- •Лекція №1
- •1.2. Види навантажень на деталі
- •1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
- •1.4. З’єднання дм
- •1.5.Рознімні з’єднання деталей машин
- •1.6. Види різьб
- •2.1Маркування різьб
- •2.2 Основи розрахунку різьбових з’єднань на міцність
- •2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
- •3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
- •3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
- •3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
- •3.1.3.Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику
- •3.1.4.Різьбова деталь навантажена осьовою силою та згинальним моментом
- •3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
- •Лекція №4
- •4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
- •4.2 Передачі гвинт-гайка
- •Лекція №5 Шпонкові з’єднання
- •5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
- •5.2 Розрахунок на міцність
- •Лекція №6
- •6.1 Напружені шпонкові з’єднання
- •6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
- •Розрахунок на міцність
- •6.3 Профільні (безшпонкові) з’єднання
- •6.4 Штифтові з’єднання
- •6.5. Клинові з’єднання
- •6.6 Нерознімні з’єднання
- •7.1 Заклепкові з’єднання
- •7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
- •7.3 Зварні з’єднання
- •8.1 Зварні з’єднання у стик
- •8.2 Розрахунок на міцність
- •8.3 Зварні з’єднання внапусток
- •8.4 Розрахунок на міцність
- •8.5 З’єднання впритул
- •2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
- •Переваги й недоліки зварних з’єднань.
- •Лекція №9
- •9.1 З’єднання деталей з натягом
- •9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
- •9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
- •9.4 Основи розрахунку на міцність
- •Розділ II передачі приводів Лекція №10
- •10.1 Функції передач
- •10.2 Класифікація механічних передач
- •10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
- •Лекція №11
- •11.1 Фрикційні передачі і варіатори
- •11.2 Лобовий варіатор швидкості
- •11.3 Основні кінематичні залежності
- •11.4 Основи розрахунку на міцність
- •12.1 Зубчасті передачі
- •12.1 Переваги й недоліки зубчастих передач, область застосування
- •12.2 Види руйнування зубців
- •12.3 Способи зміцнення робочих поверхонь
- •Термічні способи
- •Хіміко - термічні способи
- •12.4 Розрахунок на міцність циліндричних коліс евольвентного зачеплення
- •13.1 Розрахунок зубців на витривалість при згині (прямозубі циліндричні евольвентні колеса)
- •13.2 Проектний розрахунок
- •Лекція№14
- •14.1 Визначення допустимих напружень на згин [σF]
- •14.2 Специфіка геометрії, роботи та розрахунку косозубих циліндричних коліс
- •14.3 Особливості розрахунку зубців циліндричних зубчатих коліс на міцність
- •14.4 Розрахунок на витривалість при згині
- •Лекція №15
- •15.1.Особливості розрахунку на контактну витривалість
- •15.2 Конічні зубчасті передачі
- •15.3 Основні геометричні й кінематичні параметри
- •Лекція №16
- •16.1 Оцінка та область застосування конічних зубчастих передач
- •16.2 Основи розрахунку на міцність
- •16.3 Розрахунок конічних зубчастих коліс на контактну міцність
- •17.1 Черв’ячні передачі
- •17.2 Класифікація черв’ячних передач
- •17.3 Види червя’ків
- •17.4 Зусилля в полюсі зачеплення черв’ячних передач
- •18.1 Розрахунок по напруженнях згину
- •18.2 Розрахунок на контактну міцність
- •18.3 Визначення допустимих напружень
- •18.4 Тепловий розрахунок черв’ячних передач
- •19.2 Передаточне відношення
- •19.3 Зусилля в зачепленнях
- •19.4 Специфіка розрахунку на міцність
- •19.5 Оцінка та область застосування
- •19.6 Хвильові механічні передачі (хмп)
- •19.7 Геометричні і кінематичні параметри коліс
- •20.2 Основи розрахунку на міцність
- •21.2 Передачі з гнучкими ланками Загальна кінематична схема
- •21.3 Види шківів
- •21.4 Схеми пасових передач
- •Кінематичні й геометричні параметри пасових передач
- •21.6 Напруження в пасах ( на прикладі плоскопасової передачі)
- •22.2 Розрахунок плоских пасів
- •22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
- •22.4 Розрахунок пасів на довговічність
- •22.4 Переваги й недоліки пасових передач, область застосування
- •23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
- •23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
- •23.4 Критерії роботоздатності та основи розрахунку на міцність
- •Лекція №24
- •24.1 Вали та осі
- •24.2 Розрахунки валів та осей
- •Послідовність розрахунку
- •24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
- •24.5 Розрахунок валів на жорсткість
- •25.1 Опорні ділянки валів та осей
- •25.2 Опори ковзання
- •25.3 Матеріали вкладишів
- •25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
- •25.5 Розрахунок
- •25.6 Область застосування підшипників ковзання
- •26.2 Класифікація пк
- •26.3 Критерії роботоздатності та матеріали
- •26.4 Підбір стандартних пк
- •26.5 Визначення динамічної вантажопідйомності пк
- •26.6 Специфіка підбору радіально-упорних підшипників
- •Переваги, недоліки, область застосування
- •27.1 Муфти приводів
- •27.2 Класифікація муфт
- •I клас, I група
- •I клас, III группа:
- •II клас, iIгрупа
- •III клас (самокеровані):
- •27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
(НАПІВРІДИННОГО) ТЕРТЯ
Інакше можна назвати розрахунком шипів, шийок і п’ят, ведеться по двох параметрах: допустимий тиск в зоні тертя, фактор нагрівання в зоні тертя.
q = R/dℓ ≤[q]
де R - сумарна реакція опори,
d - діаметр цапфи,
ℓ - довжина вкладиша, звичайно
ℓ =φ·d при φ=0,6…1,0
[q] - допустимий тиск (табл.)
На нагрівання розрахунок ведеться по фактору qV≤[qV]
Де q=R/ℓd, V= πdn/60 (колова швидкість цапфи).
[qV]-з табл. (допустимий фактор нагрівання)
Розрахунок на нагрівання ведеться тільки при V>0,3м/с, при цьому вважається,що вся робота тертя витрачається на нагрівання.
25.5 Розрахунок
ПІДШИПНИКІВ РІДИННОГО ТЕРТЯ
Розглянемо на прикладі гідродинамічного підшипника.
При ω=0 цапфа лежить на дні вкладиша, при запускові машини без навантаження вона спливає на шарі мастила (вал швидкохідний і легкий) і займає центральне становище. При зовнішньому навантаженні (робочий режим) цапфа зміщується в бік руху з ексцентрецитетом ℮,але мінімальний зазор hmin зберігається завдяки тому,що цапфа,обертаючись,захоплює з собою частки мастила,утворюючи масляний клин,який і створює надлишковий тиск в зоні тертя.
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ
Визначити радіальний зазор δ , задавшись відносним зазором ψ=0,001...0,003 ( для d≤ мм), ψ=δ/r, де δ -радіальний зазор, r-радіус цапфи; Знайти δ=ψ·r
Призначити допустиму величину нагрівання масляного шару,вибрати мастило і знайти динамічну в’язкість μ (табл.)
Визначити коефіцієнт навантаженості підшипника
Ф=[q]φ2/μ·ω,
де φ=ℓ/d=0,6…1,0,
ω- кутова швидкість цапфи,
[q]-табл. (допустимий тиск)
μ- динамічна в”язкість мастила
з графіка знайти відносний ексцентриситет χ при заданому φ
Ф φ1 φ2 φ3 φ4 φ5
5. Визначити ексцентриситет
℮=δ·χ
6.Мінімальна товщина шару мастила
hmin=δ–e=δ(1-χ)
7. Перевірити забезпеченість рідинного тертя,визначивши коефіцієнт запасу надійності рідинного тертя:
Rzц,Rzв-висоти мікронерівностей поверхонь цапфи та
вкладиша по 10 точках (табл.)
[k]- береться з таблиць
25.6 Область застосування підшипників ковзання
Застосовуються значно рідше,ніж підшипники кочення. З питання про область їх застосування стане відомо про їх переваги та недоліки в порівнянні з підшипниками кочення,бо їх застосовують тільки тоді,коли підшипнки кочення брати недоцільно або неможливо.
Отже,застосування:
При необхідності розбірного в раіальному напрямку підшипника (колінвал і т.д.).
На особливо швидкохідних валах(нема серійних підшипників кочення).
На особливо важких валах(нема серійних підшипників кочення).
При роботі вала з поштовхами,ударами,вібраціями (демпфер- шар мастила).
На близько розташованих (поряд) паралельних валах (менші габарити по діаметрах).
При роботі в воді,агресивних та забруднених середовищах.
При необхідності особливо точного направлення валів (нема проміжних деталей,шар мастила компенсує похибки).
На допоміжних,тихохідних,періодично працюючих валах
Лекція №26 26.1 Підшипники кочення
На сьогодні- це основний вид опор в машинах.
Принципове влаштування:
1,4- зовнішнє та внутрішнє кільце. 2- тіло кочення. 3- сепаратор.
Кільця 1 і 4 мають відповідної форми “доріжки кочення”,по яких тіла кочення переміщуються. Сепаратор має комірки і розділяє тіла кочення утримує їх на однаковій відстані. Внутрішнім кільцем підшипник розміщують по валу(осі),зовнішнім- в корпусі опори. Обертається одне з кілець. Найчастіше- внутрішнє.
Підшипники кочення- це машинобудівні вироби,які найширше стандартизовані у міжнародному масштабі. Вони централізовано виготовляються на спеціалізованих заводах масовими тиражами.
Світовий обсяг їх випуску вимірюється мільярдами шт. на рік. Вони випускають приблизно 20 000 типорозмірів у діапазоні діаметрів D від 1мм (годинникові,механізми) до 3м (валки прокатних станів) і масою від 0,5г до 7тон.