Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Затверджено кафедрою

«___»____________2009 р.

Завідувач кафедри

_______________________

Кафедра філософії

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС КУРСУ

«Філософія з логікою»

(за вимогами кредитно-модульної системи)

Навчально-методичний комплекс розробила:

к .ф. н., викладач Харченко Ю.В.

Кіровоград - 2009

УДК ББК

Навчально-методичний комплекс курсу. –Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка. – 2009 р. - с.

Розробники: (к .ф. н., викладач Харченко Ю. В.).

Рецензенти:

Затверджено методичною радою (назва ВНЗ, факультету)

Протокол № ___від _______________________200__ р.

ББК © Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка, 2009.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Філософія з логікою»

1. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Курс: (підготовка бакалаврів, магістрів, спеціалістів)	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів, відповідних ЕСТS: (нац. кредитів: ) Модулів за видами роботи: Змістовних модулів: Загальна кількість годин: Тижневих годин:	Шифр та назва напряму: Шифр та назва спеціальності: Спеціалізації: Освітньо-кваліфікаційний рівень: (бакалавр, магістр, спеціаліст)	Обов'язковий (за вибором) Рік підготовки: Семестр: (чверть) Лекції (теоретична підготовка): годин Семінарські заняття: годин Практичні заняття: годин Лабораторні заняття: годин Самостійна робота: годин Вид контролю: (екзамен)

2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ КУРСУ.

Зміст програми спрямований на вивчення історії філософських пошуків та винайдення граничних орієнтирів людського буття, поетапного становлення світоглядних уявлень та культури людського мислення, форм та рівнів пізнання, осмислення буття, сутності історії та культури, фундаментальних вимірів та цінностей людського буття.

Мета курсу – вивчення філософії за даною програмою передбачає не лише формування певного об’єму знань, а й головним чином - формування конструктивного мислення.

Мислення, що спирається на виробленні в європейській філософській традиції принципи, умовно може бути представлене як «філософське», однак по своїй суті воно є конструктивно-логічним. Отже, необхідно прищепити студентам навички самостійного розгляду світоглядних проблем життя, методологічних проблем пізнання та діяльності із залученням понятійного апарату філософії; пробудити в студентів інтерес до духовних пошуків та розширення горизонту особистісного світобачення; роз’яснювати причини підвищення значущості гуманітарного знання за умов ускладнення між індивідуальних стосунків в сучасному суспільстві.

Завдання курсу – очевидно, що формування мислення є неможливим на «порожньому ґрунті», тобто без змістовного засвоєння певних філософських уявлень. Сформульована вище мета, визначає задачі курсу:

• розуміння предмета філософії й специфіки філософського знання;

• усвідомлення ролі філософії в формуванні конструктивного типу мислення;

• створення спільного уявлення про сфери філософського знання (онтологію, гносеологію, аксіологію; натурфілософію, соціальну філософію, філософську антропологію, логіку);

• знайомство з основними філософськими традиціями (індійською, китайською та середземноморською) та важливішими етапами розвитку європейської філософії (основними філософськими концепціями):

• вивчення фрагментів класичних філософських текстів.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати – основні етапи розвитку світової та вітчизняної філософії, провідну проблематику цих етапів та особливості побудови світоглядних знань; видатних представників світової та вітчизняної філософії, їх вихідні ідеї; провідні проблеми сучасної філософії та орієнтуватися в їх змісті; значення основних філософських термінів; особливості релігійного світосприйняття; суттєві особливості та функції етичних цінностей; предмет логіки та її проблематику;

уміти – співставляти та аналізувати переваги та недоліки певних філософських позицій; порівнювати частково - наукові та філософські знання певних проблем; опрацьовувати філософські тексти; аналізувати проблеми сучасного життя із використанням філософських понять, категорій і термінів; пояснювати особливості різних форм і типів світогляду; виявляти та аналізувати основні форми мислення, застосовувати закони логіки для аналізу певних інтелектуальних утворень.

3. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ.

Вступ.

Програма з курсу «Філософія з логікою» розроблена у відповідності з сучасною концепцією освіти студентів вищих навчальних закладів України, яка враховує стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в європейському просторі вищої освіти. Світоглядно-методологічна підготовка студентської молоді сьогодні неможлива без філософії як теоретичної основи духовної культури, без освоєння історико-філософських знань та сучасних глобальних проблем людства, без формування та розвитку високоморальних ціннісних орієнтирів людини в сучасному життєвому просторі.

Викладення історії світової філософської думки спрямоване на: розуміння логіки виникнення найбільш відомих філософських вчень, їх функціонування в суспільній свідомості, осмислення характеру та етапів становлення сучасних некласичних філософських систем та ідей, їх ґрунтування на досягненнях природничих та гуманітарних наук, інших форм людської духовності.

Ключовим моментом курсу є насамперед розгляд таких проблем, як філософське розуміння світу, суспільства й людини, що становлять основу теоретичної підготовки майбутніх фахівців. Програма включає і важливі питання з етики, релігієзнавства, логіки, філософії науки, спрямовує студентів на вивчення як сучасної духовної культури людства, так і її специфічних проявів в контексті розвитку України.

Програма підготовлена згідно з вимогами до навчання бакалаврів, спеціалістів та магістрів і розрахована на студентів педагогічних і непедагогічних спеціальностей університету.

Відповідно до програми оволодіння курсом «Філософія з логікою» пов’язане з читанням лекцій, проведенням семінарських занять, заліків, консультацій, екзаменів, самостійним опрацюванням студентами окремих питань із всіх основних розділів програми.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.

Тема 1. Предмет філософії.

Тема 2. Формування філософських традицій.

Тема 3. Філософія Античності.

Тема 4. Філософська думка Середньовіччя та Відродження.

Тема 5. Філософія Нового Часу та Просвітництва.

Тема 6. Німецька класична філософія.

Тема 7. Сучасна західна філософія.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.

Тема 8. Єдність світу та багатоманітність реальності.

Тема 9. Матерія і дух. Природа.

Тема 10. Універсальні зв’язки буття. Діалектичне світорозуміння.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ.

Тема 11. Основні проблеми гносеології.

Тема 12. Філософія свідомості.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІV.

Тема 13. Соціальна філософія та філософія історії.

Тема 14. Філософська антропологія.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ V.

Тема 15. Логіка.

Тема 16. Філософія науки.

4. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

Тема	Кількість годин, відведених на:
	Лекції	Самостійну роботу	Семінарські заняття	Самостійну роботу	Самостійну роботу	залік
Змістовий модуль І.
Тема 1. Предмет філософії.	2	2	1	2	0	0
Тема 2. Формування філософських традицій.	1	1	1	1	0	0
Тема 3. Філософія Античності.	1	1	1	1	0	0
Тема 4. Філософська думка Середньовіччя та Відродження.	2	2	2	2	0	0
Тема 5. Філософія Нового часу та Просвітництва.	2	2	1	2	0	0
Тема 6. Німецька класична філософія.	2	2	1	2	0	0
Тема 7. Сучасна західна філософія. Філософія України.	6	6	2	6	1	0
Змістовий модуль II.
Тема 8. Єдність світу та багато ман-сть реальності.	2	2	2	2	0	0
Тема 9. Матерія і дух. Природа.	2	2	2	2	0	0
Тема 10. Універсальні зв’язки буття. Діалектичне світорозуміння.	2	2	1	2	0	0
Змістовий модуль IIІ.
Тема 11. Основні	2	2	1	2	0	0
проблеми гносеології.
Тема 12. Філософія свідомості.	2	2	1	2	0	0
Змістовий модуль IV.
Тема 13. Соціальна філософія та філософія історії.	2	2	0	2	3	0
Тема 14. Філософська антропологія.	2	2	0	2	2	0
Змістовий модуль V.
Тема 15. Логіка.	2	2	0	2	5	0
Тема 16. Філософія науки.	2	2	0	2		0
Всього годин	36	36	16	36	11	15
Всього годин

5. ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ.

Змістовний модуль І.

Тема 1. (2 год.). Що таке філософія?Предмет філософії.

План:

1. Специфіка філософії як складової частини духовної культури людства.

2. Філософія і міфологія.

3. Світоглядна, методологічна й ідеологічна функції філософії.

4. Структура та основні частини філософії як форми наукового пізнання.

5. Диференціація наукового пізнання та зміна предмету філософії.

На самостійну роботу:

1. Світогляд та його історичні типи.

2. Філософія та світогляд.

3. Проблема виникнення філософії.

Тема 2. (1 год.). Формування філософських

традицій: Схід і Захід – два типи філософування. Становлення античної філософії.

План:

1. Філософія Стародавньої Індії.

2. Філософія Стародавнього Китаю.

3. Походження, особливості та періодизація античної філософії.

На самостійну роботу:

1. «Веди», їх особливості та характеристика.

2. Релігійно-ідеалістичні та стихійно-матеріалістичні ідеї в Упанішадах.

3. Етико-антропологічна філософія буддизму, її практична спрямованість.

4. Особливості давньокитайської філософії в епоху «класичних книг».

Тема 3. (1 год.). Філософія Античності.

План:

1. Особливості становлення античної філософії.

2. Вчення Сократа – народження філософії нового типу.

3. Вчення Платона про буття, душу, пізнання, державу.

4. Філософські ідеї Арістотеля.

На самостійну роботу:

1. Піфагор та піфагорійський союз.

2. Проблеми буття в філософії Давньої Греції.

3. Психологія та гносеологія Арістотеля.

4. Вчення Платона про душу та пізнання.

Тема 4. (2 год.). Філософська думка Середньовіччя та Відродження.

План:

1. Історико-культурний контекст появи філософії Середньовіччя та її особливості.

2. Основні етапи розвитку філософії Середньовіччя та її головні ідеї й проблеми: а) онтологічні; б) гносеологічні (напрямки в теорії пізнання: реалізм та номіналізм); в) антропологічні.

3. Основні проблеми філософії епохи Відродження.

На самостійну роботу:

1. Аврелій Августин та його «Сповідь».

2. Східна патристика: Максим Сповідник та Іоанн Дамаскін.

3. «Сума теології» Св. Томи.

4. Концепції «справедливої держави» очами утопістів.

Тема 5. (2 год.). Філософія Нового часу та Просвітництва.

План:

1. Філософія Нового часу та її орієнтація на науку.

2. Пошуки методу наукового пізнання й проблема буття.

3. Соціальна філософія Просвітництва.

На самостійну роботу:

1. Дослідно-індуктивний метод Ф. Бекона.

2. Метод «універсальної математики» Р. Декарта.

3. Філософія Б. Паскаля.

4. Теорія держави в філософії Просвітництва.

Тема 6. (2 год.). Німецька класична філософія.

План:

1. Поняття «німецька класична філософія».

2. Загальна характеристика німецької класичної філософії.

3. І. Кант – основоположник німецького класичного ідеалізму: докритичний період його філософської творчості.

4. Критичний період філософської творчості І. Канта: вчення про пізнавальні здібності людини.

На самостійну роботу:

1. І. Кант про світ, пізнання, людину.

2. «Антиномії» як термін.

3. Проблема відчуження в філософії Гегеля.

4. Марксистська філософія і сучасність.

Тема 7. (6 год.). Сучасна західна філософія.

План:

1. Сучасна західна філософія: загальна характеристика.

2. Аналітична філософія.

3. Феноменологія та герменевтика.

4. Філософський містицизм.

На самостійну роботу:

1. Проблема людини в філософії екзистенціалізму.

2. З. Фрейд про релігію як особливу форму колективного неврозу.

3. «Надлюдина» в філософії Ф. Ніцше.

4. Ж.-П. Сартр і проблема свободи.

Змістовний модуль ІІ.

Тема 8. (2 год.). Єдність світу та багатоманітність реальності.

План:

1. Буття як центральна категорія філософії.

2. Різноманітні трактовки буття в історії філософії.

3. Проблема «буття» та «небуття» в історії філософської думки

4. Моністичні та плюралістичні концепції буття. Небуття.

5. «Буття» та «реальність»: співвідношення понять.

На самостійну роботу:

1. Філософський сенс та життєві корені проблеми буття.

2. М. Гайдеггер про роль античного парменідівсткого розуміння буття в контексті західної картини світу.

Тема 9. (2 год.). Матерія і дух. Природа.

План:

1. Поняття «матерія», «ідея», «дух».

2.Категорія «матерія». Ленінське визначення матерії. Рівні матерії.

3. Рух як спосіб існування матерії. Основні форми руху матерії, їх взаємозв’язок.

4. Філософські уявлення про час і простір. Проблема нескінченості простору і часу в філософії і науці.

На самостійну роботу:

1. Основні підходи до розуміння матерії.

2. Смисл трансформації поняття «буття» в поняття «матерія» в діалектичному матеріалізмі.

3. Ієрархія буття. Структура матерії.

4. Поняття «субстанція»: матеріалістичні та ідеалістичні підходи.

5. Суб’єктивний простір і час людського буття.

6. Об’єктивний простір і час в науці.

Тема 10. (2 год.). Універсальні зв’язки буття. Діалектичне світорозуміння.

План:

1. Сутність діалектики та її принципи.

2. Основні категорії діалектики.

3. Закони діалектики.

4. Діалектика та синергетика.

На самостійну роботу:

1. Самоорганізація буття, синергетика (І. Пригожин).

2. Специфіка розуміння розвитку в метафізиці, діалектиці, синергетиці.

3. Співвідношення термінів «рух», «зміна», «розвиток».

4. Метафізичні питання в історії філософії та сучасній філософії.

Змістовний модуль ІІІ.

Тема 11. (2 год.). Основні проблеми гносеології.

План:

1. Об’єкт та суб’єкт пізнання.

2. Багатоманітність форм пізнання, їх можливості та межі.

3. Особливості, рівні та методи наукового пізнання.

4. Проблеми істини.

5. Форми логічного (раціонального) етапу пізнання.

6. Роль відчуттів, сприйняттів та уявлень в чуттєвому пізнанні.

На самостійну роботу:

1. Пізнання як «відображення» та конструювання дійсності.

2. Концепції пізнання в історії філософії.

3. Емпіричний та теоретичний рівні дослідження. Основні форми чуттєвого досвіду та раціонального мислення, їх взаємозв’язок.

4. Методи емпіричного та теоретичного пізнання.

Тема 12. (2 год.). Філософія свідомості.

План:

1. Проблема свідомості в історії філософії: а) Античність – метафора свідомості. Середньовіччя – душа, дух, тіло. Новий час – самосвідомість, «cogito»; б) німецька класична філософія – активність свідомості, розсудок і розум; в) Марксизм – свідомість як відображення; г) фрейдизм – свідоме і несвідоме.

2. Проблема виникнення свідомості. Смисл проблеми свідомості та складнощі її вирішення.

3. Проблема «ідеального». «Теорія відображення» та її критика.

4. Поняття «самосвідомість». Свідомість та самосвідомість.

На самостійну роботу:

1. Індивідуальна та надіндивідуальна свідомість (суспільна свідомість, ментальність, світ над органіки).

2. Свідомість, мислення, мова та спілкування.

3. Роль самосвідомості в структурі свідомості.

4. Індивідуальний та суспільний рівні прояву самосвідомості.

Змістовний модуль ІV.

Тема 13. (2 год.). Соціальна філософія та філософія історії.

План:

1. Поняття суспільства в філософії та соціології.

2. Основні сфери суспільного життя та способи їх організації.

3. Суспільство як цілісна система.

4. Суспільний розвиток як предмет філософського аналізу.

На самостійну роботу:

1. Філософські моделі соціальної реальності: а) ідеалістичні підходи до аналізу суспільства; б) розуміння характеру суспільного життя в історичному матеріалізмі; в) натуралістичні та органістичні концепції історичного процесу.

2. Формаційний та цивілізаційний підходи до трактовки суспільного розвитку.

3. Концепція суспільного прогресу.

Тема 14. (2 год.). Філософська антропологія.

План:

1. Основні проблеми антропології.

2. Філософські концепції антропосоціогенезу.

3. Людина як біопсихосоціальна істота.

4. Специфіка людського буття.

На самостійну роботу:

1. Проблема людини в історії філософії, її основні аспекти.

2. Homo Sapiens: проблема походження і сутності людської свідомості.

3. Особистісний вимір людини. Свобода та відповідальність особистості. Індивід, індивідуальність, особистість: співвідношення понять.

4. Проблеми сенсу життя людини, її смертність та безсмертя.

Змістовний модуль V.

Тема 15. (2 год.). Логіка.

План:

1. Виникнення та історичний розвиток логіки.

2. Особливості логічного вивчення людського мислення.

3. Історичний розвиток логіки як філософської науки. Різновиди сучасної логіки.

4. Роль і значення логіки в контексті сучасності.

На самостійну роботу:

1. Логіка як наука про основні форми і закони людського мислення.

2. Поняття, судження, умовиводи як форми логічного мислення.

3. Основні закони правильного мислення.

4. Роль доведення та спростування, гіпотези і аналогії в науці.

Тема 16. (2 год.). Філософія науки.

План:

1. Проблема виникнення науки.

2. Періодизація науки. Поняття класичної, некласичної та постнекласичної науки.

3. Наука як соціокультурний феномен: а) наука в системі техногенної цивілізації; б) наука як соціальний інститут і явище культури; в) світоглядно-етичні проблеми сучасної науки.

4. Наука як пізнавальний феномен.

На самостійну роботу:

1. Наукове знання, його специфіка і будова.

2. Проблема істини в науковому пізнанні.

3. Наукова раціональність. Історичні типи раціональності.

4. Методологія наукового пізнання. Основні проблеми філософії науки.

6. ТЕМИ І ЗМІСТ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНАТЬ.

Змістовний модуль І.

Тема 1. (1 год.) Що таке філософія?Предмет філософії.

План:

1. Місце та роль філософії в культурі.

2. Функції філософії.

3. Роль і призначення філософії.

4. Філософські методи.

На самостійну роботу.

1. Роль філософії в пошуках спільних начал та самосвідомості людини.

2. Співвідношення філософії, міфології, науки, релігії, мистецтва та побутового світогляду людини.

3. Самовизначення філософії в ХХ столітті.

Питання для самоконтролю.

1. Що вивчає філософія?

2. Яка роль віри в розвитку філософії?

3. Як взаємопов’язані філософія та мистецтво?

4. Чим відрізняється філософія від повсякденної мови та мови науки?

5. Які рівні світогляду ви знаєте й у чому їх принципова різниця?

6. Яка роль світогляду в життєдіяльності людей?

7. Що таке метафізика?

Список літератури.

1. Аристотель. Метафизика // Сочинение. В 4 т. Т.1. – М., 1975.

2. Вундт В. Введение в философию. - М., 1998.

3. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология // Вопросы философии. – 1992. - №7.

4. Коган Л. А. О будущем философии // Вопросы философии. – 1996. - №7.

5. Стёпин В.С. Российская философия сегодня: проблемы настоящего и оценки прошлого // Вопросы философии. – 1997. - №5.

6. Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию. – М., 1990.

7. Мамардашвили М.К. Из краткого введения в философию // Вопросы философии. – 2000. - №12.

8. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. – М., 1991.

9. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла. Соч. В.2 т. Т.2. – М., 1990.

10. Лебедев С.А. Предмет и природа философского знания // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. – 2002. - №5.

11. Левин Г.Д. К вопросу об основном вопросе философии // Вопросы философии. - 2002. - №10.

12. Берлин И. Назначение философии // Вопросы философии. – 1999. - №5.

13. Ойзерман Т.И. Основные вопросы философии. – 2005. - №11.

14. Платон. Федон // Сочинения. В 3 т. Т.2. – М., 1970.

15. Сачков Ю.В. Фундаментальные науки как стратегический ресурс развития // Вопросы философии. – 2007. - №3.

16. Черникова И. В. Современная наука и научное познание в зеркале философской рефлексии // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. – 2004. - №6.

Тема 2. (1 год.). Формування філософських

традицій: Схід і Захід – два типи філософування. Становлення античної філософії.

План:

1. Специфіка філософських шкіл Давньої Індії. Ортодоксальні та неортодоксальні школи.

2. Філософія Давнього Китаю (конфуціанство, даосизм, легізм).

3. Особливості Давньогрецької філософії. Мілетська та егейська школи.

4. Становлення атомістичного матеріалізму в епоху античності.

На самостійну роботу.

1. Піфагор та піфагорійський союз.

2. Лінія матеріалізму в Давній Греції.

3. «Веди», їх особливості та характеристика.

4. Релігійно-ідеалістичні та стихійно-матеріалістичні ідеї в Упанішадах.

Питання для самоконтролю.

1. «Веди», «Самхіти», «Рігведи», «Упанішади» - що означають ці поняття?

2. Як пов’язані між собою поняття: брахман, Атман, пуруша?

3. Поясніть значення понять «сансара» і «карма».

4. Що таке монізм? Які філософські вчення античності є моністичними й чому?

5. Що таке апорії Зенона? Охарактеризуйте відомі вам апорії.

Список літератури.

1. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. – М., 2004.

2. Антология мировой философии. – М., 1969. Т.1, Ч.1.

3. Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 2001.

4. Беседы и суждения Кофуция. – СПб., 1999.

5. Быкова И.А. Проблема творчества и буддийская традиция // Вопросы философии. – 1999. – №7. С. 39-47.

6. Васильев Л.С. Проблема генезиса китайской философии. – М., 1989.

7. Введение в философию: Учебник для вузов. – Ч.1. рук. Авт. Колл. И.Т. Фролов. – М., 1989.

8. Гайденко П.П. История греческой философии в её связи с наукой. – М., 2000.

9. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки. – М., 1987.

10. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986.

11. Древнекитайская философия. В 2-х т. / Сост. Ян Хин-шун. – М., 1994.

12. История философии в кратком изложении / Под ред. В.Г. Голобкова. – М., 1997.

13. История философии: Запад-Россия-Восток. В 4-х кН. / Под ред. Н.В. Мотрошиловой. Кн.1. – М., 1995.

14. Кохановский В.П. Философия. Учебное пособие. – М.,2004.

15. Лосев А.Ф. История античной философии в конспективном изложении. – М., 1989.

16. Лукьянов А.Е. Становление философии на Востоке (Древний Китай и Индия). – М., 1989.

17. Лысенко В.Г., Терентьев А.А., Шохин В.К. Ранняя буддийская философия. Философия джайнизма. – М., 1994.

18. Переломов Л.С. Конфуций: жизнь, учение, судьба. – М., 1993.

19. Проблема человека в традиционных китайских учениях. – М., 1983.

20. Реале Д., Антисери Дж. Западная философия от истоков до наших дней. В 4-х кн. – СПб., 1998.

21. Спиркин А.Г. Философия. – М., 2004.

22. Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997.

23. Философский энциклопедический словарь. – М., 2003.

24. Чайковский Ю.В. Фалесова наука в историческом контексте // Вопросы философии. – 1997. - №8. – С.58-65.

25. Чанышев А.Н. Философия Древнего мира. – М., 2001.

26. Щуцкий Ю.К. Китайская классическая «Книга перемен». – М., 1993.

Тема 3. (1 год.). Філософія Античності.

План:

1. Атомістичний матеріалізм Демокріта.

2. Філософія софістів (Протагор, Горгій, Продік).

3. Філософія раннього еллінізму.

4. Неоплатонізм: Плотін та інші неоплатоніки.

На самостійну роботу.

1. Охарактеризуйте основні риси античної філософії.

2. Етико-соціальні погляди Демокріта.

3. Етика Епікура.

4. Римський стоїцизм (Сенека, Марк Аврелій).

Питання для самоконтролю.

1. Визначте основні етапи розвитку античної філософії.

2. Встановіть чим відрізняється давній атомізм від сучасного.

3. Наведіть приклади відомих вам апорій Зенона.

4. Встановіть кому належить вислів – «Людина є мірою всіх речей».

5. Поясніть поняття «діалектика» та охарактеризуйте особливості його застосування в античній філософії та сучасній науці.

6. Встановіть що поєднує філософські школи еллінізму – стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм.

Список літератури.

1. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник. – М., 1996.

2. Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 2001.

3. Батлук О.В. Философия образования Сенеки: кризис цицероновского идеала // Вопросы философии. – 2001. - №1.

4. Бугай Д.В. Трактат Платона «О добродетелях» и его интерпретация // Вопросы философии. – 2002. - №8.

5. Васильев В.А. Древнеримские мыслители о добродетели // Соц.-гуманитарные знания. – 2001. - №3.

6. Введение в философию: Учебник для вузов. – Ч.1. рук. Авт. Колл. И.Т. Фролов. – М., 1989.

7. Ильин В.В. Философия: Учебник. – М., 1999.

8. История мировой философии: Уч. Пособие / Под ред. В.Д. Губина, 2007.

9. История философии: Запад-Россия-Восток. В 4-х кН. / Под ред. Н.В. Мотрошиловой. Кн.1. – М., 1995.

10. Лосев А.Ф. История античной философии в конспективном изложении. – М., 1989.

11. Мамардашвили М.К. Лекции по античной философии. – М., 1999.

12. О добродетелях. Плотин // Вопросы философии. – 2002. - №8.

13. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – СПб., 1994.

14. Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997.

15. Философия: Учебник \ Под ред. В.Н. Лавриненко. – М., 2002.

16. Хрестоматия по истории философии. В 3 ч. / Под ред. Л.А. Микешиной. – М., 1997.

17. Философы Греции. Основы основ: логика, физика, этика. – М., 1999.

18. Чанышев А.П. Аристотель. – М., 1987.

19. Чайковский Ю.В. Античная философия как образовательный предмет // Вопросы философии. – 2002. - №9.

Тема 4. (2 год.). Філософська думка Середньовіччя та Відродження.

План:

1. Особливості філософії Середньовіччя.

2. Основні проблеми середньовічної філософії: а) онтологічні проблеми – патристика (східна – Василь Великий, Григорій Нисський; західна – Аврелій Августин) і схоластика; б) гносеологічні проблеми – реалізм та номіналізм (Фома Аквінський, Вільям Оккам); в) антропологічні проблеми.

3. Особливості філософії епохи Відродження: антропоцентризм та натурфілософський пантеїзм.

На самостійну роботу.

1. Орієнтація на мистецтво – одна з особливостей Ренесансу.

2. Підготовка наукової революції XVII ст. мислителями Відродження.

3. Реформація та її проблеми.

4. Філософія держави Нікколо Макіавеллі. «Утопія» Томаса Мора.

Питання для самоконтролю.

1. Які два великих етапи в розвитку філософії Середньовіччя виділяють дослідники? Які їх приблизні часові кордони? Назвіть представників цих етапів.

2. Які проблеми відносяться до онтологічних? Дайте визначення поняттю «креаціонізм». Як Бог творить світ? Що таке субстанція? Чим постає створений світ?

3. Які проблеми відносяться до гносеологічних? Чи пізнаваний світ з позицій середньовічної філософії? Чи є знання необхідними і корисними? Що таке універсалії? Як тлумачили існування універсалій реалісти та номіналісти?

4. В чому полягає подвійність природи людини? Що таке особистість, воля? Чи є час в середньовічній філософії циклічним? Яким є розуміння історії?

5. Відродження досягнень якої культури стало творчою програмою діячів XІV- XVI ст.ст.? Що таке антропоцентризм, натурфілософія, пантеїзм? Хто здійснив революцію в натурфілософії й астрономії, створив геліоцентричну картину світу?

Список літератури.

1. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. – М.: «Проспект» (МГУ). - 2005.

2. Спиркин А.Г. Философия. – М.: «Гардарики», 2005. – Гл. 2,3.

3. Словарь философских терминов. – М.: ИНФРА-М, 2004.

4. Философский энциклопедический словарь. – М., 1989. (Статьи: Патристика, Василий Великий, Григорий Богослов, Григорий Нисский, Августин, Схоластика, Фома Аквинский, Реализм, Номинализм, Универсалии и т.д.).

5. Хрестоматия по философии. – М.: «Проспект», 1996.

6. Антология мировой философии. В 4-х т. – М.: «Мысль», 1969-1973.

7. Василий Великий. Беседы на Шестоднев. – М., 1991.

8. Аврелий Августин. Исповедь. – М., 1991.

9. Фома Аквинский. О сущем и сущности // Историко-философский ежегодник. – 1988.

10. Макиавелли Н. Государь. – М., 1992.

11. Дворкин А.Л. Очерки по истории Вселенской Православной Церкви. (Курс лекций). Нижний Новгород, 2005.

12. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978.

13.Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. – М., 1979.

14. Соколов В.В. Средневековая философия. – М., 1979.

15. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – СПб., 1994.

16. Августин Блаженный. Об истинной религии. Теологический трактат. – Минск, 1999.

17. Данилова И.Е. От средних веков к Возрождению. – М., 1980.

18. Бруно Д. Изгнание торжествующего зверя. О причине, начале и едином. – Минск, 1999.

19. Роттердамский Эразм. Похвала глупости. – М., 2000.

20. Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.

21. Чанышев А.Н. Возрождение и Джордано Бруно // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. – 2002. - №1.

22. Гайденко П.П. Николай Кузанский и принцип совпадения противоположностей // Вопросы философии. – 2002. - №7.

23. Хомяков М.Б. Иоанн Скотт. Эриугена и рождение схоластики // Вопросы философии. – 2000. - №1.

Тема 5. (1 год.). Філософія Нового часу та Просвітництва.

План:

1. Особливості філософії Нового часу та Просвітництва.

2. Емпіризм в філософії Нового часу (Ф. Бекон, Дж. Локк).

3. Раціоналізм в філософії Нового часу (Р. Декарт, Г.-В. Лейбніц, Б. Спіноза).

На самостійну роботу.

1. Емпіризм Дж. Берклі та Д. Юма.

2. Проблеми людини в філософії Нового часу (Т. Гоббс).

3. Філософія французького Просвітництва: Б. Паскаль, Ж.-Ж. Руссо, Ш.Л. Монтеск’є, Д. Дідро, П.А. Гольбах.

Питання для самоконтролю.

1. Кому належить знаменитий вислів: «Знання – сила»? Як називається метод Ф. Бекона? Що таке «ідоли» або «примари» у Ф. Бекона, від яких необхідно звільнити розум?

2. Кому належить картезіанський сумнів «Мислю (сумніваюся), отже існую»? На яку науку при розробці свого методу спирається Р. Декарт? В чому полягає дуалізм Р. Декарта?

3. В чому сутність монадології Лейбніца?

4. В чому сутність «субстанції» та «модусу» в Р. Декарта та Б. Спінози?

5. Яка концепція лежить в основі теорій держави в філософії Просвітництва?

Список літератури.

1. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. – М.: «Проспект» (МГУ). - 2005.

2. Спиркин А.Г. Философия. – М.: «Гардарики», 2005. – Гл. 2,3.

3. Словарь философских терминов. – М.: ИНФРА-М, 2004.

4. Бэкон Ф. Новый органон // Соч. В 2 т. – М.: Мысль, 1972. Т.2.

5. Декарт Р. Сочинения. В 2 т. – М.: Мысль, 1989. Т.1.

6. Лейбниц Г.-В. Монадология // Соч. В 4 т. – М.: Мысль, 1982. Т.3.

7. Спиноза Б. Об усовершенствовании разума. Сочинения. – М., 1998.

8. Дидро Д. Сочинения: в 2-х т. – М., 1986.

9. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре или принципе политического права.- М., 1938.

10. Момджян Х.Н. Французское просвещение XVIIІ века: Очерки. – М., 1983.

11. Поупкин Ричард, Стролл Аврум. Философия. Вводный курс. – М.: «Серебряные нити», 1998.

Тема 6. (1 год.). Німецька класична філософія.

План:

1. Етичні погляди І. Канта.

2. Філософія Й. Фіхте.

3. Філософія Ф.В.І. Шеллінга.

4. Філософія Г.В.Ф. Гегеля.

На самостійну роботу.

1. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

2. Марксистська філософія.

Питання для самоконтролю.

1. Що таке апріорне знання за Кантом?

2. Чи можна назвати вчення Канта «трансцендентальною філософією»?

3. В чому полягають позитивні моменти вчення Гегеля?

4. Що таке діалектичний метод за Гегелем? Які ще методи пізнання ви знаєте?

5. Яким було ставлення Л. Фейєрбаха до релігії та Бога?

6. В чому полягає відмінність між марксистською діалектикою та гегелівською?

Список літератури.

1. Быкова М.Ф. Гегелевское понимание мышления. – М., 1990.

2. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. – М., 1974. Т.1.

3. Кант И. Критика чистого разума. – СПб., 1915.

4. Кант И. Основы метафизики нравственности. – М., 1999.

5. Кант И., Гегель Г.В.Ф., Шеллинг Ф.В.И. Немецкая классическая философия. Т.1. – М., 2000.

6. Коротких В.И. Система философии Гегеля как предмет историко-философского рассмотрения // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. 2002. №6.

7. Кузнецов В.М. Немецкая классическая философия второй половины XVIIІ- начала XIX в. – М., 1989.

8. Маркс К. Тезисы о Фейербахе // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т.3. с. 1-4.

9. Ойзерман Т.Н. Марксистская концепция социализма и реальный социализм // Вопросы философии. – 2002. - №2-3.

10. Фейербах Л. Сущность христианства. – М., 1965.

11. Фихте И.Г., Шопенгауэр А. Немецкая классическая философия. Т.2. – М., 2000.

Тема 7. (2 год.). Сучасна західна філософія.

План:

1. Філософський ірраціоналізм (А. Шопенгауер) і філософія життя (С. Кьєркегор, Ф. Ніцше, Г. Зіммель, А. Бергсон).

2. Постмодернізм (М. Фуко, Ж. Дерріда, Р. Барт, Ж. Лакан, Ф. Гваттарі, Ж. Дельоз, Ж.Ф. Ліотар).

3. Екзистенціалізм (М. Гайдеггер, К. Ясперс, Ж.П. Сартр, Г. Марсель, А. Камю, Х. Ортега-і-Гассет, Н. Аббаньяно).

4. Філософський психоаналіз (З. Фрейд, К.Г. Юнг, А. Адлер, К. Хорні, Е. Фромм, В. Райх, Г. Маркузе).

5. Філософська антропологія (М. Шелер, Х. Плеснер, А. Гелен).

На самостійну роботу.

1. Структуралізм: західна філософія на шляху до постмодерну.

2. М. Фуко: філософія дискурсивних практик.

3. Ж. Дерріда: деконструктивізм.

4. Ж.Ф. Ліотар: постмодернізм.

Питання для самоконтролю.

1. Яку проблему прагне вирішити феноменологія?

2. Чому виникла аналітична філософія?

3. Які надії покладали постмодерністи на лінгвістичну філософію?

4. Які філософські проблеми вважаються найбільш значимими для «філософії життя»?

5. Чому філософський екзистенціалізм називають філософією кризи?

6. Як філософський персоналізм ставиться до «людини-комфорту»?

7. Якою є структура психіки людини за З. Фрейдом?

8. К.Г. Юнг ввів поняття «колективне несвідоме». В чому полягає їх значення?

9. Скільки періодів можна виділити в творчості Е. Фромма?

Список літератури.

1. Аналитическая философия: Избранные тексты. – М., 1993.

2. Антисери Д. Эпистемология и герменевтика // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. 2001. №3.

3. Бросова Н.З. История между «жизнью» и «смертью»: О. Шпенглер и М. Хайдеггер // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. 2001. №2.

4. Витгенштейн Л. Логико-философский трактат. – М., 1958.

5. Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. – М., 1988.

6. Дворкин И. Ты и Оно. По следам М. Бубера и З. Фрейда // Вопросы философии. – 2002. №4.

7. Делез Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? СПб., 1998.

8. Джемс В. Прагматизм. СПб., 1912.

9. Зотов А.Ф. Современная западная философия: Учебник. – М., 2001.

10. Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. – М., 1996.

11. Камю А. Избранное. – М.,1990.

12. Кьеркегор С. Наслаждение и долг. Киев, 1994.

13. Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна. Институт экспериментальной социологии. СПб, 1998.

14. Ницше Ф. Сочинения: В 2-х т. – М., 1990.

15. Поппер К. Открытое общество и его враги. В 2-х т. – М., 1991.

16. Проблема человека в западной философии. – М., 1988.

17. Сартр Ж.-П. Стена: Избр. Произв.- М., 1992.

18. Современная западная социология. Словарь / сост. Малахов В.С., Филатов В.П. – М., 1991.

19. Фуко М. Воля к истине: по ту сторону знания, власти, и сексуальности. – М., 1996.

20. Фрейд З. Психология бессознательного: Сб. произведений. – М., 1990.

21. Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990.

22. Шопенгауэр А. Избранные произведения. – М., 1992.

Змістовний модуль ІІ.

Тема 8. (2 год.). Єдність світу та багатоманітність реальності.

План:

1. Проблема буття в історії філософії.

2. Моністична, дуалістична та плюралістична концепція буття.

3. Наукова, релігійна та філософська картини світу.

4. «Реальність» як термін та категорія буття.

5. Багатоманітність та взаємозв’язок форм буття.

На самостійну роботу.

1. Проблема розрізнення матеріальної та ідеальної (духовної), об’єктивної та суб’єктивної реальностей.

2. Сенс та зміст основних онтологічних категорій: «буття» й «ніщо»; «сутність» та «існування»; «субстанція»; «зміст» та «форма»; «одиничне» та «загальне»; «можливість» та «дійсність».

3. Причинно-наслідкові тенденції в системі зв’язків буття.

4. Сутність принципу детермінізму в філософії. Індетермінізм та його форми.

Питання для самоконтролю.

1. Яким чином відбувалося формування поняття «буття»?

2. Якою є механіко-матеріалістична картина світу?

3. Як трактується термін «життя» в «філософії життя»?

4.В чому полягає сучасна наукова картина світу?

5. В чому полягає «життя» як земний та як космічний феномен?

Список літератури.

1. Афанасьев В.Г. Мир живого: системность, эволюция и управление. – М., 1986.

2. Вернадский В.И. Философские идеи натуралиста. – М., 1988.

3. Выгодский Л.С. Развитие высших нервных функций. – М., 1990.

4. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. – М., 1967.

5. Бердяев Н.А. Философия свободы. – М., 1989. Гл. 5.

6. Гайденко П.П. Бытие и разум // Вопросы философии. – 1997. - №7.

7. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. – М., 1986.

8. Каган М.С. Метаморфозы бытия и небытия. К постановке вопроса // Вопросы философии. – 2001. - №6.

9. Кутырев В.А. Оправдание бытия (явление нигитологии и его критика) // Вопросы философии. – 2000. - №5.

10. Лукьянов И.Ф. Сущность категории «свойство». – М., 1982.

11. Сартр Ж.-П. Бытие и ничто // Философские науки. – 1984. №3.

12. Флоренский П.А. Итоги // П.А. Флоренский. Соч. В 2 т. – М., 1990. Т. 2.

13. Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993.

14. Хайдеггер М. Разговор на просёлочной дороге. – М., 1991. С. 80-120, 146-159.

15. Чанышев А.Н. Трактат о небытии // Вопросы философии. - 1990. - №10.

Тема 9. (2 год.). Матерія і дух. Природа.

План:

1. Еволюція розуміння матерії в історії філософії. Матерія як об’єктивна реальність.

2. Матеріальна єдність світу.

3. Рух як спосіб існування матерії.

4. Специфіка соціального простору і часу.

На самостійну роботу.

1. Матеріальне та духовне.

2. Рівні організації неживої природи. Будова матерії на біологічному та соціальному рівнях.

3. Форми руху матерії. Їх якісна специфіка та взаємозв’язок.

4. Якісна багатоманітність форм простору-часу в неживій матерії. Особливості біологічного простору-часу.

5. Еволюція й революція в розвитку світу.

6. Проблеми простору-часу в сучасній фізиці, космології.

Питання для самоконтролю.

1. Як формувалося науково-філософське поняття «матерія»?

2. В чому полягають сучасні уявлення про єдність простору і часу (в філософії, фізиці, космології)?

3. Чи є «рух» та «розвиток» ідентичними феноменами?

4. В чому проявляється єдність природи й суспільства?

Список літератури.

1. Кучевский В.Б. Анализ категории «материя». – М., 1983.

2. Петров Ю.А., Французова Н.П. Категория материя (логико-методологические и начно-прикладные проблемы) // Философские науки. – 1988. №7.

3. Пригожин И. Философия нестабильности // Вопросы философии. – 1991. - №2.

4. Энгельс Ф. Анти-Дюринг // Маркс К., Энгельс Ф. Соч., т. 20, отд. 1 гл. 4-5.

5. Энгельс Ф. Диалектика природы // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2 изд. Т. 20.

6. Лазарев С.С. Понятие «время» и геологическая летопись земной коры // Вопросы философии. – 2002. №1.

7. Марголис Дж. Материализм менее чем адекватными средствами // Вопросы философии. – 2002. №7.

8. Дубровский В.К. Концепции пространства и времени. Физический и философский аспекты. – М.: Наука, 1991.

9. Лешкевич Т.Г. Философия. Вводный курс. – М.: Конкур, 1998.

10. Потемкин В.К., Симаков А.А. Пространство в структуре мира. – Новосибирск: Наука, 1990.

11. Щербаков А.С. Самоорганизация материи в неживой природе. Философские аспекты синергетики. – М.: Изд-во МГУ, 1990.

Тема 10. (1 год.). Універсальні зв’язки буття. Діалектичне світорозуміння.

План:

1. Основні історичні форми діалектики.

2. Закони діалектичного розвитку.

3. Поняття системи. Принцип системності.

4. Детермінізм. Принцип причинності.

На самостійну роботу.

1. Принцип історизму. Прогрес і регрес, їх діалектичне співвідношення.

2. Категорія «міра» і проблема людських взаємовідносин. Діалектика «можливого» та «дійсного» в контексті сучасності.

3. Цінність навичок діалектики. Співвідношення діалектики та метафізики.

Питання для самоконтролю.

1. Дайте визначення взаємозв’язку.

2. Яке співвідношення безпричинності та випадковості?

3. Дайте визначення «розвитку». Чим розвиток відрізняється від руху?

4. Дайте визначення поняттям – «зміст», «структура», «частина», «елемент».

5. Чи може розвиток здійснюватися без суперечностей?

6. Чи правильним є твердження, що рух та спокій взаємовиключають один одного?

7. Проілюструйте основні закони діалектики. В чому сутність принципу детермінізму?

8. В чому проявляється суперечливий характер прогресу?

Список літератури.

1. Алексеев, П.В., Панин А.В. Философия. – М., 1996.

2. Ильенков Э.В. Диалектическая логика. – М., 1984.

3. Ильенков Э.В. Диалектика абстрактного и конкретного в научно-теоретическом мышлении. – М., 1997.

4. Кедров Б.М. О методе изложения диалектики. Три великих замысла. – М.: Мысль, 1983.

5. Копнин П.В. Диалектика как логика и теория познания. – М., 1973.

6. Ленин В.И. К вопросу о диалектике. П ППС, т. 29. С. 316, 317.

7. Ленин В.И., Маркс К. Раздел «Диалектика». П ППС, т. 26.

8. Энгельс Ф. Анти-Дюринг. Отдел 1. Гл. 12, 13. И Маркс К., Энгельс Ф. Соч. т. 20.

9. Энгельс Ф. Диалектика природы. Старое предисловие к «Анти-Дюрингу».

10. Столович Л.Н. Диалог и диалектика // Вопросы философии. – 2002. №11.

11. Макушинский А. Современный «образ мира»: действительность // Вопросы философии.- 2002. №11.

Змістовний модуль ІІІ.

Тема 11. (1 год.). Основні проблеми гносеології.

План:

1. Класична (кореспондентська)трактовка істини.

2. Некласичні концепції істини: когерентна, прагматична та конвенціональна концепції.

3. Істина та її «антиподи».

4. Проблема об’єктивності істини. Поняття «знання».

На самостійну роботу.

1. Сутність знання, його типи та межі.

2. Філософські та релігійні концепції віри.

3. Проблема взаємозв’язку розуму й віри в історії філософської думки.

4. Подібність та розбіжність між релігійною та науковою вірою.

Питання для самоконтролю.

1. Окресліть головні питання теорії пізнання в історії філософії та в сучасній філософії.

2. В чому полягає проблема визначення знання?

3. Що таке скептицизм? Які існують види скептичних аргументацій?

4. Обґрунтуйте терміни «фундаменталізм» та «когерентизм».

5. Які існують теорії істини?

6. Які існують види знання?

Список літератури.

1. Автономова Н.С. Рассудок, разум, рациональность. – М., 1988.

2. Бахтияров К.И. Многомерность истины // Философские науки. 1991. № 4.

3. Гадамер Х.Г. Истина и метод. – М., 1988.

4. Горский Д.П. О критериях истины // Вопросы философии. - 1988. № 2.

5. Заблуждающийся разум? Многообразие вненаучного знания. – М., 1990.

6. Ильин В.В. Теория познания. Введение. Общие проблемы. – М., 1994.

7. Лекторский Б.А. Субъект, объект. Познание. – М., 1980.

8. Маритен Ж. О человеческом знании // Вопросы философии. -1997. №5.

9. Липский Б.И. Практическая природа истины. – Л., 1988.

10. Руткевич М.И., Лойфман И.Я. Диалектика и теория познания.- М., 1994.

11. Соловьев В.С. Вера, разум и опыт // Вопросы философии. – 1994. №1.

12. Чудинов Э.М. Природа научной истины. – М., 1977.

13. Швырёв В.С. Теоретическое и эмпирическое в научном познании. – М., 1988.

14. Штейнер Р. Истина и наука. – М., 1992.

15. Элиаде М. История веры и религиозных идей / Пер. с фр. Т. 3: От Магомета до реформации. – М., 2002.

16. Ясперс К. Понятие философской веры // К. Ясперс. Смысл и назначение истории. – М., 1994. С.420-440.

Тема 12. (1 год.). Філософія свідомості.

План:

1. Основні проблеми сучасної філософії свідомості.

2. Ідеалізм, матеріалізм та функціоналізм в філософії свідомості.

3. Логічний біхевіоризм.

4. Феноменологічне розуміння свідомості.

5. Філософія свідомості та когнітивна наука.

На самостійну роботу.

1. Когнітивна наука як міждисциплінарне дослідження інтелектуальної когнітивної свідомості.

2. Основні етапи розвитку когнітивної науки, сфера сучасних досліджень та майбутні перспективи.

3. Свідомість та її структура.

4. Свідомість та несвідоме.

Питання для самоконтролю.

1. Історія поняття «розум» (свідомість) в історії філософії, проблема «свідомість-тіло».

2. Інтегративна структура свідомості. Мислення та його типи.

3. Уявлення про суть та природу несвідомого в історії філософської думки.

4. Мозок, психіка, свідомість: в чому полягає розбіжність між ними?

5. Що таке несвідоме як психічний феномен? Яка його структура?

6. Як взаємодіють свідомість та несвідоме?

7. Хто є носієм ідеального образу?

8. Чи можна мислити без допомоги мови?

9. Чи мислять тварини?

10. Що первинне суспільна чи індивідуальна свідомість?

Список літератури.

1. Блумфилд Л. Язык. – М., 1968.

2. Вышеславцев Б.П. Этика преображенного эроса. – М., 1994. С.256-270.

3. Жданов Г.Б. Информация и сознание // Вопросы философии. – 2000. №11.

4. Ерахтин А.В. Диалектика становления мышления и сознания. – Свердловск, 1989.

5. Лой А.Н. Как формируется и функционирует сознание. – М., 1985.

6. Лой А.Н. Сознание как предмет теоретического познания. – Киев, 1988.

7. Мамардашвили М.К. Формы и содержание мышления. – М., 1968.

8. Михайлов Ф.Т. Сознание и самосознание индивида. – М., 1989.

9. Патнэм Х. Философия сознания. – М., 1999.

10. Плунгян В.А. Почему языки такие разные? – М., 1996.

11. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. – М., 1957.

12. Серль Дж. Сознание, мозг и наука // Путь, 1993. №4.

13. Скворцов Л.В. Культура самосознания. Человек в поисках истины своего бытия. – М., 1989.

14. Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. – М., 1972.

15. Хомски Н. Язык и мышление. – М., 1972.

8. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.

Змістовний модуль І.

Тема 1. (1 год.). Особливості, провідні ідеї та представники української філософії.

1. Українська філософія як явище культури та прояв світосприйняття і національного характеру українців.

2. Етичні спрямування, естетизм та духовні прагнення у філософській думці Київської Русі.

3. Прояви Відродження та Просвітництва в українській філософії.

4. Життя і філософська творчість Г. Сковороди.

5. Філософська думка в Україні ХІХ ст.: університетська філософія, філософські ідеї в літературі та громадсько-політичних рухах.

Теми для творчих робіт:

1. Загальні особливості української філософії.

2. Джерела та представники Київської Русі.

3. Професійна філософія в Україні.

4. Особливості розвитку української філософії ХХ-ХХІ ст.

Питання для самоконтролю.

1. Охарактеризуйте українську філософію як культурно-історичний феномен.

2. В чому цінність «Велесової книги»?

3. Як відбувалося становлення християнського світогляду на Русі?

4. В чому сутність термінів «агіографія», «ісихазм», «ареопагітизм»?

Список літератури.

1. Горлач Н.І., Кремень В.Г. Філософія. – Харків, 2000.

2. Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій. - К., 1996.

3. Історія філософії України. Підручник (Тарасенко М.Ф., Русин М.Ю. та ін.). – К., 1994.

4. Кульчицький О. Курс філософії і філософіяних наук. Мюнхен-Львів, 1995.

Змістовний модуль ІV.

Тема 2. (3 год.). Соціальна філософія та філософія історії.

План:

1. Феномен суспільства в історико-філософських концепціях.

2. Огляд історіософських концепцій від стародавніх до класичних концепцій.

3. Сенс історії та підходи до її інтерпретації в посткласичних історіософських концепціях.

4. Проблема культури та цивілізації.

Теми для творчих робіт:

1. Суспільний прогрес та його критерії.

2. Проблеми та перспективи сучасної цивілізації.

3. Роль техніки в розвитку людської цивілізації.

4. Інформаційне суспільство: філософський аналіз процесу становлення.

5. Особливості західної та східної культур.

Питання для самоконтролю.

1. Як співвідносяться об’єктивне і суб’єктивне, стихійне та свідоме в історії?

2. Що таке фаталізм та волюнтаризм?

3. Як вирішувалося питання про сенс та спрямування історії в християнській філософії?

4. В чому сутність концепції історизму при розгляді всесвітньої історії?

5. Які принципи являються основними в культурологічному підході до розуміння історії?

6. Як розумів прогрес всесвітньої історії М.Я. Данилевський?

7. Що означає поняття «осьова епоха» в концепції К. Ясперса?

8. Охарактеризуйте зміст формаційного підходу до розгляду історичного процесу?

Список літератури.

1. Барулин В.С. Социальная философия. Ч. 1.2. – М.,1993.

2. Гарсия Дионисий. О понятиях «культура и цивилизация» // Вопросы философии. – 2002. №2.

3. Глинчикова А.Г Капитализм, социализм, индустриальное общество – к вопросу о соотношении понятий // Вопросы философии. – 2002. №9.

4. Гобозов И.А. Введение в философию истории. – М., 1993.

5. Кантор В.К. Стихия и цивилизация: два фактора «Российской судьбы». – М., 1996.

Тема 3. (1 год.). Філософська антропологія.

План:

1. Сутність проблеми, мети та призначення людського життя.

2. Позитивна (оптимістична) та негативна (песимістична) відповіді на питання про сенс, цінність життя людини в історії філософії.

3. Основні філософські позиції у вирішенні проблеми свободи: а) повне заперечення свободи вибору (фаталізм); б) абсолютизація свободи (волюнтаризм); в) взаємозв’язок свободи та відповідальності; г) свобода як пізнана необхідність.

4. Біологічна трактовка життя та смерті. Смерть як «плата» за індивідуалізовану форму життя.

Теми для творчих робіт:

1. Специфіка переживання людиною кінцевості свого існування та уявлення про безсмертя: а) в міфології; б) в релігійному світогляді; в) в філософських системах; г) в сучасній науці.

2. Проблеми походження та сутність людини.

3. Співвідношення раціонального та ірраціонального в людському житті.

4. Сучасні проблеми антропосоціогенезу.

Питання для самоконтролю.

1. Людина, індивід, індивідуальність, особистість – чим відрізняються ці поняття одне від одного?

2. Чому свобода, не дивлячись на свою привабливість, виявляється тим випробуванням, якого людина іноді поспішає уникнути?

3. Які основні принципи антропологічної філософії Фейєрбаха?

4. Чому найчастіше говорять про роль видатних особистостей в історії й не звертають увагу на роль в ній кожної особистості?

5. Що таке прогрес в історії?

Список літератури.

1. Глобальные проблемы и человеческие ценности. - М., 1990.

2. Изменение человека // Вопросы философии. – 1997. №2.

3. Карпинская Р.С. Человек и его жизнедеятельность. – М., 1988.

4. Кисельов Г.С. Кризис нашего времени как проблема человека // Вопросы философии. – 1999. №1.

5. Коган Л.Н. Человек и его судьба. – М., 1988.

6. Коган Л.Н. Цель и смысл жизни человека. – М., 1984.

7. Кон И.С. Открытие «Я». – М., 1978.

8. Личность в ХХ столетии. – М., 1979.

9. Плеханов Г.В. К вопросу о роли личности в истории // Избран. Философ. Произвед. В 5-ти т. – М., 1956. Т.2.

10. Резвицкий И.И. Личность. Индивидуальность. Общество. – М., 1984.

11. Швырёв В.С. О деятельностном подходе к истолкованию феномена человека (попытка современной оценки) // Вопросы философии. – 2001. №2.

12. Кон И.С. Человеческие сексуальности на рубеже ХХІ века // Вопросы философии. – 2001. №8.

Тема 4. (1 год.). Глобальні кризи та проблеми сучасної цивілізації. Доля людства.

План:

1. Взаємозв’язок та ієрархія глобальних проблем.

2. Екологічний аспект взаємодії суспільства і природи.

3. Глобалізм та антиглобалізм.

4. Сучасна цивілізація в контексті взаємодії людини і техніки.

5. Науково-технічна революція та альтернативи майбутнього.

6. Людство перед обличчям глобальних проблем.

7. Майбутнє людства і реальний історичний процес.

Теми для творчих робіт:

1. Криза ціннісних орієнтирів суспільства користувачів в концепціях капіталізму та соціалізму.

2. Постіндустріальне суспільство, його ідеали, тенденції, розвиток.

3. Проблеми коеволюції історичної та політичної свідомості в сучасній Україні.

Питання для самоконтролю.

1. Як впливає природа на розвиток суспільства і суспільства на природу?

2. Які перспективи подальшого цивілізаційного розвитку?

3. Як пов'язаний екологічний імператив із моральним?

4. Що таке ноосфера?

5. Що таке коеволюція?

6. Що ви можете сказати про вплив техногенної цивілізації на життя людей? Позитивні та негативні моменти?

7. Що ви можете сказати про філософію космізму?

Список літератури.

1. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник. – М., 2005.

2. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. – М., 1999.

3. Глобальные проблемы и человеческие ценности. – М., 1990.

4. Давидович В.Е. В зеркале философии. – Ростов н/Д, 1997.

5. Кохановский В.П. Философия. Учебное пособие. – М., 2004.

6. Лоренц К. Восемь смертных грехов цивилизованного человечества // Вопросы философии. – 1992. №8.

7. Моисеев Н.Н. Судьба цивилизации. Путь разума. – М., 2000.

8. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. – М., 1999.

9. Павленко А.Н. Экологический кризис как псевдопроблема // Вопросы философии. – 2002. №2.

10. Панарин А.С. Глобальное политическое прогнозирование. – М., 2000.

11. Радугин А.А. Философия : курс лекций. – М., 2000.

12. Тоффлер Э. Третья волна. – М., 1999.

13. Туроу Л. Будущее капитализма. – Новосибирск, 1999.

14. Уткин А.И. Американская стратегия для ХХІ века. – М., 2000.

15. Философия глобальных проблем. – М., 1998.

16. Философия. Справочник студента / Г.Г. Кириленко, Е.В. Шевцов. – М., 1999.

17. Хрестоматия по философии: Учебное пособие / Сост. А.А. Радугин. – М.: Центр, 1999.

18. Чумаков А.Н. Философия глобальных проблем. – М., 1994.

Змістовний модуль V.

Тема 5. (5 год.). Логіка як філософська наука про закономірності міркувань. План.

1.Визначення логіки як науки. Етапи розвитку логіки.

2.Логічна структура і логічна правильність міркувань. Нормативні принципи мови науки.

3.Основні поняття логіки: форми мислення, логічна теорія, закони логіки,

4.Поняття формалізації. Види формалізації знання.

5.Семантика традиційної силогістики.

6.Типи дедуктивних умовиводів. Безпосередні умовиводи і правила висновку до них.

7.Опосередковані дедуктивні умовиводи: простий категоричний силогізм і правила висновку.

8.Мова логіки висловлень та предикатів: особливості побудови та застосування.

9.Методи теорії моделей та теорії доказательств у сучаній логіки.

10. Види індуктивних умовиводів.

12.Методи встановлення причинних зв'язків.

13.Умовивід з аналогії. Види аналогії.

14.Види і типи модальностей.

15.Порядок побудови формули мови логіки висловлень на прикладі атлетичної модальної логіки.

16.Види аргументації. Доказ. Структура доказу. Види доказу. Критика і спростування. Правила і можливі помилки при доказі і спростуванні.

17.Види знання і форми його розвитку: проблема, гіпотеза, теорія.

Теми для творчих робіт:

1. Відношення між поняттями по змісту й обсягу.

2.Визначення як логічна операція. Правила визначення.

3.Розподіл як логічна операція. Правила розподілу. Класифікація.

4. Умовивід. Види умовиводів. Семантика традиційної силогістики.

5.Типи дедуктивних умовиводів. Безпосередні умовиводи і правила висновку до них.

Питання для самоконтролю.

1.Опосередковані дедуктивні умовиводи: простий категоричний силогізм і правила висновку.

2.Скорочений силогізм (ентимема). Відновлення силогізму з ентимемами.

3.Мова логіки висловлень та предикатів: особливості застосування у сучаній логіки.

4. Методи теорії моделей та теорії доказовості у сучаній логіці

5.Індуктивні умововіди. Методи встановлення причинних зв'язків.

6. Модальні судження.Типи модальних логік.

Література :

1. Карнап Р. Философские основания физики. Введение в философию науки. –М.,1971.

2. Поппер К. Логика и рост научного знания.- М.,1983.

3. Пуанкаре А. Наука и гипотеза// Пуанкаре А. О науке. - М., 1983.

4. Пуанкаре А. Ценность науки// Пуанкаре А. О науке. - М., 1983.

5. Рассел Б. Человеческое познание. - М.,1957.

6. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки.- М., 1986.

7. Швырев В.С. Теоретическое и эмпирическое в научном познании. - М., 1978.

Підручники:

1. Гришанов И.В. Логика. – Херсон: Олди-плюс, 2004.-260с.

2. Гришанов И.В. Логика. Практикум– Херсон: Олди-плюс, 2002.-152с.

3. Войшвилло Е.К., Дехтярев М.Г. Логика.- М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998.- 528с.

4. Гетманова А. Д. Логика. - М.: Высшая школа, 1986. - 288 с.

5. Жеребкін В.Є. Логіка.- Х.: Основа, 1995. - 256 с.

6. Ивлев Ю. В. Курс лекций по логике. - М.: Высшая школа, 1988. - 159с.

7. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки.- К.:1997.

8. Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика.- М.: Высшая школа, 1987. 272 с.

9. Конверський А.Є. Логіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів.- К.:Четверта хвиля,1998. -272 с. Костюк В. Н. Логика. - Киев-Одесса.: Высшая школа, 1975. - 112 с.

10. Логика. - Минск.: БГУ, 1974. - 336 с.

11. Мельников В.Н. Логические задачи. - Киев-Одесса.: Выща школа, 1989. - 344с.

12. Светлов В.А. Практическая логика. - С.-Петербург: Изд-во РХГИ, 1995. - 472с

13. Свинцов В.И. Логика. - М.: Высшая школа, 1987. - 288 с.

14. Уёмов А.И. Основы практической логики с задачами и упражнениями.- Одесса: ОГУ, 1997. 388.

15. Уёмов А. И. Задачи и упражнения по логике. - М., 1961.

16. Упражнения по логике. - М.: Высшая школа, 1990. - 160 с.

17. Бочаров В. А., Маркин В. И. Основы логики. - М.: Космополис, 1994.

18. Формальная логика. - Ленинград.: ЛГУ, 1977. - 258 с.

19. Хоменко І.В. Логіка - юристам: Підручник. - К.: Четверта хвиля, 1997. - 392 с.

20. Хоменко І.В. Логіка - в задачах: Підручник. - К.: Четверта хвиля, 1998. - 284с.