- •Київський національний торговельно-економічний університет
- •Передмова
- •Тема 1 Функціонування української літературної мови як мови державної
- •М. Рильський
- •1. Прочитайте висловлювання про мову. Яке значення має мова в житті суспільства та людини?
- •Питання для самоконтролю
- •Офіційно-діловий стиль
- •Загальні вимоги до мовних засобів ділового мовлення
- •1. До якого стилю належать подані нижче тексти. Обґрунтуйте.
- •Питання для самоконтролю
- •Книжна лексика та іншомовні слова в текстах фахового спрямування
- •Замісник – заступник
- •Дилема – проблема
- •Економічний – економний
- •Комунікабельний - комунікаційний – комунікативний
- •Професіональний – професійний
- •Тактовний – тактичний
- •1. З наведеними словами іншомовного походження складіть речення, в яких кожне іншомовне слово було б замінене власне українським.
- •13. Запишіть речення, добираючи потрібне з дужок. Поясніть свій вибір.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4 Науково-термінологічна, виробничо-професійна лексика
- •Вживання м’якого знака
- •М’який знак не вживається
- •2. Від поданих слів утворіть нові з префіксом з- чи його варіантами с-, зі-, поясніть правопис кожного з них:
- •Питання для самоконтролю
- •1. Ступені порівняння прикметників
- •Правопис складних прикметників
- •Вправи та завдання
- •6. Утворіть від поданих прикметників усі можливі форми ступенів порівняння. З’ясуйте, які фонетичні зміни відбуваються при утворенні вищого ступеня прикметників за допомогою суфікса -ш-.
- •Тема 7 Правопис прізвищ в українській мові
- •Творення форм по батькові
- •Кличний відмінок
- •Вправи та завдання
- •3. Перепишіть слова, на місці крапок поставте відповідні букви, усно сформулюйте правила.
- •4. Вимовіть і запишіть форму кличного відмінка від наведених імен й по батькові.
- •5. Вимовіть і запишіть форму кличного відмінка від наведених імен й по батькові.
- •6. Напишіть історію виникнення свого прізвища та імені, прокоментуйте особливості їхнього написання та відмінювання. Питання для самоконтролю
- •Відмінювання числівників Відмінювання простих числівників від одного до чотирьох Однина
- •Множина
- •Зразок відмінювання числівників від п’яти до тридцяти
- •Відмінювання складених числівників
- •Вправи та завдання
- •1. Розкрийте дужки, запишіть числа словами; обгрунтуйте зв’язок числівників з іменниками.
- •2. Провідміняйте складені кількісні числівники:
- •3. Поєднайте числівники з іменниками.
- •6. Провідміняйте подані числівники.
- •9. Запишіть правильно займенники, поясніть правопис.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10
- •Вправи та завдання
- •2. Виберіть правильні варіанти сполучення.
- •3. Перебудуйте подані конструкції за нормами української мови.
- •4. Розкрийте дужки й запишіть словосполучення; де треба, вживайте прийменники.
- •6. Запам’ятайте переклад усталених прийменникових конструкцій і складіть з ними речення.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11 Синтаксичні особливості текстів фахової документації. Основні правила вживання розділових знаків
- •Вживання розділових знаків
- •Вправи та завдання
- •1. Замініть складні речення простими:
- •3. Спростіть подані речення, записуючи їх підрядні частини дієприкметниковими й дієприслівниковими зворотами.
- •4. Перепишіть текст, розставте розділові знаки, поясніть їх уживання.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 12 Мовний етикет. Види усного професійного спілкування
- •Телефонна розмова як різновид усного ділового спілкування
- •Використання автовідповідача
- •Використання факсу, електронної пошти
- •Використання мобільного телефону
- •Вправи та завдання
- •Вимоги до сучасних виступів. Підготовка до виступу
- •Основні складові частини виступу
- •Кілька заповідей ораторові
- •Словник термінів, найбільш уживаних у ділових документах
- •Словник ділової людини а
Основні складові частини виступу
(виголошення промови)
Будь-який текст повинен складатися з трьох основних елементів: вступ - основна частина – висновки.
На вступну частину рекомендується відводити близько 10% всього обсягу виступу. Саме в цей час має відбутися встановлення контакту оратора з аудиторією.
Під час викладу вступної частини оратор повинен підготувати слухачів до сприймання, зацікавити. Початок виступу залежить від складу аудиторії. Найкраще почати виступ із запитання, яке разом з очікуваною відповіддю має бути цікавим для слухачів, а потім дати короткі відомості джерел проблематики, її сучасний стан розробки, для чого і в якому контексті будуть здійснюватися повідомлення і ваші пропозиції. Необхідно пам’ятати, що, на відміну від інших частин, вступ стосується не змісту, а слухачів. Публіка спочатку сприймає оратора зором, слухає інформацію про оратора під час рекомендацій, осмислює назву виступу; і сам промовець пристосовується до трибуни, вивчає зором аудиторію, її реакцію.
Основна частина має реалізувати, підтвердити все заявлене у вступі. Для цього в ній викладається авторська точка зору на проблему, інші точки зору та їх спростування, набір доказів і порівнянь, свідчення тих, хто поділяє авторську концепцію. Ця частина відзначається своїм змістом, часовим обсягом (на неї припадає близько 80-85% всього змісту і часу виступу), суворою логічною послідовністю частин, їх доказовістю. Такий виклад може досягатися різними способами впорядкування думок:
побудова основної частини від простого до складного;
перелік усіх пунктів, характеристика прикладів застосування;
хронологічна побудова матеріалу.
Відомі і різні форми подання матеріалу основної частини: опис, розповідь, доказ певного твердження, комбінування названих форм. Вибір конкретної форми залежатиме від намірів оратора, складу аудиторії, теми виступу.
За будь-яких умов під час викладу основної частини треба керуватися такими правилами:
намагайтеся стисло викладати думку;
обов’язково доводьте те, про що говорите;
в інтересах аудиторії не ведіть приватну бесіду з одним слухачем, не адресуйте йому повідомлення;
якщо більша частина присутніх - нефахівці, то, крім кількох прикладів, подавайте й порівняння.
Щоб полегшити сприймання тексту на слух, промовець повинен виділяти важливі думки виступу. Для цього існують перевірені результативні способи. Одним із них є використання пауз перед і після такої думки. У виступі не можна недооцінювати роль пауз, які можуть використовуватися з найрізноманітнішою метою і функцією:
а) виокремлення думки (після речення) чи послідовність взаємозв’язку думок (після абзацу);
б) для того, щоб бачити реакцію аудиторії (риторичні паузи);
в) для встановлення візуального контакту з аудиторією;
г) щоб подивитися в записи;
д) для уникнення швидкого викладу теми.
Крім пауз, існують такі способи, як зміна гучності голосу (тихіше - голосніше); зміна темпу мовлення (швидше - звичайно - повільно); розтягування слів, словосполучень чи, навпаки, прискорене їх промовляння; супровідне зображення сказаного мімікою, жестами, рухами; повтор важливих місць; риторичні запитання перед важливими думками та ін. Через такі способи промовець ще й уникне монотонності, а значить, і швидкого стомлювання слухачів.
На висновки рекомендується близько 5% часу й обсягу матеріалу виступу. Ця частина містить підсумки, звертання до слухача і стосується суті всього виступу. У висновках слухачі повинні зрозуміти, що промовцем завершено виклад теми. Часто оратор не враховує, що висновки повинні мати дві частини: узагальнення основного у виступі (тобто коротко повернутися до вже сказаного в основній частині) і обов’язковий підсумок чи настанова щодо виконання певних дій. Досить добре враження справляє оратор, який попереджує про наближення закінчення виступу (“і нарешті”, “і на завершення”, “підсумовуючи сказане”) і вкладається у визначений на початку виступу регламент.