2.2.2. Перелік тестових питань:

Друга частина контрольної роботи – тестове завдання. Це найголовніша частина контрольної роботи, виконання якої дає уявлення про повноту ознайомлення студента-заочника з навчальною дисципліною. Варіант тестового завдання однаковий для усіх студентів.

Звертаємо увагу студентів на те, що у кожному тестовому запитанні можлива тільки одна правильна відповідь.

1. Свідома доцільна діяльність людини, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, що відбувається під дією зовнішніх стимулів або за внутрішнім спонуканням:

1. виробництво;

2. обмін;

3. праця;

4. ринок праці.

2. До видів праці за її змістом та характером належать:

1. наймана та приватна праця;

2. стаціонарна і пересувна праця;

3. легка, середньої важкості й важка праця;

4. вільна праця та з різним ступенем регламентації;

3. Якісна характеристика праці проявляється в таких поняттях як:

1. чисельність зайнятих;

2. професійна специфіка;

3. тривалість робочого дня;

4. інтенсивність праці.

4. Концепція трудових установок була розроблена:

1. С. Струміліним;

2. Н. Вітке;

3. О. Гастєвим;

4. Ф. Дунаєвським.

5. Наявне населення це:

1. особи, які протягом тривалого часу проживають на території певного населеного пункту, незалежно від їхньої наявності на момент перепису;

2. особи, які постійно проживають в іншому населеному пункті, але на момент перепису перебувають у даному пункті;

3. особи, які на момент реєстрації перебувають на території певного населеного пункту, незалежно від місця їхнього постійного проживання.

6. Для розрахунку постійного населення необхідно:

1. до населення на початок періоду додати число народжених відняти число померлих додати число прибулих і відняти число вибулих;

2. від чисельності постійного виключити тимчасово відсутніх і додати чисельність тимчасово присутніх;

3. від чисельності наявного виключити тимчасово присутніх і додати чисельність тимчасово відсутніх.

7. Показником збалансованості кількісного співвідношення чоловіків і жінок є:

1. розподіл чоловіків і жінок за віковими групами у відносному вираженні;

2. коефіцієнт навантаження однієї статі іншою;

3. абсолютна чисельність чоловіків і жінок.

8. В Україні демографічне навантаження розраховують відповідно до:

1. чинних законодавчих актів про працю;

2. міжнародних статистичних стандартів;

3. міжнародного права.

9. Демографічне старіння – це процес...

1. скорочення частки людей похилого віку у загальній чисельності населення;

2. систематичного скорочення чисельності населення з одночасним погіршенням його якісних характеристик;

3. збільшення частки людей похилого віку та старих у загальній чисельності населення.

10. У кількісному вираженні максимальна величина трудового потенціалу регіонухарактеризується показником...

1. чисельності економічно активного населення;

2. чисельності зайнятого населення;

3. чисельності населення працездатного віку.

11. Концептуальною основою теорії людського капіталу є...

1. теорія інвестицій у людський капітал;

2. адаптація неокласичної теорії капіталу до процесів формування професійних знань, умінь і навичок та використання робочої сили;

3. дослідження впливу природних здібностей людини на розмір доходу.

12. Про людський капітал не можна сказати що він:

1. невід’ємний від його носія, людини;

2. підлягає фізичному та матеріальному зносу;

3. може бути збільшений за рахунок навчання на робочому місці;

4. включає запас мотивацій та потреб людини.

13. Об’єктом концепції людського розвитку є …

1. людські ресурси;

2. людський потенціал;

3. трудовий потенціал;

4. людський капітал.

14. Індекс освіченості відображає можливостілюдей …

1. прожити тривале й здорове життя;

2. набувати знання і розвивати здібності для повноправної та багатогранної участі в суспільному житті;

3. у доступі до матеріальних ресурсів, необхідних для гідного існування, включаючи ведення здорового способу життя, забезпечення територіальної та соціальної мобільності тощо.

15. Трудовий потенціал працівника – це сукупність продуктивних характеристик окремої людини, що забезпечують …

1. здатність до праці, що визначаються станом здоров’я та фізіологією людини;

2. здатність досягати певних результатів виробничої діяльності, вдосконалюватись у процесі праці та вирішувати нові завдання, котрі постають у процесі змін техніки і технологій;

3. здатність до виконання роботи певного змісту та складності, що визначається наявністю загальних знань, умінь і навичок та здатністю їх застосування на практиці.

16. Соціально-трудові відносини – це …

1. система взаємовідносин у сфері праці між найманими працівниками та роботодавцями;

2. система взаємовідносин у сфері праці між найманими працівниками та профспілками;

3. система взаємовідносин у сфері праці між профспілками та спілками (союзами) роботодавців.

17. Конструктивні соціально-трудові відносини – це відносини або співробітництво …

1. що зумовлені специфікою розподілу та кооперації праці;

2. що спрямовані на досягнення позитивних результатів у напрямі взаємної допомоги чи конкуренції;

3. що пов’язані з симпатіями та антипатіями, спільністю чи розбіжністю інтересів;

4. що офіційно оформлені будь-якими документами.

18. Система соціально-трудових відносин складається з таких компонентів:

1. працівник, роботодавець, профспілка, держава;

2. суб’єкти, предмети, рівні, типи та принципи;

3. процеси та явища, що виникають у соціально-трудовій сфері та основні етапи життя людини;

4. зайнятість, організація та ефективність праці, винагорода за працю.

19. Субсидарність – це тип соціально-трудових відносин, який…

1. передбачає суспільну відповідальність та взаємодопомогу, що ґрунтуються на особистій відповідальності та згоді, спільності інтересів групи людей;

2. означає свавільне, незаконне обмеження прав суб’єктів соціально-трудових відносин (найчастіше найманих працівників);

3. передбачає загострення протиріч у трудових відносинах;

4. означає прагнення людини до особистої відповідальності за досягнення поставленої мети та вирішення соціально-економічних проблем.

20. До форм соціального діалогу належать:

1. встановлення норм та нормативів праці;

2. аудит соціально-трудової сфери;

3. консультації та переговори, узгоджувальні процедури;

4. моніторинг соціально-трудової сфери;

5. звітність органів державної служби зайнятості та пенсійного фонду.

21. Добровільна неприбуткова громадська організація, що об’єднує громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання) – це:

1. організація роботодавців;

2. Національна тристороння соціально-економічна рада;

3. Національна служба посередництва та примирення;

4. професійна спілка;

5. кадрове агентство.

22. Мінімальні соціальні гарантії оплати праці і доходів всіх груп і верств населення та розмір прожиткового мінімуму є предметом:

1. колективного договору;

2. генеральної тарифної угоди;

3. територіальної тарифної угоди;

галузевої тарифної угоди.

23. Колективний трудовий спір щодо виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень повинен вирішуватися:

1. трудовим арбітражем;

2. примирною комісією;

3. Українським координаційним комітетом сприяння зайнятості населення;

4. Національною соціально-економічною радою.

24. Організація, що функціонує в Євросоюзі у формі тристороннього парламенту і супроводжує законодавчу діяльність Комісії ЄС, – це:

1. Міжнародна конфедерація профспілок;

2. Комісія з економічних і соціальних питань;

3. Європейський соціальний діалог;

4. Європейський центр державного сектора економіки.

25. Сторону роботодавців у соціальному партнерстві країн ЄС представляє така організація як:

1. Міжнародна організація праці;

2. Комісія з економічних і соціальних питань;

3. Європейський соціальний діалог;

4. Європейський центр державного сектора економіки;

5. Європейське об’єднання профспілок.

26. Елементами ринку праці є:

1. людський капітал, попит, пропозиція, ціна, інвестиції в людський капітал, резерви людського капіталу;

2. трудові ресурси, послуги праці, попит, пропозиція, ціна, конкуренція, інфраструктура;

3. робоча сила, попит, пропозиція, ціна, конкуренція, ємність ринку праці, кон’юнктура, резерви робочої сили.

27. Об’єктом угоди на ринку праці є…

1. право використання праці певної якості;

2. право купівлі робочої сили певної кваліфікації;

3. право працювати за наймом у певний проміжок часу за певну оплату власної праці;

4. всі відповіді вірні;

5. немає жодної вірної відповіді.

28. Сукупна пропозиція робочої сили визначається такими чинниками:

1. чисельністю населення, перш за все – працездатного;

2. чисельністю зайнятих плюс вакансії;

3. середньою кількістю годин праці, що мають бути відпрацьовані за певний період часу (тиждень, місяць, рік);

4. кількісним складом населення, його професійно-кваліфікаційним рівнем, відповідною структурою.

29. Кон’юнктура ринку праці вважається праценадлишковою в разі…

1. перевищення попиту над пропозицією праці;

2. врівноваження попиту та пропозиції праці;

3. перевищення пропозиції над попитом на працю;

4. немає жодної вірної відповіді.

30. Ціноутворююча функція ринку праці полягає у ….

1. розподілі найманих працівників за професіями та кваліфікацією, галузями виробництва та регіонами;

2. наданні об’єктивної інформації всім зацікавленим суб’єктам ринку праці за аспектами їх інтересів;

3. наданні можливості вибору відповідної робочої сили;

4. встановленні рівноваги між попитом і пропозицією праці;

5. координації руху робочої сили в економіці.

31. Зайнятість не класифікують за такими ознаками:

1. формами організації робочого часу;

2. статусом зайнятих;

3. стабільністю трудової діяльності;

4. формами правового регулювання.

32. Працюючі на індивідуальній основі – це …

1. особи, які працюють за укладеним письмовим договором (контрактом) або за усною домовленістю з керівництвом підприємства та отримують узгоджену при наймі оплату праці;

2. особи, які керують або уповноважені керувати власним підприємством (організацією, установою тощо) і наймають на постійній основі працівників для здійснення господарської діяльності;

3. особи, які володіють засобами виробництва, самостійно та за свій власний кошт здійснюють трудову діяльність, що забезпечує їм дохід, не використовуючи при цьому (або використовуючи на короткий термін) найманих працівників;

4. особи, які працюють без оплати на сімейному підприємстві, власником якого є родич.

33. Основні причини незайнятості населення в Україні – це:

1. звільнення за власним бажанням;

2. складнощі у працевлаштуванні після закінчення навчального закладу;

3. відсутність гарантій збереження першого робочого місця;

4. вивільнення у зв’язку з реорганізацією, ліквідацією виробництва;

5. усе зазначене;

6. жодної правильної відповіді з наведених.

34. За методологією МОП до безробітних не належать особи, які...

1. не мали роботи (прибуткового заняття);

2. вперше шукали роботу і не мали професії;

3. активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх чотирьох тижнів;

4. відмовилися від двох пропозицій підходящої роботи;

5. були готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів.

35. Взаємозв’язок між природним рівнем безробіття та темпами економічного зростання в економічній науці виражає закон:

1. А. Маршалла;

2. А. Оукена;

3. Г. Беккера;

4. У. Сміта

36. Визначений порядок побудови та здійснення трудового процесу, що визначає систему взаємодії працівників із засобами виробництва та між собою для досягнення встановленої мети трудової діяльності – це:

1. поділ праці;

2. кооперація праці;

3. організація праці;

4. спеціалізації праці.

37. Просторове розміщення засобів, предметів праці та працівника з урахуванням антропометричних, біохімічних даних і основних характеристик органів чуття людини – це:

1. робоча зона;

2. оснащення робочого місця;

3. планування робочого місця;

4. обслуговування робочого місця.

38. Коефіцієнт оцінки робочих місць, що розраховується як співвідношення кількості місць, які відповідають типовим проектам, до загальної кількості робочих місць на даній дільниці (в цеху, на підприємстві):

1. коефіцієнт оснащеності робочого місця;

2. коефіцієнт організації робочих місць;

3. інтегральний коефіцієнт оцінки;

4. атестаційний коефіцієнт.

39. Метод вивчення затрат часу робітника шляхом безпосереднього спостереження на робочому місці, що передбачає визначення середньої фактичної тривалості повторюваних операцій:

1. фотографія робочого часу;

2. фотохронометраж;

3. пікетне спостереження;

4. хронометраж.

40. Як самостійна частина норми часу підготовчо-завершальний час визначається в:

1. масовому виробництві;

2. серійному виробництві;

3. одиничному виробництві.

41. Яке з понять характеризує виробіток:

1. кількість продукції, вироблена в середньому на одному верстаті;

2. вартість виробленої продукції на одного середньооблікового працівника промислово-виробничого персоналу (робітника);

3. час на виробництво запланованого обсягу продукції;

4. номенклатура продукції, що випускається.

42. Трудомісткість виробництва – це :

1. затрати робочого часу на одиницю продукції;

2. обернений показник виробітку;

3. чисельність працівників на одиницю продукції;

4. усе перелічене є правильним.

43. Приріст продуктивності праці по кожному і-му фактору визначається за формулою:

1. ;

2. ;

3. ,

де – абсолютна чи умовна економія чисельності працівників під впливом використанняі-го резерву;

Ч_ум – умовна чисельність персоналу.

44. Виробіток продукції за годину становив 12 деталей. Трудомісткість після впровадження нової технології знизилася на 20%. Як зміниться продуктивність праці:

1. залишиться незмінною;

2. знизиться на 20%;

3. підвищиться на 25%;

4. підвищиться на 20%.

45. До заходів непрямого державного регулювання доходів і споживання належать:

1. трансфертні платежі;

2. впровадження ПДВ, акцизів та мита;

3. індексація доходів;

4. державні соціальні гарантії;

5. адміністративне регулювання цін.

46. Грошові доходи населення не включають до свого складу:

1. заробітна плата;

2. продаж продукції особистого підсобного господарства;

3. використання заощаджень, позик;

4. доходи від власності;

5. соціальні трансферти.

47. До соціальних трансфертів належать:

1. вартість спожитої продукції, отриманої з підсобного господарства;

2. заощадження;

3. доходи власників страхових полісів;

4. стипендії.

48. Межа малозабезпеченості формується на основі:

1. ланцюгового методу;

2. інтегрованого методу;

3. експертного методу;

4. нормативно-статистичного методу;

5. аналітичного методу.

49. Показник, що характеризує співвідношення між різними тарифними розрядами і показує, у скільки разів рівень складності та оплата праці певної кваліфікації перевищує рівень складності та оплату роботи, віднесеної до першого розряду:

1. тарифний коефіцієнт;

2. тарифна сітка;

3. тарифна ставка;

4. посадовий оклад.

50. Визначте елемент, що входить до складу основної заробітної плати:

1. винагорода за працю понад установлені норми;

2. виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік;

3. оплата праці за час перебування у відрядженні;

4. виплати за особливі умови праці;

51. Система оплати праці, за якої заробіток працівника залежить від результатів праці працівників, що ним обслуговуються:

1. погодинно-преміальна;

2. непряма відрядна;

3. відрядно-прогресивна;

4. відрядно-преміальна;

5. акордна.

52. Під час розподілу заробітної плати між членами колективу за безтарифної системи оплати праці не враховується:

1. кваліфікаційний рівень працівника:

2. ре­альний внесок кожного члена бригади в загальні результати діяль­ності;

3. час обслуговування робочого місця;

4. фактично відпрацьований час;

53. Кількість робітників на нормованих роботах станом на початок планового періоду () при застосовуванні методу розрахунку продуктивності праці за нормативною базою на початок планового періоду розраховується за формулою:

1. ;

2. ;

3. ;

4. ;

де , – відповідно базовий, плановий ефективний фонд робочого часу одного працівника,годин;

, –відповідно базовий, плановий коефіцієнт виконання норм.

,–трудомісткості виробничої програми відповідно на початок планового періодута планова.

54. Які із зазначених категорій працівників належать до допоміжних робітників промислово-виробничого персоналу?

1. робітники їдальні й підсобного господарства;

2. робітники інструментального цеху, складу і транспортного цеху;

3. робітники виробничого цеху;

4. працівники дитячого садка й бази відпочинку.

55. До облікової кількості штатних працівників не включають осіб, які:

1. фактично працювали на підприємстві;

2. не з’явились на роботу через хворобу;

3. проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві;

4. не з’явились на роботу у зв’язку з виконанням державних обов’язків;

5. перебувають у відпустках без збереження заробітної плати;

56. Показник середньої кількості усіх працівників, що характеризує умовну кількість працівників (робочих місць), що відпрацювали повний робочий день, яка необхідна для виконання встановленого (визначеного) підприємством обсягу робіт (послуг) – це:

1. середньооблікова кількість штатних працівників;

2. середня кількість зовнішніх сумісників;

3. середньооблікова кількість усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості;

4. середня кількість усіх працюючих;

5. середньоявочна кількість працюючих.

57. Співвідношення кількості працівників, які перебували в обліковому складі весь звітний рік, до середньооблікової кількості працівників за рік визначає:

1. коефіцієнт загального обороту;

2. коефіцієнт вибуття;

3. коефіцієнт постійності кадрів;

4. коефіцієнт відновлення працівників;

5. коефіцієнт прийому.

58. Максимальна кількість робочих днів, яка може бути відпрацьована робітником протягом планового періоду – це:

1. ефективний фонд робочого часу;

2. номінальний фонд робочого часу;

3. календарний фонд робочого часу.

59. Метод планування фонду оплати праці, за яким цей фонд визначають на основі планового обсягу випуску товарної (валової) продукції у вартісному (трудовому) вираженні і планового нормативу заробітної плати на одну гривню (нормо-годину) обсягу продукції – це:

1. метод коригування базового фонду оплати праці;

2. метод розрахунку за середньою зарплатою;

3. прирістний нормативний метод;

4. рівневий нормативний метод;

5. метод прямого розрахунку.

60. Плановий годинний фонд оплати праці робітників не включає:

1. премії;

2. прямий фонд заробітної плати робітників-відрядників;

3. доплати підліткам.

4. фонд тарифної зарплати робітників-погодинників;

5. доплати за роботу в нічний час;

61. Аудит соціально-трудової сфери – це система заходів щодо збирання інформації, що характеризує …

1. відповідність структурного та кадрового потенціалу підприємства його меті та стратегії розвитку;

2. встановлений порядок обліку персоналу та роботи з управління ним;

3. дотримання законодавства у сфері праці її оцінки та аналіз, узагальнення та розроблення практичних рекомендацій стосовно підвищення ефективності діяльності підприємства у напрямі регулювання соціально-трудових відносин;

4. якість кадрової системи підприємства (організації), ефективність ведення кадрової політики та послідовність розвитку системи управління людськими ресурсами.

62. До об’єктів аудиту у соціально-трудовій сфері не належать:

а) людські ресурси підприємства та його діяльність;

б) служба управління людськими ресурсами;

в) фінансові результати і використання прибутку;

г) оплата праці та розрахунки з соціальними фондами.

63. До основних джерел інформації, яку використовують при проведенні аудиту в соціально-трудовій сфері не належать:

1. закони та інструкції;

2. документація та звітність;

3. анкетування та інтерв’ю працівників;

4. дані офіційної статистики;

5. показники праці.

64. Аудит людських ресурсів – це система контролю за …

1. діяльністю підприємства у сфері регулювання соціально-трудових відносин;

2. дотриманням встановленого порядку обліку персоналу та роботи з управління ним;

3. існуючим порядком обліку персоналу і роботи з управління ним;

4. ефективністю ведення бухгалтерської та фінансової звітності підприємства.

65. Під моніторингом ринку праці розуміють:

1. багаторівневу систему спостереження, збирання, оброб­лення, передавання, збереження і аналізу інформації про соц­іальні та економічні процеси певної території;

2. безперервний процес системного статистичного спостереження стану ринку праці та його інститутів;

3. процес поточного спостереження, контролю, оцінювання, аналізу і прогнозування соціально-економічних процесів у суспільстві на базі статистичних даних.

66. До інформаційної бази моніторингу ринку праці в Україні не входять:

1. матеріали державної централізованої та галузевої статистичної звітності;

2. дані щодо розвитку фінансового ринку;

3. дані базових підприємств, не охоплених державною статистикою;

4. дані вибіркових одноразових обстежень підприємств, груп населення, домогосподарств;

5. дані спеціальних соціологічних опитувань населення, трудових колективів та експертів.

67. До основних завдань МОП у сфері моніторингу ринку праці не належить...

1. розробка міжнародних норм зі статистики праці;

2. контроль за використанням цих норм державами-членами МОП при підготовці національних статистичних даних про працю;

3. організація моніторингу національних ринків праці;

4. надання користувачам в усьому світі найважливіших узагальнених статистичних даних про працю.

68. Міжнародна стандартна класифікація всіх видів економічної діяльності:

1. упорядковує підприємства за сферами економічної діяльності, враховуючи різновиди продукції або характер наданих послуг;

2. групує професії за чотирма рівнями та спеціалізацією;

3. передбачає групування зайнятого населення за окремими категоріями;

4. немає жодної вірної відповіді.

69. Вищим органом Міжнародної організації праці є:

1. Комітет експертів з питань застосування конвенцій та рекомендацій;

2. Міжнародне бюро праці;

3. Генеральна Конференція представників Членів Організації;

4. Адміністративна рада.

70. Кожна держава-член Міжнародної організації п має право послати на Генеральну Конференцію представників Членів Організації своїх делегатів у кількості:

1. один від уряду і по одному від працівників та роботодавців;

2. два від уряду і два від працівників;

3. два від уряду і по одному від працівників та роботодавців;

4. один від уряду і по два від працівників та роботодавців.