- •Дитяча література
- •Колосок (Круть і Верть)…………………………………………………………… Дрізд та голуб……………………………………………………………………… Дві білки і лисиця………………………………………………………………….
- •Українські народні пісні
- •Колискові пісні
- •Забавлянки
- •Безконечники
- •Дитячі народні ігри
- •Заклички
- •Замовляння (Заклички)
- •Звуконаслідування
- •Колядки та щедрівки
- •Загадки
- •Прислів’я та приказки
- •Лічилки
- •Скоромовки
- •Прозивалки (Дражнилки)
- •Українські народні дитячі пісеньки
- •Смішинки-веселинки Дві душі
- •Легенди та перекази Сокіл Рід
- •Про запорожців
- •Топірець Довбуша
- •Хліб і золото
- •Звідки пішло прізвище й ім’я Богдана Хмельницького
- •Чому людина не знає, доки живе
- •Місто Сміла
- •Як мати стала зозулею
- •Апостол Андрій на Київських горах
- •Українські народні казки Вовк та козенята
- •Коза-Дереза
- •Когут, песик і лис
- •Не впусти рака з рота
- •Рукавичка
- •Лисиця та Їжак
- •Лисичка та журавель
- •Колосок
- •Дрізд та голуб
- •Дві білки і лисиця
- •Муха і павук
- •Пан Коцький
- •Казка про котика та півника
- •Про лисичку
- •Кривенька качечка
- •Три бажання
- •Вчений кум
- •Кирило Кожум’яка
- •Котигорошко
- •Про злидні
- •Мудра дівчина
- •Кобиляча голова
- •Сильніше за силу
- •Розумна людина
- •Як квітень до березня в гості їздив
- •Як Івась шукав синьої квітки
- •Милосердна пані
- •Колобок
- •Без труда нема плода
- •У пригоді
- •Батькові поради
- •Народні усмішки
- •Уривки творів для дітей
- •Повість минулих літ
- •Поєдинок сина Кожум’яки
- •І печенізького велетня
- •Казки народів світу
- •Привычки
- •Глупый жених
- •Лисичка
- •Легкий хліб
- •Виноградар і змія
- •Хто ж був працьовитий?
- •Найдорожчий плід
- •Собаки, коти та миші
- •Сонце, Вітер і Місяць
- •Три ледарі Німецька народна казка
- •Умная Эльза
- •Сорочаче гніздо
- •Бре'менські музиканти
- •Вовк і кіт
- •Біблійні легенди Створення світу
- •Створення людини
- •Створення раю
- •Вигнання з раю
- •Вавілонська вежа
- •Каїн та Авель
- •Потоп і Ной
- •Чому людина не знає, доки живе
Лисичка та журавель
Були собі лисичка та журавель. Ото й зустрілися якось у лісі. Та такі стали приятелі!
Кличе лисичка журавля до себе в гості:
— Приходь,— каже,— журавлику, приходь, лебедику! Я для тебе — як для себе.
От приходить журавель на ласкаві запросини.
А лисичка наварила кашки з молоком, розмазала по тарілці та й припрошує:
— Призволяйся, журавлику, призволяйся, лебедику!
Журавель до кашки — стукав, стукав дзьобом по тарілці — нічого не вхопить.
А лисичка як узялася до страви — лизь гарненько язиком, поки сама всю кашу чисто вилизькала.
Вилизькала та до журавля:
— Вибачай, журавлику,— що мала, тим тебе й приймала, а більше нема нічого.
— То спасибі ж,— мовить журавель.— Приходь же, лисичко, тепер ти до мене в гості.
— А прийду, журавлику, прийду, лебедику! На тому й розійшлися.
Он уже лисичка йде до журавля в гостину. А журавель наварив такої-то смачної страви: узяв і м'яса, й картопельки, й бурячків — усього-усього, покришив дрібненько, склав у глечичок з вузькою шийкою та й каже:
— Призволяйся, люба приятелько, не соромся!
От лисичка до глечика — голова не влазить! Вона сюди, вона туди, вона й боком, і лапкою, і навстоячки, і зазирати, й нюшити... Нічого не вдіє!
А журавель не гуляє: все дзьобом у глечик, усе в глечик. Помаленьку-помаленьку — та й поїв, що наварив. А тоді й каже:
— Оце ж вибачай, лисуню,— що мав, то тим і приймав. Та вже більше нічого не маю.
Ох і розгнівалася ж лисичка! Так розсердилася, що й подякувать забула, як годиться.
Та від того часу й не приятелює з журавлями.
! Призволяйся – пригощайся.
Нюшити – нюхати.
При'ятелі, запро'сини, припро'шує, призволя'йся, ви'лизькала, розійшли'ся, гости'ну, при'ятелько, навсто'ячки, зазира'ти, розгні'валася.
? Прочитайте, як лисичка і журавель запрошують одне одного до себе на гостину.
На що сподівався кожен з гостей, прийшовши до приятеля?
Яке було частування в лисички? А в журавля?
Прочитайте Про що це свідчить?
Знайдіть у казці зачин, основну частину і кінцівку. Від чого застерігає народ у цій казці? Подумайте і розкажіть.
Яка головна думка цієї казки? Підберіть українські народні приказки та прислів’я, які б виражали головну думку казки.
Колосок
Круть і Верть
Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко. Мишенята тільки те й знали, що співали і танцювали, крутились та вертілись. А півник рано-ранесенько прокидався, спочатку всіх піснею будив, а потім до роботи брався.
От якось підмітав півник подвір'я і побачив на землі пшеничний колосок.
— Круть, Верть,— покликав півник,— глядіть, що я знайшов!
Прибігли мишенята і кажуть:
— Треба його обмолотити.
— А хто молотитиме? — спитав півник.
— Тільки не я! — закричало перше мишеня.
— Тільки не я! — закричало друге мишеня.
— Гаразд! — сказав півник,— я обмолочу.
І взявся до роботи. А мишенята почали гратися.
Скінчив півник молотити і гукнув:
— Гей, Круть, гей, Верть, глядіть, скільки зерна я намолотив!
Прибігли мишенята і запищали:
— Треба зерно до млина віднести, борошна намолоти!
— А хто понесе? — спитав півник.
— Тільки не я! — закричав Круть.
— Тільки не я! — закричав Верть.
— Гаразд,— сказав півник,— я віднесу зерно до млина.
Взяв собі на плечі мішок і пішов.
А мишенята тим часом почали в довгу лозу гратися. Одне через одного стрибають, веселяться.
Повернувся півник додому, знову кличе мишенят:
— Сюди, Круть, сюди, Верть! Я борошно приніс.
Прибігли мишенята, дивляться, не нахваляться:
— От так півник! От так молодець! Тепер треба тісто замісити та пироги спекти.
— Хто міситиме? — спитав півник. А мишенята знову за своє:
. — Тільки не я! — пропищав Круть.
Тільки не я! — пропищав Верть.
Подумав, подумав півник і каже:
— Мабуть, мені доведеться.
Замісив він тісто, приніс дров, розпалив вогонь у печі. А як піч витопилась, посадив у неї пироги.
Мишенята теж часу не гають: пісні співають, танцюють.
Спеклися пироги, півник їх вийняв, поклав на стіл. А мишенята тут як тут. І кликати їх не довелося.
– Ох, і зголоднів я! – пищить Круть.
– Ох, і їсти мені хочеться! – пищить Верть.
Швиденько сіли за стіл. А півник їм і каже:
– Стривайте, стривайте! Ви, мені спочатку скажіть: хто знайшов колосок?
– Ти знайшов! – голосно закричали мишенята.
– А хто колосок обмолотив? – знову спитав півник.
– Ти обмолотив! — тихіше сказали вони.
– А хто його до млина відніс?
– Теж ти, – зовсім тихо відказали Круть і Верть.
– А тісто хто місив? Хто дрова носив? Піч топив? Хто пироги пік?
– Все ти, все ти, – ледве чутно пропищали мишенята.
– А ви що робили?
Що відповісти мишенятам? І сказати нічого.
Почали Круть і Верть вилазити з-за столу, а півник їх не затримує.
Нема за що таких нероб і ледарів пирогами частувати!
? Чи справедливо вчинив півник? Чому мишенята не допомагали півнику? Прослідкуйте, як змінювався настрій мишенят під час розмови з півником. Чому?
Голосом передайте вдачу і настрій мишенят, читаючи виділені словосполучення. Як ви гадаєте, чому в мишенят такі імена?
Знайдіть у казці зачин, основну частину та кінцівку.
! Попрацюйте разом! Підготуйтесь і прочитайте казку в особах. Зверніть увагу на розділові знаки і слова, що «підказують» інтонацію читання.