- •Київський національний торговельно-економічний університет
- •Передмова
- •Тема 1 Функціонування української літературної мови як мови державної
- •М. Рильський
- •1. Прочитайте висловлювання про мову. Яке значення має мова в житті суспільства та людини?
- •Питання для самоконтролю
- •Офіційно-діловий стиль
- •Загальні вимоги до мовних засобів ділового мовлення
- •1. До якого стилю належать подані нижче тексти. Обґрунтуйте.
- •Питання для самоконтролю
- •Книжна лексика та іншомовні слова в текстах фахового спрямування
- •Замісник – заступник
- •Дилема – проблема
- •Економічний – економний
- •Комунікабельний - комунікаційний – комунікативний
- •Професіональний – професійний
- •Тактовний – тактичний
- •1. З наведеними словами іншомовного походження складіть речення, в яких кожне іншомовне слово було б замінене власне українським.
- •13. Запишіть речення, добираючи потрібне з дужок. Поясніть свій вибір.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4 Науково-термінологічна, виробничо-професійна лексика
- •Вживання м’якого знака
- •М’який знак не вживається
- •2. Від поданих слів утворіть нові з префіксом з- чи його варіантами с-, зі-, поясніть правопис кожного з них:
- •Питання для самоконтролю
- •1. Ступені порівняння прикметників
- •Правопис складних прикметників
- •Вправи та завдання
- •6. Утворіть від поданих прикметників усі можливі форми ступенів порівняння. З’ясуйте, які фонетичні зміни відбуваються при утворенні вищого ступеня прикметників за допомогою суфікса -ш-.
- •Тема 7 Правопис прізвищ в українській мові
- •Творення форм по батькові
- •Кличний відмінок
- •Вправи та завдання
- •3. Перепишіть слова, на місці крапок поставте відповідні букви, усно сформулюйте правила.
- •4. Вимовіть і запишіть форму кличного відмінка від наведених імен й по батькові.
- •5. Вимовіть і запишіть форму кличного відмінка від наведених імен й по батькові.
- •6. Напишіть історію виникнення свого прізвища та імені, прокоментуйте особливості їхнього написання та відмінювання. Питання для самоконтролю
- •Відмінювання числівників Відмінювання простих числівників від одного до чотирьох Однина
- •Множина
- •Зразок відмінювання числівників від п’яти до тридцяти
- •Відмінювання складених числівників
- •Вправи та завдання
- •1. Розкрийте дужки, запишіть числа словами; обгрунтуйте зв’язок числівників з іменниками.
- •2. Провідміняйте складені кількісні числівники:
- •3. Поєднайте числівники з іменниками.
- •6. Провідміняйте подані числівники.
- •9. Запишіть правильно займенники, поясніть правопис.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10
- •Вправи та завдання
- •2. Виберіть правильні варіанти сполучення.
- •3. Перебудуйте подані конструкції за нормами української мови.
- •4. Розкрийте дужки й запишіть словосполучення; де треба, вживайте прийменники.
- •6. Запам’ятайте переклад усталених прийменникових конструкцій і складіть з ними речення.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11 Синтаксичні особливості текстів фахової документації. Основні правила вживання розділових знаків
- •Вживання розділових знаків
- •Вправи та завдання
- •1. Замініть складні речення простими:
- •3. Спростіть подані речення, записуючи їх підрядні частини дієприкметниковими й дієприслівниковими зворотами.
- •4. Перепишіть текст, розставте розділові знаки, поясніть їх уживання.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 12 Мовний етикет. Види усного професійного спілкування
- •Телефонна розмова як різновид усного ділового спілкування
- •Використання автовідповідача
- •Використання факсу, електронної пошти
- •Використання мобільного телефону
- •Вправи та завдання
- •Вимоги до сучасних виступів. Підготовка до виступу
- •Основні складові частини виступу
- •Кілька заповідей ораторові
- •Словник термінів, найбільш уживаних у ділових документах
- •Словник ділової людини а
Вживання м’якого знака
М’який знак (ь) вживається
1. У власне українських словах | ||
1. Для позначення м’якості приго-лосних д, т, з, с, дз, ц, л, н, що закінчують склад: |
будь, молотьба, мазь, мить, кінь, гедзь
| |
2. На позначення м’яких приго-лосних перед о в середині складу та у прикметниках м’якої групи, які є першою частиною складно-го слова: |
льон, сьомий, тьохкати, давньо-грецький, середньовічний, синьо-фіолетовий, задньоязиковий | |
3. У суфіксах -ськ(ий), -ськ(о), -ськість, -зьк(ий), -зьк(о), -зькість, -цьк(ий), -цьк(о), -иськ(о): А л е: м’який знак не пишеться у випадках, коли з, с у сполуче-ннях з літерою к не творять суфіксів -зк-, -ск-:
|
київський, запорізький, Городець-кий, військо, близько
плоский, в’язкий, різкий (різкість, в’язкість) | |
4. У прізвищах із суфіксами -еньк-, -оньк-, -уньк-, -іньк-:
|
Біленький, Махонько, Колінько, Старунько
| |
5. Після л перед наступною літерою на позначення приголосного (крім л): А л е: м’який знак не пишеться після літери на позначення твердого л у сполученнях -лк-, -лц-, -лч-: |
більший, кільце, спільний
балка (балці), спілка (спілці), спілчанський, Наталка (Наталчин, Наталці) (але: Галка, Гальчин, Гальці); | |
6. У Р.відм. множини ж.р. м’якої групи І відміни та іменників ІІ віміни с.р. на -ин(я), -ц(е): |
спиць, поверхонь, друкарень, знань, кілець. | |
2. У російських прізвищах | ||
після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н перед я, ю, є, ї та перед приголосними: |
Дьяков, Третьяков, Ананьєв, Панкратьєв, Васильєв, Вольнов, Коньков. | |
3. В іншомовних словах після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н | ||
1. Перед я, ю, є, ї , йо: |
ательє, мільярд, Кордільєри, павільйон, Ньютон, Мольєр, компаньйон | |
2. Відповідно до вимови після л перед приголосними: |
фільм, альбатрос, мольберт | |
3. Відповідно до вимови в кінці слів: |
магістраль, білль, джоуль, Рафаель, Гегель |
М’який знак не вживається
1. Після м’яких приголосних (крім л), якщо за ними йдуть інші приголосні: |
вінця, радість, ланцюг, свято, сьогодні, щастя (але: різьбяр, тьмяний і похідні від них) |
2. Після р у кінці складу або слова: |
Кобзар, секретар, перевір, чотирма, Харків (а л е: Горький) |
3. Після приголосних б, п, в, м, ф та шиплячих ж, ч, ш, щ в кінці слова: |
степ, кров, піч, кущ, ідеш, їж |
4. Після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о): |
громадянство, ніжинський, менший, але: доньчин (бо донька) |
5. У прізвищах після н, д, т перед суфіксами -ченк(о), -чук, -чишин: |
Рудченко, Грінченко, Ватчук, Франчук, Гринчишин |
6. Між літерами, що позначають подвоєні приголосні:
|
буття, ранній, колосся, збіжжя |
Правопис префіксів
Від-, під-, над-, об-, між- без зміни кінцевого приголосного: відстань, міжрегіональний, обмірковувати, надзвичайний.
Роз-, без-, воз-, через- завжди пишуться з буквою з: розгадати, безмежний, возвеличити.
З- перед голосними та дзвінкими і сонорними приголосними: зробити, з’їхати, зекономити.
С- перед коренем, що починається звуками [к], [п], [т], [ф], [х]: сказати, сформувати, стверджувати, спитати, схилити.
Зі-, якщо корінь починається двома (трьома) приголосними: зірвати, зігріти, зіставлення.
Пре- для вираження збільшеної міри ознаки, якості, близький за значенням до слова дуже: предобрий, премудрий.
При- у словах зі значенням приєднання, наближення, часткової дії, результату дії: прилетіти, присісти, приборкати.
Прі- у словах: прізвище, прізвисько, прірва, прірвистий.
Іншомовні слова з частинами пре-, при- треба запам’ятати.
-
Пре-
При-
президент
прейскурант
привілей
президія
престиж
призер
презент
претендент
принцип
презентація
претензія
прем’єра
презумпція
Спрощення в групах приголосних
Іноді у власне українських словах при словозміні чи словотворенні збігаються три і більше приголосних, що утруднює вимову, тому один приголосний випадає, тобто відбувається спрощення.
-
стн сн
честь – чесний
стл сл
щастя – щасливий
ждн жн
тиждень – тижневик
здн зн
виїздити – виїзний
слн сн
масло – масний
Спрощення не відбувається:
у власне українських словах, які треба запам’ятати:
зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, шістнадцять, шістдесят, шістсот, випускний, пропускний;
у словах іншомовного походження: контрастний, студентський, гігантський, парламентський, агентство.
Зміни приголосних при словозміні та словотворенні
Зміни кореневих приголосних перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о).
г
ж + –ськ–, –ств– –зьк–, –зтв–
з
Рига – ризький, убогий – убозтво, Париж – паризький.
к
ч + –ськ–, –ств– –цьк–, –цтв–
ц
Викладач – викладацький, юнак – юнацтво, Кременець – кременецький
хх
ш + –ськ–, –ств– ш –ськ–, –ств– .
с с
Чех – чеський, товариш – товариство, Одеса – одеський.
(г, ж, з) + ш(ий) = жч
Дорогий - дорожчий, вузький – вужчий.
(с) + ш(ий) = щ
Високий - вище – вищий.
(-ськ, -цьк, -ск) + ин(а) = чч, (-ськ, -цьк, -ск) + ин(а) = щ
Німецький - Німеччина ліска - Ліщина
(к, ц) + н(ик, ий) = чн(ик, ий)
Молоко - молочний, рука – ручний.
(здж) = (ждж), (д) = (дж)
Їздити - їжджу сидіти - сиджу
Вправи та завдання
Поставте, де потрібно, м’який знак або апостроф:
А. Зобов..язання, п..ятниця, з..ясований, об..єднання, пред..явлення, св..ятковий, зв..язок, з..економити, об..єкт, вуз..кий, в..яз..кий, гір..кий, ін..ший, п..ят..десят, таріл..ці.
Б. Автопавіл..йон, ал..янс, вал..юта, н..юанс, кон..юнктура, фаміл..ярний, Х..юстон, Севіл..я, л..юкс, дос..є, п..єдестал, порт..єра, міл..йонер, комп..ютер, ін..єкція, транс..європейський, М..юнхен.