- •Конспект лекцій з курсу «Філософія»
- •Тема1. Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві
- •1. Світогляд і філософія
- •2. Функції і структура філософії
- •3. Форми й методи філософії
- •Тема2. Історичні типи філософії
- •1. Давня філософія
- •2. Філософія Середньовіччя, Відродження і Нового часу
- •3. Німецька класична філософія
- •Тема3. Філософська думка в україні і росії
- •1. Становлення і розвиток філософської думки в Україні
- •2. Філософська думка в Росії
- •Тема4. Філософія хх століття
- •1. Суттєві риси філософії хх ст. Сайєнтистські та антропологічні напрями
- •2. Марксистська філософія у хх ст
- •3. Релігійна філософія
- •4. Філософія постмодернізму
- •Тема5. Філософське розуміння світу
- •1. Філософський сенс проблеми буття
- •2. Матерія та форми і способи її існування
- •Тема6. Методологічні проблеми філософії. Концепції розвитку
- •1. Поняття діалектики та метафізики
- •2. Закони і категорії діалектики
- •Тема7. Пізнання: сутність і структура
- •1. Філософське осмислення пізнавального процесу
- •2. Проблема істини у філософії
- •Тема8. Наукове пізнання. Науково-технічне пізнання
- •1. Сутність та форми наукового пізнання
- •2. Рівні й методи наукового пізнання
- •3. Науково-технічне пізнання та його методи
- •Тема9. Філософія творчості
- •1. Філософське розуміння творчості
- •2. Синтезуюча природа творчості
- •3. Форми творчого синтезу
- •4. Особливості технічної творчості
- •5. Творчість і особа
- •Тема10. Проблема людини у філософії
- •1. Людина як предмет філософії
- •2. Антропосоціогенез. Єдність природного і суспільного в людині
- •3. Духовність і проблема сенсу життя
- •4. Людина і людство
- •Тема11. Практика та інженерна діяльність
- •1. Категорії діяльності та практики у філософії
- •2. Структура практики
- •3. Інженерна діяльність як вид практики
- •Тема12. Суспільство як система
- •1. Виробництво та механізм саморозвитку суспільства
- •2. Роль соціальної революції та реформ в житті суспільства
- •3. Проблема основних етапів та законів розвитку суспільства
- •Тема13. Історичні форми спільності людей
- •1. Соціально-етнічна різноманітність людства
- •2. Нація та національний характер
- •Тема14. Прогрес
- •1. Джерела та рушійні сили суспільного прогресу
- •2. Ознаки суспільного прогресу
- •3. Суперечливий характер суспільного прогресу
- •Тема15. Культура і цивілізація
- •1. Сутність культури та її соціальні функції
- •2. Структура культури
- •3. Співвідношення культури та цивілізації
- •Тема16. Особа і суспільство
- •1. Свобода і необхідність у суспільстві
- •2. Проблеми соціалізації людини
- •Тема17. Цінності і роль їх у житті суспільства і людини
- •1. Поняття цінності
- •2. Різноманітність ціннісних орієнтацій людей
- •Тема18. Майбутнє людства
- •1. Проблеми передбачення і соціальне прогнозування
- •2. Глобальні проблеми сучасності
- •Запитання для підготовки до екзамену з «Філософії» для студентів усіх спеціальностей та форм навчання
Тема6. Методологічні проблеми філософії. Концепції розвитку
1. Поняття діалектики та метафізики
В античній філософії поняття "діалектика" означало:
1) мистецтво суперечки, вміння вести дискусію вміння знайти суперечності в судженнях супротивника з метою спростування його аргументів;
2) під поняттям "діалектика" розуміють також стиль мислення, який характеризується гнучкістю йти на узгодження думок, на компроміси;
3) діалектика може означати також теорію, вчення про розвиток "абсолютної ідеї", "абсолютного духу" (ідеалістична діалектика у Гегеля);
4) діалектика це наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і пізнання, що враховує різнобічність речей, їх взаємодію, суперечності, рухливості, постійні взаємопереходи матеріальних і духовних процесів (матеріалістична діалектика у Маркса).
Отже, діалектика виступає як теорія і методологія пізнання на основі принципів розвитку та універсального взаємозв’язку усіх речей, явищ і процесів у світі. Їх головною альтернативою, що уособлює протилежний підхід до розуміння світу, виступає метафізика антипод діалектики як теорії розвитку.
Термін "метафізика" складається з двох частин, перша з яких означає: "мета" (з грецької між, після, через) префікс, що характеризує проміжний стан речі, її зміну, переміщення тощо; в сучасній науці вживається для позначення складних систем найвищого рівня (метатеорія, метагалактика). "Фізика" наука про природу, що вивчає загальні властивості матеріального світу. Термін "метафізика" дослівно означає "після фізики". Згодом термін "метафізика" набув іншого, більш широкого філософського значення.
Поняття "метафізика" в історико-філософському аспекті має ряд значень:
1) метафізика це вчення про надчуттєві, недоступні конкретним наукам принципи і начала буття (існування світу);
2) метафізика це синонім філософії;
3) метафізика в переносному (буденному) розумінні означає щось абстрактне, малозрозуміле, умоспоглядальне;
4) метафізика це концепція розвитку, альтернативна діалектиці, система методологічних принципів пізнання.
В значенні "антидіалектика" термін "метафізика" запровадив у філософію Гегель.
Альтернативність, протилежність методологічних підходів діалектики й метафізики до розуміння світу полягає в тому, що:
1) З точки зору метафізики як концепції розвитку і методу пізнання старе повністю відкидається новим, старе абсолютно знищується новим, оскільки вони є протилежностями. Діалектичний підхід включає розуміння розвитку як складного процесу зв’язку старого з новим: елементи старого входять у нове, а не відкидаються повністю.
2) Метафізика вбачає джерело розвитку (руху, змін) у зовнішньому поштовсі, а діалектика у внутрішніх суперечностях речей і явищ, в саморусі матерії через ці суперечності.
3) З точки зору метафізики "механізмом руху" є процес зменшення чи збільшення, тобто кількісне перетворення існуючого поза якісними змінами, а діалектика розуміє розвиток як взаємопереходи кількісних і якісних змін: поступові кількісні зміни готують стрибки у нові якості речей, процесів.
4) Діалектика вважає, що розвиток відбувається спіралеподібно, коли старе лише частково повторюється на новому оберті подій та процесів. Метафізика ж розуміє напрямок розвитку ніби по замкненому колу, його стадії періодично просто повторюються.
5) Відмінність між метафізикою і діалектикою полягає, насамперед, у самому стилі мислення, усвідомлення дійсності. для метафізики характерна однобічність, прямолінійність, негнучкість. З точки зору діалектики, щоб справді знати предмет, необхідно охопити, вивчити всі його сторони, всі зв’язки і опосередкування. Треба розглядати предмет у його розвитку, саморусі, зміні.