Причини роздробленості:

- Зовнішні фактори: втручання інших країн.

- Слабкий зв’язок окраїн з центром

- Намагання князів закріпитись в одній із земель і передати її нащадкам.

- Збільшення кількості князів і нестача земель (поява ізгоєв)

- Відсутність чіткого принципу успадкування влади

- Нерівномірнсть соціально-економічного розвитку окремих князівств.

- Занепад шляху «із варяг у греки»

- Великі розміри держави та пов'язані з цим труднощі управління

41. Розглянемо основі  теорії походження українського народу.  На сьогоднійшній день можна виділити декілька концепцій походження українського народу (за ступенем давності):

1. Трипільсько-арійськаЗгідно цієї концепції українці, як народ виникають ще за часів Трипілля 4-3 тис. до н. е. або давніх Аріїв – 2-1 тис. до н. е. Можна почути модифіковану версію, трипільці перейшли в арійців, або змішалися з останніми (так вважав український етнограф Ф. Вовк ).

2. Азійська. предками сучасних українців були народи вихідці з Азії – скіфи, сармати, гунни, хазари, печеніги, половці та ін. Азійські впливи на сучасну українську культури, а тим більше на давню дуже великі, і їх не можна відкидати, проте говорити, що половці чи інші азійські народи є предками українців не можна, тому що українці – це слов’яни.

3. Ранньослов’янськає найбільш переконливою. Згідно цієї концепції українці як етнос виникають в часи Раннього Середньовіччя – V – VIII ст. до появи першої української держави Київської Русі. Очевидно, українці – це слов’янський народ, тому вони не могли виникнути раніше. Ця концепція органічно вписується в  європейську історію – формування сучасних європейських націй починається після падіння Римської імперї та в наступні століття

4. Києворуська український етнос виникає за часів існування першої української держави – Київської Русі у  ΙX - XΙΙ ст.

5. Пізньосередньовічна була популярною за часів Російської імперії та СРСР, дуже сильно заполітизована. Головним прибічником був М. Погодін, який стверджував, що найдавнішим населенням України були росіяни, які після монгольської навали втекли до межиріччя Оки та Волги, а на їх місце, з-за Карпат  прийшли поляки, чехи, угорці, німці, змішання яких і було причиною винекнення українців.

42. Причини: 1. Невирішення аграрного питання

Феодальні пережитки Загострення стосунків між пролетаріатом та буржуазією.

Висока експлуатація робітників Національне гноблення російських окраїн За характером: буржуазно-демократична революція Основні завдання: демократичні перетворення (республіка) знищення поміщицького землеволодіння ліквідація національних нерівностей проведення демократичних перетворень у соціальній сфері. Національна особливість: буржуазно-аграрна, знищення поміщицького землеволодіння. Основні рушійні сили: Пролетаріат, буржуазія, селянство, поміщики, царат. Форми боротьби: виступи, страйки, демонстрації, мітинги, окремі озброєнні повстання, спалювання, грабунок поміщицьких маєтків. Як у Наддніпрянській, так і в Західній Україні революційний настрій охопив усі кола суспільства: - активізувався робітничий рух, перейшовши від економічної до політичної боротьби; - посилився селянський рух, для придушення якого досить часто використовували війська; - зросла активність студентської і учнівської молоді, яка протестувала проти обмежень її прав, виступала за соціальну справедливість. У 1901 р. за участь у студентському русі царський уряд віддав у солдати 183 студенти Київського університету. У цьому ж році виступили студенти Львівського університету, які вимагали відкриття українського університету; -посилився опозиційний рух ліберальної буржуазії, поміщиків, інтелігенції за проведення реформ. У Наддніпрянській Україні центром опозиційної по відношенню до царизму діяльності стали земства - органи місцевого самоврядування. Земці-ліберали вимагали надання політичних свобод, ліквідації кріпосницьких пережитків, скликання Установчих зборів для вироблення конституції.