Приклади розв’язання елементарних вправ.
Задача № 1. За даними зібраного у пробанда анамнезу, складено родовід для сім’ї зі спадковим захворюванням.
Прочитайте родовід, починаючи з пробанда (ІІІ-6). Визначте ступінь спорідненості з пробандом осіб: І-2; ІІ-5; ІІІ-3; ІV-2.
Як спадкується захворювання: домінантного чи рецесивного, зчеплене зі статтю чи аутосомне?
Розв’язання:
Хворі: І-2 (дід пробанда з батьківського боку); ІІ-5 (батько); ІІІ-3 (сестра); ІV-2 (син пробанда).
Захворювання спадкується як аутосомно-домінантна ознака.
Завдання для самостійної роботи.
Пробанд – хлопчик, який добре володіє правою рукою. Брати й сестри його – шульги. Мати пробанда – право рука, а батько – шульга. Бабуся пробанда з боку матері – праворука, а дід – шульга. Праворукий брат матері пробанда (дядько) одружився з право рукою жінкою, але в них народились дві дівчинки-шульги. Складіть родовід сім’ї і встановіть характер успадкування ознаки та генотипи всіх членів родоводу.
Пробанд – глухоніма дівчинка. Її брат, мати й батько – здорові. З боку батька тітка й дід здорові, а бабуся – глухоніма. У матері пробанда є глухонімий брат та здорові брат і сестра. Складіть родовід і визначте тип успадкування ознаки й генотипи членів родоводу.
У людини відсутність потових залоз де термінується рецесивним геном. У сім’ї народився син без потових залоз. Батьки дитини, а також бабусі й дідусі з боку матері й батька мали нормальну шкіру, але сестра бабусі з боку матері страждала на відсутність потових залоз. Визначте генотипи згаданих осіб і складіть схему родоводу. Як успадковується дане захворювання?
Практична робота № 7
Тема: Розв’язання задач з екології.
Мета: Удосконалити вміння розв’язувати типові екологічні задачі, які постають перед всіма дослідниками живої природи, усвідомити необхідність інформації для практичної діяльності людини.
Обладнання: картки з типовими задачами з екології.
Методичні вказівки.
Організми, які входять до складу біогеоценозу, утворюють в ньому складний взаємозв’язаний комплекс. Одним із факторів, що об’єднує живе населення біогеоценозу в єдине ціле, виступають харчові зв’язки організмів. Завдяки харчовим зв’язкам у біогеоценозі здійснюється трансформація біогенних речовин, акумуляція енергії і розподіл її між видами (популяціями). Чим багатший видовий склад біогеоценозу, тим різноманітніші напрямки і швидкість потоку речовин і енергії всередині його. Канали, якими через угрупування тече цей постійний потік енергії, називають ланцюгами живлення. Вони прямо або опосередковано об’єднують всі організми в єдиний комплекс. Виявити окремі харчові ланцюги в біогеоценозі можна шляхом спостереження за живленням або шляхом визначення складу харчової маси, що міститься в кишечнику та шлунку впійманих тварин.
Першою ланкою у ланцюгу живлення, звичайно, є рослина, потім рослиноїдний вид, а до нього відповідно причетні паразити й хижаки. Останні також можуть мати своїх паразитів і хижаків. Ланцюги живлення можуть розвиватися на основі хижацтва, паразитування або розкладання органічних сполук мертвих тіл. У зв’язку із цим розрізняють два типи ланцюгів живлення: ланцюги виїдання і ланцюги розкладання. Приклад ланцюга виїдання: хвоя сосни → сосновий шовкопряд → велика синиця → яструб → пухоїд. Приклад ланцюга розкладання: кормові виділення зелених рослин → бактерії, які живляться ними.
Майже кожна ланка в ланцюгу живлення може бути заміщена подібними видами. У біогеоценозах заміна одного виду іншим може мати сезонний характер, пов'язаний з міграціями окремих видів або з характером їхньої активності протягом року. Зміни в ланцюгах живлення можуть відбуватися ще й тому, що на різних стадіях розвитку організми живляться різною їжею. Все це відбувається на напрямах потоків енергії через ланцюги живлення. Наприклад, багато зерноїдних птахів (дрізд, щиглик, зяблик) вигодовують своїх пташенят комахами та їх личинками. У різні періоди свого життя і в різну пору року вони змінюють їжу, включаючись в різні ланцюги живлення.