- •Пояснювальна записка
- •,,Скотний двір”»
- •Розділ I. Історія наукового освоєння різновидів сатири в сучасному літературознавстві
- •1.2. Алегорія як засіб сатричного втілення певних образів в романі
- •Розділ іі. Особливості втілення сатиричної алегорії в романі дж.Оруела «скотний двір»
- •1.2. Методи та засоби художнього зображення героїв за допомогою сатиричної алегорії
- •2.2 Авторська концепція роману як прийом сатиричного зображення внутрішнього світу героїв
- •3.1. Методичні та психолого-педагогічні вимоги до проведення уроку літератури на матеріалі роману «Скотний двір»
- •3.2. Система вправ та завдань для розробки заняття з літератури на матеріалі роману д. Оруела «Скотний двір»
- •Навчально-методична література:
- •Питання для обговорення:
- •Творчо-пошукові завдання
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •2. Абрамович г. Л. Введение в литературоведение. Учебник для студентов филологических специальностей пед. Ин-тов – м.: Просвещение, 1975–456 с.
- •Додаток
- •Інструкція
- •З охорони праці та навколишнього середовища
- •Для вчителя англійської мови та літератури
- •Abstract
Додаток
Інструкція
З охорони праці та навколишнього середовища
Для вчителя англійської мови та літератури
Устаткування, утримання та організація
навчально-виховного процесу
Державні санітарно-гігієнічні правила та норми (ДСанПіН 5.2.2.008-98), погоджені Листом Міністерства освіти України від 15.02.1999 р. № 1/12-347, становлять гігієнічний стандарт для всіх типів середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів незалежно від форм власності.
Улаштування, обладнання приміщень шкіл, що будуються, реконструюються, а також існуючих, здійснюється відповідно до вимог ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».
Природне освітлення
Усі навчальні приміщення середніх загальноосвітніх навчально- виховних закладів повинні мати природне освітлення. Незалежно від розміщення вікон (збоку, зверху) у навчальних приміщеннях, природне освітлення має бути рівномірним і не створювати блиску.
Зона освітлення має забезпечувати високий рівень зорової функції – 1000-1200 лк. Нормування умов природного освітлення проводиться за відносною величиною – коефіцієнтом природного освітлення (КПО).
Рекомендований гігієністами рівень природного освітлення (600 лк) на робочій поверхні можливий при КПО 2,5%, а оптимальний рівень (1260) – при КПО 5%. КПО в навчальних приміщеннях школи повинен відповідати нормам. При однобічному боковому освітленні нормується мінімальне значення КПО на відстані 1 м від стіни, найбільш віддаленій від вікон, на перехресті вертикальної поверхні характерного розрізу приміщень і умовної робочої поверхні (або підлоги). При двобічному освітленні мінімальне значення КПО нормується посередині приміщення на перехресті вертикальної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні або підлоги. При верхньому і боковому природному освітленні нормується середнє значення КПО на перехресті вертикальної поверхні, характерного розрізу приміщень і умовної поверхні (або підлоги).
Рівномірність освітлення на робочому місці – це відношення мінімального освітлення до максимального, що має складати не більше 0,3.
Достатність і рівномірність освітлення можна оцінити за світловим коефіцієнтом (СК), який залежить від розміру вікон, конфігурації їх, кількості. Найбільш раціональна форма вікон – прямокутна, висота – 2–2,5 м, ширина 1,8–2,0 м, верхній край вікна має бути на відстані 0,15–0,3 м від стелі. Ширина простінків між вікнами повинна бути не більша 0,5 м, висота підвіконня 0,7–0,8 м, а в перших-других класах – 0,6 м; СК 1:4–1:5.
Для забезпечення нормованої величини СК слід передбачити:
кут, під яким видно небо з найбільш віддаленого робочого місця від вікна, повинен бути не меншим 5°; коефіцієнт затінення не менше 3; висадження високих дерев на відстані не меншій як 10 м від вікон школи;
заборону розміщення на підвіконнях у навчальних приміщеннях кімнатних квітів;
очищення віконного скла 1-2 рази на місяць зсередини приміщень і не менше 3 разів на рік знадвору;
колір поверхні стелі, стін, меблів повинен бути жовтим, зеленим, світло-коричневим. Ці кольори можуть добавлятися як відтіночні до білого, сірого, світло-сірого; стелю, верхні частини стін, віконні рами та двері слід фарбувати в білий колір, коефіцієнт відбиття якого 0,8; в кабінетах технічних засобів навчання (ТЗН) стіна, яка є фоном для екрана (телевізор, кінопроектор), повинна бути пофарбована в жовтий або світло-коричневий колір з коефіцієнтом відбиття 0,6; класна дошка повинна мати матову поверхню, пофарбовану в темно-зелений, коричневий колір з коефіцієнтом відбиття 0,1-0,2 [36, с. 240].
На всі полімерні матеріали, які використовуються для виготовлення меблів, настилу підлоги в школі, слід мати дозвіл МОЗ України.
Оптимальне відношення яскравості для «зошит – парта» становить 4:1, «класна дошка – зошит» – 1:5–1:6,5, «вікно – зошит» – 7:1, «класна дошка – вікно» – 1:12. Допустимими рекомендуються такі співвідношення яскравості для поверхні: «зошит – парта» – 2:1–3:1, «класна дошка – зошит» – 1:3, 1:8–1:10, «вікно – зошит» – 15:1–17:1, «класна дошка – вікно» – 1:5.
Оптимальні і допустимі з гігієнічного погляду якісні показники природного освітлення для основних поверхонь навчального процесу можуть бути при відповідних коефіцієнтах відбиття поверхонь «зошит – парта» при коефіцієнті відбиття парти – 0,16, а допустимі при Р = 0,3, для поверхонь «класна дошка – зошит» і «класна дошка – вікно» при Рдошка = 0,45, при цьому середній коефіцієнт відбиття повинен складати не менше 0,45 [36, с. 243].
Отже, Відповідальність за виконання санітарних правил накладається на керівника загальноосвітнього навчально-виховного закладу. Щоденний контроль за виконанням санітарних правил здійснює медичний персонал загальноосвітнього навчально-виховного закладу.