diploma

22

компенсації можна охарактеризувати типологічними і топографічними параметрами.

Утипологічному аспекті компенсація може бути: прямою (коли певний стилістичний прийом мовою оригіналу передається тим же стилістичним прийомом мовою перекладу: наприклад, каламбур передається каламбуром) і аналогом (стилістичний прийом мовою оригіналу передається іншим стилістичним прийомом мовою перекладу).8

Утопографічному аспекті (автор має на увазі місце розташування одного щодо іншого в текстах мови оригіналу та мови перекладу) компенсація може бути: паралельною (компенсація в тій же частині тексту), суміжною (компенсація на деякій відстані від втраченого стилістичного прийому мови оригіналу), зміщеною (компенсація на значній відстані) і узагальненою (текст перекладу містить стилістичні прийоми, що адаптують його для читачів мови перекладу).9

В принципі, дана класифікація може використовуватися не тільки стосовно до стилістичних прийомів, але і по відношенню до будь-якого мовного явища мови оригіналу, яке при його передачі на мову перекладу необхідно компенсувати.

На думку Л. В. Бреєва і А. А. Бутенка, компенсація є найбільш складною і важко піддається опису з усіх прийомів перекладу.10

У будь-якій мові є елементи, що не піддаються окремій передачі засобами іншої мови, тому очевидна необхідність компенсувати цю втрату при перекладі.

Йдеться про втрати смислового і стилістичного порядку. Прийом компенсації полягає в передачі смислового значення або стилістичного відтінку не там, де він виражений в оригіналі, або не тими засобами, якими він виражений в оригіналі. Якщо перекладач змушений жертвувати або стилістичним забарвленням, або експресивним зарядом слова при перекладі,

8 Швейцер А.Д. Теорія перекладу. Статус, проблеми, аспекти - М.: Наука. 2001. -с. 215. 9 Бархударов Л.С. Мова і переклад. М.: Міжнародні відносини, 2005 - с.33-34.

10 Рецкер Я.І. Теорія перекладу і перекладацька практика. - М.: Міжнародні відносини, - 2004. - С.67.

23

то, звичайно, він повинен в першу чергу зберегти експресивне значення слова або словосполучення, а в разі неможливості знайти таку відповідність, відшкодувати цю втрату прийомом компенсації.11 Сутність компенсації в процесі перекладу з такою вичерпною повнотою розкрита в книзі А. В. Федорова, що я дозволю собі навести його визначення цілком. «У практиці перекладу зустрічається ряд випадків, коли не вдається відтворити зовсім або замінюється формально далеким той чи інший елемент першотвору, пропускається те чи інше слово, словосполучення і т.п., але неможливість передати окремий елемент, окрему особливість оригіналу теж не суперечить принципу перекладеності, оскільки останній відноситься до всього твору, як цілому. Звичайно, ціле існує не як якесь абстрактне поняття, - воно складається з конкретних елементів, які, однак, істотні не кожний окремо і не

вмеханічній своїй сукупності, а в системі, утвореною їх поєднанням і складовою єдністю зі змістом твору. Звідси - можливість замін і компенсацій

всистемі цілого, що відкриває для цього різноманітні шляхи; таким чином, втрата окремого елемента, що не грає організуючою ролі, може не відчуватися на фоні великого цілого, він ніби розчиняється в цьому цілому або замінюється іншими елементами, іноді і не заданими оригіналом.

Відправним моментом для визначення ролі окремого елемента в оригіналі, необхідності точної його передачі, а також можливості чи закономірності його пропуску або заміни є співвідношення змісту і форми в їх єдності»

Таким чином, компенсацією (або компенсацією втрат) в перекладі слід вважати заміну непереданого елемента першотвору елементом іншого порядку відповідно до загального ідейно-художнім характером першотвору і там, де це видається зручним за умов української мови. Компенсація може мати семантичний чи стилістичний характер. У першому випадку заповнюється пропущений непередаваний в перекладі компонент для повноти сенсу.

11 Рецкер Я.І. Що ж таке лексичні трансформації? "Зошити перекладача" № 17, М.: Міжнародні відносини, 2004, с.72-84

24

Семантична компенсація часто застосовується для поповнення прогалин, викликаних так званої «безеквівалентною» лексикою. Це перш за все позначення реалій, які характерні для української мови і чужі іншій мові та іншій дійсності, наприклад: - зимові канікули;

– новорічний подарунок.

А ось, наприклад, у п'єсі Дж. Голсуорсі "Втеча" іде мова про те, що після довгих блукань голодний Деннант проникає вночі в квартиру, лягає під ліжко і засинає, а коли вранці його знаходить хазяйка і, налякавшись, хоче закричати, він заспокоює її словами: ! – Тсс! Не бійтесь.

Пряма відповідність «все в порядку» не відповідала б наміру втікача заспокоїти жінку. Компенсація може мати особливе призначення: служити меті, що досягається в українській мові іншими засобами, ніж в інших.

На морфологічному рівні компенсація відбувається, наприклад, у разі неправильного, з точки зору стандарту, вживання відмінків займенника що:

? - Тільки чого мені казати? 12

Найбільш часто значення таких слів і словосполучень в оригіналі і в перекладі бувають пов'язані причинно-наслідковими відносинами.

Наприклад:

-

І він з роздратуванням зауважив, що Джун не доторкнулася до вина.

У перекладі знайдена контекстуальна заміна за допомогою використання прийому смислового розвитку. Перекладач замінює наслідок причиною і робить це на тій підставі, що дослівний переклад «залишила свій келих

12 Рецкер Я.І. Теорія перекладу і перекладацька практика. - М.: Міжнародні відносини, - 2004. - С.67.

26

Висновки розділу I

Незважаючи на те, що до цих пір поняття трансформації трактується лінгвістами неоднозначно, в загальному вигляді, перекладацька трансформація визначається як перетворення, за допомогою якої можна здійснити перехід від одиниць оригіналу до одиниць перекладу. Серед трансформацій, незважаючи на існуючу різноманітність класифікацій, більшість лінгвістів виділяють два основних: граматичні та лексичні. Причому, треба враховувати той факт, що часто ці два види трансформацій поєднуються один з одним. Виділення даних перекладацьких трансформацій здійснюється на основі різних причин, що викликають ці трансформації .

Необхідність граматичних трансформацій викликається, в першу чергу, відмінностями в структурі двох мов, яке проявляється в повних або часткових розбіжностях. Лексичні трансформації потрібні через лексичні розбіжності різної семантичної структури мов, тобто розбіжністю значень слів, різної сполучуваності або відсутність слів відповідного значення в мові, на яку робиться переклад, або через відмінності у вживанні слів. Трансформації рідко зустрічаються в «чистому вигляді». Як правило, різного роду трансформації здійснюються одночасно, тобто поєднуються одна з одною – перестановка супроводжується заміною, граматичне перетворення – лексичним і т.д.

Уміння легко і вільно ними користуватися – запорука адекватного перекладу.

Таким чином, для досягнення «адекватності перекладу», перекладач використовує трансформації «з тим, щоб текст перекладу з максимально можливою повнотою передавав всю інформацію, укладену в початковому тексті, при суворому дотриманні норм».13

Використання перекладацьких трансформацій, в першу чергу, диктується передачею вихідного змісту, виразом думки оригіналу.

13 Бархударов Л. С. Мова і переклад . - М. : Міжн. відносини, 1975 . -165 с .