Тема 1. Сутність фінансового ринку та його роль в економіці

1.1. Сутність та структура фінансового ринку

Фінансовий ринок - це система економічних та правових відносин, пов'язаних з купівлею-продажем або випуском та обігом фінансових активів.

Суб'єктами цих відносин виступають держава, а також ті, хто бажає передати в користування вільні фінансові ресурси, ті, які потребують інвестицій, та фінансові посередники, які на стабільній, впорядкованій основі забезпечують перерозподіл фінансових ресурсів серед учасників ринку.

Іншими словами, фінансовий ринок - це грошові відносини, що склалися в процесі купівлі-продажу фінансових активів під впливом попиту і пропозиції на позичковий капітал, рух якого втілюється в цінних паперах.

Фінансові ринки виконують багато важливих функцій:

1) забезпечують таку взаємодію продавців і покупців фінансових активів, в результаті якої встановлюються ціни на фінансові активи, що зрівноважують попит і пропозицію на них (при цьому на ефективно діючому фінансовому ринку формується рівноважна ціна на фінансовий актив, яка задовольняє і інвесторів, і емітентів, і фінансових посередників);

2) фінансові ринки запроваджують механізм викупу в інвесторів належних їм фінансових активів і тим самим підвищують ліквідність цих самих активів (чим ефективніше функціонує фінансовий ринок, тим вищу ліквідність він забезпечує фінансовим активам, що перебувають в обігу на ньому, оскільки будь-який інвестор може швидко і практично без втрат у будь-який момент часу перетворити фінансові активи на готівку);

3) фінансові ринки сприяють знаходженню для кожного з кредиторів контрагента угоди, а також істотно зменшують витрати на проведення операцій та інформаційне забезпечення (фінансові посередники, здійснюючи великі обсяги операцій з інвестування та залучення коштів, зменшують для учасників ринку витрати і відповідні ризики від проведення операцій з фінансовими активами).

На фінансовому ринку постійно відбуваються процеси акумуляції, розподілу та перерозподілу вільних фінансових ресурсів серед галузей економіки. Передачі фінансових ресурсів від одних суб'єктів ринку до інших відбуваються через різні фінансові інструменти, які для інвесторів є фінансовими активами, а для тих, хто потребує інвестицій і виступає емітентом фінансових активів, є зобов'язаннями.

Структуру фінансового ринку можна подати в такий спосіб:

На ринку грошей продаються і купуються грошові кошти на короткий термін. До ринку капіталів належать довготермінові капітали, тобто вкладан­ня коштів на триваліший період часу.

Ринок короткотермінових банківських кредитів (ринок позичкового капіталу) охоплює відносини, що виникають з приводу акумуляції кредит­ними установами грошових коштів підприємств, населення і надання їх у вигляді короткотермінових позик на умовах поверненості.

Ринок короткотермінових фінансових активів має справу з частками капіталу (акціями), облігаціями, що погашаються в короткий час, векселями, заставними та іншими вимогами на реальні активи.

Валютний ринок - це розгалужена система механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю і продаж національних грошових одиниць та іноземних валют з метою їх використання для обслуговування міжнародних платежів.

Класифікація фінансових ринків

Наявність багатьох типів фінансових ринків пов'язана з існуванням різних підходів до їх класифікації.

Типи фінансових ринків:

1. За умовами передачі фінансових ресурсів в користування:

ринок позикового капіталу. На цьому ринку ресурси передаються на умовах позики на визначений термін та під відсотки за допомогою боргових цінних паперів або кредитних інструментів;

ринок акціонерного капіталу. На цьому ринку кошти вкладаються на невизначений термін. При цьому інвестор отримує право на частину прибутку у вигляді дивіденду, право співвласності на активи підприємства і повністю поділяє підприємницькі ризики з іншими акціонерами підприємства.

2. За термінами обігу фінансових активів, що можуть бути в обігу на ринку:

ринок грошей. На цьому ринку перебувають в обігу фінансові активи, термін дії яких не перевищує одного року (короткотермінові казначейські зобов'язання, ощадні та депозитні сертифікати, векселі, різні види короткотермінових облігацій тощо);

ринок капіталів. На цьому ринку надаються середню- та довготермінові кредити, перебувають в обігу середньо-та довготермінові боргові цінні папери, а також інструменти власності.

3. Залежно від того чи нові фінансові активи пропонуються для продажу, чи емітовані раніше:

первинний є ринком перших та повторних емісій, на якому здійнюється початкове розміщення фінансових активів серед інвесторів та початкове вкладення капіталу в різні галузі економіки;

вторинний, на якому мають обіг емітовані раніше фінансові активи.

4. Залежно від місця, де відбувається торгівля фінансовими активами:

біржовий. Цей ринок пов'язують з поняттям біржі як уособленого способу організованого ринку. На ньому в більшості випадків відбувається торгівля емітованими раніше фінансовими активами;

позабіржовий, на якому діють так звані торгово-інформаційні системи.

5. Якщо взяти за ознаку поняття глобальності:

міжнародні;

національні;

ринок резидентів - це ринок фінансових активів, емітованих резидентами на національному ринку;

ринок нерезидентів - це ринок, на якому нерезиденти емітують фінансові активи відповідно до законодавства певної країни.

6. Враховуючи специфічну структуру та механізми функціонування фінансового ринку:

ринок цінних паперів;

валютний ринок;

кредитний ринок.

Процес інтеграції фінансових ринків пов'язаний з багатьма процесами, що відбуваються на національних та міжнародних ринках. Найважливішу роль серед них відіграють:

1) розвиток новітніх технологій, що робить високоефективними інформа­ційну інфраструктуру фінансового ринку та систему розрахунків між учасниками ринку;

2) концентрація діяльності учасників ринку в світових фінансових центрах;

3) інституціалізація фінансових ринків, тобто постійне збільшення частки інституційних учасників ринку (інвестиційних, страхових компаній, пенсійних фондів тощо);

4) лібералізація фінансових ринків, тобто створення законодавства, що сприяє проникненню учасників ринку на фінансові ринки різних рівнів і стимулює їх активність.