Грабовой_теор-метод_засади2

271

Результати розрахунків визначення сформованості у студентів знаннєвого компонента експериментально-методичних компетенцій щодо організації та проведення хімічного експерименту на констатувальному етапі дослідження наведені у табл. 5.9.

Таблиця 5.9.

Сформованість у студентів знаннєвого компонента експериментальнометодичних компетенцій щодо організації та проведення хімічного експерименту

узагальноосвітніх навчальних закладах

(констатувальний етап дослідження)

Середнє значення коефіцієнта сформованості у студентів знаннєвого компонента експериментально-методичних компетенцій щодо організації та проведення хімічного експерименту становить:

K знань( конст.) 0,409

Середнє значення коефіцієнта сформованості у студентів знаннєвого компонента експериментально-методичних компетенцій щодо організації та проведення хімічного експерименту відповідає середньому рівню.

Визначення рівнів сформованості у майбутніх учителів хімії діяльнісного компонента експериментально-методичних компетенцій щодо організації та проведення хімічного експерименту визначали, як і рівні сформованості мотиваційного компонента, за матеріалами опрацювання карт спостережень

(додаток Р, карта спостереження 2) за їхньою діяльністю під час педагогічної практики. Результати обробки карт спостережень наведені в додатку С.

272

Результати розрахунків визначення сформованості у студентів діяльнісного компонента експериментально-методичних компетенцій щодо організації та проведення хімічного експерименту у загальноосвітніх навчальних закладах наведені у табл. 5.10.

Таблиця 5.10.

Сформованість у студентів діяльнісного компонента експериментально-методичних компетенцій щодо організації та проведення хімічного експерименту

узагальноосвітніх навчальних закладах

(констатувальний етап дослідження)

Дані табл. 5.10. дозволили нам за формулою (5.2.) розрахувати середнє значення коефіцієнта сформованості у студентів діяльнісного компонента компетенцій щодо організації та проведення хімічного експерименту:

K умінь( конст.) 0,413

Одержаний коефіцієнт відповідає середньому рівню сформованості у студентів діяльнісного компонента компетенцій щодо організації та проведення хімічного експерименту у загальноосвітній школі.

Отже, за результатами констатувального етапу дослідження з’ясовано,

що експериментально-методичні компетенції майбутніх учителів хімії щодо організації та проведення хімічного експерименту у загальноосвітніх навчальних закладах перебувають на середньому рівні. Це означає, що діяльність вищих навчальних закладів щодо підготовки майбутніх учителів

273

до організації та проведення хімічного експерименту у загальноосвітніх навчальних закладах недостатньо ефективна, оскільки жоден з компонентів

відповідних компетенцій не досяг достатнього чи високого рівня.

Висновки про недосконалість підготовки майбутніх учителів

до організації та проведення хімічного експерименту підтверджується

результатами анкетування учителів хімії, що описані

в параграфі 1.5.

Отже, виникає об’єктивна потреба у розробці такої методики підготовки майбутніх учителів хімії, яка б удосконалила б підготовку майбутніх учителів до організації та проведення хімічного експерименту у загальноосвітніх

навчальних закладах.

Подальше дослідження було спрямоване на пошук шляхів удосконалення професійно-методичної підготовки майбутніх учителів хімії до організації та проведення хімічного експерименту у загальноосвітніх

навчальних закладах.

У процесі проведення пошукового етапу педагогічного дослідження була розроблена методика підготовки студентів до організації та проведення хімічного експерименту у загальноосвітніх навчальних закладах, а саме: визначено методологічну основу пропонованої методики,

загальні та конкретні цілі; удосконалено зміст лабораторного практикуму з методики навчання хімії на основі модульної організації навчання;

удосконалено методику проведення лабораторних занять завдяки посиленню їх професійного спрямування; розроблено тестові завдання з

методики і техніки хімічного експерименту (див. п.4.7.2; 4.7.3).

Наступним було проведення формувального етапу дослідження.

Експериментальна і контрольні групи обирались шляхом співставляння

коефіцієнта рівня знань за наслідками екзаменаційної сесії. Розрахунок проводився за формулою [249]:

K ( 5a 4в 3c 2d ) 2mm 100%

3m n , (5.3.)

274

де К – коефіцієнт рівня знань; а – кількість «5», в – кількість «4», с – кількість

«3», d – кількість «2», m – кількість предметів, n – кількість студентів.

Об’єктивність вибору двох груп була підтверджена співставлянням рівня знань за наслідками екзаменаційної сесії: студенти експериментальної та контрольної груп мали приблизно однаковий коефіцієнт рівня знань.

Участь у формувальному етапі дослідження взяли понад 400 студентів четвертого курсу Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, до якого долучилися студенти Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка.

Основними завданнями формувального етапу дослідження стали:

перевірка ефективності розробленої методики підготовки майбутніх учителів хімії до організації та проведення хімічного експерименту у загальноосвітніх навчальних закладах та встановлення залежності між використанням запропонованої методики підготовки студентів і їх рівнем мотиваційного,

знаннєвого та діяльнісного компонентів експериментально-методичних компетенцій.

Педагогічний експеримент ґрунтувався на припущенні, що впровадження запропонованої методики підготовки студентів до організації та проведення хімічного експерименту сприятиме підвищенню рівня професійно-

педагогічної підготовки майбутніх учителів хімії до зазначеного виду діяльності.

Після проведення експериментального навчання під час проходження студентами педагогічної практики визначався кінцевий рівень сформованості у майбутніх учителів хімії мотиваційного, знаннєвого, діяльнісного компонентів експериментально-методичних компетенцій щодо організації та проведення хімічного експерименту у загальноосвітніх навчальних закладах.

Кількісною величиною, що визначала рівень сформованості компетенцій, як і в констатувальному експерименті, був коефіцієнт сформованості відповідних компонентів компетенцій – мотиваційного, знаннєвого, діяльнісного.

275

Для визначення мотиваційного компонента нами була використана карта спостереження за діяльністю студентів у період проходження ними педагогічної практики (додаток Р, карта спостережень 1).

Спостереження здійснювали методисти та вчителі, які працювали зі студентами під час педагогічної практики та здійснювали загальне оцінювання результатів їх роботи. Результати аналізу карт спостережень наведено в додатку Т.

Результати розрахунків сформованості у студентів експериментальних та контрольних груп мотиваційного компонента експериментально-методичних компетенцій наведені в табл. 5.11. та рис. 5.3.

За формулою (5.2.) та даними табл. 5.11. нами було розраховано середнє значення коефіцієнта сформованості у студентів експериментальних та контрольних груп мотиваційного компонента компетенцій щодо організації та проведення хімічного експерименту у загальноосвітніх навчальних закладах:

K eмотив( форм.) 0,602 – у студентів експериментальних груп;

K кмотив( форм.) 0,499 – у студентів контрольних груп.

Таблиця 5.11.

Сформованість у студентів експериментальних та контрольних груп мотиваційного компонента експериментально-методичних компетенцій щодо організації та проведення хімічного експерименту

у загальноосвітніх навчальних закладах на формувальному етапі дослідження

Рис. 5.3. Сформованість у студентів експериментальних та контрольних груп мотиваційного компонента експериментально-методичних компетенцій щодо організації та проведення хімічного експерименту у загальноосвітніх навчальних закладах на формувальному етапі дослідження.

Порівняльну ефективність експериментальної методики підготовки майбутніх учителів хімії до організації та проведення хімічного експерименту визначали за приростом мотиваційного компонента – різниця середнього коефіцієнта сформованості мотиваційного компонента експериментальних груп та середнього значення коефіцієнта сформованості мотиваційного компонента контрольних груп [212, с.92]:

Пм Кемотив( формув.) Ккмотив( формув.) 0,602 0,499 0,103.

Зрозрахунків видно, що за мотиваційним компонентом експериментально-методичних компетенцій відбувався приріст (0,103) і це свідчить на користь ефективності розробленої експериментальної методики підготовки майбутніх учителів до організації та проведення хімічного експерименту у загальноосвітніх навчальних закладах.

277

Перевірку значущості результатів сформованості мотиваційного компонента експериментально-методичних компетенцій студентів контрольних та експериментальних груп щодо організації та проведення хімічного експерименту у загальноосвітніх закладах здійснювали за результатами опрацювання карт спостережень з використанням методів математичної

(рівень сформованості мотиваційного компонента компетенцій студентів контрольних і експериментальних груп суттєво відрізняється). Для перевірки

Емпіричне значення для статичного критерію емп2 . визначали за формулою

(5.1.) (додаток Т).

Обчислене експериментальне значення 2 -критерію більше 2 -критерію критичного: 40,83 > 7,82. Це дає нам можливість бачити наявність статистично значущої відмінності в результатах сформованості мотиваційного компонента компетенцій у студентів експериментальних і контрольних груп на рівні достовірності 95%.

Оскільки критичне значення 2крит.(7,82) менше експериментального

емп2 .(40,83), то наша нульова гіпотеза про рівність середніх значень відхиляється і робиться висновок про те, що рівень мотиваційного компонента компетенцій студентів експериментальних груп достовірно вищий, ніж у студентів контрольних груп.

Рівень сформованості знаннєвого компонента експериментально-

методичних компетенцій майбутніх учителів до організації та проведення

278

хімічного експерименту у загальноосвітніх навчальних закладах визначали за критерієм знання студентами теорії та методики навчального хімічного експерименту, як і в констатувальному етапі дослідження, за результатами контрольної роботи. Результати аналізу контрольних робіт студентів наведено в додатку У.

Результати сформованості у майбутніх учителів хімії знаннєвого компонента компетенцій щодо організації та проведення хімічного експерименту на формувальному етапідослідження наведені в табл. 5.12. та рис. 5.4.

Користуючись формулою (5.2.) та даними табл. 5.12, ми обчислювали коефіцієнт засвоєння знань студентів контрольних та експериментальних груп:

K кзнань( формув.) 0,516 – контрольних груп, що відповідає середньому рівню сформованості компетенцій студентів;

K езнань( формув.) 0,621 – експериментальних груп, що відповідає

достатньому рівню сформованості компетенцій студентів.

Таблиця 5.12.

Сформованість у студентів експериментальних та контрольних груп знаннєвого компонента експериментально-методичних компетенцій щодо організації та проведення хімічного експерименту

у загальноосвітніх навчальних закладах на формувальному етапі дослідження

Рис. 5.4. Сформованість у студентів експериментальних та контрольних груп знаннєвого компонента експериментально-методичних компетенцій щодо організації та проведення хімічного експерименту у загальноосвітніх навчальних закладах на формувальному етапі дослідження.

Перевірку значущості результатів сформованості у студентів знаннєвого компонента компетенцій щодо організації та проведення хімічного експерименту на формувальному етапі дослідження проводили за рахунок критерію χ2 (хі-квадрат) [249, с.52]. Емпіричне значення χ2-критерію обчислювали за формулою (5.1.) (додаток У).

Визначене за таблицею критичне значення 2крит. для прийнятого в

психолого-педагогічних дослідженнях рівня значущості при α=0,05 дорівнює

2крит. 7,82 , а обчислене нами експериментальне значення – емп2 . 59,03.

Отже, емп2 . 2крит.; 59,03>7,82. Це дає нам можливість бачити наявність

статистичної значущої відмінності в результатах виконання контрольних робіт студентами контрольних і експериментальних груп на рівні достовірності 95%.

280

Іншим показником ефективності науково-педагогічних досліджень є приріст знань, умінь та навичок. На основі одержаних результатів було проведено обчислення цього показника за методикою А. А. Киверялга [212,

с.91-92].

У наших розрахунках приріст за знаннєвим компонентом являє собою різницю середнього коефіцієнта сформованості знаннєвого компонента експериментальних груп та середнього значення коефіцієнта сформованості знаннєвого компонента контрольних груп:

Пзнань Кезнань( формув.) Ккзнань. ( формув.) 0,621 0,516 0,105

Як бачимо, за знаннєвим компонентом експериментально-методичних компетенцій відбувся певний приріст (0,105), що свідчить про позитивні зміни у формуванні цієї характеристики майбутніх учителів щодо організації та проведення хімічного експерименту у процесі їх експериментального навчання.

Подальші дослідження були спрямовані на визначення рівня сформованості у майбутніх учителів діяльнісного компонента компетенцій щодо організації та проведення хімічного експерименту.

Кількісною величиною, яка визначала рівень сформованості діяльнісного компонента компетенції був коефіцієнт сформованості умінь.

Для його визначення нами були використані карти спостережень за діяльністю студентів у період проходження педагогічної практики (додаток Т, карта спостережень 2). Спостереження здійснювали методисти та вчителі,

які працювали зі студентами під час педагогічної практики та здійснювали загальне оцінювання результатів їх роботи. Результати обробки карт спостережень показані в додатку Ф.

Результати розрахунків сформованості у студентів контрольних та експериментальних груп діяльнісного компонента компетенцій наведені в табл. 5.13 та рис. 5.5.