Класифікація цілей організації

Критерії класифікації	Види цілей організації
Рівень абстракції	Місія Загальноорганізаційні Цілі підрозділів Задачі
Об’єкт спрямованості	Фінансові Виробничі Маркерингові Кадрові Інноваційні
Ступінь відкритості	Офіційно проголошені цілі Неофіційні цілі (закриті, таємні)
Організаційний рівень	Загальноорганізаційні Дивізіональні Групові Індивідуальні
Часовий інтервал	Короткострокові Середньострокові Довгострокові

Місія організації – характеризує погляд на причину, філософію і сенс існування організації з точки зору самої організації та суспільства. Місія деталізує статус організації, надає орієнтири для визначення її задач.

Основні вимоги до формулювання місії:

• в місії декларуються принципи роботи, наміри керівництва, визначаються найважливіші характеристики організації;

• місія не повинна залежити від поточного стану організації. Вона виражає направленість на муйбутнє, показує на що будуть спярмовані зусилля;

• в місії не прийнято вказувати у якості головної мети отримання прибутку;

• місія формулюється вищим керівництвом, яке несе повну відповідальність за її виконання;

• в місії основний акцент робиться на інтересах, очикуваннях і цінностях споживачів.

Приклад. Місія банку: сприяння економічному розвитку і добробуту суспільства шляхом надання громадянам якісних банківських послуг, які відповідають високим прфесійним і етичним стандартам, забезпечують справедливий прибуток акціонерам.

Задачі

Задачі – це цілі, досягнення яких бажано к певному моменту часу в межах періоду, на який розраховане управління.

Особливості задач:

1. задачі вказують на безпосередні цілі організації, які підлягають кількісній характеристиці;

2. задачу визначають як конкретну роботу, серію робіт;

3. задача призначається не робітнику, а його посаді.

Структура

Структура організації – це певні логічні взаємозв'язки рівней управління і функціональних областей, які побудовані в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягти цілей організації.

Функціональна область (зона) – це робота, яку виконує певний підрозділ для організації в цілому.

В основі побудови структури організації лежить розподіл праці:

1. Спеціалізований – закріплення даної роботи за окремими спеціалістами.

2. Горізонтальний – групування спеціалістів в межах функціональних областей.

3. Вертикальний – відокремлення робіт з координації від безпосереднього виконання задач.

Ступінь вертикального розподілу праці характеризується сферою контролю – кількістю працівників, які підпорядковуються одному керівникові.

Широка сфера контролю передбачає підпорядкованість одному керівникові великої кількості підлеглих. Сформована таким чином структура управління буде плоскою. При вузькій сфері контролю одному керівникові підкорюєься невелика кількість підлеглих. Відповідно формується багаторівнева структура управління.

Технологія

Технологія – це спосіб перетворення ресурсів на «вході» організації у бажану форму на «виході» організації, заснований на поєднанні кваліфікаційних навичок, обладнання, устаткування, інфрастуктури інструментів і відповідних знань.