Прислів’я та приказки

Людина без Батьківщини – що пташка без пісні.

Де багато пташок, там нема комашок.

Пташка кра′сна пір’ям, а людина знанням..

Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють.

Та земля мила, де мати народила.

Погана та пташка, якій своє гніздо не миле.

Хочеш бути щасливим, не будь лінивим.

На сонці те′пло, а біля матері до′бре.

Без охоти нема роботи.

Хто багато робить, той і багато вміє.

На чорній землі білий хліб родить.

Восени і горобець багатий.

Осінь – щедра мати, всіх нагодує.

Заліз у багатство – забув і братство.

Аж гарчить – так на меншого кричить.

Доки сонце зійде, роса очі виїсть.

Густа каша дітей не розгонить.

І від малої мурашки може бути велика користь.

Нащо й клад, якщо в сім’ї лад.

Птах радіє весні, а дитя – матері.

Заздрощі добра не навчать.

Згода будує, а незгода руйнує.

Берись дружно – не буде сутужно.

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

Очам страшно, а руки зроблять.

Землю красить сонце, а людину праця.

Ліс не школа, а всіх навчає.

Дерево міцне корінням, а людина працею.

Людей питай, а свій розум май.

Все добре переймай, а злого уникай.

Нових друзів наживай, а старих не забувай.

Птицю пізнають по пір’ю, а людину по мові.

Книга вчить, як на світі жить.

Книжка – маленьке віконце, а через нього весь світ видно.

Чия відвага, того й перемога.

За добро добром платять.

Не смійся з другого, щоб тобі не було того.

Хто за чуже хапається, свого позбувається.

Зробиш добро – не кайся; вдієш лихо – начувайся.

Добре ім’я краще багатство.

Народ скаже – як зав’яже.

Добрі діла тихо ходять, а злі дзвонять, як у дзвони.

Козацькому роду нема переводу.

Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

У дитинстві вивчене, що на камені висічене.

Бджола мала, а та працює.

Без труда нема плода.

Маленька праця краща за велике безділля.

Не поговоривши з головою, не берись руками.

Діло майстра величає.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

До учіння треба терпіння.

Казки маленькі, а розуму в них багато.

Казка вигадка, та в ній щось повчальне зрозумій.

Хто багато читає, той більше знає.

Добре того вчити, хто хоче все знати.

Що роблю, за те й відповідаю.

Голова без розуму, як ліхтар без свічки.

Нема у світі цвіту, цвітнішого над маківочку, нема ж і роду, ріднішого над матіночку.

Квітень землю квітчає, з вирію пташок стрічає.

Коли квітень з водою, травень з травою.

Як підеш, так і найдеш.

Як посолиш, так і їстимеш.

І сила перед розумом никне.

Де сила не візьме, там розум допоможе.

Вік живи – вік учись.

Грамоті учиться – завжди пригодиться.

Щоб других вчити, треба самому вміти.

Не всякий, хто читає, в читанні силу знає.

Знання – дерево, а діло – плоди.

З усіх скарбів знання найцінніше, тому що воно не може бути ні вкраденим, ні загубленим, ані знищеним.

Умій сказати, умій змовчати.

Давши слово – держись, а не давши – кріпись.

Слово – не горобець, вилетить – не піймаєш.

Від теплого слова і лід розмерзає.

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже..

Гостре словечко коле сердечко.

Хто хоче більше знати, треба менше спати.

Терпіння і труд все перетруть.

Не вір словам, а вір справам.

Сім раз відмір, а один раз відріж.

Зробив діло – гуляй сміло.

Милуйся калиною, коли цвіте, а дитиною – коли росте.

Всяк правду знає, та не всяк про неї дбає.

Хліб-сіль їж, а правду ріж!

За праве діло стій сміло.

То не козак, що отаманом не хоче бути.

Не лише силою треба боротись, а й умінням.

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

Без діла сидіти, то можна одуріти.

Хто дбає, той і має.

Що вміть, того за поясом не носить.

Як хочеш шить, то перш вузлика зав’яжи.

Землю красить сонце, а людину праця.

Нових друзів наживай, а старих не забувай.

Все добре переймай, а злого уникай.

Голова не на те тільки, щоб кашкет носити.

Людей питай, а свій розум май.

Дерево міцне корінням, а людина працею.

*** Складіть прислів’я

Щастя дорожче	а руки загребущі.
Золота клітка	то поле смутніє.
Як листя жовтіє,	свої пісні має.
Всяка пташка	а осінь насіння.
Очі завидющі,	солов’я не тішить.
Літо дає коріння,	від багатства.
Не говори, що знаєш,	ніж брехати.
Краще мовчати,	а думай ще більше.
Добре того навчати,	де не поклав.
Говори мало, слухай багато,	хто хоче все знати.
Не бери,	але знай, що говориш.
Хто говорить – сіє,	а хто слухає – жне.