Документи та література з теми:

1. Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 2.

2. Ванечек В. История государства и права Чехословакии. – М., 1981.

3. Гуса В. История Чехословакии. – М., 1981.

4. Исламов Т.М. Империя Габсбургов. Становление и развитие XVI – XIX ст. // Новая и новейшая история. – 2001. – № 2.

5. История Венгрии. – М., 1971 – 1972. – Т. 1-2.

6. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін. – К., 2001.

7. История Чехословакии: В 2-х т. – М., 1959. – Т.2.

8. Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.

Тема 8. Московська держава доби Івана Грозного – 4 год.

План

1. Політична боротьба 30 – 40-х років ХVI ст. Початок правління Івана ІV.

2. Внутрішня політика уряду Івана ІV в 1547 – 1556 роках.

3. Загострення внутрішньополітичного становища на початку 60-х років. Опричнина та її соціально-політична суть.

4. Завдання зовнішньої політики Івана IV та їх реалізація.

5. Ціна та наслідки правління Івана Грозного для держави.

Методичні рекомендації

Семінарське заняття присвячене періоду російської історії, з приводу якого у істориків по сьогодні не існує єдиної системи оцінок. Це розкриває перед студентами можливість критичного й творчого осмислення подій XVI століття.

Іван IV почав своє правління трирічною напівсиротою. Така ситуація викликала жорстке протистояння боярських угрупувань за вплив на малолітнього правителя. Період регентства Олени Глинської та боярського правління після її смерті наклали відбиток на усе подальше життя Івана. З малих літ він затаїв проти бояр ненависть і жадобу помсти. Про це Іван ІV відверто написав у листі до Андрія Курбського, який рекомендується студентам для опрацювання.

Самостійне правління Івана IV складається з двох нерівнозначних за часом та змістом частин. Своє правління государ розпочинає реформатором, збирає навколо себе однодумців і виконує велику перетворюючу програму. Документи того часу розкривають новаторський зміст діяльності “Обраної ради”.

Проте, розпочавши своє правління реформами, Іван завершив його терором. Опричнина, а саме про неї йде мова, відіграє особливу роль в історії Московської держави. Саме з тих часів у державі започаткувалися традиції терору, які потім жахливо позначилися на долях сотень тисяч і мільйонів людей. Студентам пропонується розібратися у змісті опричнини, спробувати обґрунтувати такий реверс внутрішньої політики Івана Грозного, з’ясувати, чи була альтернатива опричнині.

Говорячи про зовнішню політику Івана IV, також слід мати на увазі, що вона мала далекосяжні наслідки для історії Московської держави. З одного боку, логічний курс на схід, проти уламків Золотої Орди та початок освоєння Сибіру, що поклало початок перетворення Московії на євразійську державу. З іншого боку, не виправдане втягнення країни у затяжну Лівонську війну та далеко не однозначні наслідки цього.

Підводячи підсумки, студенти мають визначити наслідки правління Івана Грозного та ціну, яку заплатила Московія як в ці роки, так і в майбутні десятиліття.