4. Планувальна структура міста

У нашому місті населення складає 159 000 тис. жителів при 6 – поверховій забудові передбачено 6 житлових райони по 26 тис. жителів кожний. При розрахунку балансу сельбищної зони площа мікрорайонів усього міста була встановлена – 1122,7га. Отже площа мікрорайонів одного житлового району – 1122,7*0,82/6 = 153 га. При виконанні курсового проекту площа житлових районів розраховується шляхом складання балансів їх територій.

Формування промислових районів полягає в об'єднанні в один район підприємств спорідненого профілю. Не можна включати до одного району підприємства, що шкідливо впливають на технологічний процес інших. При формуванні промислових районів враховується також і необхідність введення на територію підприємств з великим вантажообігом (більше 40 автомашин на добу в одному напрямку) залізничних колій від станцій залізниці.

Відповідно до впливу виробництв на довколишнє середовище промислові підприємства поділяють на п'ять класів шкідливості (І...V) з відповідними санітарно-захисними розривами між ними і сельбищною територією: 1000, 500, 300, 100 і 50м.

При формуванні промислових районів треба враховувати, що чисельність трудящих в одному районі не повинна перевищувати 30 тис чол., інакше це може призвести до великих трудових пасажиропотоків в напрямку промислового району та ускладнить його транспортне обслуговування. Більш рівномірне навантаження транспортної мережі міста досягається при розміщенні промислових районів з протилежних боків сельбищної зони

Промислові території розміщуються з підвітряної сторони відносно жилої зони. Підприємства з невеликою територією, малим вантажообігом, які не виділяють значної виробничої шкоди, можуть розміщуватись в межах сельбищної території. На межі з сельбищною зоною можна розміщувати промислові райони площею до 1000га. При наявності ріки підприємства повинні розміщатися нижче за течією відносно сельбищної зони.

Траса залізниці не повинна розділяти сельбищну зону: кращим рішенням буде розміщення пасажирської станції з вокзалом впритул до сельбищної зони. В разі обслуговування залізничним транспортом і підприємств у промислових районах, для скорочення під'їзних колій до них, при взаємному розміщенні сельбищної зони і пристроїв залізничного транспорту одночасно треба враховувати тяжіння до останніх і деяких промислових районів.

Остаточно встановлене розташування трьох вищезазначених зон дозволяє перейти до розміщення інших, конкретні місця для яких знаходять, виходячи з уже досягнутого результату. Складські райони розміщують поблизу промислових, використовуючи для них і ділянки малосприятливі або несприятливі для житлового і промислового будівництва.

Територія водозабору і очисних споруд водопроводу призначається відповідно джерелам водопостачання - вище за течією ріки відносно міської забудови з віддаленням не менш 1000м. Важливо, щоб ділянка не забруднювалась поверхневим стоком з інших територій міста.

Місце розташування очисних споруд каналізації визначається рельєфом місцевості: стічні води по безнапірним колекторам прямують до очисних споруд. Віддаленість їх до сельбищної зони повинна знаходитися в межах 500... 1000м. з урахуванням напрямку вітрів.

Полігони твердих побутових відходів розміщують на непридатних для забудови ділянках, доступних впливу сонця і вітру, віддалених від водойм і водотоків. Поверхневий стік з території не повинний іти в бік сельбищних районів і місць масового відпочинку. Санітарно-захисна смуга - 500м.

Міське кладовище розміщується на ділянці достатньо наближеній до сельбищної зони і в той же час в деякій мірі ізольованій (СЗС - 300м.).

Розсадники зелених насаджень і квітково-парникове господарство звичайно розміщують за межами освоєної частини міста вздовж доріг, що ведуть до міста.

Резервні території передбачаються для розвитку всіх функціональних зон міста за межами перспективного строку. Резерви сельбищної зони за розмірами території та конфігурацією повинні дати можливість розміщення на них цільних житлових структурних одиниць.

В результаті прокладання вулично–дорожньої мережі та планувальній структурі місто прийняло такі форми, де розміщено одинадцять житлових районів, загальноміський центр, промислові об’єкти. Найнебезпечніша промисловість – кольорова металургія ( 1 клас небезпеки ), розташована на півночі міста за течією відносно сельбищної зони, СЗЗ якої складає 1000м., тяжке машинобудування розміщено на південному заході міста ( 2 клас небезпеки ), СЗЗ – 500м, легка промисловість ( 5 клас небезпеки ) – розташована на північному сході міста, СЗЗ – 50м. Залізниця не розділяє сельбищну зону.

Територія водозабору і очисних споруд водопроводу призначається відповідно джерелам водопостачання - вище за течією ріки відносно міської забудови. Очисні споруди каналізації ми розмістили на півдні, з урахуванням напрямку вітру. Полігони твердих побутових відходів (ТПВ) розмістили на непридатній для забудови ділянці, віддаленій від водойм і водотоків – в СЗЗ підприємства тяжкого машинобудування. Розсадники зелених насаджень ми розмістили за межами частини міста, а квітково-парникове господарство ми розмістили поблизу резервної території яка розташована на окраїні міста. Резервні території передбачаються для розвитку всіх функціональних зон міста за межами перспективного строку. При розміщенні резервних територій ми намагались отримати зручний і компактний план міста.

Елементами експлікації є склади, лісопарк, розсадники зелених насаджень тощо. (Додаток Б).