8) Особам, які одружуються, — тривалістю до 10 календарних днів;
9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: Чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер — тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних — тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
5. Дисциплінарна відповідальність працівника.
Дисциплінарна відповідальність є самостійним видом юри дичної відповідальності за трудовим правом. Вона полягає в обов'язку працівника нести відповідальність за вчинене ним порушення трудової дисципліни чи не виконання трудових обов’язків перед роботодавцем і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.
Порушення трудової дисципліни вважається таким за умови, якщо воно відбулося у робочий час.
КЗпП визначає 2 види дисциплінарних стягнень: догана та звільнення. Перелік дисциплінарних стягнень загального характеру є вичерпним.
У законодавстві про працю немає обмежень щодо підстав та періодичності застосування догани як дисциплінарного стягнення. Звільнення працівника як вид дисциплінарного стягнення та підстава розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця може застосовуватись у випадках, що прямо передбачені КЗпП.
Дисциплінарні стягнення накладаються органом, якому надано право прийняття працівника на роботу (обрання, затверд ження і призначення на посаду). За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки одне дисциплінарне стягнення.
Право вибору конкретного виду дисциплінарного стягнення належить роботодавцю. При обранні виду стягнення роботода вець має враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і попередню роботу працівника. Застосування дисциплінарного стягнення є правом, а не обов'язком роботодавця.
Дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем без посередньо після виявлення проступку, але не пізніше 1 місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або пере бування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше 6 місяців з дня вчинення проступку.
До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець має взяти від порушника письмові пояснення. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи за охочення до працівника не застосовуються.
Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стяг нення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
6. Матеріальна відповідальність працівника та роботодавця.
Матеріальна відповідальність — це обов'язок кожної зі сторін трудових правовідносин (працівника та роботодавця)відшкодувати шкоду, заподіяну іншій стороні внаслідок невиконання чи неналежного виконання трудових обов'язків у встановленому їм коном розмірі та порядку.
За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації
працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі завданої прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середньомісячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених в законо давстві (ст. 132 КЗпП).
Стаття 134 КЗпП встановлює вичерпний перелік підстав повної матеріальної відповідальності працівника. Така матеріальна відповідальність настає у випадках, коли:
1)між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст.135-1 КЗпП укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відпові дальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або з іншою метою;
2)майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими докумен тами;
3)шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, що переслідуються у кримінальному порядку;
4)шкоду завдано працівником, який був у нетверезому стані;
5)шкоду завдано недостачею, умисним знищенням або умис ним зіпсуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продук ції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, киданих підприємством, установою, організацією працівникові для користування;
6)відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;
7)шкоду завдано не при виконанні трудових обов'язків;
8)службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;
9)керівник підприємства, установи, організації незалежно від форм власності винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад 1 місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що державний бюджет чи місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.