Аналіз динаміки піднімання штанги до підсіду у поштовху від грудей.

Максимальне зусилля у поштовху від грудей приходиться на першу фазу. Пояснюється це різними режимами роботи м’язів у різних фазах цієї частини прийому. У першій фазі напівпоштовху, вони працюють у поступливому режимі, дякуючи цьому, вони здібні розвинути значно більшу напругу. Звідси два важливих шляхи підвищення імпульсу сили при виштовхуванні штанги від грудей: надання штанзі оптимальної швидкості під час попереднього підсіду і скорочення шляху попереднього присіду. Ці два фактори взаємопов’язані, треба шукати для них загальний оптимум.

Динамограма вертикальної

складової сили, яка прикладена

до штанги у головній частині

другого прийому поштовху.

Шляхи збільшення імпульсу сили ті самі, що і при виконанні піднімання штанги до підсіду у першому прийомі поштовху. Збільшення сили і швидкості скорочення м’язів, поліпшення послідовності включення їх у динамічну роботу, підвищення швидкості зростання зусиль, ліквідація слабких ланок працюючого кінематичного ланцюга, збільшення шляху активного впливу на штангу у фазі виштовхування. На динамографі це буде відображення збільшенням її ширини і зменшенням крутизни її опущення в кінці виштовхування.

Динамограма поштовху штанги від грудей

Поняття сили

Третій закон механіки говорить про те, що всяка дія викликає рівну і протилежно направлену дію, тобто сили, з якими два тіла діють один на одного рівні за величиною і спрямовані в протилежні сторони.

Сила мязів залежить від багатьох факторів, які можна обєднати у три групи: анатомічні, координаційні (міжмязева і внутрішньомязева координація) і фізіологічні /фізіологічний стан м’яза і іннерваційного апарату/.

Анатомічно м’язи поділяються на гладкі і поперечносмугасті. Гладкі м’язи знаходяться у станках дихальних шляхів, кровоносних судин, системі травлення і т.п. Скорочення цих м’язів здійснюється без участі свідомості. Поперечносмугасті м’язи виконують основну роботу в системі опору і руху людини. При збудженні ці м’язи скорочуються менше, ніж гладкі, але набагато швидше. Товщина поперечносмугастих (скелетних) м’язів у різних людей різна. У спортсменів з добре розвиненими м’язами їх товщина і маса більше і тому більша сила скорочення. На величину напруги м’язів впливає частота нервових імпульсів, які приходять до них. У теплокровних тварин м’яз розвиває максимальну напругу при частоті подразника біля 60 разів за 1 секунду.

Підвищення збудженості центральної нервової системи (до визначеного рівня) позитивно позначається на силі скелетних м’язів. Воно призводить до виділення фізіологічно активних речовин (адреналіну, корадреналіну, ацетілхалін), які стимулюють працездатність м’язів.

Розпізнають два види механічної взаємодії тіл: на відстані і при безпосередньому зіткненні. Приклад взаємодії тіл на відстані: піднята спортсменом штанга притягується землею.

Сила цього при тяжіння називається силою тяжіння. Приклад взаємодії тіл при зіткненні: людина стрибає з шлюпки на берег. Відштовхнувшись від шлюпки, вона переміщується на берег: при цьому вона у протилежному напрямі переміщує шлюпку.

Результат дії сили на тіло визначається не тільки величиною сили, але й масою тіла. Чим менше маси тіла, тим більшу швидкість воно отримає при дії однієї і тієї ж сили і, навпаки.

При безпосередній взаємодії пружних сил, з’являються сили, які виникають при деформації /зжиманні, розтягуванні, згинанні/ діючих один на одного тіл. Ці сили називаються пружними. Дія пружних сил викликає цікавість для вправ зі штангою. Справа в тому, що сила спортсмена при підніманні штанги прикладена до її грифа, який представляє собою пружину. При цьому, спочатку згинається гриф і тільки після цього починається рух дисків. При згинанні грифа, у ньому виникає пружна сила, яка постійно намагається повернути гриф у початкове положення. Коли штанга стоїть на помості, то сила її тяжіння натискає на поміст. Поміст з такою же силою, але у протилежному напрямку

натискає на штангу. Сила тиску помосту на штангу називається реакцією опору. Щоб почати піднімання штанги, спортсмен повинен спочатку перебороти силу тяжіння штанги, тобто розвинути силу, яка дорівнює силі тяжіння штанги. При цьому, тиск її на поміст припиняється.