- •Лекція №1
- •1.2. Види навантажень на деталі
- •1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
- •1.4. З’єднання дм
- •1.5.Рознімні з’єднання деталей машин
- •1.6. Види різьб
- •2.1Маркування різьб
- •2.2 Основи розрахунку різьбових з’єднань на міцність
- •2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
- •3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
- •3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
- •3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
- •3.1.3.Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику
- •3.1.4.Різьбова деталь навантажена осьовою силою та згинальним моментом
- •3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
- •Лекція №4
- •4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
- •4.2 Передачі гвинт-гайка
- •Лекція №5 Шпонкові з’єднання
- •5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
- •5.2 Розрахунок на міцність
- •Лекція №6
- •6.1 Напружені шпонкові з’єднання
- •6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
- •Розрахунок на міцність
- •6.3 Профільні (безшпонкові) з’єднання
- •6.4 Штифтові з’єднання
- •6.5. Клинові з’єднання
- •6.6 Нерознімні з’єднання
- •7.1 Заклепкові з’єднання
- •7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
- •7.3 Зварні з’єднання
- •8.1 Зварні з’єднання у стик
- •8.2 Розрахунок на міцність
- •8.3 Зварні з’єднання внапусток
- •8.4 Розрахунок на міцність
- •8.5 З’єднання впритул
- •2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
- •Переваги й недоліки зварних з’єднань.
- •Лекція №9
- •9.1 З’єднання деталей з натягом
- •9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
- •9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
- •9.4 Основи розрахунку на міцність
- •Розділ II передачі приводів Лекція №10
- •10.1 Функції передач
- •10.2 Класифікація механічних передач
- •10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
- •Лекція №11
- •11.1 Фрикційні передачі і варіатори
- •11.2 Лобовий варіатор швидкості
- •11.3 Основні кінематичні залежності
- •11.4 Основи розрахунку на міцність
- •12.1 Зубчасті передачі
- •12.1 Переваги й недоліки зубчастих передач, область застосування
- •12.2 Види руйнування зубців
- •12.3 Способи зміцнення робочих поверхонь
- •Термічні способи
- •Хіміко - термічні способи
- •12.4 Розрахунок на міцність циліндричних коліс евольвентного зачеплення
- •13.1 Розрахунок зубців на витривалість при згині (прямозубі циліндричні евольвентні колеса)
- •13.2 Проектний розрахунок
- •Лекція№14
- •14.1 Визначення допустимих напружень на згин [σF]
- •14.2 Специфіка геометрії, роботи та розрахунку косозубих циліндричних коліс
- •14.3 Особливості розрахунку зубців циліндричних зубчатих коліс на міцність
- •14.4 Розрахунок на витривалість при згині
- •Лекція №15
- •15.1.Особливості розрахунку на контактну витривалість
- •15.2 Конічні зубчасті передачі
- •15.3 Основні геометричні й кінематичні параметри
- •Лекція №16
- •16.1 Оцінка та область застосування конічних зубчастих передач
- •16.2 Основи розрахунку на міцність
- •16.3 Розрахунок конічних зубчастих коліс на контактну міцність
- •17.1 Черв’ячні передачі
- •17.2 Класифікація черв’ячних передач
- •17.3 Види червя’ків
- •17.4 Зусилля в полюсі зачеплення черв’ячних передач
- •18.1 Розрахунок по напруженнях згину
- •18.2 Розрахунок на контактну міцність
- •18.3 Визначення допустимих напружень
- •18.4 Тепловий розрахунок черв’ячних передач
- •19.2 Передаточне відношення
- •19.3 Зусилля в зачепленнях
- •19.4 Специфіка розрахунку на міцність
- •19.5 Оцінка та область застосування
- •19.6 Хвильові механічні передачі (хмп)
- •19.7 Геометричні і кінематичні параметри коліс
- •20.2 Основи розрахунку на міцність
- •21.2 Передачі з гнучкими ланками Загальна кінематична схема
- •21.3 Види шківів
- •21.4 Схеми пасових передач
- •Кінематичні й геометричні параметри пасових передач
- •21.6 Напруження в пасах ( на прикладі плоскопасової передачі)
- •22.2 Розрахунок плоских пасів
- •22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
- •22.4 Розрахунок пасів на довговічність
- •22.4 Переваги й недоліки пасових передач, область застосування
- •23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
- •23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
- •23.4 Критерії роботоздатності та основи розрахунку на міцність
- •Лекція №24
- •24.1 Вали та осі
- •24.2 Розрахунки валів та осей
- •Послідовність розрахунку
- •24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
- •24.5 Розрахунок валів на жорсткість
- •25.1 Опорні ділянки валів та осей
- •25.2 Опори ковзання
- •25.3 Матеріали вкладишів
- •25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
- •25.5 Розрахунок
- •25.6 Область застосування підшипників ковзання
- •26.2 Класифікація пк
- •26.3 Критерії роботоздатності та матеріали
- •26.4 Підбір стандартних пк
- •26.5 Визначення динамічної вантажопідйомності пк
- •26.6 Специфіка підбору радіально-упорних підшипників
- •Переваги, недоліки, область застосування
- •27.1 Муфти приводів
- •27.2 Класифікація муфт
- •I клас, I група
- •I клас, III группа:
- •II клас, iIгрупа
- •III клас (самокеровані):
- •27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
19.2 Передаточне відношення
Формула для визначення і залежить від виду схеми ПП. Чим складніша схема, тим складніша формула. Найбільш поширеним методом визначення передаточного відношення ПП є метод „зупинки” водила (або метод Вілліса).
Для передачі рис.1 згідно з цим методом:
іbaH =1+ Zb/Za
Колесо b нерухоме, рух передається від колеса а до водила Н.
Тобто на одиницю більше, ніж у простої зубчатої передачі, складеної з таких же коліс. Практично для передач по схемі рис.1
іbaH=1,3...8,0 при η=0,97...0,99
Планетарний принцип дозволяє отримувати величезні передаточні відношення (2-х 3-х тисяч і більше), і залежить це не від кількості коліс (ступеней), а від виду схеми ПП. Зі зростанням і (ускладнення схеми, складні відносні рухи коліс) падає η. Наприклад, в ПП з і =2000…3000 η =0,1…0,01 і навіть менше.
Схема , яка показана на рис.1 - найпростіша, класична, на її основі побудовано більшість схем ПП. Редуктори за схемою рис.1 поширені в загальному машинобудуванні, і тому подальші питання стосовно ПП розглядатимемо на цьому прикладі.
19.3 Зусилля в зачепленнях
Фрагмент зі схеми рис.
Центральне колесо закріплене. До сателіта g зовнішнього момента не прикладено, і з умови рівноваги одного сателіта
Fta=Ftb ( Колові сили центрального колеса) або (19.3.1)
|Fth|= |Fta|+|Ftb| (скалярно) (19.3.2)
З урахуванням повної кількості сателітів
Fta=Ftb=2Ta·kc/da·C (19.3.3)
Де Ta - момент крутний на валу центрального колеса а;
da - ділильній діаметр центр. колеса а;
kc - коефіцієнт, що враховує нерівномірність розподілення навантаження між сателітами, залежить від класу точності передачі і кількості сателітів,
kc=1,1...2,0;
Рис.3
С - кількість сателітів, звічайно С=3...6.
Інші складові зусилля зачеплення (радіальна, осьова сила) - залежно від Ft:
Fr= Fttgα (19.3.4)
як і для звичайних традиційних передач
Fa= Fttgβ (19.3.5)
(косозубе зачеплення циліндричної передачі)
Для ПП, виконаних за іншими схемами або з іншими типами елементів зачеплення, (конічні колеса, червячна пара) зусилля визначаються аналогічно з урахуванням специфіки.
19.4 Специфіка розрахунку на міцність
По схемі рис.1,3. На міцність є сенс розраховувати тільки пари а-g (достатньо, бо пара g-b має внутрішнє зачеплення, воно міцніше).
Для розрахунків на міцність використовуються ті ж формули, що і для звичайних передач з відповідними колесами*.
В нашому випадку (“зупинене” водило) - для циліндричних косозубих:
(19.4.1)
З рівняння (1) вираховують,наприклад, :
(19.4.2)
Перевірний на згинальну міцність - як звичайно.
Специфікою розрахунку ПП є також те, що кількість зубців коліс визначається перед розрахунком на міцність передачі - з кінематичного розрахунку.
Наприклад, Z≥17 (умова непідрізання зубців, якщо це - евольвентні колеса). Далі - через передаточне число. Але отримані значення обов’язково уточнюють з трьох умов:
Умова співвісності: da/2+ dg= db/2;
Умова сусідства (наявність гарантованого зазору між сателітами, мінімальний зазор повинен бути не менше 1...2 мм.
· (модуль спільний)
Умова збирання (симетричного розміщення сателітів), щоб в усіх одночасних зачепленнях центральних коліс з сателітами мало місце співпадіння осей зубців і западин, інакше сателіти вставити неможливо.
(Za+ Zb)/C=K
K - ціле позитивне число (кратність)