- •1. Предмет і метод статистики
- •1.1. Предмет статистики
- •1.2. Основні категорії статистики
- •1.3. Статистична методологія
- •2. СтаТиСтичне спостереження
- •2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- •2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- •2.3. Організаційні питання статистичного спостереження
- •2.4. Форми, види та способи спостереження
- •Завдання для самоконтролю
- •3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення
- •Назва таблиці
- •3.2. Класифікації та групування
- •3.3. Принципи формування груп
- •3.4. Статистичні таблиці
- •Завдання для самоконтролю
- •1. Предмет і метод статистики
- •1.1. Предмет статистики
- •1.2. Основні категорії статистики
- •1.3. Статистична методологія
- •2. СтаТиСтичне спостереження
- •2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- •2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- •2.3. Організаційні питання статистичного спостереження
- •2.4. Форми, види та способи спостереження
- •Завдання для самоконтролю
- •3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення
- •Назва таблиці
- •3.2. Класифікації та групування
- •3.3. Принципи формування груп
- •3.4. Статистичні таблиці
- •Завдання для самоконтролю
- •4. Статистичні показники
- •4.1. Суть і види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні величини
- •4.3. Відносні величини
- •Відносні величини динаміки
- •Відносні величини просторових порівнянь
- •Відносні величини порівняння зі стандартом
- •Відносні величини структури
- •Відносні величини координації
- •Матеріальні запаси фірми
- •Відносні величини інтенсивності
- •4.4. Середні величини
- •Середня арифметична
- •Ставлення населення до смертної кари
- •Середня гармонічна
- •Середня геометрична
- •4.5. Система статистичних показників
- •Багатовимірні середні інвестиційної привабливості цінних паперів
- •5. Ряди розподілу. Аналіз варіацій та форми розподілу
- •5.1. Закономірність розподілу
- •5.2. Характеристики центра розподілу
- •5.3. Характеристики варіації
- •5.4. Характеристики форми розподілу
- •5.5. Види та взаємозв’язок дисперсій
- •6.1. Суть вибіркового спостереження
- •6.2. Вибіркові оцінки середньої та частки
- •6.3. Різновиди вибірок
- •6.4. Визначення обсягу вибірки
- •6.5. Статистична перевірка гіпотез
- •Завдання для самоконтролю
- •7. Методи аналізу взаємозв’язків
- •7.1. Види взаємозв’язків
- •Види взаємозв’язків і їх особливості
- •7.2. Регресійний аналіз
- •7.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •7.4. Рангова кореляція
- •7.5. Оцінка узгодженості варіації атрибутивних ознак
- •Завдання для самоконтролю
- •8.1. Суть і складові елементи динамічного ряду
- •8.2. Характеристики інтенсивності динаміки
- •8.3. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- •8.4. Характеристика основної тенденції розвитку
- •8.5. Оцінка коливань та сталості динаміки
- •Тренд і сезонні коливання продажу безалкогольних напоїв
- •До розрахунку залишкової дисперсії
- •9. Індекси
- •9.1. Суть і функції індексів
- •9.2. Методологічні основи побудови зведених індексів
- •9.3. Агрегатна форма індексів
- •9.4. Середньозважені індекси
- •9.5. Взаємозв’язки індексів
- •9.6. Індекси середніх величин
- •9.7. Територіальні індекси
- •Товарна маса і ціни експорту
- •Завдання для самоконтролю
- •Економічна та соціальна статистика
- •10.3. Система національних рахунків
- •Класифікація рахунків снр
- •Продовження табл. 10.2
- •Закінчення табл. 10.2
- •Рахунок товарів та послуг
- •Рахунок виробництва
- •Рахунок утворення доходів
- •Розрахунок розподілу первинних доходів
- •Рахунок вторинного розподілу доходів
- •Рахунок перерозподілу доходів у натурі
- •Рахунок використання наявного доходу
- •Рахунок використання скоригованого наявного доходу
- •Фінансовий рахунок
- •Завдання для самоконтролю
- •11. Статистика національного багатства
- •11.1. Поняття, значення та завдання статистичного вивчення національного багатства
- •11.2. Статистика природних ресурсів
- •11.3. Статистика національного майна
- •12. Статистика населення
- •12.1. Методологічні особливості статистики населення
- •12.2. Статистика чисельності, складу та розміщення населення
- •Розподіл постійного населення україни за статтю на 01.01.99
- •Вікові контингенти населення україни в розрізі статі станом на 01.01.89 та 01.01.99, % до підсумку
- •12.3. Статистика природного руху та відтворення населення
- •12.4. Механічний рух населення та його статистичні показники
- •12.5. Перспективні розрахунки населення
- •Фрагмент перспективних розрахунків чисельності хлопчиків україни за даними останнього перепису
- •13. Статистика трудових ресурсів
- •13.1. Поняття, склад та рух трудових ресурсів
- •13.2. Особливості статистичного
- •3. Рівні безробіття.
- •13.3. Статистичне вивчення якості робочої сили
- •Завдання для самоконтролю
- •14. Статистика продукції
- •14.1. Проблеми обліку, розрахунку та зіставлення показників продукції
- •14.2. Макроекономічні показники продукції
- •Фактори індексної моделі
- •Завдання для самоконтролю
- •15. Статистика цін і тарифів
- •15.1. Види цін та організація їх статистичного спостереження
- •15.2. Динаміка цін і тарифів виробників товарів та послуг
- •15.3. Динаміка споживчих цін
- •Динаміка обсягу та зміни цін і тарифів на окремі основні платні послуги населенню в 1997—1998 рр.
- •15.4. Міждержавні та міжрегіональні порівняння цін і тарифів
- •Реалізація і ціни товарів у містах а та б
- •15.5. Методи оцінювання показників виробництва товарів та послуг за порівнянними цінами
- •16. Статистика ринку
- •16.1. Статистичне вивчення ринку
- •16.2. Особливості статистичного вивчення ринку споживчих товарів
- •16.3. Особливості статистичного вивчення ринку засобів виробництва
- •Баланс міжрегіональних зв’язків
- •Елемент аij по горизонталі показує напрями потоку товарів (з області і в область j). Цей самий елемент по вертикалі показує джерела постачання в j-ту область.
- •Із цієї формули випливають інші співвідношення, необхідні для аналізу формування ресурсів окремих областей:
- •Тоді місткість ринку можна визначити за формулою
- •16.4. Статистика товарного обороту внутрішньої торгівлі
- •16.5. Статистичне забезпечення маркетингу на ринку банківських послуг
- •Завдання для самоконтролю
- •17. Статистика зовнішньоекономічної діяльності
- •17.1. Предмет і завдання статистики зовнішньоекономічної діяльності
- •17.2. Статистика зовнішньої торгівлі
- •17.3. Статистика платіжного балансу
- •17.4. Статистика обмінних курсів
- •18. Статистика фінансів
- •18.1. Статистика державного бюджету
- •1) Тип податку, як він визначений у сдф (акцизи, податок на нерухомість тощо);
- •2) Тип інституційної одиниці, яка сплачує податок (домашнє господарство, державне підприємство, комерційна організація);
- •3) Обставини, за яких сплачується податок (продукція вироблена, імпортована, підготовлена на експорт).
- •Завдання для самоконтролю
- •18.2. Статистика грошового обігу
- •1) Прогнозування попиту на гроші;
- •2) Прогнозування пропозиції грошей.
- •Питання для самоконтролю
- •18.3. Статистика інвестиційної діяльності
- •Завдання для самоконтролю
- •18.4. Статистика кредитної діяльності
- •18.5. Статистика страхової діяльності
- •Розрахунок варіації нетто-ставки
- •19. Статистика ефективності
- •19.1. Статистика ефективності суспільного виробництва
- •19.2. Оцінка ефективності комерційної діяльності
- •19.3. Оцінки ефективності банківської діяльності
- •Поділи, за якими виконується статистичний аналіз ефективності
- •Завдання для самоконтролю
- •19.4. Статистика ефективності праці
- •Завдання для самоконтролю
- •19.5. Статистика ефективності використання матеріальних ресурсів
- •Завдання для самоконтролю
- •19.6. Статистика ефективності фінансової діяльності
- •Завдання для самоконтролю
- •20. Статистика рівня життя населення
- •20.1. Статистика доходів населення
- •20.2. Статистика споживання населенням матеріальних благ та послуг
- •Вихідні дані для розрахунку індексів рівня споживання
- •Індекси рівня споживання
- •20.3. Статистика соціального обслуговування
- •Завдання для самоконтролю
9. Індекси
9.1. Суть і функції індексів
Термін індекс (index) є синонімом певної узагальнюючої характеристики. Наприклад, індекс реальних доходів населення за рік, індекс курсової вартості цінних паперів за місяць, регіональний індекс злочинності тощо. Кожний індекс є співвідношенням двох значень показника, який індексується: оціночного (поточного) і взятого за базу порівняння. Тобто за статистичною природою індекс — це відносна величина, яка характеризує зміну соціально-економічного явища в часі чи просторі або ступінь відхилення значення показника від певного стандарту (нормативу, середньої). Форми вираження індексу: коефіцієнти, проценти, промілле.
Історично індекси створювались як інструмент вивчення динаміки споживчих цін. Ще на початку XVII ст. англійський купець Т. Ман доводив переваги торгівлі з Індією, порівнюючи вартість товарів, які ввозились в Англію з Індії і Туреччини (шовк-сирець, прянощі тощо), за цінами індійськими та турецькими. Індекс цін становив 0,33, тобто закупівля зазначених товарів у Індії втричі дешевша порівняно з Туреччиною. Різницю вартостей Т. Ман визначив як суму економії від заміни торгового партнера. Такого роду розрахунки й досі вважаються найбільш логічним вираженням індексів.
Поступово коло показників, що піддавалися індексному аналізу, розширювалось, а методи аналізу вдосконалювались.
Індекс, як і будь-який статистичний показник, поєднує в собі якісний та кількісний аспекти. Назва індексу відбиває соціально-економічний зміст показника, числове його значення — інтенсивність змін або ступінь відхилення (індекс урожайності — 1,07, індекс продуктивності праці в галузі — 1,15 тощо).
Методика розрахунку (модель) індексу залежить від мети дослідження, статистичної природи показника, ступеня агрегованості інформації. Мета дослідження, зокрема, визначає функцію, яку виконує індекс у конкретному аналізі, та характер порівнянь.
Розрізняють дві функції індексів:
1) синтетичну, пов’язану з побудовою узагальнюючих характеристик динаміки чи просторових порівнянь;
2) аналітичну, спрямовану на вивчення закономірностей динаміки, взаємозв’язків між показниками, структурних зрушень.
Так, індексний факторний аналіз передбачає оцінку впливу факторів на динаміку показника, який індексується; індексні ряди є основою моніторингу динамічних соціально-економічних явищ, кон’юнктури ринку тощо.
Очевидно, що синтетична та аналітична функції індексів взаємозв’язані. Часто один і той самий індекс виконує обидві функції. Наприклад, індекс споживчих цін за рік становив 1,025. З одного боку, він характеризує середній приріст цін на 2,5%, а з іншого — свідчить про те, що за рахунок зростання цін вартість споживчого кошика зросла на 2,5%.
За характером порівнянь (у часі, просторі, з певним стандартом) індекси поділяються на динамічні, територіальні, міжгрупові. Динамічний індекс характеризує інтенсивність динаміки; при його розрахунку базою порівняння є одне з попередніх значень показника. База порівняння ідентифікується підрядковою позначкою «0», поточне значення показника — «1».
При просторових порівняннях визначається ступінь відхилення значень показника у просторі — між об’єктами, країнами, регіонами, які ідентифікуються певними літерами; вибір бази порівняння довільний. Міжгруповий індекс характеризує відхилення від певного стандарту (еталонного, максимального чи мінімального значення) або від середнього рівня по сукупності в цілому.
Визначальними ознаками інформаційної бази індексного аналізу є ступінь агрегованості та статистична природа показника. За ступенем агрегованості інформації індекси поділяються на індивідуальні та зведені. Вони позначаються відповідно символами i та I. Індивідуальні індекси характеризують співвідношення рівнів показника окремих елементів сукупності, зведені — певної множини елементів. У структурованій сукупності зведений індекс може бути груповим (субіндексом) або загальним (тотальним). Наприклад, в ієрархії динамічних індексів промислового виробництва динаміку обсягів окремих видів продукції (чавун, електроенергія, верстати) характеризують індивідуальні індекси, окремих галузей промисловості (металургія, енергетика, машинобудування) — субіндекси, промисловості в цілому — загальний індекс.
Показник, динаміку чи співвідношення якого характеризує індекс, називають індексованою величиною, йому надається певний символ. Наприклад, індивідуальний індекс фізичного обсягу продукції позначають , зведений індекс цін —. Символиp та q не випадкові, вони відповідають початковим літерам англійських слів price (ціна) та quantity (кількість).
Індивідуальний індекс — це відносна величина динаміки
або порівняння
.
Неодмінною умовою їх обчислення є порівнянність методики вимірювання чисельника та знаменника відношення, що являє собою індекс.
Щодо зведених індексів, то розрахунок кожного з них окремо передбачає вирішення низки методологічних питань. У підрозд. 9.2 розглядається методологія побудови зведених індексів цін і товарної маси, які вважаються спряженими.