Фінансовий план палацу спорту

в тис.грн.

Доходи всього – 30

Витрати всього – 88.9

1. оплата праці 22.0

2. соцстрахування 37% 8.1

3. фонд Чорнобиля 12% 2.6

4. Фонд зайнятості 3% 0.7

5. Витрати на ремонт 8.0

6. Аморт. відрах. 0.2

7. Газ 38.0

8. Ел. постач. 6.0

9. Водопостач. 1.5

10. Утримання автотранс. 1.0

11. Канцтовари, поштово -

телеграфні витрати 0.5

12. Відрядження 0.3

Результат (+ приб., - збит.) - 58.9

Потреба в фінансуванні 78.9

Економічні основи

Олімпійського спорту.

Будівництвоспортивних споруд, утримання їх, зростання кількості змагань, необхідність будівництва сучасних навчально – тренувальних центрів, ускладнення спортивного інвентаря і інше – все вимагало значних фінансових ресурсів.

Це прискорило необхідність комерціоналізації Олімпійського спорту.

Проблема альтернативних джерел фінансування прискорила комерціолізвцію.

Джерела фінансування спорту:

• Власні доходи спортивних організацій (чл. внески, доходи від продажі білетів);

• Державні субсидії в основному на будівництво спортивних об’єктів, проведення крупних змагань і надання допомоги на підготовку спортсменів до Олімпіади.

70 – роки. Нові джерела :

1. Продажа прав на телетрансляцію спортивних змагань;

2. Комерційна діяльність по продажі спортивної символіки і атрибутики;

3. Використання спортспоруд і спортсменів в рекламних цілях;

4. Продажа ліцензій та пошук спонсорів або Т. З . маркетингова політика

Економічна діяльність міжнародного Олімпійського комітету:

Спочатку чл. внески, доходи від продажі білетів, внески чл. МОК та її президента, пожертвування.

Після війни встановлено розподіл доохдів від реалізації квитків на Олімпійські змагання – міжнародними федераціями 3% і МОК.

Згідно Олімпійської партії ігри не повинні давати нікому прибутків.

1949р. – вноситься поправка. Залишок коштів направляти Національному олімпійському комітету країни, яка проводила ігри, і використовуються для розвитку олімпійського руху і любитильського спорту.

Пізніше бюджет МОК почав поповнюватися за рахунок перерахунків, які робили міста, де мали проводитися Олімпійські ігри – 100 тис.швейцар.франків.

1960р. – почалась продажа права на трансляцію Олімпійських ігр.

17 Олімпійські ігри : Скво – Реші, 1960(зимові) – 50 тис.дол.

Рим, 1960 – 60 тис.дол.(дохід МОК)

Токіо, 1964 – 130 тис.дол.

Інсбурк, 1964(зимові) – 200 тис.дол.