15.Синтетичний облік доходів загального фонду бюджетних установ

Для обліку фінансування за загальним фондом використовують:1)рахунки призначені для обліку

Коштів(311-12 – при відомчому фінансуванні);321-22 – при казначейському фінансуванні 2_)рахунок призначений для обліку фінансування701. Основні бухгалтерські проведення: 1. Розпорядником вищого рівня отримані асигнування із загального фонду державного бюджет для подальшого перерозподілу підвідомчими установами: - при відомчій системі :Дт 312Кт 701;при казначейські системі Дт322 Кт 701; 2)розпорядником вищого рівня отримано асигнування із загального фонду місцевого бюджету для подальшого перерозподілу підвідомчими установами : - при відомчій системі :Дт 312Кт 702;при казначейські системі Дт322 Кт 702; 3)розпорядником коштів отримано асигнування із загального фонду державного бюджету для фінансування власної установи та проведення заходів які фінансувалися ним: - при відомчій системі :Дт 311Кт 701;при казначейські системі Дт321 Кт 701; 4)розпорядником бюджетних коштів отримано асигнування із загального фонду місцевого бюджету для фінансування власної установи та проведення заходів, що фінансується ними: - при відомчій системі :Дт 311Кт 702;при казначейські системі Дт321 Кт 702; 5)розпорядником коштів з державного бюджету вищого рівня переведені кошти підвідомчій установі : - при відомчій системі :Дт 701Кт 312;при казначейські системі Дт701 К322; 6) розпорядником коштів з місцевого рівня вищого рівня: - при відомчій системі :Дт 702Кт 302;при казначейські системі Дт702 Кт 322; 7)з рахунку розпорядника коштів відкликано кошти призначені для фінансування власної установи утримано :- з державного бюджету: - при відомчій системі :Дт 701Кт 311;при казначейські системі Дт701 Кт 321; - з місцевого бюджету : - при відомчій системі :Дт 702Кт 311;при казначейські системі Дт702 Кт 321; 8)з рахунку розпорядника коштів списують в кінці року залишки коштів виділених асигнувань призначених для фінансування вланої установи, отримані : з державного бюджету: - при відомчій системі :Дт 701Кт 311;при казначейські системі Дт702 Кт 321; - з місцевого бюджету : - при відомчій системі :Дт 702Кт 311;при казначейські системі Дт702 Кт 321;

16. Для обліку фінансування за заг. фондом використовують: рахунки призначені для обліку коштів (311, 312 – відомче фінансування, 331, 332 – казначейське фінансування); рахунки призначені для обліку фінансування ( 701 – держ. бюджет, 702 – місцевий бюджет). Аналітичний облік асигнувань здійснюють в книгах та картках аналітичного обліку, а саме: книга аналітичного обліку отриманих асигнувань; книга аналітичного обліку асигнувань перерахованих підвідомчим установам; книга обліку асигнувань та прийнятих зобов'язань.

17. Проведення доходів за коштами отримуються як плата за послуги.

1)Нарах. плати за оренду майна – Дт 364 Кт 711.

2) Нарах. квартальної плати та плати за гуртожиток – Дт 364 Кт 711.

3)На нарах. вищих осіб віднесено відшкодування збитків, які понесені внаслідок виявлених нестач ТМЦ, ОЗ, МШП та інші – Дт 363 Кт 714.

4)Рахунок доходів в кінці року закривають на результат виконання кошторису - Дт 711 Кт 432.

5)Отрим. ОЗ, ІНМА, або НА, як гуманітарна допомога – Дт 10,11,12 Кт 712, Дт 812 Кт 411.

6)Отримання матеріалів і прод. харчування, як гуманітарна допомога – Дт 23 Кт 712.

7)Перерах. частина отриманих доходів відповідно до чинного законод. вищого або нижчого рівня – Дт 712 Кт 314, 324.

8)Списуються в кінці року на результат виконання кошторису за спец. фондом – Дт 712 Кт 432.

9)Отримання асигнувань із спец. фонду – Дт 316,326 Кт 713.

10)ПЕреведення готівкою коштів розпорядникам нижчого (вищого) рівня – Дт 713 Кт 316,326.

18. Для обліку фінансування спец. фонду використовують: рахунки для обліку коштів (313, 314,316 – відомча форма; 323, 324, 326 – казначейська), рахунки для обліку фінансування (711-716). Аналітичний облік доходів спец. фонду ведуть у мемор. ордері №15 за іншими надходженнямиспец. фонду; картці облікуотриманих асигнувань; книзі обліку асигнувань та прийнятих зобов'язань; картці аналітичного обліку асигнувань перерах. підзвітним установам.

19. Облік фактичних видатків БУ ведеться на рах.: видатки заг. фонду (801, 802); видатки спец. фонду (811, 812, 813). Накопичення видатків ведеться за Дт рах. 8 класу. Відшкодування фактичних видатків та їх закриття на результати виконання кошторису в кінці року за Кт рах. 8 класу.

1)Нарах. стипендія студентам – Дт 801 Кт 662.

2)Нарах. авторський гонорарта оплата за цивільно-правовими договорами – Дт 801 Кт 662.

3)За рахунок коштів заг. фонду відповідно до норм чинного законодавства нараховано єдиний соціальний внесок – Дт 801 Кт 651.

4)До затверд. кошторису і оформлення документів на видатки установи списують вартість послуг наданих сторонніми організ. (охоронні послуги, ремонтні послуги, електро-, водо-, тепло-, газопостачання) – Дт 801 Кт 675.

5)При придбані нематер. активів до затвердження кошторису створ. фонд у необорот. активах – Дт 801 Кт 401.

6) При будівництві об’єктів нерухомості до затвердження кошторису створ. фонд в незавершеному капітальному будівництві – Дт 801 Кт 402.

7) При придбанні МШП створ. фонд у МШП – Дт 801 Кт 411.

8)В кінці року рахунок витрат закривається на результат виконання кошторису – Дт 431 Кт 801

20. Касовими видатками вважають всі суми, отримані установою з поточних бюджетних рахунків у банку чи реєстраційних рахунків у відповідних органах Державного казначейства для їх використання (витрачання) згідно з кошторисом. Аналітичний облік касових видатків у бюджетних установах і централізованих бухгалтеріях ведеться у "Картці аналітичного обліку касових видатків" типової форми, затвердженої наказом ДКУ від 06.10.2000 р. № 100. Картка ведеться у розрізі кодів економічної класифікації видатків. При цьому для кожного коду функціональної класифікації видатків, для загального і спеціального фондів, для кожного виду коштів спеціального фонду складають окремі картки. Картка відкривається на місяць і заповнюється щодня бухгалтером на підставі виписок органу Державного казначейства з реєстраційних рахунків. Суми відшкодованих касових видатків записують на зворотному боці картки. Фактичні видатки, на відміну від касових, це дійсні видатки установи для виконання кошторису, що підтверджені відповідними первинними документами. Прикладом фактичних видатків можуть бути операції нарахування заробітної плати працівникам, списання витрачених медикаментів та продуктів харчування, списання витрат на відрядження за поданим авансовим звітом, нарахування внесків до спеціальних фондів на соціальні заходи тощо. Аналітичний облік фактичних видатків бюджетних установ ведеться у спеціальній "Картці аналітичного обліку фактичних видатків" типової форми, затвердженої ДКУ одночасно з формою картки обліку касових видатків (06.10.2000 р., наказ № 100). Картка фактичних видатків ведеться щомісячно у розрізі кодів економічної класифікації видатків. При цьому для кожного коду функціональної класифікації видатків, для загального і спеціального фондів, для кожного виду коштів спеціального фонду складають окремі картки. Записи в картки про суми фактичних видатків здійснюють на підставі даних меморіальних ордерів і доданих до них первинних документів. Суми відшкодованих фактичних видатків записують на зворотному боці картки.

21. Є дві форми грошових розрахунків, які застосовуються в БУ: готівкові та безготівкові. Готівкова форма розрахунків застосовується для розрахунків із фізичними особами з виплат, що охоплюють оплату праці, виплату стипендій, соціальні виплати, виплати за підзвітними сумами, за спеціальними видами платежів, з відшкодування завданих збитків, а також розрахунки установ між собою і з підприємцями за матеріальні цінності й надані послуги та виконані роботи в межах наявних коштів як за рахунок коштів, одержаних із кас банків, так і за рахунок готівкової виручки. Безготівкова форма розрахунків передбачає перерахування коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням установ і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою до каси банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки банк виконує на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

22. Основні завдання обліку фінансово-розрахункових операцій:

• реєстрація в органах держказначейства всіх зобов’язань розпорядниками коштів;

• суворе дотримання строків погашення всіх видів заборгованості;

• зниження рівня заборгованості бюджетних зобов’язань минулих періодів і недопущення її виникнення за зобов’язаннями поточного року;

• своєчасне внесення змін до зареєстрованих в органах держказначейства зобов’язань у зв’язку зі зміною умов договору;

• дотримання законності розрахунків;

• контроль за правильним і своєчасним оприбуткуванням оплачених матеріальних цінностей;

• забезпечення правильності ведення б/о розрахункових операцій та відображення цих показників у звітності.

23. Організація обліку готівки в касі та касових операцій бюджетної установи здійснюється відповідно до Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року та Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ № 242.

Касові операції - надходження та видача готівки з каси оформляються прибутковими та видатковими касовими ордерами типових форм: КО-1, КО-2. Оформлені касові ордери реєструються в журналі реєстрації видаткових та прибуткових касових ордерів (ф.КО-3) та передаються в касу для виконання їх касиром: отримання коштів в касу - за прибутковими ордерами і видача коштів з каси - за видатковими ордерами. На підставі касових ордерів за проведеними операціями з готівкою касир веде касову книгу (ф.КО-4).

Усі касові операції ведуться касиром чи іншим працівником, призначеним на цю посаду керівником установи. З ним укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

Керівник установи повинен забезпечити умови зберігання готівки: окреме приміщення, сигналізація, сейф , охорона тощо).

Сума готівки в касі на кінець робочого дня не повинна перевищувати встановленого ліміту, крім днів видачі заробітної плати, пенсій, стипендій, дивідендів.

Відповідно до наказу ДКУ № 221, розрахунок з установлення ліміту каси проводяться установами та організаціями, що обслуговуються в органах держказначейства самостійно на підставі Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі відповідно до вимог Положення № 637. Такий розрахунок підписується особами яким надано право першого та другого підпису і затверджується внутрішнім розпорядчим документом по установі (організації).

У розрахунку зазначається строк здавання готівкової виручки в установу банку для подальшого зарахування її на рахунки, відкриті в держказначействі. Ці дані повинні бути узгоджені з органом Держказначейства в договорі на розрахунково-касове обслуговування, що укладений між установою та органом держказначейства.

Крім Положення № 637 на всі бюджетні установи поширюється дія Інструкції № 242 з обліку коштів, розрахунків та інших активів.

Ним встановлені окремі вимоги, що стосуються обліку цих активів в бюджетних установах, а тому облік готівки в бюджетних установах має такі особливості.

1. При казначейському обслуговуванні кошторисів вся виручка, що надходить готівкою до каси установи, повинна бути зарахована на відповідні рахунки, відкриті в органах Держказначейства (установах банків). Використання виручки, що надходить в касу без попереднього зарахування її на рахунки в Держказначействі забороняється.

2. Обов'язково дотримуються цільового використання готівки. Для цього ведеться "Картка аналітичного обліку готівкових операцій", форма якої затверджена Наказом ДКУ № 100 Від 06.10.2000 р. Картка відкривається на місяць, записи до неї здійснюють на підставі звітів касира за кожною операцією по надходженню і вибуттю готівки в розрізі кодів бюджетної класифікації (окремо по загальному та по видах спеціальних коштів). Також в розрізі кодів ЕКВ виводиться залишок готівки на початок і кінець дня.

3. Касові документи - касова книга та звіт касира разом з прикладеними документами на протязі року зберігаються в касі. По закінченні року, вони формуються в окремі підшивки і передаються в архів установи для зберігання протягом 36 місяців.

Бухгалтерський облік наявності та руху готівки ведеться на рахунку 30 "Каса" до якого відкриваються субрахунки:

301 "Каса в національній валюті";

302 "Каса в іноземній валюті".

Аналітичний облік ведеться в касовій книзі ф. КО-4, а рух готівки узагальнюється в меморіальному ордері № 1 (накопичувальній відомості ф. 380).

Записи до нього здійснюються на підставі звітів касира щодня одним рядком з відображенням сум операцій по кореспондуючих рахунках.

Оскільки операції із надходження готівкових коштів з реєстраційних (поточних) рахунків до каси установи та внесення готівки на ці рахунки також відображаються в меморіальному ордері № 2 чи № 3, то при перенесенні підсумків руху коштів у касі з накопичувальної відомості до книги "Журнал-головна" ці обороти виключаються. Позиція "Сума оборотів за меморіальним ордером" переноситься до "Журнал-головна".

24. Ведення обліку бюджетних установ здійснюється на рахунках бухгалтерського обліку відповідно до Плану рахунків, що затверджений наказом Головного управління Державного казначейства № 114 від 10.12.99 року і діє з 1 січня 2000року. Він побудований на основі міжнародних стандартів, Плану рахунків для підприємств народного господарства та з врахуванням специфіки бюджетних організацій.

В основу групування рахунків покладено їх класифікацію за економічним змістом та особливості господарських операцій бюджетних установ.

Структура Плану рахунків дає можливість отримувати вичерпну інформацію, необхідну для ведення обліку та складання фінансової звітності про виконання кошторисів.

Всі рахунки умовно об'єднані в дві групи: балансові та позабалансові. В свою чергу вони об'єднані в класи.

Балансові рахунки об'єднані у 8 класів:

Клас 1.Необоротні активи

Рахунки цього класу призначені для обліку матеріальних і нематеріальних активів, які призначені для довгострокового використання і не призначені для реалізації чи витрачання на протязі 1 року.

Клас 2. Запаси

На цих рахунках обліковують оборотні матеріальні активи, що належать установі, реалізацію і витрачання яких планують здійснити на протязі року.

Клас 3. Кошти, розрахунки і інші активи

Обліковуються кошти, які використовуються для відображення поточних фінансових активів: кошти в касі, на рахунках в установах банків чи в органах Державного казначейства України, в розрахунках з дебіторами.

Клас 4. Власний капітал

Рахунки цього класу призначені для обліку фондів і визначення результатів виконання кошторисів установи. Клас 5. Довгострокові зобов'язання

Призначений для обліку зобов'язань установи, які не виникають в процесі звичайної діяльності, не являються характерними для установи і погашення яких відбудеться після завершення поточного бюджетного року.

Клас 6. Поточні зобов'язання

Обліковуються зобов'язання установи, що виникають в процесі її звичайної діяльності, тобто при виконанні кошторису доходів і видатків, і погашення яких очікується на протязі поточного бюджетного року.

Клас 7. Доходи

Обліковуються доходи установи, що отримуються із загального фонду (бюджетні кошти) та спеціального фонду (власні кошти). Клас 8. Витрати

Використовується для обліку фактичних видатків і витрат бюджетних установ і касових витрат сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів.

Клас 0. Позабалансові рахунки

На за балансових рахунках обліковуються матеріальні цінності, інші активи і зобов'язання, які не належать установі або знаходяться в тимчасовому користуванні.

Кожний клас представлений синтетичними рахунками (рахунки 1 порядку), що мають двозначний код, побудований порядковим способом, при цьому деякі коди не використані і є резервними.

Для відображення господарських операцій бюджетні установи використовують субрахунки, виходячи із загальнодержавних і галузевих потреб управління, контролю, аналізу і звітності. При необхідності можуть використовуватися додаткові субрахунки (3 та 4 порядку) із збереженням номерів Плану рахунків.

Більшість рахунків, що приведені в Плані рахунків бюджетних установ - уніфіковані, тобто характерні і для госпрозрахункових підприємств інших галузей. В той же час є рахунки, що є специфічними і використовуються тільки в бюджетних установах, наприклад, рахунки: 111 "Бібліотечні фонди".

203 "Спецобладнання для науково-дослідних робіт по господарських договорах", 231 "Матеріали для учбових, наукових та інших цілей".

40 "Фонд у необоротних активах", 41 "Фонд у малоцінних та швидкозношуваних активах" та інші.

26. Рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства, відповідно до порядку їх функціонування та призначення коштів, поділяються на бюджетні та небюджетні.

Бюджетні рахунки – це рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства для зарахування надходжень, здійснення операцій клієнтів з бюджетними коштами та здійснення операцій, пов’язаних з обслуговуванням зовнішніх і внутрішніх боргових зобов’язань, загальнодержавних видатків, а також рахунки для обліку операцій із фінансування бюджетів.

Небюджетні рахунки – рахунки, які відкриваються органами Державного казначейства України у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, підприємствам, установам, організаціям за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

Бюджетні рахунки відкриваються щорічно на початок нового бюджетного періоду відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, оскільки згідно з вимогами статті 57 Бюджетного кодексу Українине пізніше 31 грудня або на останній день іншого бюджетного періоду Державне казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді. Закриття рахунків загального фонду державного бюджету означає припинення дії бюджетних призначень. За виняткових обставин міністр фінансів України може визначити інший термін закриття рахунків, який повинен настати не пізніше як через п’ять робочих днів після закінчення бюджетного періоду.

У разі неприйняття Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік відкриваються рахунки попереднього бюджетного періоду.

Небюджетні рахунки відкриваються органами Державного казначейства України у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, підприємствам, установам, організаціям за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

Порядок відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства затверджено наказом Державного казначейства України від 2 грудня 2002 року за № 221та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 976/7264. Зазначений Порядок регламентує взаємовідносини між органами Держказначейства і клієнтами в процесі відкриття (закриття) рахунків і є обов’язковим до застосування всіма органами Державного казначейства, розпорядниками та одержувачами коштів бюджетів та іншими клієнтами органів Державного казначейства.

Розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів коштів та інших клієнтів здійснюється органами Державного казначейства відповідно до умов договорів між органом Держказначейства і власниками рахунків, які складаються за типовою формою, встановленою Порядком відкриття рахунків у національній валюті в органах ДКУ.

27. Порядок відкриття та використання реєстраційних рахунків регламентується Інструкцією "Про відкриття реєстраційних рахунків органами Державного казначейства України", затвердженої наказом Головного управління державного казначейства України від 9 квітня 1997 року № 32. Аналогічно проводиться відкриття і спеціальних реєстраційних рахунків.

Для відкриття реєстраційних рахунків заводяться особові справи на розпорядників коштів. При цьому розпорядники коштів подають до органів Державного казначейства такі документи:

• заяву на відкриття рахунка в системі органів Державного казначейства, підписану керівником та головним бухгалтером;

• довідку про внесення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України із зазначенням ідентифікаційного коду;

• копію затвердженого положення або статуту про установу, підприємство, організацію, засвідчену вищестоящою установою або нотаріально;

• затверджений кошторис бюджетної установи;

• доведений до розпорядника коштів помісячний обсяг асигнувань загального фонду, що передбачений у бюджеті України, в розрізі кодів програмної класифікації видатків;

• картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до законодавства України надано право розпорядження рахунком і підписування платіжних та інших розрахункових документів і відбитком печатки;

• звіт про виконання кошторису установи на дату закриття фінансування на поточні бюджетні рахунки в установі уповноваженого банку (тобто на момент переходу на казначейське виконання кошторисів видатків);

• витяг з особової картки розпорядника коштів (у випадках зміни адреси та органу Державного казначейства).

Згідно з поданими документами здійснюється реєстрація розпорядників коштів у зведеному реєстрі, у якому на підставі централізовано встановленого коду кожній бюджетній установі надається номер. Дані номери є складовою частиною коду їхніх реєстраційних рахунків. Реєстраційні рахунки розпорядників коштів відкриваються в розрізі кодів програмної класифікації видатків за встановленим порядком.

Реєстраційні рахунки відкриваються на підставі договорів між розпорядниками коштів та органами Державного казначейства.

Договір складається за встановленою формою і містить: предмет договору, права і обов'язки сторін, порядок розв'язування спорів, строки дії договору, порядок його зміни і припинення, інші умови та юридичні адреси сторін. Договір передбачає право Державного казначейства України припиняти фінансування видатків у разі виявлення фактів порушень встановленого порядку виконання державного бюджету.

Згідно з договором казначейство забезпечує розрахункове обслуговування розпорядника коштів у межах лімітів видатків відповідно до затвердженого кошторису видатків та фактичних надходжень на Єдиний казначейський рахунок державного бюджету. Органи Державного казначейства безпосередньо здійснюють платежі на користь суб'єктів господарської діяльності, інших підприємств, організацій, установ, які виконали роботи або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів. При цьому казначейство має право:

• вимагати підтверджуючі документи на проведення оплати;

- здійснювати перевірки фінансово-бухгалтерських документів про зарахування, перерахування і використання бюджетних коштів;

- одержувати матеріали, необхідні для здійснення попереднього контролю за раціональним і цільовим витрачанням коштів, що виділяються із державного бюджету.

Казначейство зобов'язується:

• надавати розпоряднику коштів усі послуги із розрахункового обслуговування, передбачені законодавством стосовно коштів державного бюджету;

• своєчасно проводити розрахункові операції за дорученням розпорядників коштів;

• здійснювати списання коштів із рахунку розпорядника коштів за поданими розрахунково-платіжними документами згідно із затвердженим кошторисом видатків і в межах наявних коштів;

• забезпечувати таємницю операцій на рахунках розпорядників коштів. Розпорядники коштів мають право:

* розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на його реєстраційних рахунках, у межах затвердженого кошторису видатків та затверджених головним розпорядником коштів лімітів видатків;

* контролювати своєчасність зарахування коштів на свої рахунки та їх перерахування.

Розпорядники коштів несуть відповідальність за неправильність оформлення розрахунково-платіжних документів щодо оплати рахунків і повинні подавати звіти про використані кошти державного бюджету у строки, встановлені казначейством.

Дія договору може бути призупинена за ініціативою однієї із сторін у разі виявлення фактів порушень встановленого порядку виконання державного бюджету та у випадках припинення діяльності однієї із сторін.

28. Органи Держказначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників шляхом зарахування коштів та проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету або планів використання бюджетних коштів.

Платіжні доручення подаються до органів держказначейства в кількості примірників, необхідних для всіх учасників безготівкових розрахунків. При цьому використовують форми платіжних доручень, що встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою правління НБУ від 21.01.04 р. № 22.

На першому примірнику доручення ставиться відбиток печатки та підписи відповідальних осіб, що мають право підписів згідно з картками зразків підписів.

Строк дії платіжного доручення - 10 календарних днів з дня його виписки. День заповнення платіжного доручення не враховується. Розрахункові документи подаються в органи держказначейства як на паперових так і на електронних носіях.

У випадках проведення попередньої оплати наступний платіж здійснюється після надання до органів держказначейства всіх документів, що підтверджують отримання товарів (робіт, послуг) за договорами.

Для отримання готівки на різні цілі: зарплата, стипендія, допомога, службові відрядження тощо до органів казначейства надається "Заявка на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки", що виписується на ім'я касира чи іншої матеріально-відповідальної особи, з якою заключний договір про повну матеріальну відповідальність. Вона складається у двох примірниках. Після видачі готівки один примірник залишається в Держказначействі а другий повертається розпоряднику.

Заявка за своїм змістом має чотири частини. Перша частина за змістом є заявою розпорядника про видачу чека на вказану суму готівки та здійснити перерахування коштів.

В другій частині приводиться узагальнена розрахунково-платіжна відомість.

В третій частині приводиться розрахунок нарахування на заробітну плату.

В четвертій частині приводиться дані про виплату готівки на інші цілі.

Разом з такою заявкою надаються платіжні доручення на перерахування обов'язкових платежів до бюджету та органів соціального страхування.

Заявка є фінансовим документом і підписується керівником установи та головним бухгалтером та завіряється печаткою установи.

Заявка та платіжні доручення перевіряються органом держказначейства та їх основі підписується грошовий чек на отримання готівки.

Готівка отримується касиром на підставі грошового чека в установі банку, в якому на ім'я органів Держказначейства відкриваються забалансові рахунки для обслуговування місцевого та державного бюджету за виплатами готівкою.

Грошові чекові книжки для отримання готівки розпорядники коштів отримують в установах банків за умови оплати її вартості з реєстраційних рахунків. Для її отримання в банк надається довіреність та при цьому складається Акт приймання-передачі грошових чекових книжок по одному примірнику для кожної сторони.

За здійсненими операціями на реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунках органи держказначейства надають виписки з рахунків за результатами попереднього операційного дня.

Для обліку операцій з грошовими коштами на рахунках в Державному казначействі використовуються рахунки:

321 "Реєстраційні рахунки", на якому обліковуються кошти, отримані із загального фонду бюджету на утримання установи та на централізовані заходи відповідно до кошторису.

322 "Особові рахунки". На ньому головні розпорядники та розпорядники нижчого рівня, які мають підвідомчі установи, обліковують кошти, призначені для переказів підвідомчим установам.

323 "Спеціальні реєстраційні рахунки з обліку коштів, отриманих як плата за послуги", на якому обліковуються кошти, отримані як плата за послуги, від господарської чи виробничої діяльності, плата за оренду майна, кошти отримані від реалізації майна.

324 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень". Обліковуються кошти, отримані за іншими джерелами власних надходжень: для виконання окремих доручень, а також гранти, подарунки, благодійні внески, інвестиції, що отримують бюджетні установи відповідно до законодавства у грошовій та натуральній формі.

325 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум". На ньому обліковуються депозитні кошти, які надійшли на ім'я установи і з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням.

326 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду". Призначений для обліку коштів, що належать до інших надходжень спеціального фонду бюджету.

328 "Інші рахунки в казначействі". Обліковуються кошти, що надійшли на ім'я установи і не зазначені в субрахунках 321-327.

У випадках відкриття рахунків в установах банків для обліку наявності і руху коштів на поточних рахунках призначені субрахунки:

311 "Поточні рахунки на видатки установи";

312 "Поточні рахунки для переведення підвідомчим установам";

313 "Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги";

314 "Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень";

315 "Поточні рахунки для обліку депозитних сум";

316 "Поточні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду";

318 "Поточні рахунки в іноземній валюті";

319 "Інші поточні рахунки".

На субрахунку 311 обліковуються кошти загального фонду бюджету, що надійшли в розпорядження установи на її утримання та/або на централізовані заходи, що передбачені загальним фондом кошторису.

На субрахунку 312 головними розпорядниками бюджетних коштів та розпорядниками нижчого рівня, які мають підвідомчі установи, обліковують кошти, що надійшли для переказів підвідомчим установам.

На субрахунку 313 обліковуються кошти, що надійшли на ім'я установи як плата за послуги, кошти отримані від господарської та виробничої діяльності, за оренду майна, від реалізації майна.

На субрахунку 314 обліковують кошти, що надійшли на ім'я установи для виконання окремих доручень, а також гранти, дарунки, благодійні внески, інвестиції, що згідно з чинним законодавством отримують установи у грошовій та натуральній формі.

На субрахунку 315 обліковуються депозитні кошти, що надійшли на ім'я установи і з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням.

На субрахунку 316 обліковуються кошти, що належать до інших надходжень спеціального фонду.

На субрахунку 318 обліковують кошти в іноземній валюті на рахунку в установі банку.

На субрахунку 319 обліковуються кошти, що не обліковуються на попередніх субрахунках.

Операції з грошовими коштами оформляються наступними записами.

Типові кореспонденції рахунків по операціях на поточних та реєстраційних рахунках

Одержання в касу готівки за чеками з поточних бюджетних та реєстраційних рахунків Дт301, Кт 311,321

Одержання в касу готівки за чеками з спеціальних реєстраційних та спеціальних бюджетних рахунків Дт301, Кт 323-326 313-316

Отримання грантів, подарунків, спонсорських надходжень, благодійних внесків Дт314, 318, 324, Кт712

Оплата рахунків за рахунок благодійних надходжень Дт364,675, Кт314, 318, 324

Оплачено за отримані в банку чекові книжки Дт331, Кт311,321

Придбані грошові документи (талони на бензин, почтові марки, талони на харчування та інше) Дт331, Кт311, 321

Надійшли кошти в погашення нестач Дт311, 321, Кт363

Перераховано до бюджету податки і платежі Дт642,641 Кт311,321,323

29. Порядок відкриття спеціальних реєстраційних рахунків аналогічний порядку, за яким відкриваються реєстраційні рахунки. Спеціальні реєстраційні рахунки відкриваються на підставі договорів між розпорядниками коштів та органами Державного казначейства. Для відкриття спеціальних реєстраційних рахунків заводяться особові справи на розпорядників коштів. При цьому розпорядники коштів подають до органів Державного казначейства ті самі документи, що й для відкриття реєстраційних рахунків. Крім цього подається також зведення показників спеціальному фонду в розрізі груп власних надходжень та звіт про надходження та використання коштів спеціального фонду.

На спеціальні реєстраційні рахунки бюджетних установ в органах Державного казначейства зараховуються власні надходження бюджетних установ та інші кошти спеціального фонду.

З метою вдосконалення системи власних надходжень бюджетних установ постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року № 659 затверджено перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання. Перелік підготовлено виходячи з необхідності забезпечення належного складання державного та місцевих бюджетів, їх виконання і спрямовано на визначення єдиних підходів до утворення та використання власних надходжень бюджетних установ з урахуванням статей 29 і 69 Бюджетного кодексу в частині зарахування до доходів державного бюджету плати за послуги, що надаються бюджетними

установами, які утримуються за рахунок державного бюджету; до доходів місцевих бюджетів власних надходжень бюджетних установ, які утримуються за рахунок відповідних бюджетів, та статті 13 Кодексу в частині включення до спеціального фонду бюджету призначень на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи, кожна з яких формується за типами та видами надходжень, а саме:

- плата за послуги, що надаються бюджетними установами (код класифікації доходів бюджету 24121000);

- інші джерела власних надходжень бюджетних установ (код класифікації доходів бюджету 24122000).

Першу групу утворюють надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-правовими актами. Такі надходження мають постійний характер і обов'язково плануються у бюджеті. До цієї групи відносяться:

1)плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями, тобто це кошти, які надійшли бюджетним установам як плата за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ;

2)надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств, господарств, майстерень тощо; квартирна плата та плата за гуртожиток; від працевлаштування спецконтингенту; відрахування від заробітку або іншого доходу спецконтингенту за харчування, речове майно, комунально-побутові та інші надані йому послуги тощо. У разі створення для провадження господарської діяльності госпрозрахункових підрозділів, які мають статус юридичної особи, їх доходи та видатки не є власними надходженнями бюджетної установи і не включаються до спеціального фонду бюджету;

3)плата за оренду майна бюджетних установ, що їм належить:

4)надходження бюджетних установ від реалізації майна: від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд та інших матеріальних цінностей, у тому числі списаних), за здані як брухт і відходи чорні, кольорові, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння у розмірах, що згідно із законодавством залишаються у розпорядженні установи.

Другу групу утворюють кошти, перераховані бюджетним установам для виконання окремих доручень, а також благодійні внески, гранти та дарунки. Такі кошти не мають постійного характеру і плануються лише у випадках, що попередньо визначені рішеннями Кабінету Міністрів України, укладеними угодами, в тому числі міжнародними, календарними планами проведення централізованих заходів тощо. Ця група власних надходжень бюджетних установ включає:

1)благодійні внески, гранти та дарунки, тобто всі види добровільної безповоротної та безоплатної допомоги як передача будь-яких видів майна, у тому числі внески від спонсорів та меценатів. Гранти надаються на

безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою їх надання, проектом міжнародної технічної допомоги тощо;

2)кошти, які отримують бюджетні установи для виконання окремих конкретних доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб, від інших бюджетних установ. Сюди відносять також інвестиції, які згідно із законодавством надходять до бюджетних установ, у тому числі на спорудження житлових будинків.

Власні надходження бюджетних установ використовуються відповідно до закону про державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет за такими напрямами:

а) перша група:

підгрупа 1 - на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених у підгрупі послуг;

підгрупа 2 - на організацію зазначених у підгрупі видів діяльності, а також на господарські видатки бюджетних установ;

підгрупа 3 - на утримання, обладнання, ремонт майна бюджетних установ;

підгрупа 4 - на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей; на покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти; на преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням відходів і брухту, а також на господарські потреби бюджетних установ.

б) підгрупа 2 групи - за спеціально визначеними напрямами у разі надходження таких коштів.

Враховуючи вище означене та відповідно до листа Державного казначейства України від 03.01.2002 р. № 07-06/18-59 бюджетній установі можуть бути відкриті спеціальні реєстраційні рахунки за трьома групами коштів спеціального фонду:

1.Плата за послуги, що надаються бюджетними установами.

2.1нші джерела власних надходжень бюджетних установ.

З.Інші кошти спеціального фонду.

При цьому до третьої групи коштів спеціального фонду відносяться кошти, які мають цільове призначення і віднесені до доходів та видатків спеціального фонду відповідно до Закону про Державний бюджет України на поточний рік. Наприклад, надходження та використання коштів від збору на розвиток виноградарства, садівництва, хмелярства; надходження та використання коштів Фонду України соціального захисту інвалідів.

Органи Державного казначейства відкривають бюджетним установам спеціальні реєстраційні рахунки з урахуванням груп спеціальних коштів в розрізі кодів програмної класифікації видатків. Залишки невитрачених у попередньому бюджетному періоді коштів, які були одержані на виконання відповідних завдань, на підставі платіжних доручень, наданих розпорядниками бюджетних коштів, зараховуються на відкриті відповідні спеціальні реєстраційні рахунки. При цьому програму та вид рахунку, на який зараховуються залишки, визначає розпорядник бюджетних коштів.

Порядок проведення операцій на спеціальних реєстраційних рахунках аналогічний порядку, що застосовується до реєстраційних рахунків. Відмінність полягає в тому, що при проведенні видатків за групами власних надходжень розпорядників коштів не проводиться реєстрація боргових і фінансових зобов'язань. Зі спеціальних реєстраційних рахунків установ можуть проводитися перерахування коштів на ім'я вищестоящих та підвідомчих установ та організацій, не обумовлені кошторисами. Для таких проведень не вимагаються ніякі підтвердні документи, вони здійснюються тільки на підставі платіжних доручень.

31. Окремі бюджетні установи (науково-дослідні інститути, вищі навчальні заклали, лікарні, митниці, деякі органи державного управління тощо) можуть здійснювати операції з іноземною валютою. Джерелами надходження валюти до бюджетних установ можуть бути: асигнування з бюджету для придбання за валюту засобів матеріально-технічного призначення (обладнання і т. ін.) або оплати за виконані роботи нерезидентами; цільове фінансування з міжнародних спеціальних фондів; оплата нерезидентами наданих послуг, виконаних науково-дослідних робіт; оплата ліцензій на впровадження винаходів; оплата за навчання, стажування, лікування іноземних громадян тощо. Напрямками витрачання валютних коштів можуть бути: розрахунки з нерезидентами за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги; оплата послуг банків-нерезидентів; розрахунки за службовими закордонними відрядженнями; продаж валюти та ін.

Облік бюджетними установами операцій з іноземною валютою регламентується "Порядком відображення в обліку операцій в іноземній валюті", затвердженим наказом ДКУ від 24.07.2001 р. № 126, та наказом ДКУ від 26.04.2001 р. № 63 "Про внесення доповнення до інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ" (зі змінами, внесеними наказом ДКУ № 139 від 09.07.2007 р.).

Для розрахунків іноземною валютою бюджетним установам можуть бути відкриті в уповноважених банках валютні рахунки за кожним видом іноземної валюти зокрема. Для їх відкриття у банк подаються такі ж документи, як і для відкриття поточних рахунків у національній валюті, а саме:

— заяву про відкриття рахунка (встановленої форми), підписану керівником і головним бухгалтером установи;

— копію довідки про внесення установи до ЄДРПОУ, завірену нотаріально або органом, що видав таку довідку;

— копію відповідним чином зареєстрованого статуту (положення), завірену нотаріально або реєструючим органом;

— копію посвідчення про взяття бюджетної організації на облік у податкових органах (довідка ф. N9 4—ОПП);

— картку зі зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком і підписувати документи, та відтиском печатки організації, на якій повинен бути ідентифікаційний код організації;

—довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;

— копію страхового свідоцтва про реєстрацію установи у фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

— ліцензію НБУ на право займатися зовнішньоекономічною діяльністю.

У бухгалтерському обліку грошові кошти у валюті іноземних держав обліковуються окремо за кожною валютою у накопичувальних відомостях руху грошових коштів загального (спеціального) фонду т. ф. № 381 (бюджет) або № 382 (бюджет) — меморіальні ордери відповідно № 2 та № 3. Якщо бюджетна установа використовує у своїх операціях декілька видів валютних коштів, має декілька валютних рахунків у банку, то кількість меморіальних ордерів з обліку іноземної валюти повинна відповідати кількості видів валюти і рахунків у банку. При цьому меморіальні ордери нумеруються відповідно № 2— 1, 2—2, 3— 1, 3—2 і т. ін.

У регістрах бухгалтерського обліку операції з іноземною валютою повинні бути відображені паралельно як в іноземній, так і в національній валюті України (гривнях). З цією метою в меморіальних ордерах для кожного запису валютних операцій передбачають 2 рядки за одним порядковим номером {один — для суми в іноземній, другий — в національній валюті).

Бухгалтерський облік валютних операцій ведеться бюджетними установами за субрахунками, встановленими планом рахунків:

302 "Каса в іноземній валюті",

318 "Поточні рахунки в іноземній валюті",

442 "Інша переоцінка" (для відображення курсових різниць).

На кожне найменування валюти в обліку відкривають окремі субрахунки третього порядку залежно від виду валюти або рахунків, відкритих в установах банків (302—1, 302—2, 302—3, 318— 1, 318-2 і т. ін.).

Первісне визнання операцій, проведених в іноземній валюті, у бухгалтерському обліку перераховується в національну валюту України із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активу, зобов'язання, доходу тощо).

Аванси, попередня оплата, надані бюджетною установою (одержані від інших осіб) в іноземній валюті, перераховуються в національну валюту за валютним курсом НБУ на дату сплати (одержання) авансу, попередньої оплати.

Щомісячно у фінансовому звіті, який складається в національній валюті України:

— немонетарні статті, що пов'язані з операціями в іноземній валюті і які відображаються за первісною або відновлювальною вартістю (історичною собівартістю), у національну валюту перераховуються за валютним курсом на лату здійснення операції;

— немонетарні статті, то пов'язані з операціями в іноземній валюті і які відображаються за справедливою вартістю (одержані безоплатно), у національну валюту перераховуються за валютним курсом на дату визначення цієї справедливої вартості;

— монетарні статті, проведені в іноземній валюті, відображаються в національній валюті з використанням валютного курсу на звітну дату, тобто за цими статтями виникають курсові різниці, які відображаються у складі власного капіталу як результат переоцінок.

До монетарних статей належать кошти в касі, на рахунках у банках та в казначействі, у розрахунках з підзвітними особами, іншими дебіторами і кредиторами за умови її подальшого погашення грошима. Немонетарними вважаються статті необоротних активів, запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості, яка буде погашена не грошима, а взаємозаліками. сировиною, товарами, обладнанням, послугами або в результаті інших нс-грошових операцій. У процесі діяльності установи заборгованість може переходити з монетарної до немонетарної і навпаки.

Як було сказано раніше, немонетарні статті відображаються в бухгалтерському обліку за валютним курсом НБУ на дату здійснення операції і не перераховуються на кожну звітну дату, а монетарні статті перераховуються з використанням курсу НБУ щомісяця (на звітну дату).

Основні операції бюджетних установ з іноземною валютою наведено у табл. 2.9.

Аналітичний облік іноземної валюти у касі бюджетної установи ведеться в касових книгах за кожною валютою зокрема і одночасно в гривнях за офіційним курсом НБУ. На підставі звіту касира і доданих до нього первинних документів на валютні операції складають окремо на кожен вил валюти "Меморіальний ордер — Накопичувальну відомість за касовими операціями", надаючи їм відповідно N¿ ін, 1-2, 1-3 і т. ін.

32. Крім грошових коштів на поточних рахунках у банках, реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунках в органах Державного казначейства України та в касі, бюджетні установи можуть мати інші грошові кошти, до яких зараховують: кошти в акредитивах, у чекових книжках, в оплачених талонах на бензин, мазут, харчування і т. ін., оплачених путівках у будинки відпочинку, санаторії, турбази, у повідомленнях на поштові перекази, у векселях одержаних та в інших грошових документах, у тому числі прийнятих на тимчасове зберігання від хворих (у лікарнях, санаторіях тощо). Перелічені цінності зберігаються, як правило, у касі установи.

Приймання в касу та видача з каси грошових документів оформляється відповідними касовими ордерами, на яких ставиться штамп "фондовий" або робиться такий же напис від руки червоним чорнилом. Облік цих операцій ведеться окремо від грошових коштів у готівці. Реєстрація фондових касових ордерів також ведеться окремо. Аналітичний облік грошових документів ведеться на спеціальних картках за їх видами або у книзі розрахунків (контокорентної форми).

Для синтетичного обліку інших грошових коштів планом рахунків бюджетних установ передбачені рахунки 33 "Інші кошти" та 34 "Короткострокові векселі одержані".

Рахунок 33 має чотири субрахунки:

331 "Грошові документи в національній валюті",

332 "Грошові документи в іноземній валюті",

333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті",

334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті".

На субрахунках 331 і 332 обліковують грошові документи, що належать установі (відповідно у національній та іноземній валютах). Розглянемо порядок використання цих субрахунків для відображення деяких операцій з грошовими документами.

Акредитивом називають грошове зобов'язання банку, яке оформляється на підставі доручення його клієнта на користь клієнта іншого іногороднього банку. Відкриттю акредитива передує подання в установу банку заяви на відкриття акредитива, якою клієнт доручає своєму банку провести платіж за місцем знаходження постачальника на певних умовах (при пред'явленні певних документів, що підтверджують виконання зобов'язання постачання). Зазначена форма розрахунків застосовується, як правило, з мстою гарантування платежів постачальнику, а тому попередньо передбачається у контракті. Для платника ця форма не вигідна, бо відволікає на певний час гроші з його обігу і, як кожна попередня оплата, у бюджетних установах застосовується порівняно рідко, головним чином для розрахунків з іноземними постачальниками.

Операції з акредитивами оформляються такими обліковими записами:

1. Виставлено акредитив для розрахунків з іногороднім постачальником

Дт субрах. 331, 332

Кт субрах. 311, 313, 314, 318, 321, 323, 324.

2. Оплачено за рахунок виставленого акредитива постачальнику за матеріали, обладнання тощо

Дт субрах. 675

Кт субрах. 331, 332.

3. Повернувся на рахунок установи не використаний акредитив (цілком або частково)

Дт субрах. 311, 313, 314, 318, 321, 323, 324 Кт субрах. 331, 332.

Під коштами в грошових чеках розуміють лімітовані чекові книжки, які бюджетна установа може використовувати для безготівкових розрахунків чеками за товари та послуги. Для одержання чекової книжки установа подає заяву банкові і перераховує певну суму (ліміт), яка депонується банком на спеціальному рахунку. Чек заповнюють від руки або з використанням технічних засобів. У чеках не допускають виправлення та використання факсиміле замість підпису. На корінці чека вказують залишок невикористаного ліміту. Обмін чека на готівку та отримання здачі із суми чека готівкою юридичними особами не дозволяється. Постачальник отриманий чек здає у свій банк разом з реєстром чеків, а подальші розрахунки виконуються банками. При надходженні чека до банку-емітента останній списує суму чека з депонованої установою суми і повідомляє про це клієнта-чекодавця. Термін дії чекової книжки один рік. Невикористані кошти з лімітованої чекової книжки зараховуються на поточні або реєстраційні рахунки, а в обліку — на поновлення касових видатків установи.

У бухгалтерському обліку операції з лімітованими чеками оформлюються аналогічно операціям з акредитивами з урахуванням того, що останні видаються лише в національній валюті і застосовуються бюджетними установами досить рідко.

Надходження в касу талонів на пальне, поштових марок, путівок та інших грошових документів відображається таким записом:

Дт субрах. 331

Кт субрах. 301, 311, 321, 362, 364.

Талони на пальне видаються під звіт за розпорядженням керівника установи і оформляються записом:

Дт субрах. 362

Кт субрах. 331,

а на підставі дорожніх (шляхових) листів, одержаних від підзвітних осіб-водіїв, складають два проведення:

1) на отримане пальне (використані талони)

Дт субрах, 235

Кт субрах. 362,

2) на витрачене пальне

Дт субрах. 801,802, 811

Кт субрах. 235.

Операції із санаторно-курортними путівками, придбаними в інших закладах (установах), відображаються такими записами: 1) Одержана путівка від санаторно-курортної установи

— сума вартості без ПДВ:

Дт субрах. 331

Кт субрах. 364,

— на суму ПДВ:

Дт субрах. 641

Кт субрах. 364,

2) Видана санаторно-курортна путівка з частковою (повною оплатою її вартості готівкою

— на вартість без ПДВ:

Дт субрах. 301

Кт субрах. 331,

— на суму ПДВ:

Дт субрах. 301

Кт субрах. 641.

3) Списання різниці у вартості путівки, реалізованої з пільгам"

Дт субрах. 812

Кт субрах. 331.

Аналогічно оформляють операції з іншими грошовими документами.

На субрахунках 333 і 334 обліковують кошти, перераховані на поточний або реєстраційний рахунки в останній день місяця (або відправлені поштовим переказом) і які будуть зараховані на ці рахунки тільки в перших числах наступного місяця:

1) перерахування грошей

Дт субрах. 333

Кт субрах. 301,

2) зарахування на поточний, реєстраційний, спеціальний реєстраційний рахунок

Дт субрах. 311, 313, 321, 323

Кт субрах. 333.

Для обліку векселів — письмового боргового зобов'язання встановленої форми, що дає право його власнику через певний строк вимагати відповідну суму у боржника,— призначено синтетичний рахунок 34 "Короткострокові векселі одержані" з розподілом на субрахунки:

341 "Векселі, одержані в національній валюті",

342 "Векселі, одержані в іноземній валюті".

Це рахунок активний, тобто за дебетом фіксують операції з отримання векселів, а за кредитом — з їх погашення:

1) отримано вексель від боржника

Дт субрах. 341, 342

Кт субрах. 364,

2) погашено короткостроковий вексель боржником

Дт субрах. 313, 318, 323

Кт субрах. 341, 342.

Аналітичний облік векселів одержаних ведеться окремо за кожним векселем у спеціальній відомості.

Операції з грошовими документами оформляються меморіальними ордерами т. ф. № 274, яким надаються чергові номери, починаючи з 17.

Такі основні положення обліку фінансування та руху грошових коштів бюджетних установ.

33. Конституція України гарантує кожному громадянину право на працю, що передбачає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

У бюджетних установах, як і в госпрозрахункових підприємствах і організаціях, праця виступає як цілеспрямована діяльність людей і є основним джерелом задоволення матеріаль­них і духовних потреб громадян. На відміну від працівників матеріального виробництва, діяльність яких спрямована на перетворення деякої природної речовини (процес їхньої праці являє собою обмін енергією між природою і людиною), працівники бюджетних установ мають предметом свого впливу або людину, або суспільство в цілому. Так, праця лікаря і вчителя спрямована безпосередньо на людину, а праця державного службовця — на суспільство в цілому. У процесі праці працівників бюджетних установ надаються різні нематеріальні блага для задоволення потреб членів суспільства. Контроль за мірою праці та мірою споживання здійснюється за допомогою заробітної плати.

Видатки на заробітну плату мають найбільшу питому вагу в кошторисах бюджетних установ і сягають 70—80 % загальних видатків. Але заробітна плата працівників невиробничої сфери є однією з найнижчих серед галузей народного господарства. Останніми роками здійснено низку заходів, спрямованих на підвищення заробітної плати працівникам бюджетних установ. Зако­ном України «Про Державний бюджет України на 2003 рік» передбачено, що видатки на заробітну плату працівників бюджет­них установ є захищеною статтею бюджету.

Заплановані та здійснені Урядом заходи зумовлюють потребу підвищення ефективності використання бюджетних коштів на оплату праці. Ось чому правильна організація обліку заробітної плати набуває державного значення. Бухгалтерський облік має забезпечувати:

контроль за дотриманням штатного розпису та фонду заробітної плати;

контроль за використанням робочого часу;

своєчасне й достовірне нарахування заробітної плати та соціальної допомоги;

контроль за використанням виділених на заробітну плату коштів загального і спеціального фондів;

забезпечення споживачів інформацією про працю й заробітну плату.

40.Суть розрахунків та причини їх виникнення. В процесі виконання кошторису доходів і видатків бюджетні установи вступають у грошові відносини, які здійснюються як у готівковій, так і у безготівковій формі.

Готівкова форма розрахунків застосовується переважно для розрахунків з фізичними особами, але й юридичні особи мають право розраховуватися між собою за матеріальні цінності готівкою, отриманою з власних рахунків у межах наявних коштів.

Готівкові розрахунки:

· розрахунки із заробітної плати;

· розрахунки із стипендіатами;

· розрахунки із депонентами;

· розрахунки з підзвітними особами;

· розрахунки за спеціальними видами платежів;

· розрахунки за відшкодування завданих збитків.

Безготівкові розрахунки:

· розрахунки за податками і платежами;

· розрахунки з покупцями і замовниками;

· розрахунки в порядку планових платежів;

· розрахунки зі страхування;

· розрахунки за коштами, одержаними на видатки за дорученнями;

· розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами.

У бюджетних установах надається перевага безготівковим розрахункам.

Безготівкові розрахунки – це розрахунки, які здійснюються без участі готівки, шляхом списання коштів з поточного, реєстраційного рахунка платника і зарахування їх на рахунок отримувача.

Безготівкові розрахунки здійснюються на основі наступних принципів:

· обов’язкове зберігання установами коштів на реєстраційному або поточному рахунках банків (крім перехідних залишків у касі);

· відсутність права вибору установи банку для відкриття рахунка, так як перелік уповноважених банків, які обслуговують бюджетні установи, обмежений постановою НБУ. Крім того, реєстраційні рахунки відкриваються не в установах банків, а в органах Державного казначейства;

· самостійність вибору бюджетною установою форм безготівкових розрахунків. Установи банків можуть тільки рекомендувати, яку форму розрахунків використовувати;

· терміновість здійснення платежів;

· списання коштів із рахунків установи здійснюється тільки за розпорядженням власника;

· проведення платежів у межах залишків коштів на рахунках платника.