2. Кредитування з боку мфо (світових та регіональних)

Найбільші міжнародні фінансові організації МФВ і Світовий банк створені згідно з рішенням Бреттон-Вудської (США) конференції у 1945 р. як регулятивні установи для післявоєнного облаштування і розвитку фінансових систем країн світу.

Основні відмінності у діяльності МВФ та Світового банку.

МВФ стежить за функціонуванням міжнародної валютно-фінансової системи, валютною політикою та курсоутворенням в країнах – членах фонду, нівелюючи економічні труднощі, пов’язані з дефіцитом платіжного балансу шляхом надання короткострокових (до 3-5 років) кредитів. МВФ відповідає за стабільність у країнах, які отримали кредити фонду.

Зусилля Світового банку спрямовуються на забезпечення довгострокових проектів і програм розвитку.

Світовий банк підтримує структурні перетворення в найбідніших країнах з метою подолання бюджетних криз.

Перед тим, як будь-яка країна планує звернутись до Світового банку з намірами отримати фінансування, вона повинна стати членом МВФ. Членство у МВФ є передумовою членства у Світовому банку. Світовий банк надає кредити тільки бідним країнам, натомість МВФ може кредитувати позичальника будь-якого рівня розвитку.

До групи Світового банку входять:

1. Міжнародний банк реконструкції і розвитку – МБРР,

2. Міжнародна асоціація розвитку – МАР,

3. Міжнародна фінансова корпорація – МФК

4. Багатостороннє агентство гарантування інвестицій - БАГІ;

5. Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних спорів – МЦУІС.

Характерні риси кредитування від груп Світового банку.

Провідну роль в групі Світового банку відіграє МБРР.Функції МБРР:

- надає кредитну допомогу країнам-членам банку в реалізації конкретних проектів,

- заохочує іноземні приватні інвестиції шляхом надання гарантій.

Серед позичальників можуть бути і корпоративні клієнти. Членство в МБРР є передумовою членства в інших структурах групи Світового банку.

Проекти, що фінансуються МБРР, можуть бути системними та інвестиційними.

Системні проектиМБРРорієнтовані на реформування секторів економіки і кошти від них спрямовуються до бюджету держави-реципієнта,

Інвестиційні проектиМБРР– на основі проведення тендеру МБРР інвестує кошти в діяльність певного суб’єкта-підприємця товарів чи послуг.

Кредитування в МБРР передбачає надання позик на терміни 15-20 років під 6-8% річних з п’ятирічним пільговим періодом, коли сплачуються тільки відсотки.

МАРкредитує на безпроцентній основі терміном до 40 років, але її позичальниками можуть бути виключно найбідніші країни з річним доходом на душу населення не більше 1305 дол.

МФК.Кредитні програми МФК орієнтовані тільки на високорентабельні підприємства і надаються строком до 15 років. Корпорація інвестує також в акції підприємств, що отримали кредит, а потім перепродає їх на вторинному ринку.

Крім запозичень в системі МФО, найбільшими представниками яких є МВФ та Світовий банк, помітну роль в системі міжнародного кредиту відіграють і регіональні наднаціональні фінансові організації. Зокрема, однією з таких структур виступаєЄвропейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).

ЄБРР функціонує як самоокупна організація на комерційній основі.

Основними суб’єктами-реципієнтами позичкових коштів є:

- приватні структури,

- спільні і приватизовані підприємства.

ЄБРР здійснює:

- пряме фінансування інвестиційних проектів приватного сектора,

- інвестує в акціонерний капітал конкурентноздатних емітентів,

- заохочує вкладення в регіональні програми.

3. ВИПУСК БОРГОВИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ (євро- цінних паперів).

(євро- цінних паперів).

Види боргових цінних паперів

Єврооблігації, - довгост. кредитування

Євроноти - середньостр.кредитування

Євробілети - короткості.кредитування

Випуском іноземних та єврооблігацій є сенс займатися, якщо йдеться про залучення великого обсягу кредитних ресурсів – від 100 млн.дол.

Розміщення облігацій можуть бути:

- публічними, коли розміщення здійснюється серед невизначеного кола інвесторів.

При публічних розміщеннях більше покупців, що гарантує розміщення за найкращою ринковою ціною. Публічні випуски єврооблігацій, як правило, здійснюються на “довгі” терміни – 10-тки років;

- приватними, коли коло інвесторів визначено і вони диктують свої ціни і умови.

Єврооблігації мають такі відмінні риси:

- розміщуються емісійним банківським синдикатом, члени якого є резидентами різних країн;

- розміщуються одночасно серед інвесторів кількох країн;

- емітуються поза юрисдикцією певної країни (більш ліберальне регулювання).

Термін обігу єврооблігацій від 1 до кількох десятків років. Їх розміщення та обіг обслуговують спеціалізовані інвестиційні банки і компанії.

Ціна розміщення єврооблігацій визначається на базі рейтингу позичальників, що присвоюються міжнародними рейтинговими агентствами (S&P, Moody’s, Fitch IBCA та ін.).

Види єврооблігацій:

- єврооблігації з фіксованою процентною ставкою;

- єврооблігації з плаваючим відсотком. Плаваюча ставка щопіврічно або щоквартально переглядається відповідно до зміни визначеного орієнтира;

- єврооблігації з нульовим купоном (з дисконтом);

- єврооблігації подвійною вартісною деномінацією (номінал визначений в одній валюті, а процентні вплати – в іншій).

Переваги та недоліки облігаційної позики

Переваги	Недоліки
1. Формування публічної історії компанії 2. Контроль над компанією залишається в руках власників і не відбувається «розмивання» капіталу в структурі акціонерної власності 3. Фіксована ставка по купонним платежам дає можливість керівництву організації планувати витрати, пов’язані з виплатою боргових платежів 4. Стандартизований процес випуску облігацій	1. Наявність або зростання заборгованості, погіршення балансу компанії і змін показника «фінансового левереджу» 2. Обсяг інформації, що розкривається необмеженому колу суб’єктів зростає.

2. Євроноти – європейські середньострокові боргові цінні папери (EMTNs- euromedium-term-notes). Емітуються строком до 5 років.

3. Євробілети – короткострокові інструменти запозичення. Євро комерційні папери (ECP – eurocommercial paper). Євробілети – це незабезпечений короткостроковий вексель з терміном обігу до 270 днів, що емітується високоплатоспроможними компаніями. Євро білети купують переважно фінансові посередники (пайові фонди) з метою диверсифікації власних портфелів.

ЕМІСІЯ ЄВРООБЛІГАЦІЙ включає такі етапи:

1. Отримання кредитного рейтингу

2. Здійснення випуску

  Вибір механізму здійснення позики

  Лістинг

  Андеррайтинг

  Комісійні

  Проспект емісії. Інші документи

  "Road-show" - презентація

  Види продажу облігацій інвесторами

3.  Вторинний ринок єврооблігацій

4. Депозитарно-клірингові системи