3. Теорія психічних складових діяльності б.Ф. Ломова

Концепція спрямована на розкриття діяльності у її основних рисах, зв’язках і відношеннях, вияву її структури та механізмів регуляції. З позиції системного підходу розглядають діяльність як складне багатомірне, багаторівневе, динамічно розвиваюче явище.

Складовими діяльності є:

–  мотив;

–  мета;

–  планування;

–  переробка інформації;

–  оперативний образ і концептуальна модель;

–  прийняття рішень;

–  дія;

–  перевірка результатів і корекція дій.

Ці складові не є ізольованими блоками, а розкривають різні аспекти і рівні регуляції психіки у виконанні діяльності.

Рушійний регулятор діяльності, який визначає склад і динаміку усіх її компонентів, вектор «мотив – мета». Кожна нова мета призводить до зміни мотиваційної сфери і навпаки. Відбувається мовби рух по спіралі, у цьому русі розвиваються здібності людини, її інтереси, схильності, морально-вольові якості – особа у цілому.

Образ-мета– специфічне явище випереджуючого відображення. Тут об’єкт діяльності відображається у тому стані, який повинен виникнути у результаті діяльності. Ось чому образ-мета визначає критерії селекції інформації про об’єкт. Вона не остається незмінною, по ходу діяльності може трансформуватися та деталізуватися.

Зв’язок між діями у часі та просторі організує план діяльності. Можливими є різні варіанти планування. Самий елементарний – робота за орієнтирами, тобто у відповідь на виникаючі сигнали. План більш високого рівня – робота за зразком, тобто стандартний план, який не враховує можливі зміни ситуації.

Найбільш ефективне планування – з урахуванням імовірності неочікуваних подій. Ось чому невід’ємною компонентою планування є прогнозування (антиципація) ходу діяльності.

Для перетворення предмета діяльності також необхідно сприймати і переробляти інформацію про поточні події. Із маси сигналів від органів чуттів людина відбирає відповідні завданню та об’єднує їх у структури, які дозволяють оцінити стан предмета діяльності відносно образу-меті. Оперативний образ це ідеальне спеціалізоване відображення предмета діяльності, яке складається по ходу виконання конкретної дії і підлегле його завданню. Завдяки оперативному образу забезпечується адекватність дії меті, предмету, засобам та умовам діяльності – вони усі ув’язуються у єдину систему.

При управлінні технікою оперативний образ приймає вигляд концептуальної моделі, у якій відображаються основні технічні особливості управляємого процесу. У концептуальній моделі вміщуються не лише трансформовані сигнали, які сприймаються у даний момент, але й минулий досвід людини, тобто деякий динамічний синтез наявної та витягуємої з пам’яті інформацій. По суті концептуальна модель – це набір образів реальної та прогнозуємої обстановки чи інтегральний, глобальний образ.

Необхідність подолання розсогласування між концептуальною моделлю і образом-метою призводить до прийняття рішень, тобто до висування гіпотез про розвиток ситуації, їхній перевірці, оцінці тощо. Це найважливіша складова діяльності. У результаті прийняття рішень відбувається вибір оптимального варіанту дій. У ході їхньої реалізації регуляція відбувається по зворотному зв’язку. Таким чином замикається система психічної регуляції.