Індивідуальні навчально-дослідні завдання

1. Передумови зародження та становлення банківської справи.

2. Поняття банківського права, його предмет та методи.

3. Правові засади банківського регулювання та банківського нагляду.

4. Фінансово-правові засади банківського кредитування.

5. Тенденції розвитку банківського права України.

6. Органи управління Національного банку України.

7. Нагляд НБУ за діяльністю комерційних банків.

8. Заходи впливу НБУ на комерційні банки за порушення банківського законодавства.

9. Особливості організаційно-правових форм комерційних банків України.

10. Порядок створення та припинення діяльності комерційних банків в Україні.

1. Банківська таємниця в зарубіжних країнах.

11. Аналіз вітчизняної законодавчої бази з питань банківської таємниці.

12. Міжбанківські розрахунки.

13. Безспірне списання коштів з рахунків у банках.

14. Особливості відповідальності за порушення зобов’язань по кредитному договору.

15. Особливості договору лізингу в Україні.

16. Відмінності господарської та цивільної відповідальності за порушення зобов’язань по кредитному договору.

17. Операції з цінними паперами на фондовій біржі.

18. Відповідальність за правопорушення на ринку цінних паперів.

19. Особливості розрахунків іноземною валютою на території України

20. Система валютного контролю в Україні.

21. Правові засади захисту інтересів вкладників комерційних банків.

22. Правові засади застосування відповідальності за порушення банківського законодавства.

23. Правове регулювання готівкового обігу в Україні.

24. Співвідношення приватного та публічного у банківських правовідносинах.

25. Проблеми розвитку іпотечного кредитування.

10. Методи навчання

Лекція (мультимедійна, бінарна, проблемна, лекція-конференція тощо); семінарські заняття (семінари-диспути, семінари-тренінги, дебати, та ін.); практичні заняття (брейн-ринги, ділові та рольові ігри, кейси, "мозковий штурм", моделювання ситуацій тощо); консультації (групові, індивідуальні, дистанційні).

11. Методи контролю

Поточний контроль (рейтинг) – оцінювання за результатами семінарських, практичних, лабораторних занять.

Модуль контроль

Контроль самостійної роботи (захист індивідуальних навчально (науково) дослідницьких завдань

Захист курсової роботи

Підсумковий контроль (залік)

Ректорський контроль (виконання комплексних контрольних завдань)

12. Розподіл балів, які отримують студенти (курсанти)

Поточний контроль (загальна кількість балів не може перевищувати 30)	Контроль за виконанням індивідуальної навчально-дослідницької та самостійної роботи (загальна кількість балів не може перевищувати 30)	Рубіжний (модульний) контроль (загальна кількість балів не може перевищувати 40)
30 балів поділити на кількість групових (семінарських, практичних, лабораторних) занять та помножити на кількість набраних за рейтингом балів.	виконання індивідуальної навчально-дослідної роботи – до 30 балів; виконання індивідуальної творчої роботи – до 20 балів (написання есе, реферування наукових статей, підготовка доповідей і т.ін.); виконання індивідуальних навчальних завдань – до 5 балів кожне (підготовка план-конспекта теми, підготовка структурно-логічної схеми із заданої тощо); виконання індивідуальних контрольних завдань – до 3 балів кожне; виконання інших видів робіт (участь у предметних студентських (курсантських) олімпіадах, написання наукової статті, тез для конференцій тощо) з визначенням кількості балів кафедрою.	37-40 балів – свідчить про високий рівень знань, навичок, умінь, які отримав студент (курсант, слухач) з певної дисципліни, його вміння самостійно розв’язувати складні теоретичні та практичні завдання; 33-36 балів - результат, вищий за середній, але з декількома несуттєвими недоліками; 29-32 балів – свідчить, що рівень теоретичної та практичної підготовки студента (курсанта, слухача) відповідає основним вимогам навчальної програми дисципліни, проте мають місце окремі суттєві недоліки у роботі; 25-28 балів – посередній результат, зі значними недоліками; 20-24 балів – результат задовольняє мінімальним вимогам щодо знань, умінь та навичок з певної дисципліни; нижче 20 балів – результат не задовольняє мінімальним вимогам щодо знань, умінь і навичок з певної дисципліни.

Поточна оцінка знань студентів (курсантів) денної форми навчання під час семінарських і практичних занять здійснюється за чотирьохбальною системою (від „3” до „-1” балів):

- найвищий бал – „3” може отримати студент (курсант), який бездоганно виконав завдання або практичні вправи, який демонструє спроможність самостійно мислити, поєднуючи високий рівень володіння теоретичним матеріалом з умінням розв’язувати практичні завдання, переконливо аргументувати свою позицію, адекватно використовуючи понятійно-категоріальний апарат певної дисципліни; аналізувати й оцінювати різноманітні явища і факти, встановлюючи логічний зв’язок між ними та виявляючи об’єктивні закономірності; знаходити джерела необхідної інформації й використовувати отримані відомості відповідно до мети та завдань власної пізнавальної діяльності, використовувати набуті знання та вміння в нетипових ситуаціях;

- бал „2” виставляється за вміння самостійно відтворювати знання з елементами їх перетворення; застосування їх у видозміненій, але близькій до типової ситуації, потребуючи при цьому допомоги викладача; давати свою власну інтерпретацію матеріалу (пояснювати, коротко викладати); уміти встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; здійснювати перенесення дій; за виконання практичних завдань або вправ з незначною кількістю помилок;

- бал „1” виставляється за вміння самостійно відтворювати інформацію та застосовувати її в типових ситуаціях, виявляючи при цьому невпевненість у своїх діях; встановлювати зв’язки нових знань з раніше засвоєними; проводити порівняння, робити висновки (за допомогою викладача); виконувати в цілому правильно, хоча й зі значною кількістю помилок, практичні завдання та вправи;

- бал „-1” виставляється за незадовільний рівень знань та умінь, а також за непідготовленість до заняття.

З метою точнішого визначення ступеня готовності студента (курсанта) до навчальної роботи або його безпосередньої участі в цій роботі можуть використовуватися диференційовані бали („+0,5”; „+1,5”; „+2,5”).