- •Лекція №1
- •1.2. Види навантажень на деталі
- •1.3.Розрахунок деталей на міцність по допустимих коефіцієнтах запасу
- •1.4. З’єднання дм
- •1.5.Рознімні з’єднання деталей машин
- •1.6. Види різьб
- •2.1Маркування різьб
- •2.2 Основи розрахунку різьбових з’єднань на міцність
- •2.3 Залежність між крутним моментом, прикладеним до гайки, та осьвою силою гвинта.
- •3.1 Розрахунок на міцність різьбових деталей при статичних навантаженнях
- •3.1.1. Деталь навантажена тільки осьовою силою без попереднього та подальшого затягання.
- •3.1.2. Деталь навантажена осьовою силою та крутним моментом.
- •3.1.3.Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику
- •3.1.4.Різьбова деталь навантажена осьовою силою та згинальним моментом
- •3.1.5 Розрахунок болтів клемового з’єднання
- •Лекція №4
- •4.1 Розрахунок групи болтів, попередньо затягнутих і навантажених постійною зовнішньою осьовою силою
- •4.2 Передачі гвинт-гайка
- •Лекція №5 Шпонкові з’єднання
- •5.1 Ненапружені шпонкові з’єднання
- •5.2 Розрахунок на міцність
- •Лекція №6
- •6.1 Напружені шпонкові з’єднання
- •6.2. Шліцеві з’єднання (зубчасті)
- •Розрахунок на міцність
- •6.3 Профільні (безшпонкові) з’єднання
- •6.4 Штифтові з’єднання
- •6.5. Клинові з’єднання
- •6.6 Нерознімні з’єднання
- •7.1 Заклепкові з’єднання
- •7.2 Види пошкоджень і основи розрахунку на міцність
- •7.3 Зварні з’єднання
- •8.1 Зварні з’єднання у стик
- •8.2 Розрахунок на міцність
- •8.3 Зварні з’єднання внапусток
- •8.4 Розрахунок на міцність
- •8.5 З’єднання впритул
- •2) З’єднання по рис.8 (площина дії моменту перпендикулярна площині стикові з’єднуваних елементів конструкції) може бути виконане з кутовими швами. В цьому випадку: дотичне max напруження
- •Переваги й недоліки зварних з’єднань.
- •Лекція №9
- •9.1 З’єднання деталей з натягом
- •9.2 Циліндричні з’єднання з натягом
- •9.3 Способи збирання з’єднань з натягом
- •9.4 Основи розрахунку на міцність
- •Розділ II передачі приводів Лекція №10
- •10.1 Функції передач
- •10.2 Класифікація механічних передач
- •10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
- •Лекція №11
- •11.1 Фрикційні передачі і варіатори
- •11.2 Лобовий варіатор швидкості
- •11.3 Основні кінематичні залежності
- •11.4 Основи розрахунку на міцність
- •12.1 Зубчасті передачі
- •12.1 Переваги й недоліки зубчастих передач, область застосування
- •12.2 Види руйнування зубців
- •12.3 Способи зміцнення робочих поверхонь
- •Термічні способи
- •Хіміко - термічні способи
- •12.4 Розрахунок на міцність циліндричних коліс евольвентного зачеплення
- •13.1 Розрахунок зубців на витривалість при згині (прямозубі циліндричні евольвентні колеса)
- •13.2 Проектний розрахунок
- •Лекція№14
- •14.1 Визначення допустимих напружень на згин [σF]
- •14.2 Специфіка геометрії, роботи та розрахунку косозубих циліндричних коліс
- •14.3 Особливості розрахунку зубців циліндричних зубчатих коліс на міцність
- •14.4 Розрахунок на витривалість при згині
- •Лекція №15
- •15.1.Особливості розрахунку на контактну витривалість
- •15.2 Конічні зубчасті передачі
- •15.3 Основні геометричні й кінематичні параметри
- •Лекція №16
- •16.1 Оцінка та область застосування конічних зубчастих передач
- •16.2 Основи розрахунку на міцність
- •16.3 Розрахунок конічних зубчастих коліс на контактну міцність
- •17.1 Черв’ячні передачі
- •17.2 Класифікація черв’ячних передач
- •17.3 Види червя’ків
- •17.4 Зусилля в полюсі зачеплення черв’ячних передач
- •18.1 Розрахунок по напруженнях згину
- •18.2 Розрахунок на контактну міцність
- •18.3 Визначення допустимих напружень
- •18.4 Тепловий розрахунок черв’ячних передач
- •19.2 Передаточне відношення
- •19.3 Зусилля в зачепленнях
- •19.4 Специфіка розрахунку на міцність
- •19.5 Оцінка та область застосування
- •19.6 Хвильові механічні передачі (хмп)
- •19.7 Геометричні і кінематичні параметри коліс
- •20.2 Основи розрахунку на міцність
- •21.2 Передачі з гнучкими ланками Загальна кінематична схема
- •21.3 Види шківів
- •21.4 Схеми пасових передач
- •Кінематичні й геометричні параметри пасових передач
- •21.6 Напруження в пасах ( на прикладі плоскопасової передачі)
- •22.2 Розрахунок плоских пасів
- •22.3 Особливості розрахунку клинопасових передач
- •22.4 Розрахунок пасів на довговічність
- •22.4 Переваги й недоліки пасових передач, область застосування
- •23.2 Умови роботи та матеріли елементів ланцюгових передач
- •23.3 Основні геометричні і кінематичні параметри
- •23.4 Критерії роботоздатності та основи розрахунку на міцність
- •Лекція №24
- •24.1 Вали та осі
- •24.2 Розрахунки валів та осей
- •Послідовність розрахунку
- •24.4 Розрахунок вала на витривалість (втомлюваність матеріалу)
- •24.5 Розрахунок валів на жорсткість
- •25.1 Опорні ділянки валів та осей
- •25.2 Опори ковзання
- •25.3 Матеріали вкладишів
- •25.4 Розрахунок підшипників напівсухого
- •25.5 Розрахунок
- •25.6 Область застосування підшипників ковзання
- •26.2 Класифікація пк
- •26.3 Критерії роботоздатності та матеріали
- •26.4 Підбір стандартних пк
- •26.5 Визначення динамічної вантажопідйомності пк
- •26.6 Специфіка підбору радіально-упорних підшипників
- •Переваги, недоліки, область застосування
- •27.1 Муфти приводів
- •27.2 Класифікація муфт
- •I клас, I група
- •I клас, III группа:
- •II клас, iIгрупа
- •III клас (самокеровані):
- •27.3 Критерії роботоспроможності і основи розрахунку на міцність
Розділ II передачі приводів Лекція №10
Загалом машини поділяються на два типи :
Машини-двигуни, що виробляють механічну енергію або механічну роботу
Машини-знаряддя, що виконують різноманітні технологічні функції
Механічна робота передається від машин-двигунів до машин-знарядь, а також від одних органів машин до інших з допомогою передач.
В широкому розумінні передача - це пристрій для передачі енергії на відстань.
За способами передачі енергії ці пристрої поділяються на :
Механічні
Пневматичні
Гідравлічні
Електричні
Найпоширенішими з них є механічні передачі, а серед них - передачі обертального руху, бо його дуже легко виконати безперервним, легко досягти рівномірності ходу, легше й простіше здійснити, при цьому конструкція - компактна.
Передачі є найбільш відповідальними вузлами машин.
Довговічність та надійність роботи машини, її габарити, вартість, ККД в значній мірі пов’язані з типом та якістю виконання передачі. Через це розділ курсу „Передачі приводів” має особливе значення.
10.1 Функції передач
Погодження швидкості руху між двигуном і виконавчим механізмом (машини-знаряддя). Двигуни проектуються з оптимальними швидкостями з точки зору економічності, габаритів та інш., а виконавчі механізми - з вимог виробництва (технологічного процесу)
Регулювання швидкості відповідної ланки виконавчого механізму ( передачі - варіатори швидкості )
Зміна закону руху, що створюється двигуном, для виконавчого механізму машини ( обертального - в поступальний і т.д.)
Віддалення двигуна від виконавчого механізму з вимог техніки безпеки, зручності обслуговування та компоновки агрегату і т.д.
Компоновка ( розміщення у просторі ) складових частин приводу ( вали під різними кутами і т.д. )
Надання руху одним двигуном декільком виконавчим механізмам.
10.2 Класифікація механічних передач
Зробимо це за рядом ознак:
Залежно від виду силового замикання ланок:
- Передачі зачеплення
- Передачі зчеплення ( тертя ковзання )
Залежно від функціонального призначення :
- з постійним передаточним числом
- зі змінним передаточним числом
Характеристики передач
Поділяються на основні та похідні
Основні характеристики
Ведучий і ведений вали ( також і ланки ) будемо
відрізняти з допомогою індексів. Параметри ведучого
валу - індекс 1, веденого - 2
Отже, характеристики:
Потужність N1 - вхідна , N2 - вихідна
Швидкохідність, що виражається частотою обертання n1 - вхідна, n2 - вихідна.
Це - вихідні дані, яких цілком достатньо для проектного розрахунку будь-якої передачі.
Похідні характеристики
- ККД
- Передаточне число U =
Ці характеристики часто використовуються в розрахунках замість основних.
10.3 Основні силові й кінематичні залежності механічних передач
Колова швидкість
= (10.3.1)
де - кутова швидкість, рад*с-1
d - діаметр ланки, м;
n - частота обертання, хв.-1
R=d/2 .
Потужність
N = Ft·v , Вт , (10.3.2)
де Ft - колова сила, Н;
V - колова швидкість, м/с
Колова сила
Ft = , Н . (10.3.3)
Момент обертальний
Ткр= або
Ткр= , Н·м (10.3.4)
З урахуванням попереднього :
U = = Ткр1/Ткр2 [7]
ККД приводу, що складається з ряду послідовно з’єднаних механізмів :
(10.3.5)
Передаточне число приводу, що складається з ряду послідовно з’єднаних механізмів :
U = U1·U2·….·Un (10.3.9)