21

Лекція 4 (5-6)

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ Електробезпека. Дія електричного струму на організм людини. Основні фактори, які впливають на наслідок ураження електрострумом. Схеми включення людини в електромережу. Захисні заходи і засоби. Надання першої допомоги.

2.0

-

1. Дія електричного струму на організм людини. Види електричних травм

2. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.

3. Класифікація приміщень за електричною небезпекою

4. Двохфазне та однофазне включення в електричну мережу

5. Причини електротравм. Заходи першої допомоги під час ураження електричним струмом

6. Технічні засоби безпеки електроустановок за нормальних режимів роботи (ізоляція, огородження, мала напруга, сигналізація)

7. Технічні засоби безпеки електроустановок за аварійних режимів роботи (захисне заземлення, занулення. Принцип захисту)

8. Захисне заземлення. Послідовність розрахунку

9. Засоби захисту, які використовуються в електричних установках

Техніка безпеки. Основи електробезпеки

Значне використання електроенергії у всіх галузях народного господарства, в побуті, медицині тощо, зумовлене розширення кола осіб, котрі експлуатують електрообладнання. Найбільше смертельних випадків ураження електричним струмом відбувається в електричних установках напругою до U<1000 В. Тому електричній безпеці необхідно приділяти велику увагу.

Електробезпека – система організаційних та технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Електротравма – це травма викликана дією електричного струму або електричної дуги. Електротравми поділяються на два види:

- електричні травми, що спричинені протіканням струму через тіло людини;

- електричні травми, поява яких не пов’язана з проходженням струму через тіло людини.

Ураження людини у другому випадку пов’язане з опіками, засліпленням електричною дугою, падінням, механічними ушкодженнями.

Електротравматизм – це явище, котре характеризується сукупністю електротравм, котрі виникають та повторюються в аналогічних виробничих, побутових умовах та ситуаціях.

1. Дія електричного струму на організм людини. Види електричних травм

Протікаючи через тіло людини, електричний струм спричиняє термічну, електролітичну, механічну (динамічну), біологічну дію.

Ці фізико-хімічні процеси притаманні живій та неживій матерії. Одночасно електричний струм здійснює і біологічну дію, котра є специфічним процесом властивим лише живій тканині.

Термічна дія струму проявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання кровоносних судин, нервів, серця, мозку і інших органів, що спричиняють незворотні явища (функціональні зміни).

Електролітична дія струму характеризується розкладом органічної рідини на складові, зокрема, що супроводжується значним порушенням їх фізико-хімічного складу.

Механічна (динамічна) дія – це розшарування, розрив та інші механічні ушкодження тканин організму, зокрема, м’язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від перегрітої тканинної рідини та крові.

Біологічна дія струму проявляється через подразнення та збудження живих тканин організму, а також через порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбуваються в організмі і тісно пов’язані з його життєвими функціями.

Подразнююча дія струму може бути прямою і рефлекторною.

Види електричних травм

Різноманітність впливу електричного струму на організм людини призводить до електричних травм, які умовно поділяються на два види:

- місцеві електричні травми, котрі означають місцеве ураження організму;

- загальні електричні травми (електричні удари), коли ушкоджується (або виникає загроза ураження) весь організм внаслідок порушення норм діяльності життєво важливих органів та систем.

За статистичними даними орієнтовний розподіл НВ внаслідок дії електричного струму має такий вигляд:

- місцеві електричні травми – 20 %;

- загальні електричні травми (електричні удари) – 25 %;

- змішані травми (одночасно місцеві електричні травми та електричні удари) – 55 %.

Місцеві електричні травми

Місцеві електричні травми – це чітко виявлені порушення щільності тканин тіла, зокрема кісток, спричинені дією електричного струму або електричної дуги. Місцеві електричні травми виліковуються і працездатність потерпілого відновлюється повністю або частково. Однак при важких опіках людина помирає.

Характерні місцеві електричні травми - електричні опіки, електричні мітки або знаки, металізація шкіри, електроофтальмія, механічні пошкодження.

Електричні опіки – це ушкодження поверхні тіла під дією електричної дуги або великих струмів. Опіки бувають трьох видів:

- струмові, коли струм протікає через тіло людини;

- дугові, які виникають під дією електричної дуги (температура 3500-15000 ^оС);

- змішані (90 % зі смертельним наслідком).

Невеликі опіки - I, II ступінь; значні III, IV ступінь.

Електричні мітки або знаки – це ущільнення на шкірі людини овальної або круглої форми діаметром 1-5 мм сірого або блідо-жовтого кольору. Є дві точки: вхід і вихід струму. Електричні знаки безболісні і з часом виліковуються.

Електрометалізація шкіри – проникнення в шкіру частинок металу внаслідок його розбризкування та випаровування під дією електричної дуги. Уражена ділянка тіла має жорстку поверхню. Металізація шкіри спостерігається у 10 % потерпілих від дії електричного струму.

Електроофтальмія – це запалення зовнішніх оболонок очей внаслідок дії ультрафіолетового випромінювання електричної дуги, яке розвивається через 4-8 годин після ультрафіолетового опромінення. При цьому спостерігається сльозовиділення, різкий біль в очах. Виліковується через декілька днів.

Механічні ушкодження – судомне скорочення м’язів людини під дією електричного струму. Внаслідок цього можуть відбуватися розриви сухожиль, шкіри, кровоносних судин, нервової тканини і навіть переломи кісток, вивихи суглобів.

Механічні ушкодження мають місце під час роботи в установках з напругою до U<1000 В при тривалому перебуванні під напругою.

Загальні електричні травми

Електричний удар (загальні електричні травми) – це збудження живих тканим організму електричним струмом, що супроводжується судомним скорочення м’язів. Такий удар може призвести до порушення і навіть повного припинення роботи легенів та серця.

Залежно від наслідку ураження електричні удари можна умовно розділити на п’ять ступенів:

- судомні, ледь відчутні скорочення м’язів;

- судомні скорочення м’язів, що супроводжуються сильним болем, що ледь переноситься без втрати свідомості (звернутися до лікаря);

- судомне скорочення м’язів з втратою свідомості, але зі збереженням дихання і роботи серця;

- судомне скорочення м’язів з втратою свідомості та порушення серцевої діяльності або дихання (або одного і другого разом);

- клінічна смерть, тобто відсутність дихання та кровообігу, триває у здорової молодої людини 5-7 хвилин мозок може функціювати на протязі цього часу без кисню. Надалі клітини кори головного мозку починають розкладатися.

Клінічна “уявна” смерть – це перехідний процес від життя до смерті, який настає з моменту припинення діяльності серця та легенів.

Біологічна (дійсна) смерть – незворотне явище. Стадію біологічної смерті може визначити тільки лікар і вона наступає після клінічної смерті.

Причини смертельних випадків від дії електричного струму

Причинами смерті від дії електричного струму можуть бути: припинення роботи серця; зупинка (параліч) дихання; електричний шок. Можлива дія одночасно двох або трьох причин.

Припинення серцевої діяльності від дії електричного струму найбільш небезпечна. Вплив струму на м’яз серця може бути прямим, коли струм протікає безпосередньо в області серця, і рефлекторним, тобто через центральну нервову систему, коли шлях струму лежить поза цією областю. В обох випадках може статися зупинення серця або його фібриляція.

Фібриляція серця – це хаотичний рух серцевих м’язів (фібрил) при яких серце не в стані рухати кров по судинах.

Припинення дихання відбувається внаслідок безпосереднього впливу струму на м’язи грудної клітки, що беруть участь у диханні. Людина відчуває утруднене дихання вже при дії струму 20-25 мА частотою f = 50 Гц. За тривалої дії струму настає асфіксія (нестача кисню та надлишок СО₂).

Електричний шок – своєрідна важка нервова рефлекторна реакція організму на ураження електричним струмом (розлади кровообігу, дихання, обміну речовин). Електричний шок умовно поділяється на три стадії: стадія збудження; гальмування або затухання всіх життєво важливих функцій; вихід із шокового стану або загибель.

Шоковий стан триває від декількох десятків хвилин до діб. Після цього може настати загибель людини внаслідок повного згасання життєвого важливих функцій, або одужання внаслідок своєчасного активного лікарського втручання.