Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Грабовой_теор-метод_засади2

.pdf
Скачиваний:
60
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
1.84 Mб
Скачать

291

загальносвітових тенденцій її розвитку, в умовах здійснення стандартизації,

диференціації, інтеграції та гуманітаризації освіти, перебудови навчальних

програм та підручників з хімії.

З’ясовано, що модернізація навчального хімічного експерименту спрямовується на: 1) ширше використання проблемного експерименту з метою

посилення його дослідницької функції і забезпечення розвитку учнів;

2) використання експерименту екологічного спрямування з метою пояснення

природних процесів і явищ; 3) диференціацію навчального хімічного

експерименту в умовах профільного навчання; 4) посилення взаємозв’язку хімічного експерименту з технологіями навчання.

У період відродження української державності серед пріоритетних напрямів досліджень вітчизняних вчених постали питання, пов’язані з навчальним хімічним експериментом: 1) удосконалення методики учнівського експерименту завдяки впровадженню дослідницького методу навчання, групової роботи школярів, експерименту ужиткового характеру, віртуального

експерименту на уроках, факультативних та позакласних заняттях з хімії;

2) формування теоретичних знань за умов проблемної постановки хімічного експерименту; 3) дидактичне забезпечення учнівського експерименту завдяки упровадженню зошитів на друкованій основі; 4) реалізація компетентнісного

підходу до формування експериментальних умінь і навичок

учнів з

хімії;

5) пропедевтика навчального хімічного експерименту –

більш

раннє

ознайомлення учнів молодших класів з хімічними знаннями з метою формування зацікавлення, розвитку інтересу до хімії.

У процесі наукового дослідження з’ясовано, що успіх навчально-

виховного процесу з хімії у загальноосвітніх навчальних закладах багато в чому залежить від методики і техніки хімічного експерименту, його навчально-

матеріальної бази. Показано, що методика навчального хімічного експерименту визначає місце його використання на уроці, оптимальне поєднання з іншими засобами наочності та методами навчання. Техніка експерименту забезпечує наукову достовірність дослідів, їх надійність, виразність, безпечність, уміння

292

виконувати певні маніпуляції з речовинами, користування лабораторним обладнанням. Навчально-матеріальна база кабінету хімії забезпечує умови для раціонального вибору необхідних форм хімічного експерименту – демонстраційних та лабораторних дослідів, практичних робіт.

На основі аналізу літературних джерел з’ясовані завдання основних видів навчального хімічного експерименту. Основні завдання демонстраційного експерименту: розкриття сутності хімічних явищ; формування системи хімічних понять; навчання учнів виконувати лабораторні операції та досліди,

дотримувати правил техніки безпеки. Основні завдання лабораторних дослідів:

більш продуктивне засвоєння учнями нових знань; формування глибоких,

міцних та дійових знань і вмінь; оволодіння досвідом хімічного експериментування та творчого мислення. Основні завдання практичних робіт з хімії: вдосконалення, закріплення вивченого матеріалу; розвиток умінь застосовувати хімічні знання на практиці; формування та вдосконалення експериментальних умінь і навичок учнів.

З’ясовано, що у системі навчального хімічного експерименту провідне місце належить демонстраційному експерименту як необхідній передумові для організації самостійної роботи учнів, як своєрідному наочному інструктажу.

Виявлено, що кращі надбання з методики демонстраційного експерименту ще недостатньо використовується у шкільній практиці.

Недооцінюється дидактична мета та функції демонстрацій, що пов’язані з їх застосуванням у основних ланках навчального процесу з хімії. Недостатньо використовується проблемний, дослідницький, віртуальний хімічний експеримент.

Показано, що рівень підготовки учнів та їх готовність виконувати самостійно лабораторні досліди та практичні роботи різні. Виконання лабораторних дослідів учнями потребує безпосередньої участі і керівництва учителя. Під час виконання практичних робіт самостійність учнів зростає,

учитель спостерігає за виконанням роботи і надає необхідну допомогу.

Лабораторні досліди, практичні роботи учні виконують, як правило, за

293

інструкціями підручника. Посиленню самостійної роботи учнів на уроках хімії сприяє упровадження диференційованого підходу, групової навчальної діяльності школярів з виконання хімічного експерименту, використання робочих зошитів на друкованій основі. Кращі здобутки з методики учнівського експерименту ще недостатньо використовуються у шкільній практиці.

Потребують ширшого впровадження проблемні лабораторні досліди; різні види самостійних робіт із застосуванням учнівського експерименту; експеримент з малими кількостями речовин; групова навчальна діяльність школярів;

віртуальний хімічний експеримент.

Показана важливість навчального хімічного експерименту на факультативних та позакласних заняттях з хімії щодо формування інтересу учнів до вивчення хімії, розвитку та удосконалення їх експериментальних умінь і навичок, розвитку творчої активності, ініціативи та самостійності, підготовці учнів до практичної діяльності.

З’ясовано, що успіх в організації та проведенні хімічного експерименту у загальноосвітніх навчальних закладах визначається рівнем опанування вчителями його методикою і технікою.

З’ясовано, що основними напрямами оновлення змісту методики навчального хімічного експерименту у загальноосвітніх навчальних закладах є:

синергетичний та компетентісний підходи, посилення дослідницької функції експерименту, загальнокультурного контексту хімічного експерименту,

спрямованості на технологізацію предметного навчання.

Показано, що синергетичний підхід до характеристики навчального хімічного експерименту дає змогу обґрунтовувати його зміст, інформаційні джерела. Погляд на хімічний експеримент як нелінійний і нестабільний дав змогу надати перевагу проблемному та дослідницькому методам його проведення. Компетентнісний підхід до організації та проведення хімічного експерименту забезпечує формування ключових та предметних компетентностей школярів. З’ясовано, що використання культурологічної,

екологічної складової хімічного експерименту, взаємозв’язок його з

294

технологіями навчання сприяє зацікавленню учнів, посиленню мотивації до вивчення хімії.

Показано, що оновлена методика організації та проведення хімічного експерименту базується на дослідницькому підході щодо організації демонстраційних, лабораторних дослідів, практичних робіт в поєднанні з диференційованими інструкціями та лабораторним практикумом гурткових занять з хімії. Вона вирізняється такими особливостями: 1) ширше використання проблемного експерименту з метою посилення його дослідницької функції і забезпечення розвитку учнів; 2) посилення самостійної роботи учнів завдяки упровадженню диференційованого, технологічного підходів щодо організації діяльності школярів з виконання хімічного експерименту; 3) реалізацією ідеї суб’єкт-суб’єктних відносин у процесі взаємодії між учителем та учнем під час організації хімічного експерименту;

4) подальшого розвитку дістали методи навчання хімії за рахунок збагачення їх алгоритмізованим, проблемним й дослідницьким підходами до організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів в умовах проведення хімічного експерименту; 5) удосконалено методику організації та проведення групової форми позакласної роботи за рахунок упровадження лабораторного практикуму гурткових занять з хімії.

Результати формувального етапу дослідження, їх обробка та аналіз довели справедливість вихідної гіпотези. Ефективність оновленої методики організації та проведення хімічного експерименту підтверджена методами математичної статистики. За результатами формувального етапу дослідження встановлено, що при довірчій ймовірності р=0,95 статистичного аналізу дослідних показників учнів експериментальних і контрольних класів

встановлено, що емп2 . 2крит. Приріст сформованості експериментальних

вмінь і навичок з хімії учнів експериментальних класів суттєво вищий, ніж учнів контрольних класів. Визначення коефіцієнта невідповідності сприймання часу засвідчує, що учні експериментальних класів були більше зацікавлені

295

хімічним експериментом, ніж учні контрольних класів. Таким чином,

результати педагогічного експерименту свідчать, що розроблена методика організації та проведення хімічного експерименту позитивно впливає на учнів у процесі вивчення хімії і є особистісно розвивальною, а це зумовлює її широку реалізацію у шкільній практиці.

З’ясовано, що методика підготовки майбутніх учителів хімії щодо організації та проведення хімічного експерименту у загальноосвітніх навчальних закладах ґрунтується на посиленні професійного спрямування лабораторних занять з методики навчання хімії: здійснення студентами діяльності, адекватної професійній діяльності вчителя хімії.

Доведено, що складниками експериментальної методики підготовки майбутніх учителів хімії до організації та проведення хімічного експерименту у загальноосвітніх навчальних закладах є: 1) експериментально-методичні компетенції; 2) модульне навчання та рейтинговий контроль навчальних досягнень студентів; 3) діяльнісний підхід щодо формування експериментальних умінь і навичок; 4) самостійна робота студентів з методики і техніки шкільного хімічного експерименту; 5) педагогічні тести, як засіб діагностики якості експериментальної підготовки майбутніх учителів хімії.

Зазначені складники експериментальної методики забезпечують професійне спрямування навчального процесу з методики навчання хімії.

Ефективність розробленої методики підтверджена рівнями сформованості мотиваційного, знаннєвого, діяльнісного компонентів експериментально-методичних компетенцій майбутніх учителів щодо організації та проведення хімічного експерименту у загальноосвітніх навчальних закладах.

Дослідженнями встановлено, що рівні сформованості у студентів експериментальних груп, підготовка яких здійснювалась за експериментальною методикою, мотиваційного, знаннєвого та діяльнісного компонентів експериментально-методичних компетенцій щодо організації та проведення хімічного експерименту, значно підвищилися в порівнянні з цими

296

ж показниками студентів контрольної групи. Так, у студентів експериментальних груп на формувальному етапі дослідження показники сформованості компонентів компетенцій до зазначеної діяльності відповідали достатньому рівню. В той же час показники сформованості відповідних компонентів експериментально-методичних компетенцій у студентів контрольних груп, підготовка яких велась за традиційним навчанням,

відповідали середньому рівню.

Ефективність розробленої методики, що апробувалась в експериментальних групах відносно контрольних, доведена за допомоги

χ2-критерію та прирісту кожного з досліджуваних компонентів експериментально-методичних компетенцій. При довірчій ймовірності р=0,95

статистичного аналізу досліджуваних показників студентів експериментальних

та контрольних груп встановлено, що емп2 . 2крит. Приріст за кожним з

досліджуваних компонентів експериментально-методичних компетенцій студентів експериментальних груп значно вищий, ніж студентів контрольних груп. Таким чином, результати педагогічного експерименту підтверджують ефективність та доцільність впровадження експериментальної методики підготовки студентів до організації та проведення хімічного експерименту у загальноосвітніх навчальних закладах у навчальний процес вищих навчальних закладів, які готують учителів хімії.

Доведена ефективність розробленого методичного супроводу оновленої методики навчального хімічного експерименту у загальноосвітніх навчальних закладах, що являє собою навчально-методичний комплект методичних,

навчальних, науково-методичних посібників з техніки та методики хімічного експерименту для вчителів хімії та студентів вишів.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів навчального хімічного експерименту. Вони і надалі є актуальними. Перспективні напрямки дослідження зумовлюються упровадженням профільного навчання,

педагогічних програмних засобів, моніторингу якості хімічної освіти.

297

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Абасов З. А. На пути к профессионализму: педагогическое проектирование

/З. А. Абасов // Химия в школе. – 2002. – №9. – С.2-5.

2.Авраменко Г. А. Химический эксперимент и эстетическое воспитание учащихся / Г. А. Авраменко // Химия в школе. – 1980. – №4. – С.59-61.

3.Агамова Р. І. Хімія. Робочий зошит учня. 10 кл. / Р. І. Агамова. – К.: Абрис,

1998. – 159 с.

4.Алексинский В. Н. Занимательные опыты по химии : Пособие для учителей / В. Н. Алексинский. – М. : Просвещение, 1980. – 127 с.

5.Алексинский В. Н. О демонстрации движения ионов в электрическом поле / В. Н. Алексинский, С. Г. Сибриков // Химия в школе. – 1984. – №4. – С.60-61.

6.Алексюк А. М. Експериментальне впровадження технології модульної організації навчання у вищій школі (на прикладі гуманітарних предметів) / А. М. Алексюк // Проблеми педагогіки вищої школи : Навчально-

методичний посібник. – К. : Вища школа, 1994. – Вип. 79. – С.3-6.

7.Амирова А. Х. Демонстрационный и ученический эксперимент в практике обучения химии / А. Х. Амирова // Химия в школе. – 2004. – №6. – С.62-67.

8.Арестенко В. В. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів до використання нових інформаційних технологій на уроках хімії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / В. В. Арестенко. – К., 2004. – 20 с.

9.Аршанский Е. Я. Организация практических работ в гуманитарных классах

/Е. Я. Аршанский // Химия в школе. – 2002. – №3. – С.61-69.

10.Аршанский Е. Я. О химическом эксперименте в гуманитарных классах / Е. Я. Аршанский // Химия в школе. – 2002. – №2. – С.63-67.

11.Аршанский Е. Я. Специфика обучения в физико-математических классах / Е. Я. Аршанский // Химия в школе. – 2002. – №6. – С.23-29.

12.Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы / С. И. Архангельский. – М. : Высшая школа, 1980. – 368 с.

298

13. Астахов О. І. Дидактичні основи навчання хімії / О. І. Астахов,

Н. Н. Чайченко. – К. : Радянська школа, 1984. – 126 с.

14.Астахов О. І. Демонстраційні та лабораторні роботи з хімії: методичний посібник для викладачів середньої школи / О. І. Астахов. – К.: Радянська школа, 1949. – 183 с.

15.Астахов О. І. Методика і техніка хімічного експерименту. Посібник для вчителів / О. І. Астахов, Г. М. Ніколаєва. – К. : Радянська школа, 1965. – 205 с.

16.Астахов О. І. Цікаві роботи з хімії / О. І. Астахов. – К. : Радянська школа,

1980. – 54 с.

17.Астахов О. І. Хімія. Підручник для 7-8 класів / О. І. Астахов, С. А. Раскін, О. М. Русько. – К.: Радянська школа, 1960. – 235 с.

18.Ахрименко З. М. Опорные конспекты при формировании практических умений / З. М. Ахрименко, Н. В. Ахрименко, Н. Е. Панфилова // Химия в школе. – 2000. – №2. – С.70-72.

19.Афанасьев М. А. Количественные опыты по химии / Афанасьев М. А., Агаханянц В. А., Королев Д. П., Тулякова Г. М. – М. : Учпедиз, 1964. – 191 с.

20.Ахлебинин А. К. Демонстрационный эксперимент на мультимедийном компьютере / Ахлебинин А. К., Лазыкина Л. Г., Лихачев В. Н., Нифантьев Э. Г. // Химия в школе. – 1999. – №5. – С.56-60.

21.Бабенко О. М. Формування знань з основ біохімії в учнів класів біолого-

хімічного профілю навчання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання (хімія)» / О. М. Бабенко. – К., 2010. – 20 с.

22.Бабенко О. М. Предметні компетенції з хімії як складові ключових компетенцій особистості / Олена Бабенко // Біологія і хімія в школі. – 2005.

– №5. – С.41-43.

23.Байкова В. М. Химия после уроков. В помощь школе / В. М. Байкова. – Петрозаводск : Карелия, 1974. – 175 с.

299

24.Базовий перелік засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів хімії загальноосвітніх навчальних закладів //

Книга для вчителя хімії : Довідково-методичне видання / Упоряд.

С. В. Василенко, О. В. Єресько. – Х. : ТОРСІНГ-ПЛЮС, 2005. – С.59-72.

25.Балаев И. И. Домашний эксперимент по химии. Пособие для учителей / И. И. Балаев. – М. : Просвещение, 1972. – 127 с.

26.Безрукова В. С. Проективная педагогика / В. С. Безрукова. – Екатеринбург : Деловая книга, 1996. – 344 с.

27.Беликов А. А. Дидактические основы совершенствования техники и методики школьного ученического эксперимента: дисс. канд. пед. наук :

13.00.02 – Методика преподавания химии; 13.00.01 – Теория и история педагогики: Беликов Анатолий Алексеевич. – К., 1992. – 276 с.

28.Беликов А. А. Эксперимент на уроках химии / А. А. Беликов . – К. : Радянська школа, 1988. – 150 с.

29. Беспалов П. И. Химический эксперимент в малых группах /

П. И. Беспалов, Г. М. Чернобельская // Химия в школе. – 1991. – №5. –

С.48-50.

30.Беспалько В. П. Опыт разработки и использования критериев качества усвоения знаний / В. П. Беспалько // Советская педагогика. – 1968. – №4. – С.52-59.

31.Блажко О. Використання алгоритмічних приписів у навчанні хімії в основній школі / Олег Блажко // Біологія і хімія в школі. – 2006. – №2. – С.44-46.

32.Боєчко Ф. Ф. Лабораторно-практичні заняття з органічної хімії : Посібник для вчителя / Боєчко Ф. Ф., Найдан В. М., Грабовий А. К. – К. : Радянська школа, 1984. – 160 с.

33.Боєчко Ф. Ф. Органічна хімія : Проб. підруч. для 10-11 класів (шкіл) хімічних профілів та класів (шкіл) з поглибленим вивченням предмета / Боєчко Ф. Ф., Найдан В. М., Грабовий А. К. – К.: Вища школа, 2001. – 398 с.

 

300

 

 

 

 

34.

Болотинская Б. П. Роль и место дидактических игр

в

обучении

химии

/

 

Б. П. Болотинская, Н. Е. Кузнецова // Химия в школе. – 1983. – №2. – С.35-36.

35.

Борисов И. Н. Методика преподавания химии

в

средней

школе.

/

 

И. Н. Борисов. – М. : Учпедиз, 1956. – 462 с.

 

 

 

 

36.Брайченко В. М. Зошит для практичних робіт з хімії. 8-9 кл. : Дидактичні матеріали до підручника / В. М. Брайченко. – К. : Навчальні посібники,

1998. – 19 с.

37.Братенникова А. Н. К вопросу о стандарте общеобразовательной подготовки по химии / А. Н. Братенникова, И. Е. Василевская // Химия в школе. – 2000. – №8. – С.61-64.

38.Буглай Л. Н. Прибор для проектирования опытов на экран / Л. Н. Буглай // Химия в школе. – 1982. – №6. – С.52-53.

39.Буринська Н. М. Навчальні завдання з хімії в контексті розвитку хімічної освіти в школі / Н. М. Буринська, В. І. Староста // Педагогіка і психологія,

2005. – №2. – С.56-65.

40. Буринська Н. М. Методика викладання хімії: Теоретичні основи / Н. М. Буринська. – К. : Вища школа, 1987. – 255 с.

41.Буринська Н. М. Хімія, 7 кл. : Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / Н. М. Буринська. – К., Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. – 112 с.

42.Буринська Н. М. Хімія : Підруч. для 8 кл. серед. загальноосвіт. шк. / Н. М. Буринська. – К., Ірпінь : ВТФ «Перун», 2008. – 200 с.

43.Буринська Н. М. Хімія : Підруч. для 9 кл. серед. загальноосвіт. шк. / Н. М. Буринська. – К., Ірпінь : ВТФ «Перун», 1997. – 160 с.

44.Буринська Н. М. Хімічні знання – необхідна складова освіченості людини :

Концепція шкільної хімічної освіти в Україні / Н. М. Буринська,

Л. П. Величко // Рідна школа. – 1993. – №5. – С.48-51.

45.Буринська Н. М. Хімія, 10 кл. : Підруч. для серед. загальноосвіт. шк. / Н. М. Буринська, Л. П. Величко. – К., Ірпінь : ВТФ «Перун», 1998. – 176 с.

46.Буринська Н. М. Хімія, 11 кл. : Підруч. для серед. загальноосвіт. шк. / Н. М. Буринська, Л. П. Величко. – К., Ірпінь : ВТФ «Перун», 1999. – 176 с.