Лекція 3. Тема: Основи технологій створення дизайн- проекту
Вид заняття : лекція(2 год)
Мета : знати термінологію та суть технологічних операцій зі створення дизайн- проекту та режими обробки матріалів.
План заняття
1. Термінологія та суть технологічних операцій зі створенням (реалізації) дизайн проекту
2 . Режими обробки матеріалів
Список літератури:
1. Антонович Є. А., Василишин Я. В., Шпільчак В. А. Російсько-український
словник-довідник з інженерної графіки, дизайну та архітектури: Навч.посібник. – Львів: Світ, 2001.
2. Волкотруб И. Т. Основы художественного конструирования. – К.: Вища
школа, 1988.
Актуалізація опорних знань :
Чому є важливим нормування витрат матеріалів?
Які є етапи при вивченні об’єкту дизайну ?
Чому вивчають економічну частину перед створення проекту?
Яке завдання ставить перед собою частина економічного обгрунтування?
1.Термінологія та суть технологічних операцій зі створенням (реалізації) дизайн проекту
АНТРОПОМЕТРІЯ (від гр. «людина + міра») — метод дослідження в антропології,
що ґрунтується на вимірюванні частин людського тіла. Дані антропометрії використовуються у дизайні.
АПРОКСИМАЦІЯ (від лат. «зближення») — наближене зображення одних
об'єктів іншими, наприклад, кривих ліній - ламаними, ірраціональних чисел - раціональними. АРТ ДЕКО (фр. «декоративні мистецтва») — стиль декоративного мистецтва, що панував у 20-ті та 30-ті рр. XX ст. та відродився у 60-ті та 70-ті рр.
Виник під впливом пізнього модернізму. АРХАЇЧНИЙ (від гр. «старовинний») — старовинний, застарілий.
АРХІТЕКТОНІКА (від гр. «будівельне мистецтво») — нині під цим поняттям розуміють всебічний матеріальний та інформаційно-естетичний
взаємозв'язок між внутрішнім змістом та формою в різних об'єктах. Цей термін найчастіше використовується стосовно творів дизайну та архітектури.
АСИМЕТРІЯ (від гр. «невідповідність») — відсутність або порушення симетрії. Використовується як один із засобів художньої виразності.
АСОЦІАЦІЯ (лат. «сполучення, зв'язок») — зв'язок між окремими нервово-психічними актами: уявленнями, думками, почуттями, внаслідок якого одне уявлення, почуття тощо спричинює інше.
АХРОМАТИЧНИЙ (гр. «безбарвний») — незабарвлений, безколірний, чорно-білий.
БАРВНИКИ — носії кольору, основні складники фарб. Поділяються на
органічні та неорганічні.
БАР'ЄРИ ТВОРЧОСТІ — звичка, схильність до конкретного методу, способу мислення чи дії при вирішенні творчого завдання. Оптимальному використанню потенційних здібностей людини до творчості перешкоджають соціальні,
психологічні, фізіологічні, інформаційні та деякі інші бар'єри.
БІОЦЕНОЗ — історично складена сукупність рослин і тварин, що населяють територію з більш-менш однаковими умовами існування.
БРАУЗЕР — програма-клієнт, що дає можливість користувачеві відвідувати сайти, переглядати їх сторінки, брати необхідну інформацію. ВЕРБАЛЬНИЙ (від лат. «слово») — словесний.
ВІДЕО... (від лат. «дивлюсь, бачу») — у складних словах вказує на приналежність поняття до зображення сигналів на екрані електроннопроменевої трубки; подекуди вживається як самостійний термін, що позначає прилад з екраном для електронних зображень.
ВІЗУАЛЬНИЙ (лат.) — спостережуваний неозброєним оком або за допомогою оптичного приладу.
ВІЗУАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ — зв'язок функціональних процесів за допомогою створення спеціальних візуальних знаків, які відіграють організуючу, координуючу та регулювальну роль у предметно-просторовому середовищі.
ВІРТУАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ — термін позначає особливу сферу уявлень про простір і час, що сформувалася на базі комп'ютерних технологій. У цій сфері є можливим змінювати характеристики простору та часу, маніпулювати ними на ґрунті фантазії, бажань людини, що зрештою
ВУЗОЛ ІНТЕРНЕТ — комп'ютер, який має адресу в Інтернет. Будь-який з вузлів може виконувати функції серверів Інтернет, тобто надавати послуги іншим комп'ютерам мережі. На вузлах розміщується інформація, до якої можуть дістатися всі інші комп'ютери. Проміжні вузли, окрім інформаційних, зазвичай виконують також транспортні функції - пересилання інформації до іншого вузла Інтернет.
ГАРМОНІЯ (від гр. «скріплення, злагодженість») — струнка узгодженість частин єдиного цілого.
ГЕНЕЗА (від гр. «породжую, створюю») — походження, виникнення, процес утворення.
ГРАФІКА (від гр. «пишу, малюю») — у дизайні під графікою розуміють один із засобів проектного моделювання, який ґрунтується на створенні різних зображень: малюнків, креслень, схем.
ГРАФІЧНИЙ ДИЗАЙН — художньо-проектна діяльність, основним засобом якої є малювання. Метою графічного дизайну є візуалізація інформації, що призначена для масового поширення за допомогою поліграфії, кіно, телебачення, комп'ютерних мереж, а також створення графічних елементів для предметного середовища й промислових виробів.
ДЕКОР (від лат, «прикрашаю») — прикраса.
ДЕМІУРГ (гр.) — творча сила, творець.
ДИЗАЙН (від англ. «проектувати, креслити, задумати», а також «проект, план, малюнок») — вид художньої діяльності, що пов'язаний із проектуванням предметного світу. Метою цієї діяльності є формування гармонійного з природним штучного середовища, яке задовольняє потреби людини.
ДИЗАЙНСЕРЕДОВИЩА — проектування великих предметних комплексів з позицій широкого охоплення проблем взаємовідносин людини з природою, предметно-просторовим оточенням з метою створення гармонійного середовища для людського життя.
ДИХОТОМІЯ (від гр. «поділ на дві частини») — у логіці — поділ обсягу поняття на два видові поняття, що суперечать одне одному (поняття А поділяють на поняття Б і не Б).
ЕВРИСТИКА (від гр. «відшукую, знаходжу») — наука про творче мислення. ЕКЛЕКТИКА (від гр. «той, що вибирає») — поєднання в одному творі або явищі різнорідних, інколи протилежних принципів, поглядів, теорій, художніх елементів та ін.
ЕКОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ — 1) галузь культурологічного знання, що охоплює всі галузі життєдіяльності сучасної людини: взаємовідносини з природою, життя суспільства, індивідуальне життя людини. 2) розділ соц.екології, котра шукає шляхи збереження та відновлення елементів культурного середовища, створеного людством упродовж його історії (пам'яток архітектури, ландшафтів і т.ін.)
ЕКСТЕР'ЄР (від лат. «зовнішній») — зовнішній вигляд тіла тварини. У дизайні вживається для означення зовнішньої сторони виробів чи споруд (наприклад, «ексер'єр автомобіля», «екстер'єр будинку»).
ЕЛЕКТРОННА ПОШТА (Е-таіі) — хронологічно перша за походженням послуга Інтернет, яка дозволяє обмінюватися текстовими повідомленнями між комп'ютерами Інтернет. Таке повідомлення, окрім тексту, може містити одне або декілька «вкладень» з будь-якою інформацією, наприклад, графічною.
ЕРГОНОМІКА (від гр. «робити + закон») — наука, що вивчає допустимі фізичні, нервові та психічні навантаження на людину у процесі праці, проблеми створення оптимальних умов для ефективної роботи.
ЕСКІЗ (від гр. «імпровізований вірш») — у дизайні під ескізом розуміють графічне зображення, яке відтворює об'єкт, що проектується, у загальних і найхарактерніших рисах, без ретельного опрацювання деталей.
ЕСТЕТИКА (від гр. «той, що чуттєво сприймається») — наука про прекрасне та його роль у житті людей, про загальні закони художнього пізнання дійсності й розвитку мистецтва.
ЕСТЕТИЧНИЙ — той, що стосується естетики або відповідає її вимогам.
ЕТЮД (від фр. «вивчення») — в образотворчому мистецтві — підготовчий твір, що виконується художником з натури з метою її вивчення.
ЗОРОВЕ СПРИЙНЯТТЯ — процес відображення предметів і явищ дійсності, що безпосередньо впливають на органи зору.
ІДЕНТИЧНІСТЬ (від лат. «однаковий, тотожний») — рівнозначність, тотожність, однаковість. ІДЕЯ (від гр., «початок, основа») — у дизайні під ідеєю розуміють
головну, визначальну думку дизайнерського твору.
ІДІОМА (від гр. «особливість, самобутність») — стійкий, властивий лише даній мові
вираз, що незалежно від значення слів у ньому передає єдине поняття й
здебільшого дослівно іншими мовами не перекладається.
ІМІТАЦІЯ (від лат. «наслідую») — унаслідування, підроблення. У дизайні слово «імітація» найчастіше зустрічається, коли йдеться про підробку за допомогою макетних матеріалів фактури й кольору тих матеріалів, з яких буде зроблено справжній промисловий виріб.
ІНТЕР... (лат.) — префікс, що означає перебування поміж, періодичність дії, скасування та деякі інші поняття. У терміні «Інтернет» виступає в значенні
«міжнародний», «всесвітній». ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИЙ (інтер...+ лат. «народ»)
— міжнародний.
ІНТЕРНЕТ (інтер...+ англ.. «мережа») — всесвітня комп'ютерна мережа, тобто
набір технічних засобів (комп'ютерів та засобів зв'язку - телефонних,
оптоволоконних, радіорелейних, супутни-кових каналів), стандартів і
домовленостей, які дозволяють підтримувати зв'язок між окремими
комп'ютерами мережі, що знаходяться в будь-якій точці світу.
ІНЕРНЕТ-ПОСЛУГИ — послуги інформаційного характеру від всесвітньої
комп'ютерної мережі.
ІНТЕРНЕТ-ПРОВАЙДЕР — організація-оператор, що надає послуги доступу
до Інтернет і низку додаткових послуг (реєстрація персональної адреси,
організація виділеної телефонної лінії, оренда простору магнітних дисків
серверів провайдера організаціею-клієнтом тощо).
ІНТРАНЕТ (від лат. «всередині» + англ. «мережа») — корпоративна
комп'ютерна мережа (мережа підприємства, організації).
ІНТЕР'ЄР (від фр. «внутрішній») — відносно замкнений'та організований у функціонально-естетичному плані простір всередині будівлі.
ІНТУЇЦІЯ (від лат. «уважно дивлюсь») — відображення підсвідомої діяльності
людини, що переважає на початкових етапах творчості; неусвідомлене знання.
ІНФОРМАЦІЯ (від лат. «роз'яснення») — відомості про щось. У дизайні —
зміст словесних текстів або візуальних зображень, котрі використовуються у
роботі дизайнера, а також є результатом його діяльності.
КАРКАС (від італ.) — кістяк, несуча основа виробу, будівлі, споруди, що
складається з комбінацій лінійних елементів, скріплених між собою.
КЛІЄНТ—СЕРВЕР — технологія, що використовується у комп'ютерних
мережах, зокрема в мережі Інтернет. За цією технологією комп'ютери мережі
(а точніше, програми, що встановлено на цих комп'ютерах) поділяються на сервери і клієнти. На серверних комп'ютерах встановлюється серверна частина,
а на клієнтських - клієнтська частина програмного забезпечення, що реалізує ті чи інші функції мережі.
КОЛІР — відчуття, яке виникає у мозку як відповідь на світло, що потрапляє
на сітківку ока. Сприйняття кольору мозком позначається терміном «кольорова відповідь». '
КОМБІНАТОРИКА (від лат. «з'єдную, сполучаю») — один з методів
формоутворення в дизайні, що заснований на пошуку, дослідженні та
застосуванні закономірностей варіантної зміни просторових, конструктивних, функціональних і графічних структурах.
|
|
Аберація |
(лат.) |
– Відхилення, зміна, зміщення |
|
|
Акварель |
(лат.) |
– Водяна прозора фарба з природних тонкотертих барвників. Техніка живопису |
|
|
Акцент |
(лат.) |
– Підкреслення. Виділення маси, форми, кольору, звуку (в мистецтві٭) |
|
|
Аналіз |
(гр.) |
– Розчленування, метод дослідження засобом розкладання на складові (протилежне – синтез) |
|
|
Антураж |
(фр.) |
– Оточувати. Навколишнє середовище |
|
|
Аплікація |
(лат.) |
– Прикладання. Художній твір, виконаний з різноманітних шматочків паперу, тканини |
|
|
Архітектура |
(гр.) |
– Мистецтво будувати. Естетика інженерності в будівництві (форм, конструкції, функції) |
|
|
Асоціація |
(лат.) |
– Творчий зв’язок між окремими уявленнями, враженнями, ідеями, думками |
|
|
Брекчія |
(іт.) |
– Уламки каменю. Мистецтво з великих уламків каменів на площині |
|
|
Ватман |
(англ.) |
– Прізвище власника виробництва паперу; високий ґатунок паперу |
|
|
Вестибюль |
(фр.) |
– Сіни. Вхідна (перед фойє) частина у громадських приміщеннях |
|
|
Візуалізація |
(лат.) |
– Зорові передачі (світіння, миготіння, рухливість поверхні) |
|
|
Віртуальність |
(лат.) |
– Можливий, до здібностей, до проявлення, переміщення |
|
|
Вітраж |
(фр.) |
– Виріб з кольорового скла у вікнах. Твір мистецтва |
|
|
Вітрина |
(фр.) |
– Великі засклені площини для огляду, освітлення |
|
|
Впорядкування |
(укр.) |
– Благоустрій (рос.) території. Приведення до естетично-функціонального порядку |
|
|
Газон |
(фр.) |
– Дерен, коротко підстрижена трава |
|
|
Гама |
(гр.) |
– Послідовність звуку, кольору |
|
|
Гармонія |
(гр.) |
– Злагодженість частин як єдиного цілого |
|
|
Гравірування |
(фр.) |
– Вирізання, висікання на металі, склі, пластмасі. Твір мистецтва |
|
|
Графіка |
(гр.) |
– Однотонний писаний або тиснений малюнок. Вид мистецтва |
|
|
Гуаш |
(іт.) |
– Водяна непрозора фарба з природних (корпусних) барвників. Техніка живопису |
Продовження
№ з/п |
Терміни |
Похо-дження |
Пояснення, визначення, тлумачення |
|
|
Декор |
(лат.) |
– Гідність як графічний знак роду. Твір мистецтва |
|
|
Дизайн |
(англ.) |
– Мистецтво оформлення як естетика технології, функції та конструкції предметів побуту |
|
|
Динаміка |
(лат.) |
– Сила, потужність, напруга зміщення |
|
|
Екстер’єр |
(лат./фр.) |
– Зовнішність. Вигляд об’єкта |
|
|
Емаль |
(фр.) |
– Плавити. Шар тонкого покриття зі склоподібної речовини. Твір мистецтва |
|
|
Емоція |
(лат. /фр.) |
– Хвилювання, враження (гнів, радість) |
|
|
Епос |
(гр.) |
– Переповідання, про героїв, події історії |
|
|
Епоха |
(гр.) |
– Затримка. Вимір часу визначних подій, мистецьких процесів |
|
|
Естетика |
(гр.) |
– Почуттєве сприйняття художнього пізнання |
|
|
Етика |
(гр.) |
– Звичай як норма поведінки та стосунків |
|
|
Етнографія |
(гр.) |
– Народна культура. Вид побуту (звичаї, обряди) |
|
|
Жанр |
(лат.) |
Вид мистецького твору (живопис, графіка, акварель) |
|
|
Живопис |
(укр.) |
– Вид мистецького твору, виконаного олійними фарбами (писати, малювати, викликати живість)) |
|
|
Знак |
(укр./сск. (санскрит)) |
– Умовна ознака (сигнал) звуку, кольору. Якщо знак несе зміст, він стає символом |
|
|
Ідея |
(гр.) |
– Основа. Першообраз/уявлення, головна думка |
|
|
Ілюзія |
(лат.) |
– Примарність, обман, уявність зображень |
|
|
Ілюстрація |
(лат.) |
– Освітлення. Наочне зображення, доповнення до чогось |
|
|
Імітація |
(лат.) |
– Наслідування, підроблення |
|
|
Імпровізація |
(лат./фр.) |
–Непередбачуване виконання “на ходу” |
|
|
Інженер |
(лат.) |
– Здібність. Спеціаліст з вищою технічною освітою |
|
|
Інтерпретація |
(лат.) |
– Авторське тлумачення. Виконання видозмінене, завчасно обдумане |
|
|
Інкрустація |
(лат.) |
– Врізання. Прикрашання шматочками, які врізають врівень з поверхнею. Твір мистецтва |
|
|
Інсталяція |
(лат.) |
– Зволожено-краплено. Вид виконання художнього твору |
|
|
Інтарсія |
(лат.) |
– Вкривання шматочками дерева. Композиція на дерев’яних предметах. Твір мистецтва |
|
|
Інтер’єр |
(фр.) |
– Внутрішній простір приміщення |
|
|
Іррація |
(лат.) |
– Позасвідомий, несумісний із цілістю. Як вид пізнання, поза межами рації-логіки |
|
|
Історія |
(гр.) |
– Дослід подій, явищ в їх послідовному зв’язку |
|
|
Карбування |
(лат.) |
– Створений як кам’яно-вугільна смола. Вибивання на металі (чеканка – рос.) |
|
|
Картон |
(гр.) |
– Аркуш. Спресований в декілька шарів папір |
|
|
Квадрат |
(лат.) |
– Чотирикутник, рівнобічний прямокутник |
|
|
Кераміка |
(гр.) |
– Гончарство. Вироби зі спеченої глини (плитка, посуд). Твір мистецтва |
Продовження
№ з/п |
Терміни |
Похо-дження |
Пояснення, визначення, тлумачення |
|
|
Кінетика |
(гр.) |
– Рухливість. Енергія руху, зміни положень |
|
|
Клаузура |
(лат.) |
– Попередня частина. Передпроектна ідея та її ескізне виконання. Частина архітектурного проекту |
|
|
Ковка |
(укр.) |
– Обробка металу технікою художнього кування |
|
|
Колаж |
(фр.) |
– Наклеювання різним кольором, фактурою матеріалів на поверхні |
|
|
Колор/колір |
(лат.) |
– Барва. Колористість фарб |
|
|
Композиція |
(лат.) |
– Складання. Побудова за змістом, ідеєю |
|
|
Контраст |
(фр.) |
– Протилежність. Різке заперечливе рішення |
|
|
Концепція |
(лат.) |
– Система ідей. Сукупність ознак, змісту, форми |
|
|
Креативність |
(лат.) |
– Творення. Ідея або задум ідеї, видумки, уяви |
|
|
Ландшафт |
(нім.) |
– Загальний вигляд, крайобраз місцевості |
|
|
Логіка |
(гр.) |
– Наука про розумові судження та доцільність |
|
|
Логотип |
(гр.) |
– Найуживаніший знак (літера, форма) |
|
|
Масштаб |
(нім.) |
– Мірна палиця. Мірна величина на зображенні відносно натуральної величини та людини |
|
|
Метр |
(гр.) |
– Міра. Порядок чергування елементів |
|
|
Мінерал |
(фр.) |
– Природна хімічна однорідна сполука або порода |
|
|
Міф |
(гр.) |
– Переказ про священно-неземні події, богів, стихії |
|
|
Модуль |
(лат.) |
– Міра. Величина розміру, форми, маси, рекомендована для композиції або виміру |
|
|
Мозаїка |
(гр.) |
– Музи. Мистецтво (для муз) з окремих частин кераміки, смальти. Художня строкатість. Твір мистецтва |
|
|
Монтаж |
(фр.) |
– Підйом. Добір, поєднання окремих частин в ціле |
|
|
Насиченість |
(укр.) |
– Наповненість. Відносна концентрація барви |
|
|
Новація |
(лат.) |
– Оновлення. Зміна, новизна, нововведення |
|
|
Нюанс |
(фр.) |
– Відтінок. Ледь помітна різниця, переміна |
|
|
Образ |
(укр.) |
– Форма. Зображення, що передано почуттями або логікою задуму |
|
|
Оптичність |
(гр.) |
– Зоровий. Пов’язаний із властивостями зору |
|
|
Орієнтація |
(гр.) |
– Схід. Місце визначення, напряму руху, зображення |
|
|
Орнамент |
(лат.) |
– Сукупність знаків/форм як прикраси, візерунку |
|
|
Панно |
(лат.) |
– Шматок. Художнє оздоблення стіни, стелі (площини). Твір мистецтва |
|
|
Пастель |
(іт.) |
– Паста/тісто. М’які олівці з фарби-крейди та зв’язуючого. Твір мистецтва |
|
|
Пейзаж |
(фр.) |
– Місцевість, краєвид (крайобраз) |
|
|
Перспектива |
(лат.) |
– Бачу наскрізь. Спосіб бачення на площині, креслення та ілюстрація такого зображення |
|
|
Пластика |
(гр.) |
– Скульптурність, гнучка форма |
|
|
Поліграфія |
(гр.) |
– Багатодрукована, писемна творчість |
|
|
Потенційність |
(лат.) |
– Прихована спроможність, сила, дієвість |
|
|
Проект |
(лат.) |
– Попередній задум, виконання. Сукупність креслень та ілюстрацій |
Продовження
№ з/п |
Терміни |
Похо-дження |
Пояснення, визначення, тлумачення |
|
|
Прообраз |
(укр.) |
– Прибічник (в інтересах образу), відповідник |
|
|
Пропорція |
(лат.) |
– Співвідношення. Співмірність, цілого як частин між собою та цілим |
|
|
Професія |
(лат.) |
– Офіційне заняття. Спеціальність набута освітою |
|
|
Ракурс |
(фр.) |
– Вкорочений. Вигляд (в перспективі) змінених обрисів деталей |
|
|
Рапорт |
(фр.) |
– Повернення. Повторюваний елемент як набір орнаменту |
|
|
Рація |
(лат.) |
– Рахунок. Розумова доцільність |
|
|
Реклама |
(лат.) |
– Заклик. Інформація, популяризація виробу |
|
|
Ремісництво |
(укр.) |
– Кваліфікована праця людей без інженерних знань |
|
|
Рельєф |
(лат.) |
– Піднімання/пониження, площини, поверхні |
|
|
Решітка |
(укр./сск.) |
– Решето. Ребристо-пустотна площина (в нім. – ґратки) |
|
|
Ритм |
(гр.) |
– Розмірність. Рівномірно-змінне чергування елементів (в математичних прогресіях) |
|
|
Ритуал |
(лат.) |
– Церемонія звичаю, обряду |
|
|
Сангіна |
(лат.) |
– Кров. М’який темно-червоний олівець. Твір мистецтва |
|
|
Сграфіто |
(іт.) |
– Продряпування. Декоративно-штукатурне мистецтво виконання способом злущення шарів |
|
|
Симетрія |
(гр.) |
– Розмірність. Зображення, виконане з частин, які дзеркально повторюють одна одну (є центральна, осьова, площинна) |
|
|
Символ |
(гр.) |
– Прикмета. Змістовне наповнення знака |
|
|
Синтез |
(гр.) |
– З’єднання. Вивчення предмета як цілість у взаємозв’язку частин |
|
|
Сквер |
(англ.) |
– Квадрат. Декоративно озеленена ділянка |
|
|
Смальта |
(іт./нім.) |
– Емаль. Кольорове непрозоре скло в мозаїці |
|
|
Спектр |
(лат.) |
– Видиво. Послідовна зміна однорідних кольорів, звуків, форми |
|
|
Соціум |
(лат.) |
– Спільність, громада, суспільство |
|
|
Спеціаліст |
(лат.) |
– Особливий. Знавець в певній галузі, виробництві |
|
|
Спіраль |
(гр.) |
– Вигин. Плоска крива. Лінія, що завертається навколо точки, змінюючи радіус |
|
|
Статика |
(гр.) |
– Незрушність, спокій, рівновага (статечність) |
|
|
Стенд |
(англ.) |
– Щит. Пристрій експозиції |
|
|
Стиль |
(лат.) |
– Знаряддя. Єдність змісту, форми, техніки, ідеї |
|
|
Стюк |
(лат./перс.) |
– Вапно/гіпс. Розчин для покриття стін інтер’єрів |
|
|
Схема |
(гр.) |
– Вид. Форма передачі основної ідеї, спрощене зображення в загальних рисах |
|
|
Тату |
(фр./полі-незійське) |
– Образ. Заява про себе, напис, візерунок |
|
|
Текстура |
(лат.) |
– Тканина. Зв’язок ліній природного малюнку на зрізі деревини, каменю або технологічна будова тканини |
Закінчення
№ з/п |
Терміни |
Похо-дження |
Пояснення, визначення, тлумачення |
|
|
Темпера |
(іт.) |
– Фарби на емульсіях (штучні, натуральні). Твір мистецтва |
|
|
Теорія |
(гр.) |
– Дослідження. Система вірогідних висновків в науці. Логічне узагальнення практичного досвіду |
|
|
Техніка |
(гр.) |
– Вправність, майстерність та засоби виконання |
|
|
Технологія |
(гр.) |
– Поєднання. Єдність процесів та виробництва |
|
|
Типологія |
(гр.) |
– Слід. Систематизація по класах (видах) за спільними ознаками |
|
|
Тло |
(лат.) |
– Дно. Оточення (див. фон), задня від зображення площина |
|
|
Тонування |
(лат.) |
– Пісенно-звуковість. Переважання кольору (колоритність) |
|
|
Тотожність |
(укр.) |
– Той самий. Подібність за формою, кольором, конфігуративністю між окремими елементами |
|
|
Трансформація |
(лат.) |
– Зміна. Перетворення виду, форми, властивостей |
|
|
Трикутник |
(гр.) |
– Стиснення. Потроєне стиснення площинної форми |
|
|
Увраж |
(фр.) |
– Твір. Великоформатні елементи композиції (багато оформлене видання) |
|
|
Умбра |
(лат.) |
– Тінь. Коричнева фарба-мінерал. Твір мистецтва |
|
|
Фактура |
(лат.) |
– Обробка. Оздоблення поверхні, в мистецтві для художньої виразності |
|
|
Фасад |
(лат.) |
– Обличчя. Лицьовий (зовнішність) бік будинку |
|
|
Фініфть |
(гр.) |
– Межовість. Накладання емалі з перетинками (на метал). Твір мистецтва |
|
|
Фойє |
(фр.) |
– Осередок. Зал для рекреації перед приміщеннями |
|
|
Фольклор |
(англ.) |
– Мудрість. Знання та творчість народу |
|
|
Фон |
(лат.) |
– Основа, оточення, тло/дно |
|
|
Форма |
(лат.) |
– Обрис. Устрій, конфігурація площини, об’єму |
|
|
Фрактали |
(лат.) |
– Зломи. Дробування (фракції), розламування |
|
|
Фрески |
(іт.) |
– Свіжий. Виконання водяними фарбами по вогкій штукатурці. Твір мистецтва |
|
|
Функція |
(лат.) |
– Специфіка роботи/назначення |
|
|
Хол |
(англ.) |
– Велике приміщення для почекання/рекреації |
|
|
Хроматичність |
(гр.) |
– Кольоровість, барвистість (протилежне – ахроматичність як безбарвність – однотонність) |
|
|
Художність |
(стар.укр./слов’ян.) |
– Чудесник. Творчість, яка заворожує та приваблює увагу – зачудовує |
|
|
Чуття/чутли-вість |
(укр.) |
– Сприймальність. Здатність підвищено реагувати на зовнішньо-внутрішні подразники |
|
|
Штрихування |
(нім.) |
– Лінійність. Проста техніка малюнка, покриття площини та об’єму |
|
|
Штукатурка |
(іт.) |
– Захисний шар (тиньк) розчину. Покривально-оздоблювальна поверхня стіни (див. Стюк) |