіївським - і далі Мишоловським колектором прямує на схід, де впадає у Галерну затоку. Від витоку і до початку ставків струмок тече Голосіївським лісом природним руслом. [2]
Кожний з 3 каскадів, утворений чотирьма, сполученими між собою ставками. У нижній частині кожний ставок обмежений греблею, біля якої розміщений колодязь, по якому при відповідному рівні вода потрапляє в нижче розташованиій ставок. Зазначені водойми відносяться до типу дренажних або декоративно-рекреаційних. [4]
Загальна площа Дідоровських, Горіховатських і Китаївських ставків, відповідно, 10,3, 5,0 і 4,3 га. Глибина ставків в центральній частині коливається від 50-100 до 250-300 см, а їх живлення здійснюється переважно за рахунок атмосферної і джерельної води. Переважаючий грунт – замуленний пісок, детрит.
Зазначені водойми відносяться до типу дренажних або декоративно-рекреаційних. Всі вони зазнають посиленного евтрофування (збагачення води біогенами). [3]