Норми зонування території в залежності від радіоактивного забруднення.

Територія України переважно забруднена ізотопами цезію-134, 137 причому за межами 30-кілометрової зони зустрічаються цезієві плями, де частка цих ізотопів наближається до 100%. На рис. 3.6 подано карту забруднення Cs ¹³⁷ станом на 1990 р.

Забруднення грунту цезієм-137 та відповідне зонування території і рівень безпеки людей приведено у таблиці 3.7.

Таблиця 3.7

Рівень зараження грунту цезієм-137 (Cs¹³⁷)

Забруднення території		Зараженість грунту	Можливість проживання людей
Кі/км2	ГБк/км2
0-1	до 37	ґрунт чистий	звичайний режим проживання
1-5	37-185	зона посиленого радіаційного контролю	проживання дозволяється
5-15	185-555	ґрунт заражений	зона добровільного гарантованого відселення
>15	>555	ґрунт заражений	проживання людей заборонено

Загальна площа забруднення території України цезієм-134,137 з рівнями вище 1 Кі/км²становить близько 37 тис. км², у тому числі при рівнях від 5 до 15 Кі/км²– 1960 км², від 15 до 40 Кі/км²– 820 км², понад 40 Кі/км²– 640 км². У 150 населених пунктах середня щільність забрудненням цезієм в ґрунтах перевищує 5 Кі/км², серед них у 22-15 Кі/км².

Норми забруднення джерел води, сировини та продовольства.

Забруднення води відбувається внаслідок прямого випадання радіоактивних речовин на поверхню водойм, їх переносом до водойм під час дощів та підземними водами з усього водозбірного басейну. Нерозчинні радіоактивні речовини осідають на дно водойм, що характерно для озер, ставків, повільних рік, водосховищ, а розчинні заражають водойми у всій товщі, а з дощовими та талими водами проникають у підгрунтові води.

Продовольча сировина та продукти харчування забруднюються внаслідок:

• виникнення наведеної радіації;

• прямого потрапляння радіоактивного пилу на їх поверхню та значно менше всередину,

• включення радіоактивних речовин у біологічний кругообіг.

Проникнення радіоактивних речовин в товщу продукту залежить від щільності, консистенції та багатьох інших його характеристик, а також від дисперсності і розчинності радіоактивних речовин. У м’ясо радіоактивні речовини проникають в середньому на 1 см, в зерно, крупи – на 5 см, в молоко і молочні продукти — у весь об’єм; в борошно, сіль, цукор – на 0,5 см; в рибу, овочі, фрукти – на 0,3 см. Скляний посуд є надійним бар’єром забрудненню, а більшість поліетиленових кульків не перешкоджають забрудненню.

Ступінь зараження продуктів оцінюють питомою активністю, тобто відношенням активності наявних радіоактивних речовин до одиниці маси (об'єму) і вимірюють у Бк/кг чи Бк/л (Кі/кг чи Кі/л).

У 1991 році встановлені тимчасові граничні рівні вмісту радіонуклідів цезію та стронцію у продуктах та питній воді (ВЛУ-91), табл. 3.8.

Таблиця 3.8

Граничні рівні вмісту радіонуклідів

Назва продукту	Питома активність, Кі/кг (Кі/л)
	Цезію-137	Стронцію-90
Молоко, молочні продукти	1·10-8	1·10-9
Хліб, хлібопродукти, борошно, цукор	1·10-8	1·10-9
Картопля та овочі	1,6·10-8	1·10-9
М'ясо, птиця, риба, яйця	2·10-8	—
Свіжі ягоди, гриби	4·10-8	—
Питна вода	5·10-10	1·10-10

Щоб визначити дозу опромінення, отриману внаслідок споживання харчових продуктів з певним рівнем радіації, можна скористатися наступнім алгоритмом.

При перетворенні атомного ядра цезію-137 в стабільне ядро барію вивільняється 720 кеВ. Із цієї енергії в середньому 90 кеВ виділяється у вигліді β-випромінювання, а 630 кеВ – у вигляді γ-випромінювання. Оскільки 1 еВ відповідає 1,6.10-19 Дж, то 720 кеВ відповідно – 1,2.10-13 Дж. Таким чином, при розпаді одного атома цезію вивільняється енергія, що дорівнює 1,2.10-13 Дж.

Наприклад, випивши 1 л молока з питомою радіоактивністю 100 Бк/л, людина збільшує свою радіоактивність на величину, що відповідає 100 розпадам цезію за секунду.

Сумарна кількість розпадів в організмі людини, у зв’язку з вживанням 1 л молока з 100 Бк цезія-137, призведе 8640000 розпадів за добу в організмі (100 росп. за 1 с, 100.60.60.24=8640000 росп. за 1 добу). Перемноживши енергію, що вивільняється при кожному розпаді на кількість розпадів, отримаємо (1,2.10-13.8,64.106)=10,4.10-7 Дж. Із цієї енергії приблизно половина поглинається тілом, а інша частина енергії випромінюється в навколишнє середовище. Отже, енергія, яка поглинається тілом, складає 5,2.10-7 Дж. Розрахунок поглиненої дози в греях, яка дорівнює енергії, що поглинена з розрахунку на кілограм маси тіла здійснюється наступним чином. Якщо прийняти, що середня маса людини рівна 70 кг, то поглинена доза за добу складе (5,2.10-7 Дж/70 кг)=7,4.10-9 Гр. Тоді, при аналогічному раціоні харчування поглинена доза за рік буде становити (7,4.10-9 Гр . 365 днів)=2,7.10-6 Гр=2,7мкГр.

Отже, 1 л молока з 100 Бк цезію-137 дає в данному прикладі дозу в 2,7мкГр і тим самим еквівалентну дозу, рівну 2,7мкЗв за рік.

Частки, обумовленні β- й γ-випромінюваннями, можуть сумуватися незалежно від їх розподілу за часом. Подібним чином можуть бути обчислені накопичені річні дози, отримані від інших харчових продуктів.

Після випадання радіоактивних опадів в першу чергу звертають увагу на можливість забруднення молока та молочних продуктів, що відбувається, якщо худоба випасалася на забруднених пасовищах. Через 2 тижні після забруднення кількість радіоактивних речовин у тваринах та рибі досягають небезпечних рівнів. Проникнення радіоактивних речовин до овочів, фруктів та ягід в початковий період залежить від щільності поверхневого шару плодів, виду радіонуклідів і, як правило, зосереджується у поверхневій частині. Овочі та фрукти можна споживати тільки після ретельного миття та видалення верхнього шару. Продукція рослинництва, що тривалий час росла на радіоактивнозабрудненій території, може містити значну кількість радіонуклідів у всіх частинах, тому споживання такої продукції не дозволяється.

Попри всі запобіжні заходи перед споживанням продуктів харчування необхідно проводити їх контроль.