- •Дипломна робота
- •Реферат
- •Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
- •Розділ і огляд літератури: екологічний стан каскадів голосіївських стаків
- •Загальна характеристика каскадів Голосіївських ставків
- •Особливості формування водної і прибережно-водної рослинності каскадів Голосіївських ставків
- •Особливості видового складу фітопланктону каскадів Голосіївських ставків
- •Екологічний стан іхтіофауни каскаду Голосіївських ставків
- •Різноманіття безхребетних каскаду Голосіївських ставків
- •Радіоекологічна ситуація у Голосіївських ставках (розглянуто на прикладі Горіхуватського ставку №1)
- •Оцінка гідрохімічного стану каскадів Голосіївських ставків
- •Висновки
- •Розділ іі матеріали і методи досліджень
- •2.1. Гідрохімічний аналіз води
- •2.1.1. Визначення загальної мінералізації води (суми іонів)
- •2.1.2. Визначення концентрації у воді хлорид-іонів
- •2.1.3. Визначення концентрації у воді сульфат-іонів
- •2.1.4. Визначення концентрації водневих іонів (рН води)
- •2.1.5. Визначення концентрації у воді амонійного азоту
- •2.1.6. Визначення концентрації у воді нітритного азоту
- •2.1.7. Визначення концентрації у воді нітратного азоту
- •2.1.8. Визначення концентрації у воді фосфору фосфатів
- •2.1.9. Визначення хск
- •2.1.10. Визначення бск5
- •2.2. Біотестування
- •2.2.1. Біотестування на Lactuca sativa l.
- •2.2.2. Біотестування на Lemna minor l.
- •2.3. Висновки
- •Розділ ііі результати досліджень
- •Оцінка екологічного стану за гідрохімічними дослідженнями
- •Оцінка екологічного стану за біотестуванням
- •Біотестуванння на Lactuca sativa l
- •Біотестування на Lemna minor l.
- •Висновки
- •Розділ іv екологічна оцінка перспектив впровадження біоплато для покращення стану голосіївських ставків
- •Екологічна оцінка перспектив використання вищих водних рослин для покращення стану Голосіївських ставків
- •2. Пропозиції щодо впровадження біоплато для очистки Голосіївських ставків
- •4.3. Висновки
- •Розділ V охорона праці
- •Небезпечні та шкідливі виробничі фактори при роботі в гідрохімічній лабораторії.
- •5.2. Технічні та організаційні заходи для зменшення рівня впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів при роботі в гідрохімічній лабораторії.
- •5.3. Забезпечення пожежної і вибухової безпеки при роботі в гідрохімічній лабораторії.
- •Висновки та рекомендації
- •Список використаної літератури
2.1.8. Визначення концентрації у воді фосфору фосфатів
Для визначення фосфору фосфатів широкого застосування набув фотометричний метод з молібдатом амонію (NH4)2MoO4. Внаслідок взаємодії ортофосфатів з молібдатом амонію у кислому середовищі (рН 0,80–0,95) у присутності аскорбінової кислоти утворюється інтенсивно забарвлена у синій колір сполука. Ця реакція відбувається при нагріванні. При введенні в розчин солі стибію (III) утворюється більш складна забарвлена сполука, до складу якої входить стибій у співвідношенні Sb:P = 1:1. У цьому випадку реакція відбувається швидко за кімнатної температури. Чутливість визначення становить 0,02 мг PO43–/дм3. Поліфосфати та складні ефіри фосфорної кислоти за цих умов в реакцію не вступають. Оптичну густину розчинів вимірюють при λ = 690 нм (червоний світлофільтр).
Хід аналізу. До 50 см3 профільтрованої води додають 2 см3 розчину молібденової суміші і через кілька хвилин 0,5 см3 10%-ного розчину аскорбінової кислоти. Суміш перемішують. Одночасно проводять холостий дослід з 50 см3 води. Через 15 хв вимірюють оптичну густину розчину при λ = 690 нм. Вміст фосфору знаходять за градуювальним графіком, для побудови якого у мірні колби на 50 см3 вносять 0, 1,0, 2,5, 5,0, 10,0 і 25,0 см3 стандартного розчину (0,01 мг PO43–/см3) і доводять об’єм водою до позначки. Далі роблять, як зазначено вище. В одержаних розчинах концентрація фосфатів у перерахунку на досліджувану пробу води дорівнює 0, 0,2, 0,5, 1,0, 2,0 і 5,0 мг PO43–/дм3. Вимірюють оптичну густину цих розчинів, вносять поправку на холостий дослід з дистильованою водою і будують графік залежності оптичної густини від концентрації іонів фосфорної кислоти.
Вміст ортофосфатів PO43 – (Сх) у мг/дм3 знаходять за формулою
,
де С – концентрація фосфат-іонів, визначена за градуювальним графіком, мг/дм3; V – об’єм проби, взятий для аналізу, см3; V1 – об’єм, до якого при необхідності розбавлено відібрану пробу. Щоб розрахувати концентрацію фосфору фосфатів, мг Р/дм3, одержану величину необхідно помножити на 0,3263.
Реактиви.
1. Молібденова суміш. Її готують так: до 300 см3 дистильованої води додають при перемішуванні 144 см3 концентрованої H2SO4. Після охолодження при перемішуванні послідовно доливають розчини 10 г сульфанілової кислоти в 100 см3 води, 12,5 г молібдату амонію у 200 см3 дистильованої води, 0,235 г хлориду стибію та 0,6 г винної кислоти (або 0,345 г антимонілтартрату калію) в 100 см3 води і одержану суміш розбавляють до 1 дм3. Реактив зберігають у склянці з темного скла.
2. 10%-ний розчин аскорбінової кислоти. Розчиняють 10 г аскорбінової кислоти в 90 см3 дистильованої води.
3. Фосфат калію, стандартний розчин.
Основний розчин. Розчиняють у дистильованій воді 0,7165 г KH2PO4 кваліфікації ч. д. а., попередньо висушеного протягом 2 годин при температурі 105°С. Додають 2 см3 хлороформу, об’єм доводять дистильованою водою до 1 дм3. В 1 см3 розчину міститься 0,50 мг РО43–.
Робочий розчин. Розбавляють 20 см3 основного розчину дистильованою водою до 1 дм3. Розчин готують кожного разу свіжий. В 1 см3 розчину міститься 0,01 мг РО43–.