2. Пізнавальні справи.

2.1. Вечір (ранок, збір) веселих задач. Передбачає кілька пізнавальних ігор-оглядів, які зв’язані між собою логічною доцільністю і являють собою своєрідну ігрову сюїту. Учасники цього дійства, об’єднані в невеликі групи (8 − 10 осіб), виконують творчі завдання і по черзі в змагальному стилі виступають експромтом зі своїми варіантами розв’язку.

Приклади творчих завдань для естафети веселих задач:

− придумати і показати в ігровій формі мімічну сцену на запропоновану тему: „На рибалці”, „Прийом у дантиста”, „Учень і директор”, „Воротар” та подібні;

− написати вірш за словами, які римуються, наприклад: ...читає, ...співає, ...любить, ... трубить;

− скласти невеличке оповідання за означеним початком;

− зобразити і „оживити” картину „Знову двійка”, „На рибалці”;

− відтворити пантомімічно фрагмент якогось вірша;

− придумати і сценічно показати варіанти розв’язання різних конфліктних ситуацій, наприклад:

а) хлопчик мучить кішку. Ти бачиш цю сцену. Що робитимеш?

б) у коридорі школи дівчатка-п’ятикласниці кидають на підлогу лушпиння соняшникових зернят. Твої дії?;

− виконати кілька українських пісень на задану тему;

− прочитати кілька віршів українських поетів на певну тему.

2.2. Вечір-мандрівка − пізнавальний огляд, учасники якого діляться один з одним своїми знаннями, враженнями, пропозиціями, творчими планами про певні сторони дійсності. Особливістю такого вечора є прийом рольової гри у мандрівці, що дозволяє здійснювати обмін думками, досвідом, намірами у захоплюючій, навіть фантастичній формі, розвивати творчу уяву, допитливість, винахідливість.

Можливі теми вечорів-мандрівок (і серій таких вечорів):

− наше село (місто, район);

− рідна Україна (населення, флора, фауна, ріки, моря, гори, корисні копалини);

− дивний світ природи;

− мандрівка у світ музики (кіно, театру, образотворчого мистецтва);

− мандрівка на колісниці фантазії.

2.3. Вечір пізнаних і непізнаних таємниць. Ця своєрідна гра дозволяє у захоплюючій формі обмінятися думками про явища дійсності, виходячи з інформації з різних наукових джерел.

Можливі варіанти проведення вечорів:

1. Створюється „рада мудреців”, яка складає список таємниць (запитань). Завдання-запитання завчасно роздаються (за 2 − 3 тижні до вечора) творчим групам учасників. На вечорі кожна команда одержує 1 − 2 таємниці для докладного повідомлення. Інші команди ставлять запитання, висловлюють свої міркування.

2. Кожна команда відшукує „таємниці” і в ході вечора пропонує членам іншої команди відгадати їх.

3. Кожна команда пропонує „раді мудреців” свої „таємниці”. Рада відбирає кілька таких „таємниць”, завчасно їх оприлюднює, після чого колектив класу готується до участі в розгадуванні „таємниць”.

4. Організатори вечора одержують „таємниці” від учасників на окремих аркушах, відбирають ті, які можуть становити загальний інтерес, уміщують їх у „банк таємниць”. На вечорі ведучі дістають з „банку” запитання, оголошують їх і пропонують охочим відповісти на них.

У ході такої пізнавальної гри доцільно забезпечити змагальність між командами. Кожна „таємниця” має оцінюватися певною кількістю балів. Журі об’єктивно оцінює колективну інтелектуальну працю команд.

Приклади запитань-таємниць:

− чи є життя на інших планетах?

− як з’явилися на Землі люди?

− чи можна передавати думки на відстані?

− чи можна замінити мозок людини електронною системою?

− якою буде природа майбутнього?

− що передається за спадковістю?

− чи розуміють нас тварини?

2.4. Місто веселих майстрів − масова рольова гра, яка задовольняє і розвиває інтерес школярів до різних професій. Вона сприяє знайомству з професіями, певним чином упливає на формування професійних інтересів школярів.

Можуть бути різні варіанти такої гри. Найпростіший варіант: учні знайомляться з певними професіями, установами чи підприємствами, і здійснюють „захист своєї професії, установи, підприємства”.

2.5. Виставка фантастичних проектів − пізнавальна справа-огляд, під час якої одна з команд завчасно розробляє проект майбутнього і захищає його в присутності опонентів. Підготовка проекту може тривати кілька тижнів, днів, годин (залежно від теми, віку учнів). На захист відводиться 10 − 20 хвилин. Теми проектів учні можуть обирати самі (з числа запропонованих), шляхом жеребкування. Кожний проект (підготовлені матеріали: схеми, малюнки, макети), його захист журі оцінює певною кількістю балів.

Орієнтовні теми фантастичних проектів: „Засоби зв’язку майбутнього”, „Житло людей XXI століття”, „Транспорт майбутнього”, „Розвиток медицини”, „Засоби інформації майбутнього”, „Школа XXI століття” тощо.

2.6. Захист читацьких формулярів − пізнавально-творча справа, яка сприяє вдумливому ставленню до читання художньої і наукової літератури, розвитку логічного мислення. Певні групи учнів періодично в присутності класного колективу розповідають про зміст прочитаних книг. Учні-експерти завчасно знайомляться з читацькими формулярами школярів і задають „захисникам” запитання щодо змісту книг, їх персонажів.

2.7. Оповідь-естафета − колективна творча справа, яка сприяє розвитку пам’яті, логічного мислення, естетичних смаків. Таку роботу краще вести з мікроколективами, творчими групами.

Можливі варіанти організації естафети:

1. Від ведучого − до кожного мікроколективу. Ведучий придумує початок оповідання для кожного мікроколективу окремо. Мікроколективи (команди) впродовж визначеного часу працюють над продовженням і закінченням оповідання. Потім варіанти оповідань зачитуються і оцінюються колективом.

2. Від ведучого − до творчих груп (єдиний початок для всіх). Кожна творча група (у таємниці від іншої групи) пише продовження. Потім читаються і обговорюються усі варіанти.

3. Від однієї творчої групи − „ланцюжком”. Початок оповідання придумує одна група, продовжує інша. І так − до завершення.

2.8. Турнір-вікторина − пізнавальна справа, в якій бере участь кілька груп. Кожна команда колективно готує запитання і відповіді з обраної теми.

Коло тем, які можуть бути обрані для турніру-вікторини, вельми широке: „Рослини”, „Тваринний світ”, „Географія України”, „Історія України”, „Рідний край”, „Космос”, „Казки”, „Народні обряди”, „Культура поведінки”, „Цікава математика”, „Українські пісні”, „Країни і континенти” і т. п.

2.9. Турнір знавців − пізнавальна справа, яка проводиться кількома колективами, творчими групами в рамках класного колективу або колективу загальношкільного. Кожна група виступає організатором одного з турнірів. Турнір знавців може проводитися по одному з профілів або бути комплексним. Наприклад, турнір знавців за участю чотирьох груп може складатися з таких турів-змагань: 1) знавців фізики; 2) знавців мови; 3) знавців звичаїв українського народу; 4) знавців природи.

Усний журнал (альманах) − пізнавальна творча справа, що являє собою серію коротких виступів (сторінок) на різні теми.

Кожний член колективу готує свою сторінку усного журналу з урахуванням інтересів, творчих можливостей, і виступає перед „слухачами” класу з яскравими повідомленнями на обрану тему, за ним − інший (ніби гортаючи сторінки справжнього журналу, альманаху).

Теми і жанри „сторінок” журналу можуть бути різноманітними: „Наша Україна”, „Економічні новини”, „Екологія і ми”, „Навколо світу”, „Наука і виробництво”, „Тварини − наші друзі”, „Здоров’я дітей” і т. п.