4. Інформація як іманентний зміст людини

За допомогою інформації людина не тільки створює матеріальні і духовні блага, вона саморозвивається шляхом виробки певної економічної, політичної та соціальної позиції. Особа в інформаційному суспільстві формується на засадах самостійного мислення, заснованого на адаптованості та вмінні аналізувати інформацію. Політична інформація та соціальні знання становлять невід’ємну компоненту мислення людини сучасного суспільства, і функціонує на основі вільного доступу до інформації, здібності до її переробки.

Усе це дає підстави визначити факт того, що бурхливий розвиток сучасного суспільства, домінантою якого є інформація, змінює пріоритети в потребах людини: технологія прийняття рішень, дій, поведінки – усе націлено на здобуття та засвоєння інформації. І цей процес безкінечний, що детерміновано принципом вертикальної актуалізації. Тому однією з головніших проблем сучасного суспільства є формування людини постіндустріальної культури. Цей процес потребує залучення продуктів усього культурного розвитку людства з метою творіння «багатомірної людини», здібної усвідомлювати світ сучасних проблем. Тільки така людина зможе забезпечити дійсно гуманне виробництво та споживання інформації у інформаційному суспільстві.

Контрольні запитання

1.  Дайте визначення інформації.

2.  Визначте специфічні риси функціонування інформації у системі «людина – природа».

3.  Якою є сучасна суспільна парадигма щодо розуміння значущості інфор- мації?

4.  Як Ви розумієте, що інформація є іманентним змістом людини?

5.  Якими, на Ваш погляд, є перспективи розвитку інформаційних технологій?

Тема VI аналізатори людини

1.  Психічні процеси при прийомі інформації.

2.  Аналізатори людини та їхні характеристики.

1. Психічні процеси при прийомі інформації

Основними психічними процесами, які приймають участь у прийомі ін- формації є:

–  відчуття;

–  сприйняття;

–  уявлення.

Відчуття– найпростіший психічний процес, який полягає у відображенні окремих станів предметів і явищ світу, а також внутрішніх станів організму при безпосередньому впливі подразників на органи чуття. У ІП відчуття розглядається не тільки як чуттєвий образ, але й як особливого роду діяльність людського організму (сенсорна діяльність), наприклад, зорове відчуття завжди супроводжується рухами очей.

На основі синтеза відчуттів складається більш складна форма відображення – сприйняття, яке уявляє собою процес цілісного відображення предметів та явищ світу, які діють у даний момент на органи чуття людини. Тут предмет сприймається у цілому.

Основними якостями сприйняттяє предметність, цілісність, структурність, константність, виборність, осмисленість.

Ці якості сприйняття не є вродженими. Їхнім джерелом є активні дії різних систем людини, у результаті чого вона є здатною сформувати адекватний образ предмету. Отже, сприйняття це не тільки один з процесів відображення предметів і явищ зовнішнього світу, але й особливий вид розумової діяльності (пер- цептивної діяльності). Суттєвою компонентою сприйняття є моторні процеси, тобто слухове сприйняття супроводжується рухом улітки вуха, передаючої звук до барабанної перетинки.

На основі відчуття та сприйняття виникає уявлення. Це процес відображення тих предметів і явищ, які у даний момент не діють на органи чуттів. Основними особливостями уявлення є:

–  узагальненість;

–  збірність.

Це означає, що в уявленнях відображаються не тільки властивості одиничного предмету, але й типові властивості значної по об’єму групи предметів.