10

Лекція 7. МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КРЕДИТ

Міжнародний кредит– це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин на умовах зворотності, строковості і платності, де кредиторами і позичальниками виступають суб’єкти різних країн.

Суб’єкти міжнародного кредиту:

- органи державної та місцевої влади,

- міжнародні наднаціональні структури (світові та регіональні фінансові організації),

- приватні підприємства,

- комерційні банки.

Міжнародні кредити можуть надаватись у валютах країни-кредитора і країни-боржника, а також у третіх валютах чи в декількох валютах, якщо позика розміщується одночасно в кількох країнах.

Форми міжнародного кредитування

1. Міжнародні кредити

- приватні кредити - надаються комерційними банками;

- урядові кредити;

- змішані кредити (наприклад приватні під державні гарантії…);

- кредити наднаціональних (світових та регіональних) фінансових організацій – надаються Міжнародним валютним фондом, структурами Світового банку, ЄБРР, регіональними банками розвитку та іншими фінансово-кредитними інститутами.

1. БАНКІВСЬКІ МІЖНАРОДНІ КРЕДИТИ

1.1.1 Банківські позики на міжнародному кредитному ринку (синдиковані кредити) – надання групою банків позики одному позичальнику.

Кредитування з визначенням головного банку

або

Паралельне кредитування

Синдиковані кредити не потребують забезпечення. Їх вартість обумовлюється попередньо, і як правило, не змінюється.

Синдиковані кредити надаються строком на 5-10 років, а їх обсяги коливаються в межах від 10-тків до 100-тень млн.дол. Немає сенсу залучати менші суми, оскільки позики при цьому можуть виявитися дуже дорогими. Наприклад, вартісна квота участі одного банку в синдикаті коливається у діапазоні від 1 до 7 млн.дол.

Переваги та недоліки синдикованих кредитів

Переваги

Недоліки

1. Інформація, що розкривається доступна для обмеженого кола осіб 2. Відносна швидкість отримання коштів 3. Відсутність додаткових витрат (порівняно наприклад з витратами на реєстрацію випуску цінних паперів), а також відсутність потреб у залученні консультантів

1. Короткі терміни позики 2. Обмеженість самостійності позичальника для дотримання певного рівня фінансового левереджу (не дозволяється випускати інші боргові зобов’язання, обумовлені активи не можна використовувати в якості застави при інших операціях та ін.) . 3. Необхідність аудиту фінансової звітності за 3 роки 4. Економічна невизначеність в країні на довгострокову перспективу робить даний інструмент більш вразливим з точки зору надійності отримання для компанії, і з точки зору повернення коштів – для банків. 5. Проблеми з переглядом умов фінансування у випадку погіршення стану боржника

1.1.2. Інтернаціоналізація банківських систем

Напрями інтернаціоналізації

1. Внутрішня інтернаціоналізація - входження іноземних банків на внутрішні ринки вимірюється:

- кількістю відділів і філій, відкритих в даній країні закордонними банками

- сумою активів іноземних банків у структурі сукупних активів банківської сфери

2. Зовнішня інтернаціоналізація - вихід банків певної країни на зовнішні ринки

Вимірюється:

- кількістю відділів і філій, відкритих за кордоном вітчизняними банками

- сумою активів, вітчизняних банків поза межами країни в структурі сукупних активів банківської сфери певної країни чи регіону

Причини, що спонукають банки до інтеграційних процесів .

- можливість проведення таких операцій, які вони не можуть проводити у власній країні,

- інший рівень доходності банківських послуг;

- на сьогодні іде уніфікація банківської діяльності