Тема 1.1. Фонетика, орфоепія, орфографія сучасної української літературної мови. Тема 1.2. Словотвір. Морфеміка.	18 14	2 2	6 4	10 8
Тема 2.1. Іменні частини мови (іменник, прикметник, числівник) та займенник. Тема 2.2. Дієслово. Незмінювані частини мови (прислівник, службові частини мови, вигук). 22 18 2 2 8 8 12 8 Усього за семестр 72 8 26 38

Модуль 1. Фонетико-орфографічна система та морфемна структура

Сучасної української літературної мови. Морфологія сучасної української літературної мови

Тема 1.1. Фонетика, орфоепія, орфографія сучасної української літературної мови.

Практичне заняття 1. Класифікація та зміни звуків.

1. Класифікація голосних і приголосних звуків.

2. Поняття «фонема» і «звук».

3. Співвідношення між фонемами та їх варіантами.

4. Фонетичні процеси. Асиміляція та дисиміляція приголосних. Їх типи.

1. Найпоширеніші випадки чергування приголосних і голосних при словозміні та словотворенні.

Опрацюйте §8 – 19, §23 – 40 (С.17 – 38, С. 43 – 84) з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я.Плющ.

Вправа 1. Визначте голосні звуки за такими ознаками:

1. Задній ряд, високе піднесення, лабіалізований.

2. Задній ряд, середнє піднесення, лабіалізований.

3. Передній ряд, середнє піднесення, нелабіалізований.

4. Задній ряд, низьке піднесення, нелабіалізований.

5. Передній ряд, високо-середнє піднесення, нелабіалізований.

6. Передній ряд, високе піднесення, нелабіалізований.

Вправа 2. Назвіть слово, що складається з таких фонем:

1. а) приголосна, шумна, глуха, губна (губно-губна), зімкнуто-проривна, тверда;

б) приголосна, сонорна, передньоязикова, дрижача, тверда;

в) голосна заднього ряду, низького підняття, неогублена;

г) приголосна, сонорна, губна (губно-губна), щілинна, тверда;

ґ) голосна заднього ряду, середнього ступеня підняття, огублена.

2. а) приголосна, шумна, дзвінка, губна (губно-губна), зімкнуто-проривна;

б) голосна переднього ряду, високого ступеня підняття, неогублена;

в) приголосна, шумна, дзвінка, передньоязикова, зубна, щілинна, тверда;

г) приголосна, сонорна, передньоязикова, зубна, носова, тверда;

ґ) голосна переднього ряду, середнього ступеня підняття, неогублена;

д) приголосна, шумна, глуха, передньоязикова, зубна, щілинна, тверда.

Вправа 3. Встановіть фонемний склад слів.

Єдність, щастя, уряд, пробудження, від’їзд, дзеркальний, ювіляр, Переяслав, ґедзь, підживити, роззброєння, відзначити, сяяти, портьєра, просьба, вестибюль.

Вправа 4. Поданий текст запишіть фонетичною і фонематичною

транскрипцією.

Життя іде і все без коректур.

І час летить, не стишує галопу.

Давно нема маркізи Помпадур,

і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,

в які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюються, − час.

А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,

а ми, нічого, − пройдемо, як тіні,

щоб тільки неба очі голубі

цю землю завжди бачили в цвітінні.

Л. Костенко

Вправа 5. Запишіть текст фонетичною транскрипцією. Визначте і підкресліть модифікації фонем:

а) позиційні – однією рискою, б) комбінаторні – двома.

“Тихий і незвичний спокій!” – подумав Володимир. Не був то спокій, що знав його досі: тиша квартири, моторошна тиша перед початком бою, тиша лісу, коли лежав у польовому шпиталі й дивився, як хитаються над головою і порипують величезні сосни. Тут відчував тишу первозданну, бо не була глуха; можливо, відчувалася так об’ємно, бо звуки звучали напрочуд влагоджено, світ раптом поширшав і спросторів для Володимира, тихе світло розлилося по ньому (В. Шевчук).

Вправа 6. Запишіть фонетичною транскрипцією подані слова та словосполучення. Прочитайте, дотримуючись установлених орфоепічних норм. Схарактеризуйте всі наявні явища асиміляції, дисиміляції звуків.

У книжці, піщинці, не поріжся, безліччю, натхнення, з-під, розповісти, ніхто, засвідчення, на подушці, вогкістю, Парасчин, безсмертя, ось де, покажчик, натхнення митця, безтактність, без жалю, з’являєшся, як завжди, на роздоріжжях майбуття, у відчаї, освідчився Марічці, багатший, у ложці дьогтю, щастя.

Вправа 7. Змініть подані слова і доберіть споріднені слова, які ілюструють можливі чергування голосних і приголосних. Позначте звуки, що чергуються.

Зразок: заслуга – по заслузі ([г]– [з']), заслужити ([г] – [ж]).

Допомогти, освіта, знахідка, звинуватити, рух, договір, затвердити, безпека, розпорядок, відзнака, зачепити, підбирати.

Вправа 8. Змініть подані назви населених пунктів так, щоб у них відбувалося чергування [о], [е] з [і]. Поясніть чергування.

Київ, Бориспіль, Львів, Тернопіль, Чернігів, Харків, Кам’яний Брід, Кривий Ріг, Миколаїв, Канів, Обухів.

Вправа 9. Запишіть слова, вставивши потрібну літеру.

Допом(о,а)гти – допом(о,а)гати, вит(и,е)рти – вит(и,е)рати, заст(и,е)лити – заст(и,е)лати – заст(и,е)лаю, перем(о,а)гти – перем(а,о)гати, вм(е,и)рти – вм(е,и)раю – вм(е,и)рати, завм(е,и)р – завм(е,и)рати, б(е,и)ру – виб(е,и)рати, пов(е,и)рнути – пов(е,и)ртати, заб(е,и)ру – заб(е,и)раю, вим(о,а)гати – м(о,а)гти, ск(о,а)тити – ск(о,а)тати.

Вправа10. До поданих слів доберіть споріднені слова з усіма можливими найдавнішими чергуваннями виділених голосних.

Скочити, беру, нести, могти, котити, збирати, текти, стелити, дерти, вінок, дрижати.

Вправа11. Поясніть, чому не відбувається чергування /о/ та /е/ з /і/ у поданих словах ?

Терен, город, бережок, крапель, березень, роздерти, пеньок, землероб, горбок, закон, перст, Козловський.

Вправа12. Поясніть відхилення від чергування /о/ з /е/ після шиплячих та /й/ у поданих словах.

Нашої, чекати, вечоріти, щедрий, знаємо, кочегар, черпак, бждолі, більшої, шепочемо, чемпіон, чобіток.

Питання, винесені на позааудиторне самостійне опрацювання:

1. Склад.

2. Закони українського складоподілу.

Прочитайте і законспектуйте §10 – 11 (С.18 – 21) з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я.Плющ.

Вправа 13. Поділіть слова на склади, розбийте їх на частини за правилами переносу та запишіть фонематичною транскрипцією.

Відродження, миттєвий, законний, ґудзик, життєвий, обличчя, знання,

розрісся, майор, синього, ґедзя, підживити, віддзеркалення, віджити, саджу, таджик, гайочок, підйом, подзвякувати, незрівнянний, міддю, відзеленіти, переджнив’яний.

Порядок фонетичного розбору слова

1. Затранскрибувати слово.

2. Поділити на склади.

3. Визначити наголошений склад.

4. Указати на співвідношення між звуками і буквами в слові.

5. Схарактеризувати голосні і приголосні звуки залежно від позиції в слові.

6. Пояснити чергування звуків, якщо воно наявне.

7. Пояснити фонетичні явища при словозміні і словотворенні.

Порядок фонетико-фонематичного розбору слова

1. Слово (записати орфографічним письмом, фонематичною та фонетичною транскрипцією).

2. Наголос (основний і, де наявний, побічний).

3. Кількість складів (фонетичних), їх характеристика (відкритий, закритий, прикритий, неприкритий, наголошений, ненаголошений, побічно наголошений).

4. Кількість у слові літер (назвати їх), фонем і звуків. У разі кількісної чи якісної невідповідності між літерами, фонемами і звуками пояснити причини.

5. Характеристика звукових виявів голосних фонем:

а) місце творення (ряд – передній, середній, задній);

б) спосіб творення (піднесення – високе, середнє, низьке);

в) наголошеність (наголошений, ненаголошений, побічно наголошений);

г) лабіалізованість (лабіалізований, нелабіалізований);

ґ) напруженість (сильно напружений, напружений, слабко напружений, ненапружений);

д) повнота творення (повного творення чи нескладовий);

е) вияв фонем (головний, позиційний, комбінаторний, додатковий, факультативний).

6. Характеристика звукових виявів приголосних фонем:

а) участь голосу і шуму (сонорний чи шумний, для шумних – дзвінкий чи глухий);

б) місце творення за активним мовним органом (губний – губно-губний чи губно-зубний; язиковий – передньоязиковий, середньоязиковий, задньоязиковий; глотковий або фарингальний);

в) спосіб творення (зімкнений, щілинний, африката, зімкнено-прохідний (дрижачий, боковий, носовий);

г) твердість-м’якість (м’який, пом’якшений, напівпом’якшений);

ґ) наявність носового забарвлення;

д) вияв фонеми (як для голосних).

Схема характеристики асиміляції / акомодації звуків:

а) за напрямком (прогресивна, регресивна);

б) за суміжністю (контактна, дистантна);

в) за повнотою (повна, часткова);

г) за характером (за місцем творення, за способом творення, за твердістю, за м’якістю, за дзвінкістю, за глухістю);

ґ) закріплена чи не закріплена на письмі.

Схема характеристики дисиміляції звуків:

а) за напрямком (прогресивна, регресивна);

б) за суміжністю (контактна, дистантна);

в) за характером (за місцем творення, за способом творення);

г) закріплена чи не закріплена на письмі.

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 2000. — С.17 – 84.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. — С.8 – 27.

3.Український правопис. — К., 1993. — С.7 – 17, С. 19 – 20, 58 – 60.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П.Грищенка. — К., 1997.

3. Сучасна українська літературна мова: Фонетика/ За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969.

Практичне заняття 2. Принципи української графіки.

1. Співвідношення між звуками і буквами в аналізованих словах.

2. Різні способи передачі на письмі м’яких і пом’якшених приголосних.

3. Правопис м’якого знака і апострофа.

4. Подовження приголосних, подвоєння приголосних.

Опрацюйте §21 – 22, §47 – 49, 53 (С. 39 – 43, С. 102 – 109) з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я.Плющ.

Вправа 1. Запишіть текст фонетичною транскрипцією.

І. Один мудрець сказав такі слова: „Поневолений народ, що заховує свою мову, держить ключ від своєї тюрми у своїх руках”. Не забуваймо про се. Через рідну мову стали ми на ноги, ввійшли в сім’ю просвічених європейських народів.

ІІ. Щоб добре знати рідну мову, треба їй вчитися змалку до гробу, в школі й поза школою, з книжок і від людей. Хто вміє пошанувати свого батька й матір, той зрозуміє, яку пошану повинен він мати до рідної мови.

(М.С. Возняк)

Вправа 2. З’ясуйте, у яких випадках сполучення літер дж, дз означають африкати /дж/, /дз/, а в яких дві самостійні фонеми /д/ і /ж/, /д/ і /з/.

Продовження, розпорядження, догоджати, підземний, віджилий, омолоджений, дзеркало, дзвоник, джаз, розходження, передзвонити, народження, підзолистий, надзелень, підзвітний.

Вправа 3. Випишіть у три колонки слова, у яких: 1) звуків і букв порівну; 2) звуків менше, ніж букв; 3) звуків більше, ніж букв.

Надзвичайний, країна, день, пісня, ходжу, дзвонити, підземелля, дзюркіт, відзвітувати, воджу, під’яремний, джаз, тьмяний, людина, авіалінії, щодня, ідея, сім’я, навантаження, схвильований, щасливий, їдьмо, каньйон, плющ, джерельний, твої.

Вправа 4. За допомогою суфікса -ськ- утворіть прикметники від іменників:

Поділ, гуцул, посол, монгол, Суздаль, Маріуполь, Тернопіль, Умань, Рязань, Тюмен, Ірпінь.

Вправа 5. Від іменників камінь, кремінь, ремінь, промінь утворіть зменшено-пестливі форми.

Вправа 6. Перепишіть, поставте, де потрібно, м’який знак або апостроф.

а) Суб..єктивний, роз..ятрений, об..єктивний, св..ятковий, мавп..ячий, тім..я, подвір..я, роз..їзд, бур..ян, зав..язка, в..юнкий, вітр..як, довір..я, р..яд, сап..янці, б..язевий, нев..янучий, роз..єднати, Рив..єра, К..юв..є, В..ютемберг.

б) Дон..ка, молот..ба, сяд..мо, т..охкати, калинон..ка, тихесен..кий, повнісін..кий, нен..чин, змагаєш..ся, чотир..ма, радіс..ть, майбут..нє, матін..ці, рибал..чин, різ..б..яр.

Вправа 7. Запишіть слова, поставивши, де потрібно, м’який знак або апостроф.

Ніч..., ковал...с...кий, скрин...ка, усміхаєт...ся, перевір...те, т...охкають, лар...ок, лар...ки, ворзел...с...кий, оболон...с...кий, гир...ка, міжгір...я, Натал...чин, Вас...ці, Св...ятослав, В...ячеслав, Мол...єр, ласун...ці, П...ятихатки, т...м...яний, к...ювет, кур...єр, бракон...єр, іл...юзія, конферанс...є, деб...ют, Н...ютон, миш...як, кон...як, порт...є, грил...яж, В...ютемберг, кут...я, кол...є, б...юро, дівчин...ці, дон...чин, по він...ця, шіст...ма, п...ят...ма, чотир...ма, віс...ма.

Вправа 8. Виправте помилки.

І. Канйон, духм’яний, коньюнктива, грав’юра, тоньший, дос’є, реміньчик, міжгірря, бринчати, різьб’яр, моркв’яний, оболоньський, іньєкція, коріньчик, серьйозний, меньший, харьківьянин, сенйор, конферанс’є.

ІІ. На тарільці, ірпіньський, коньюнктивіт, н’юфаундленд, різдв’яний, на грільці, ф’юзеляж, безядерний, близкість, різбяр, фарбяр, гуцулський, листв’яний, шістьсот, нянчити, проміньчик, кур’йоз, мишяк, духм’яний, уманьський.

Вправа 9. Перепишіть, замість крапок вставляючи, де потрібно, пропущені букви.

Гран..ю, мудріст..ю, без..межніст..ю, перел..ється, займен..ик, прислівн..ик, шален..ий, свяще..ник, спросон..я, олов’ян..ий, нужден..ий, Запоріж..я, під..аш..я, ріл..ею, суд..ів, вуал..ю, жовч..ю, Закарпат..я, без..акон..я, стат..ей, маст..ю, качин..ий, машин..ий, клун..я, юн..ий, стійкіст..ю, передміст..я, корін..я, Заліс..я, зіл..я, гордіст..ю, щаст..я, безліч..ю.

Вправа10. Перекладіть українською мовою.

Пъют, бъют, льют, вьют, трехъярусный, подъезжать, съезд, разъединять, разъяснять, созвездие, воробъиный, вялый, мясной, помнить, платье, здоровье, порядок, румяный, морковный, пламенный, съесть, Марьяновка, Каменка, Харьков, семь, смеяться, украинский.

Питання, винесені на позааудиторне самостійне опрацювання:

1. Орфоепічна норма.

2. Основні правила сучасної української літературної вимови.

3. Наголос. Типи наголосу в українській мові.

Опрацюйте §12, §41 – 46 (С. 21 – 23, С. 84 – 102) з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я.Плющ.

Вправа 11. Перекладіть слова українською мовою, поставте наголос.

Агент, апартаменты, беседа, бородавка, блеснуть, валовой, арест, центнер, цыган, шофер, заземление, шелковица, документ, соломинка, алфавит, километр, решето, камбала, каталог, ольха, эксперт, витой, кроить, заседание, уголь, коромысло, револьвер, косой, плетеный, подтвердить, разбор, ненависть, ненавидеть, обмен, горошина, грабли, живопись, легкий, расстрел, сердить, столяр, засуха, черствый, постный, имя, осока.

Завдання. Коротко охарактеризувати та укласти такі документи: доповідна записка, пояснювальна записка.

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 2000. — С.17 – 84.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. — С.8 – 27.

3.Український правопис. — К., 1993. — С.8 – 9, С. 17 – 19, С. 21 – 23 .

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П.Грищенка. — К., 1997.

3. Сучасна українська літературна мова: Морфологія/ За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969.

4. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. – 4-те вид., доповн. – Х.:Торсін, 2003.

5. Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О., Баган М.П. Складання ділових паперів. Практикум:Навч.посібник. – К.:Либідь, 2002.

Практичне заняття 3. Принципи української орфографії.

1. Правопис слів на основі фонетичного, морфологічного і традиційного принципів.

2. Спрощення приголосних.

3. Диференційні написання слів.

4. Правопис іншомовних слів.

5. Правопис власних назв, імен, прізвищ, географічних назв.

Опрацюйте § 20, §50, §54 – 55 (С. 38, С.105 – 108, 23, С. 109 – 114) з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я.Плющ.

Вправа 1. До поданих слів запишіть похідні від них прикметники або іменники. Поясніть звукові зміни і написання.

Пристрасть, уста, баласт, мстити, тиждень, млість, пристрасть, кореспондент, журналіст, місто, тріск, опонент, компост, кістка, форпост, капость, хвастатися, турист, улестити, сердець, гігант, зап’ясток, випуск, шелест, зморщений, заздрість, тиск, щастя, мастити, намислити.

Вправа 2. Від поданих слів утворіть прикметники, запишіть їх. З’ясуйте, у яких словах відбулося спрощення, а в яких – ні.

Студент, проїзд, область, радість, об’їзд, честь, вартість, публіцист, пестити, ненависть, захист, хвастати, інтелігент, екстреміст, гігант, форпост, якість, пропагандист, пропуск, президент, кар’єрист, жалість, злість, випуск, кістка.

3. Словниковий диктант

Володимир Великий, Нестор Літописець, Поділля, Західне Полісся, західний вітер, країни Заходу, західноукраїнські письменники, Західна Україна, шевченківський стиль, Шевченкове слово, Шевченківська премія, Шевченків заповіт, Шевченківський музей, шевченкознавство, ахіллесова п’ята, гордіїв вузол, дамоклів меч, Хмельниччина, Революція 1905 року, День незалежності України, Новий рік, Великий піст, Андріївська церква, Софіївський собор, Києво-Печерська лавра, Лаврська дзвіниця, Десятинна церква, орден Почесного легіону, медаль „За бойові заслуги”, майдан Незалежності, станція метро „Майдан Незалежності”, проспект Дружби народів, вулиця Боричів Тік, Львівська площа, вулиця Ярославів Вал, Українська республіканська партія, Національний банк України, Національна академія наук України (НАН України), Головне пасажирське управління Міністерства транспорту України, Генеральний прокурор України, Президент України, Голова Верховної Ради, Прем’єр-міністр України, лауреат Нобелівської премії, народний артист України, Державний Герб України, Чумацький Шлях, сузір’я Квочка, Королівство Бельгія, Республіка Білорусь, Князівство Монако, Всесвітня Рада Миру, Співдружність Незалежних держав.

Вправа 4. Запишіть речення, вживаючи, де потрібно, велику букву.

Дивітеся ж, о матері, що роблять іроди-царі! Доню, не журися, царя вже Ірода не стало. Щодень пілати розпинають, морозять, шкварять на огні. Були валуєви на нього [слово], і циркуляри їх були, Але вони його, живого, Звести в могилу не змогли. Можливо, каїни й іуди ще кров сторіками проллють. Нові зявляються вчені зрізних галузей науки й техніки – нові Мічуріни й Ціолковські. Потрібні нам і Гоголі і Щедріни.

Вправа 5. Замініть, де потрібно, малу літеру великою.

І. (г)рінченків словник, (ш)евченкові (п)оезії, (п)ушкінські (р)укописи, (г)ордіїв (в)узол, (ш)евченківські (ч)итання, (а)ндрієві (к)нижки, (п)етрів (б)атіг, (н)обелівська (п)ремія, (м)іністерство (ю)стиції (у)країни, (ф)едерація (н)езалежних (п)рофспілок (у)країни.

ІІ. (м)іністерство (к)ультури (у)раїни, (з)ал (з)асідань (в)ерховної (р)ади (у)країни, (м)іністр (о)світи і (н)ауки (у)країни, (ц)ентральний (р)еспубліканський (с)тадіон, (д)ень (н)езалежності (у)країни, (у)країнська (е)кологічна (а)соціація “(з)елений (с)віт”, (н)аціональний (б)анк (у)країни.

Вправа 6. Вставте пропущені літери, прочитайте слова вголос, порівняйте вимову сполучень приголосних з и та і, е та є:

с..нопт..к, л..чинка, к..піти, к..шеня, С..рія, Єг..пет, л..дер, ориг..нал, х..мія, фіз..ка, енц..клопедія, л..кція, л..тіти, дец..метр, центр..фуга, д..р..гент, шер..ф, тар..лка, л..гіон, київськ..й, смол..нський, л..зинг, л..хач, кіберн..т..а, л..к, естет..ка, Влад..восток, Нік..т..н, Н..колаєв, л..таври, Ф..л..ппов, картр..дж, сент..ментальний, л..ана, л..г..нда, юр..сд..ція, тер..торіальний, л..ґінь, пр..нтер, л..ксика, С..ц..лія, про..кт, ел..гія, єр..тик, с..метрія, т..раса, л..бідь, пл..нум, ц..ркуляція, Т..ціан, Т..бет, Міссіс..пі, л..ді, Ч..нгізхан, Л..сабон, Ц..церон, Ваш..нгтон, Сідн..й, Д..сней, Гр...ція, єл..йний, діел..ктрик, през..дія, поз..ція, л..мон, ант..теза, д..спропорція, л..гато, л..брето, ант..гігієнічний, л..сиця, л..міт, еруд..ція.

Вправа 7. Подані нижче географічні назви запишіть відповідно до правил українського правопису і поясніть орфограми.

Лежнево, Воронеж, Егорьевск, Тушино, Елец, Троицк, Поволжье, Мытищи, Марьина Роща, Северный Ледовитый океан, Сочи, Филиппины, Буэнос-Айрес, Нарьян-Мар, Соловьево, Ачинск, Балашовка, Семипалатинск, Верхоянск, Новосибирск.

Вправа 8. Запишіть подані на основі російської графіки слов’янські прізвища українською мовою і поясніть їх написання.

Алексеев, Бестужев, Веселовский, Репин, Державин, Лермонтов, Тургенев, Белич, Мегетич, Мицкевич, Ефимов, Григорьев, Нехорошев, Писарев, Филиппов, Киселев, Лесков, Семеркин, Щипачев, Стоич, Ижакевич, Чичиков, Гущин, Пивоваров, Пьентек, Свентек, Белый, Кузнецов.

Вправа 9. Запишіть іншомовні, неслов’янські прізвища (прізвиська), знявши риски і поясніть їх написання.

Людвіг/Ван/Бетховен, О/Генрі, дон/Педро, Дон Кіхот, Ден/Сяопін, Цюй/Юань, Сен/Сімон, Осман/паша, Жан/Жак/Руссо, Нур/ед/Дін, де/Голль.

Питання, винесені на позааудиторне самостійне опрацювання:

Правопис складних слів.

Опрацюйте §25 – 33 (С. 29 – 45) з Українського правопису.

Вправа 10. Напишіть складні слова разом, окремо або дефіс. Поясніть написання.

І. Радіо/зв'язок, одно/йменний, рудо/коп, синьо/окий, задньо/язиковий, західно/європейський, далеко/східний, життє/ствердний, двадцяти/літній, військово/зобов’язаний, стале/плавильний, пів/України, пів/острів, пів/аркуша, пів/на/третю, суспільно/небезпечний, напів/солоний, генерал/полковник, наіонально/визвольний, українсько/російський, навчально/виховний, нафто/переробний, всесвітньо/відомий, полу/мисок.

ІІ. Всесвітньо/історичний, звуко/розрізнювальний, пройди/світ, прем’єр/міністр, екс/тренер, з/діда/прадіда, тихий/тихесенький, слюсар/новатор, Дніпро/ріка, хлібо/булочний, високо/калорійний, взаємно/ізольований, взаємно/паралельний, напів/фабрикат, суспільно/економічний, прямо/рослий, пів/відра, прямо/протилежний, ясно/блакитний, ясно/лиций, швидко/плинний, швидко/діючий, науково/популярний, темно/сірий, сімнадцяти/річний, мало/відомий.

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 2000. — С.38, 109 – 113.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. — С.27 – 38.

3.Український правопис. — К., 1993. — С. 29 – 45, С.45 - 57, С. 98 – 124.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П.Грищенка. — К., 1997.

3. Сучасна українська літературна мова: Фонетика/ За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969.

4. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

Тема 1.2. Словотвір. Морфеміка.

Практичне заняття 1. Морфемна будова слова та способи словотвору.

1. Морфеміка. Типи морфем.

2. Твірна основа і словотворчі афікси.

3. Способи словотворення окремих слів.

4. Продуктивні моделі словотвору окремих частин мови.

Опрацюйте § 69 - 84, §85 - 100 ( С.145 – 150, 155 - 165, С. 165 - 191) з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я.Плющ.

Вправа 1. Поділіть слова на морфеми, усно назвіть їх.

Зразок: на/в/мис/н/е

Навздогін, навперейми, припаркуватись, землевпорядкування, п’ятиповерховий, є, тут, тутешній, відійди, підійду, учорашнього, зіставляти, зіставлення, надприбутковий.

Вправа 2. У поданих групах слів визначте похідні слова, визначте словотворчі форманти.

Атака, атакувати, атакуючі; гармата, гарматний, гарматник; ракета, ракетний, ракетниця; сигнал, сигнальний, сигнальник, сигналізувати; бій, боєць, бійцевий, бійцівський, бойовий, бойовище; літаки, літак, літальний; команда, командувати, командир; піхота, піхотний, піхотинець; пояснити, пояснення, пояснювальний; дар, дарунок, Дарниця, дарувати, дарований.

Вправа 3. Поясніть написання прислівників за способом їх утворення (лексико-синтаксичним, морфолого-синтаксичним).

Запанібрата, галопом, навіки, нагору, надвечір, надворі, надміру, наниз, назустріч, нанизу, втридорога, наостанок, напам’ять, натщесерце, напереріз, напоказ, наполовину, насилу, наспід, насподі, насторожі, одвіку, підряд, поверх, посередині, спідлоба, скраю, убрід, спочатку, угору, удень, униз, усередині.

Вправа 4. Поясніть лексичне значення і визначте спосіб творення поданих слів, уведіть їх у речення.

Щось петрати, катюша, максим, галіфе, наган, ват, під’єгорити, підкузьмити, нобелій, американій, фарадей, петрів батіг, піррова перемога.

Вправа 5. Визначте основи слів – похідні і непохідні.

Сміються яблука червоні,

А сонце радісно торка

Щоки, мов мамині долоні.

Серпнева днина нешвидка…

Ще літнє небо розквіта,

Ще все дрімає на осонні,

А осінь, пишна і проста,

Малює яблука червоні.

(Н. Войтюк)

Питання, винесені на позааудиторне самостійне опрацювання:

1. Передача на письмі змін приголосних звуків, які спостерігаються при словотворенні.

2. Зміни в морфемній будові слова (спрощення, перерозклад, ускладнення, декореляція та ін.).

Прочитайте і законспектуйте С. 153 – 155 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я.Плющ.

Вправа 6. Від поданих слів утворіть іменники з суфіксом -ств(о), - ськ -

Черемош, Дрогобич, Прага, француз, убогий, таджик, тюрк, Волинь, Черкаси, Козелець, Владивосток, Бахмач, Рига, Кривий Ріг, казах, декабрист, боягуз, волох, Галич, гігант.

Вправа 7. Від поданих прикметників утворіть іменники за допомогою суфікса -ин. З’ясуйте, в яких словах відбулися зміни.

Батьківський, вінницький, гайдамацький, чернівецький, галицький, хмельницький, солдатський, козацький, львівський, уманський, партизанський, гуцульський, полтавський.

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 2000. — С.145 – 191.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. — С.103 - 111.

3.Український правопис. — К., 1993. — С. 19 – 20.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П.Грищенка. — К., 1997.

3. Сучасна українська літературна мова: Морфологія/ За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969.

4. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

Практичне заняття 2. Узагальнення знань за темами розділу.

Мета та короткий зміст.

Закріпити набуті знання та навички, зокрема з правопису складних слів.

Питання, винесені на позааудиторне самостійне опрацювання:

1. Творення складноскорочених слів (абревіатур).

Вправа1. На поданих прикладах поясніть особливість способу морфологічного словотворення – абревіації.

ЗМІ, СПУ, РАТАУ, магазин “Сільпо”, продмаг, облдержадміністрація, студмістечко, авіабудівний, землерийка, світосприймання, мін’юст, мехмат, будматеріали, ГАЗ-69, АН-70, грампластинка, держслужбовець, “Укртелефільм”.

Вправа 2. Зробити морфемний і словотвірний аналіз 10 слів, дібраних із “Орфографічного словника”, які відображають морфологічні способи словотворення.

Вправа 3. Випишіть з сучасної преси десять абревіатур різного способу творення і десять з цифровими та буквеними позначеннями.

Вправа 4. Виписати з «Орфографічного слованика української мови» по 10 слів, які відображають морфологічні та неморфологічні способи словотвору.

Порядок морфемного аналізу

1. З′ясувати, до якої частини мови належить аналізоване слово та змінюване воно чи незмінюване.

2. У змінюваному слові визначити закінчення (або закінчення і суфікс, яким утворено форму слова, що аналізується).

3. Вказати, яке закінчення – фонетично виражене чи нульове – і які значення воно виражає.

4. Охарактеризувати основу за її подільністю: дорівнює кореню чи до її складу входить один або більше словотворчих суфіксів чи префіксів.

5. Виділити умовними позначками кожну морфему.

6. Пояснити фонетичні зміни на стику морфем і в будові слова (якщо вони є).

Порядок словотвірного аналізу

1. Зіставленням слів одного кореня з′ясувати, похідним чи непохідним є аналізоване слово.

2. У похідному слові з′ясувати мотиваційні відношення: яке слово з гнізда споріднених є базою для творення аналізованого слова.

3. Вказати твірну основу і словотворчий засіб.

4. З′ясувати словотвірне значення, яке виражається словотворчим засобом.

5. Назвати спосіб словотвору.

Примітки. 1.При аналізі складного і складноскороченого слова мотиваційні відношення встановлюються через співвіднесеність його зі словосполученням і визначається спосіб творення. 2. При з′ясуванні переходу слова з однієї частини мови в іншу достатньо вказати, з якої частини мови перейшло слово чи словоформа і в яку.

Завдання. Коротко охарактеризувати та укласти такі документи: оголошення, витяг з протоколу.

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 2000. — С.145 – 191.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. — С.103 - 111.

3.Український правопис. — К., 1993. — С. 19 – 20.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П.Грищенка. — К., 1997.

3. Сучасна українська літературна мова: Морфологія/ За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969.

4. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. – 4-те вид., доповн. – Х.:Торсін, 2003.

5. Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О., Баган М.П. Складання ділових паперів. Практикум:Навч.посібник. – К.:Либідь, 2002.

6. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

Тема 2.1. Іменні частини мови (іменник, прикметник, числівник) та займенник.

Практичне заняття 1. Іменник як частина мови.

1. Загальна характеристика іменника як частини мови.

2. Лексико-граматичні розряди іменників.

3. Морфологічні категорії іменника.

4. Вираження категорії роду (іменники спільного роду) та числа (іменники singularia tantum та pluralia tantum).

5. Основні значення відмінків, способи вираження відмінкових значень невідмінюваних іменників. Спостереження над правописом окремих відмінків

6. Поділ іменників на відміни.

Прочитайте і законспектуйте С. 201 - 229 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я.Плющ.

Вправа 1. Визначте рід поданих іменників.

Столиця, гора, пагорб, дядько, Степан, замазура, Валя, горобець, Конго, біль, тінь, суддя, ненажера, Екзюпері, степ, сирота, лікар, педагог, нероба, собака, мишеня, рученя, листоноша, вовчице, лисеня, аташе, заїка, біолог, ступінь, лапище, кенгуру, маестро, річище, ательє, комроти, юннат, мінфін, ООН, ЖЕК, СБУ, МХАТ, ЕОМ.

Вправа 2. Запишіть подані слова та словосполучення у Д. та Кл.відмінках.

Олег, Оксана Яківна, швець, товариш, пан Сорока, президент, професор, батько, Віталій, колега, слухач, добродій, друг, Василь Петрович, лікар, ректор.

Вправа 3. Поставте подані нижче іменники у формі Р. відмінка одн.

День, Київ, агітатор, Крим, лист, вересень, звук, термін, водій, університет, льон, дуб, камінь, віл, звір, організм, ректор, телефон, тин, міст, край, договір, Кривий Ріг, зір, наказ, кінь, рубін, крик, Париж, офіцер, турнір, Дунай, гопак.

Вправа 4. Поставте подані нижче іменники у формі Кл. відмінка одн.

Андрій, Степан, Лесь, Іван, Олег, Микола, Федір, Петрусь, Ігор, Марія, Тетяна, Оксана, Ірина, Леся, Анастасія, Маруся, Маргарита Олексіївна, Юлія Петрівна, Вікторія Юріївна, Степан Вікторович, Дмитро Федорович, козак, викладач, хлопець, солдат, директор, пан міністр, суддя, сестричка, бабуся, донечка, доня, панна, відмінниця, товариш Прокопенко, пан директор, колега Тарас.

Вправа 5. Перекласти словосполучення українською мовою. Зіставити форми категорій роду в обох мовах.

Правый глаз, веселая жизнь, скромный человек, интересный доклад, зубная боль, мокрое полотенце, высокий тополь, злая собака, растворимый кофе, ученическая тетрадь, широкая степь, далекая Сибирь, входная дверь, старый рояль, телефонная связь.

Вправа 6. З’ясувати, які іменники вжиті в неправильній відмінковій формі, пояснити характер помилок, виправлені варіанти речень записати.

1.Багато статтів написано на цю тему, багато прочитано доповідів. 2.Він ще не може виконати це завдання, бо йому бракує знаннів. 3. Тут ви можете придбати літературу з різних галузів техніки. 4. У клубі було багато солдат місцевої частини. 5. Київська Русь гуртувала слов’янів. 6. На зелених грядках безсовісно господарювали багато кур і двоє свинів. 7. Без коней та сан у таку погоду нікуди не добратися.

Вправа 7. Розкриваючи дужки, запишіть слова у дві колонки: 1) які пишуться разом; 2) які пишуться через дефіс):

Півогірка, контррозвідка, стоп-кран, ракета-носій, сімдесятиріччя, горицвіт, лейб-медик, міні-футбол, вакуум-камера, стереозвук, радіотелемайстер, яхт-клуб, трудодень, людино-день, чар-зілля, сон-трава, велотрек, сторіччя, свят-вечір, пів-Києва, хліб-сіль, пів’ящика, прем’єр-міністр, член-кореспондент; норд-ост, екс-чемпіон, стоп-кран, шлакоблок, важкоатлет, тепловоз, чорнозем, перекотиполе, автовокзал, розтяг-стиск, батько-мати, хліб-сіль, щастя-доля, біоенергія, географія, атомохід, дощомір, купівля-продаж, імпорт-експорт, розтяг-стиск.

Вправа 8. Прочитайте пари слів (форма однини – форма множини), поставте наголос. З’ясуйте, чи однакове лексичне значення вони мають. Складіть зі словами речення.

Вода – води, жито – жита, гречка - гречки, сіль – солі, сталь – сталі, жир – жири, пісок – піски.

Вправа 9. Розподіліть іменники між відмінами та групами (І і ІІ відм.). Визначте, які іменники не ввійшли до жодної з відмін.

Акація, степ, вікно, дівча, жар, Остап, каченя, мати, таксі, ніж, черговий, орля, піч, ім’я, нероба, Володимир, ворота, жінка, хлоп’я, вівчар, наречений, афіша, хор, стіл, життя, полк, місто, комар, біль, пташка, журі, сани, боа, річ, плем’я, каменяр, Ігор, мідь, ягня, мить, розкіш, край, кенгуру, знання, леді.

Вправа 10. Поставте подані нижче іменники у формах давального орудного відмінків однини.

Квітка, знання, біль, відсіч, листя, плащ, краля, рука, ім’я, Ілля, абзац, Ігор, відчуття, кочегар, муха, ножище, серце, далеч, путь, тюль, паморозь, кір.

Питання, винесені на позааудиторне самостійне опрацювання:

1. Особливості відмінювання субстантивованих прикметників.

2. Іменники множинні та незмінювані.

3. Визначення роду запозичених невідмінюваних іменників.

Прочитайте і законспектуйте С. 206 – 212, 228 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

Вправа 11. Назвіть два слова французького походження з кінцевим наголошеним о, які в українській мові змінюються за відмінками?

Вправа 12. Визначте, яке слово зайве за родовою ознакою:

1. депо, бюро, Оріноко (річка), соло, кіно;

2. денді, Капрі, кулі, поні, журі;

3. рагу, какаду, кенгуру, зебу, гну;

4. попурі, колібрі, таксі, журі, парі;

5. хобі, конфеті, дербі, окапі, шасі;

6. аташе, туше, койне, каное, алое;

7. туті, візаві, джерсі (одяг), графіті, алібі;

8. леді, денді, гінді, міледі, пані.

Вправа 13. Від чого залежить рід іменників типу ківі, боа, лао, макао? Доберіть до поданих іменників прикметники, утворіть словосполучення.

Порядок морфологічного розбору іменників

І. Частина мови, її значення.

ІІ. 1. Початкова форма (для змінюваних слів).

2. Власна чи загальна назва, означає істоту чи неістоту.

3. Рід, число.

4. Відміна (група), відмінок.

ІІІ. Синтаксична роль у реченні.

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 2000. — С.198 – 228.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. — С.114 – 134.

3.Український правопис. — К., 1993. — С. 60 – 80.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П.Грищенка. — К., 1997.

3. Сучасна українська літературна мова: Морфологія/ За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969.

4. 5. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

Практичне заняття 2. Прикметник як частина мови.

1. Загальна характеристика прикметника як частини мови.

2. Семантико-граматичні розряди іменників.

3. Ступені порівняння якісних прикметників

4. Типи відмінювання прикметників.

Прочитайте і законспектуйте С. 229 – 243 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

Вправа 1.Утворіть від поданих іменників відносні прикметники. Виділіть словотворчі суфікси.

Сніг, замша, дуб, море, атом, хутро, земля, кришталь, військо, пісня, степ, студент, батько, козак, агент, сирота, учитель, генерал, Сиваш, Прага, Одеса, Кременчук, Мекка.

Вправа 2.Знайдіть явища переходу прикметників з одного розряду в інший.

1. Вечори падали на Дніпро з усієї сили, вечори фіалкові, вечори смоляні, і запахи води, а по воді – боязких нічних трав, і верб і диму (Ю.Яновський). 2. Орлиним допитливим оком вимірював гетьман вражу силу (Я. Качура). 3. І марили айстри в розкішнім півсні Про трави шовкові, про сонячні дні ... (О. Олесь). 4. ... До сніданку мама й тато Починають умовляти: “Випий, золотко, хоч трошки Жиру риб’ячого з ложки!” – Я, звичайно, не мовчу, Відвертаюсь і кричу...(Г.Бойко). 5. І ось він, Київ, за валами він! – той стольний град, золотоверхе диво, душі моєї малиновий дзвін! (Л. Костенко). 6. Як бабиного літа срібні ниті, Думки пливуть і світять оддалік ...(Д.Павличко).

Вправа 3.Розподіліть прикметники за лексико-граматичними розрядами. Утворіть ступені порівняння від якісних прикметників. Провідміняйте підкреслені словосполучення в однині та множині.

Великий князь, великий поет, велика літера, власна назва, тихий голос, тиха ніч,легкий день,легкий нежить, легке завдання, легкий кошик, міцний дуб, осляча впертість, ослячі вуха, сільський клуб, світовий ринок, атомна електростанція, учителеве слово, яблуневий цвіт, людський потік, вовчі зуби, заяча капуста,заяча душа, заяча губа,дамоклів меч, орлиний ніс, орлине гніздо, срібний голос, срібний келих, батьківські збори, материне серце,риб’ячий жир, риб’ячі очі, вовча натура, левова частка, гусяча шкіра.

Вправа 4.Провідміняйте подані прикметники разом з іменниками. Визначте тип відмінювання (за групою). Поясніть їхні відмінкові флексії.

Дружня розмова, безкраїй степ, короткий термін, блідолиций молодик, стара груша, скрутне становище, срібна чаша, старший викладач, давня розмова, осінній дощ.

Вправа 5.Утворіть від поданих прикметників усі можливі форми ступенів порівняння. Окремо випишіть ті з них, які не утворюють ступенів порівняння, поясніть чому.

Далекий, маленький, розумний, ситий, білястий, високий, старший, хворий, премудрий, синенький, тонкий, лисий, карий, фіалковий, високий, босий, низький, злющий, гарний, порожній, короткий, блідо-рожевий, дужий, ледачкуватий, далекий, давній-давній.

Вправа 6.Перекладіть українською мовою. Зіставте морфологічні особливості ступенів порівняння прикметників в обох мовах.

Ближайшая школа, договор дороже денег, счастливейшие годы жизни, ближайший родственник, малейшее неповиновение, произвести еще большее впечатление, самый умный ребенок, в кратчайший срок, брат старше сестры.

Питання, винесені на позааудиторне самостійне опрацювання:

1. Особливості відмінювання і правопису складних прикметників.

2. Правопис и та і в закінченнях прикметників.

3. Правопис форм вищого ступеня порівняння прикметників.

4. Правопис присвійних прикметників.

5. Повні і короткі форми прикметників.

Прочитайте і законспектуйте С. 233 – 242 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

7. Словниковий диктант

Далекий/предалекий, вище/зазначений, канадсько/український, всесвітньо/історичний, всесвітньо/відомий, кругло/лиций, ново/грець­кий, ячмінно/житній, життє/здатний, вище/сказаний, військо­во/полонений, м’ясо/молочний, зменшено/пестливий, машино/будівний, сніжно/білий, важко/хворий, високо/розви­нений, три/денний, фінансово/промисловий, східно/слов’ян­ський, тьмяно/рожевий, жовто/гарячий, навчально/виховний.

Вправа 8.Утворіть від поданих слів вищий ступінь порівняння прикметників, поясніть зміни приголосних.

Високий, вузький, легкий, рідкий, тонкий, низький, багатий, тяжкий, глибокий, широкий, близький, товстий, гарний, поганий, молодий.

Вправа 9.Утворіть від поданих слів присвійні прикметники. Виділіть словотворчі суфікси.

Козак, викладач, учитель, учителька, генерал, дядько, тітка, сестра, брат, гайдамака, товариш, друг, подруга, свекруха, сваха, Тетяна, Марія, Марійка, Одарка, Гафійка, Оленка, Олена, Наталія, Наталя, Наталка, Степан, Степанко, Юрій, Юрчик, Юрко, Михайло, Мишко, Михась.

Порядок морфологічного розбору прикметників

І. Частина мови. Загальне (частиномовне) значення. На яке питання відповідає?

ІІ. 1. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду).

2. Група – якісний, відносний, присвійний чи перехідний з відносних або присвійних.

3. Ступінь порівняння (для якісних), яка форма ступеня порівняння (проста чи складена).

4. Рід, число, відмінок, тверда чи м′яка група.

ІІІ. Синтаксична роль.

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 2000. — С.229 – 243.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. — С. 134 – 149.

3. Український правопис. — К., 1993. — С.34, С.80 – 84.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П.Грищенка. — К., 1997.

3. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969.

4. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

Практичне заняття 3. Числівник як частина мови.

1. Загальна характеристика числівника як частини мови.

2. Розряди числівників за значенням.

3. Структурні розряди числівників

4. Закономірності сполучуваності числівників з іменниками.

5. Типи відмінкових парадигм числівників.

Прочитайте і законспектуйте С. 243 – 254 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

Вправа 1. Із поданих слів випишіть числівники і визначте їхній розряд за значенням.

Трійка, триповерховий, третій, тринадцять, триста п’ятдесят сьомий, трьох’ярусний, кільканадцять, багато, дві третіх, тридцятиліття, троє, по-третє, три цілих і одна третя, мільйон, сотня, десяток, третина.

Вправа 2. Утворіть від поданих кількісних числівників числівники усіх можливих розрядів. Провідміняйте їх.

Два, чотири, тридцять вісім, дев’яносто, двісті шістдесят чотири, триста, тисяча, мільйон.

Вправа 3. Наведені числа запишіть словами, а скорочені назви повністю.

7 мм; 1 см; 0,5 га; 1,5 км; 100 кг; 3,8 ц; 5 і 3/5 т.

Вправа 4. Розкрити дужки, поставити іменники у потрібній відмінковій формі, цифри записати словами. Виділені словосполучення провідміняти.

5,7 (площа), 0,13 (обсяг), 2,5 (рік), 20,4 (тонна), 70,9 (відсоток), 1/2 (день), 4/5 (мішок), 1/3 (склянка), 1 6/7 (година), 4/7 (процент), 1 (день, година, вікно), 2 (стіл, рука, сани), 3 (квітка, відро, вила), 4 (листок, стіна, поле, ножиці), 5 (рік, ліжко, ковдра, канікули), 321 (стовбур, зірка, ягня, двері).

Вправа 5. Виправити помилки, пояснити підставу для виправленого варіанта.

1. Туристична агенція «Євротур» на кінець поточного року забезпечила 301 рейсів у різні куточки світу. 2. Нове покоління портативних комп’ютерів відзначає прекрасний дизайн, надійність в експлуатації, зручність транспортування (вага з валізкою – 2,5 кілограма). 3. Контингент студентів на таких престижних факультетах, як юридичний, економічний, медико-технічний, збільшився за останні 2 років в півтори рази. 4. Сердечно вітали колеги свого декана з п’ятидесятиріччям його народження і двадцятип’ятиріччям наукової праці. 5. Майстер наш народився двадцятого другого року, пережив не одного голову, мудрого і не дуже, тому його слово на цих виборах мало бути вирішальним.

Вправа 6. Порівняти запропоновані конструкції. Обрати правильний варіант, свою думку обґрунтувати.

І. Два берега – два береги, три громадянина – три громадянини, чотири брата – чотири брати, два тижня – два тижні, три грузина – три грузини, три ясена – три ясени, три і сім десятих кілометра - три і сім десятих кілометри, чотири вірменина – чотири вірменини, двадцять з половиною тижня – двадцять з половиною тижнів – двадцять з половиною тижні, півтора року – півтора років, одна п’ята зошитів – одна п’ята зошита, три з половиною дня – три з половиною дні, три з половиною днів, півтора мільйону – півтора мільйона – півтора мільйонів.

ІІ. Обсяг соціально-культурного будівництва перевищить півтора \-и мільйона \-и гривень. Півстоліття тому продуктивність Азовського моря була у півтора \-и рази \-а вищою, ніж Північного.

Вправа 7. Знайти помилкові форми числівників.

Шістсот, шестисот, шестистам, шестистам, на шестистах. Двісті, двохста, двомстам, двомастами, на двостах. Сімсот, семисот, семистам, на семистах.

Вправа 8. Пояснити, в яких формах можна відповісти на запитання «Котра година?», якщо годинник показує:

7.10, 8.55, 12.00, 13.30, 14.45, 15.05, 16.35, 16.45, 0.00.

Питання, винесені на позааудиторне самостійне опрацювання:

1. Правопис складних слів з першим числівниковим компонентом.

Прочитайте і законспектуйте С. 30, 34, 35, 38, 40 Українського правопису.

Вправа 9. Утворіть складні прикметники, першим компонентом яких є числівник. Поясніть написання.

9. поверхів, 4 кімнати, 25 відсотків, 128 років, 50 мільйонів, 3 колеса, 7 ярусів, 10 томів, 20 відер, 100 літ.

Вправа 10. Пригадайте українські фразеологізми, прислів’я, приказки з різними формами числівників.

Порядок морфологічного розбору числівників

І. Частина мови, її значення.

ІІ. 1. Початкова форма. Рід, число (для порядкових та кількісних, які мають рід).

2. Кількісний (який розряд кількісних), чи порядковий числівник. Простий чи складений.

3. Відмінок.

ІІІ. Синтаксична роль у реченні.

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 2000. — С.243 – 253.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. — С. 149 – 162.

3. Український правопис. — К., 1993. — С.84 – 86.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П.Грищенка. — К., 1997.

3. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969.

4. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

Практичне заняття 4. Займенник як частина мови.

1. Функціональна специфіка займенників.

2. Розряди займенників за значенням.

3. Граматичні типи займенників (за співвідношенням їх з іншими частинами мови).

4. Особливості відмінювання займенників.

Прочитайте і законспектуйте С. 254 – 264 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

Вправа 1. Випишіть займенники, розподіливши їх за розрядами.

1. Попід горою, яром, долом, Мов ті діди високочолі, Дуби з гетьманщини стоять. 2.Зажурилася Україна – Така її доля! Зажурилась, заплакала, Як мала дитина. Ніхто її не рятує... . 3. Моя сиза голубонька село облетіла. У всіх була, всіх бачила, всі повеселіли. 4. Отак чини, як я чиню, люби дочку абичию – хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. 5. Рости, рости, подивися за синєє море: по тім боці – моя доля, по сім боці – горе. 6. Все йде, все минає – і краю немає, Куди ж воно ділось? відкіля взялось? 7. Сирота Ярема, сирота убогий: Ні сестри, ні брата, нікого нема!. 8. І хто знає, що діється В нас на Україні? А я знаю. І розкажу Тобі; й спать не ляжу. А ти завтра тихесенько Богові розкажеш. 9. Я сам, як бачиш, марне, всує, Я сам занівечив свій вік, І ні на кого не жалкую, І ні у кого не прошу я, Нічого не прошу. Отак, Мій сину... 10.Слава не поляже; Не поляже, а розкаже, Що діялось в світі, Чия правда, чия кривда, і чиї ми діти (З тв. Т.Шевченка).

Вправа 2. Провідміняйте займенники абихто, дещо, що-небудь,

казна-хто, аніскільки, казна-який.

Питання, винесені на позааудиторне самостійне опрацювання:

1. Правопис займенників

Прочитайте і законспектуйте С. 86 – 89 Українського правопису.

Вправа3. Перепишіть, знявши риску. Поясніть написання займенників.

Ні/до/чого, на/чому/небудь, що/небудь, ні/від/чого, хтозна/коли, хто/сь, аби/з/ким, аби/в/кого, хтозна/який, аби/чий, ні/в/скількох, той/таки, хтозна/котрий, де/в/кого, ні/на/кого, якийсь/то, де/що, будь/про/що, хтозна/в/якого, з/казна/ким, ні/який, ні/до/якого, де/кілька.

Порядок морфологічного розбору займенників

І. Частина мови, її значення.

ІІ. 1. Початкова форма.

2. Який розряд.

3. Рід, число (якщо має), на яку вказує особу (для особових).

4. Відмінок.

ІІІ. Синтаксична роль.

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 2000. — С. 254 – 264.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. — С. 162 – 169.

3. Український правопис. — К., 1993. — С.86 – 89.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П.Грищенка. — К., 1997.

3. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969.

4. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

Тема 2.2. Дієслово. Незмінювані частини мови (прислівник, службові частини мови, вигук).

Практичне заняття 1. Система дієслівних форм та дієслівних категорій.

1. Загальна характеристика дієслова як частини мови.

2. Система дієслівних форм (дієвідмінювані форми, інфінітив, дієприкметник, дієприслівник, предикативні дієслівні форми на –но, -то).

3. Граматичні категорії дієслова:

а) категорія виду; основні способи вираження видових протиставлень;

б) лексико-граматична категорія перехідності;

в) категорія стану дієслів;

г) категорія способу;

ґ) категорія часу;

д) категорія особи. Безособові дієслова;

е) категорія числа і роду в особових формах дієслова і зв’язок із категоріями часу й способу.

Прочитайте і законспектуйте С. 265 – 288 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

Вправа 1. Утворіть усі можливі дієслівні форми від основи інфінітива та основи теперішнього часу дієслів писати, написати. Враховуючи видові значення, зробіть висновки щодо кількості можливих форм.

Вправа 2. Від поданих дієслів, де можливо, утворіть відповідні видові пари дієслів. Визначте способи їхнього творення. Окремо виділіть одновидові дієслова, а також двовидові дієслова, що можуть мати значення обох видів без зміни морфемного складу, звукового вираження.

Об’єднувати, говорити, мести, сигналізувати, дозволити, ображати, поблискувати, виміряти, телефонувати, обідати, женити, рапортувати, телеграфувати, вибігти, похитувати, малювати, відкрити, нагромаджувати, завертати, поважати.

Вправа 3. Зробити морфологічний розбір дієслів.

Не одлюби свою тривогу ранню,

той край, де обрію хвиляста каламуть,

де в надвечір’ї вітровії тчуть

єдвабну сизь, не віддані ваганню.

Ходім. Нам є де йти – дороги неозорі,

Ще сизуваті в прохолодній млі.

Нам є де йти – на хвилі, на землі –

шляхи – мов обрії - далекі і прозорі.

Шумуйте, весни – дні, ярійте вечори,

поранки, шліть нам усмішки лукаві!

Вперед, керманичу! Хай юність догорить –

ми віддані життю, і нам віддасться в славі!

(В.Стус)

Вправа 4. До поданих дієслів запишіть форми умовного та наказового способів, поясніть творення; складіть з ними речення.

Навідатися, взяти, сказати, сяяти, боротися.

Питання, винесені на позааудиторне самостійне опрацювання:

1. Вживання одних часових форм замість інших.

2. Спостереження над дієсловами з неповною особовою парадигмою, у тому числі безособових дієслів.

Прочитайте і законспектуйте С. 285, 289 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

Вправа 5. Випишіть безособові дієслова і визначте, до яких груп за значенням вони належать. Схарактеризуйте їхні граматичні ознаки.

1. Як смачно плямкалось, як лазилось по верховіттях за селом! О, як їлося, вминалося, хрумтілося із мокрих жмень! А щось таке в житті миналося... (Л.Костенко). 2. Мені здається, що стою на дні У велетенськім, глибочезнім морі, Вгорі світила бачу я нічні... (Д. Павличко). 3. Ця тиша барви індиго... Не спалось мені, не спалось! Хтось плакав ... І тінь на склі (Л.Костенко). 4. Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає (Т.Шевченко). 5. Хотілося дочекатися тієї доброї хати. Стільки років минуло, а хата все та сама, “на тимчасом” збудована (У.Самчук). 6. Володька нема дома. Ось уже смеркає, а його нема (У.Самчук). 7. Смеркалося. Із Лисянки Кругом засвітило: Ото Гонта з Залізняком Люльки закурили (Т.Шевченко).

Порядок морфологічного розбору дієслів

І. Частина мови, її значення.

ІІ. 1. Початкова форма.

2. Вид, перехідність.

3. Спосіб, час.

4. Дієвідміна. Особа, рід, число.

ІІІ. Синтаксична роль у реченні.

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 2000. — С. 265 – 288.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. – С. 169 – 184.

3. Український правопис. — К., 1993. — С.89 – 96.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П.Грищенка. — К., 1997.

3. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969.

4. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

Практичне заняття 2. Недієвідмінювані дієслівні форми.

1. Дієприкметник та дієприслівник в системі дієслівної лексики. Їх значення, граматичні категорії, синтаксичні функції.

2. Активні і пасивні дієприкметники теперішнього і минулого часу, їх творення і відмінювання.

3. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники.

4. Форми на -но, то.

5. Творення дієприслівників. Перехід дієприслівників у прислівники.

Прочитайте і законспектуйте С. 290 – 294 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

Вправа 1. Утворіть від поданих дієслів можливі форми дієприкметників. Установіть від якої дієслівної основи (інфінітива чи теперішнього часу) утворюється форма дієприкметника.

Червоніти, розлити, розписати, посивіти, згоріти, озброїти, кипіти, уквітчати, вишивати, похилити, зорати, навіяти, налякати.

Вправа 2. Перепишіть речення, виділіть дієприкметники; у дужках після кожного подайте інфінітив того дієслова, від якого він утворений; поясніть спосіб творення дієприкметників.

1. З-за причілка мальованої хати Русявий місяць вийшов, як легінь (Д.Павличко). 2. Знов спогади. Вікно. Фіранка полотняна, ... плід золотий в саду – лиш руку простягти; прозора синява заснулого фонтана (Д.Павличко). 3. Тріпоче сокір, сріблом потемнілим Знімаючись у вогку височінь, - І любо впасти на зелену тінь Натрудженим і наболілим тілом (М. Рильський). 4. Живе ... умирає ... одно зацвіло, А друге зав’яло, навіки зав’яло ... І листя пожовкле вітри рознесли (Т.Шевченко). 5. І не паркет, зачовганий до глянцю, не долівки, налиплі до чобіт, - вже вся планета – п’єдестал для танцю, де сходять вальси з голубих орбіт (Л.Костенко). 6. І уже задихалося літо, І зітхали вітри у траві, І колосся, промінням политі, Ворушилися, мов живі (В.Симоненко).

Вправа 3. Випишіть із поданих речень дієприкметники. Зробіть їхній морфологічний аналіз.

1. Я натомився од екзотики, Од хитро вигаданих слів, – А на вербі срібляться котики, І став холодний посинів (М.Рильський). 2. Хлопець у свитині Полатаній, у постолах; На плечах торбина (Т.Шевченко). 3. Просвітіть, премудрі, Недозрілу душу мою, Зрячу і сліпу! Душу примітивну, Як метелиця, Білу й зрозумілу, Наче сніг! (В. Симоненко). 4. Гей, у лузі та й не перше літо Вигляда некошена трава (В. Симоненко). 5. Концерт він слухав неуважно, погноблений враженням від натовпу (В.Підмогильний). 6. А на небі зчинилась гуркотнява ... А з-під тієї тарахкотні тихо сіявся на прив’ялене листя, на присмажені трави і хліба, як із-під каміння у млині борошно на кіш, дрібний, як роса, холодний дощ (С.Васильченко). 7. Падає листя пожовкле на твою голову, на руки. В прозоро-блакитному, ніжно-холодному сонячному повітрі жовто-золоті сльози жалю за минулим ... Падають нечутні і тануть, як завмираючий лебединий сміх – лоскотною тихою тугою радісного небуття (Г.Михайличенко).

Вправа 4. Від поданих дієслів утворіть можливі форми дієприслівників; поясніть їх творення.

Написати, танцювати, думати, привезти, розмовляти, плакати, веселити, ховати, заплітати, вишивати, радіти, змінювати, співати, поселитися, спускатися, оббігти, сумувати, облетіти, виконати, використовувати.

Вправа 5. І. У наведених реченнях виділіть дієприслівники, з’ясуйте, які з них виражають дію, що збігається в часі з основною дією, а які виражають дію, що передує основній.

ІІ. Зробіть морфологічний аналіз дієприслівників.

1. Поснідавши, батько йшов на роботу, а я, підсукавши холоші, біг на кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків (В.Скуратівський). 2. Коли мені кажуть “Київ”, я бачу Дніпро, стоячи на Володимирській гірці, я хвилююся над неосяжним простором, що відкривається моїм очам унизу, і в мене таке відчуття, неначе я – птах, мовби лечу я, розпластавши руки-крила, заточую великі кола над світом, який лежить унизу (П.Загребельний). 3. Не маючи сама надто міцного здоров’я, Катерина Білокур ревно любила усе здорове, прекрасне, досконале (Д.Степовик). 4. Зробивши виделкою кілька проштрихів, мати метко шугнула лопату з хлібиною в гарячу утробу печі (В.Скуратівський). 5. Нарешті десь там, починаючи від “шкальні”, заграла духова музика (У.Самчук). 6. Фаетон покотився з гірки вниз, залишаючи за собою велику куряву (Л.Павленко). 7. А я стою похилившись, думаю, гадаю, як то тяжко той насущний люди заробляють (Т.Шевченко). 8. Великі білі градини, прошиваючи листя, падали на землю і відскакували (В. Грінчак).

Питання, винесені на позааудиторне самостійне опрацювання:

1. Повний морфологічний аналіз дієслівних форм.

Порядок морфологічного розбору дієприкметників

І. Дієприкметникова форма. Від якого дієслова утворена.

ІІ. Морфологічні ознаки:

1. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду).

2. Активний чи пасивний, час, вид.

3. Рід, число, відмінок.

ІІІ. Синтаксична роль у реченні.

Порядок морфологічного розбору дієприслівників

І. Дієприслівникова форма. Від якого дієслова утворена.

ІІ. Морфологічні ознаки:

4. Незмінювана форма.

5. Недоконаного чи доконаного виду; час (щодо основної дії).

ІІІ. Синтаксична роль у реченні.

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 2000. — С. 290 – 294.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. - С.184 – 193.

3. Український правопис. — К., 1993. — С. 96 – 97.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П.Грищенка. — К., 1997.

3. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969.

4. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

Практичне заняття 3. Невідмінювані частини мови (прислівник, прийменник, сполучник).

1. Прислівник як частина мови.

2. Розряди прислівників за значенням.

3. Творення ступенів порівняння прислівників; відмінність їх від таких же форм прикметників.

4. Правопис прислівників.

5. Загальна характеристика службових частин мови: а) прийменник (класифікація за будовою й походженням, правопис прийменників);

б) сполучник (структура, синтаксичні функції).

Прочитайте і законспектуйте С. 295 – 306 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я.Плющ.

Вправа 1. Утворіть від поданих прислівників усі можливі форми ступенів порівняння. Поясніть, як вони творяться.

І. Весело, швидко, голосно, низько, радісно, зручно, завзято, дорого, мало.

ІІ. Сліпуче, добре, гаряче, дуже, блискуче, жагуче.

Вправа 2. Перепишіть, знімаючи риску. Поясніть правопис.

Більш/менш, у/стократ, на/жаль, всього/на/всього, раз/у/раз, до/дому, віч/на/віч, кінець/кінцем, з/діда/прадіда, на/зустріч, у/розсип, по/троє, до/речі, с/про/соння, в/ряди/годи, в/осени, по/під/тинню, о/півдні, без/вісти, на/рівні, чим/дуж, за/одно, як/не/як, на/в/шпиньки, в/три/дорога, за/темно, на/льоту, до/тла, на/бік.

Вправа 3. Складіть речення з прислівниками і співзвучними з ними словами.

На зустріч – назустріч. по-третє – по третє, вкупі – в купі, доволі – до волі, по-іншому – по іншому.

Вправа 4. Перепишіть, вставляючи замість крапок и або і.

Трич.., мовчк.., сидяч.., по-людськ.., безвіст.., опівноч.., назавжд.., почаст.., в цілост.., позаоч.., увечер.., повол.., інкол.., навстоячк.., відтод.. .

Вправа 5. Згрупуйте наведені прийменники у синонімічні ряди.

Навкруг, заради, крім, для, край, виключаючи, серед, обабіч, коло, мимо, круг, повз, довкола, за винятком, ради, посеред, мимо, через, опріч, окрім, побіля, задля.

Вправа 6. Складіть по два речення з поданими словами так, щоб в одному випадку вони були повнозначними частинами мови, а в другому – прийменниками.

Коло, край, близько, поблизу, вздовж, назустріч.

Вправа 7. Установіть розряд за будовою та з’ясуйте походження сполучників. Із декількома з них складіть речення.

Якби, тому що, і, у зв’язку з тим що, щоб, дарма що, аж поки, неначебто, немовби, але, та.

Питання, винесені на позааудиторне самостійне опрацювання:

1. Аналіз прислівників з погляду морфологічної структури.

2. Аналіз присліників, утворених різними способами.

3. Спостереження за наголосом прислівників.

4. Синонімія прийменників.

5. Перехід самостійних слів у прийменники.

6. Різниця між сполучниками і сполучними словами.

7. Правопис сполучників.

Прочитайте і законспектуйте С. 297, 301 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

Прочитайте і законспектуйте С. 37 – 40 Українського правопису.

Вправа 8. Поділіть прислівники на групи за морфологічними типами, з’ясуйте правопис складних прислівників.

В/смак, в/знаки, до/не/давна, до/сита, на/перед, по/вік/віки, на/при/кінці, по/простому, по/просту, за/даремно, в/тричі, за/довго, як/небудь, після/завтра, коли/не/коли, в/нічию, на/в/сидячки, ось/ось, в/десятеро, с/права, чим/діж, до/схочу, само/хіть, по/дружньому, по/нашому, в/чотирьох, в/п’яте, вряди/годи, любо/дорого, що/року, на/двоє, на/все/біч, по/перше, на/приклад, на/добра/ніч, віч/на/віч, раз/у/раз, в/останнє, від/тепер, на/далі, чим/раз, мимо/хідь, силоа/силенна, більш/менш, за/пані/брата, на/тще/серце, до/речі, пліч/о/пліч, плече/в/плече, по/чім, на/поготові, по/малу, в/купі, в/голос, до/волі, по/під/тинню, о/пів/ночі, по/де/куди, казна/звідки, ні/звідки, на/віщо, перед/усім, при/тім, будь/де, де/небудь, зо/зла, с/під/лоба.

Вправа 9. Поясніть походження, спосіб творення поданих прислівників.

Двічі, гірко, по-батьківськи, запанібрата, сила-силенна, віч-на-віч, зблизька, час від часу, зопалу, стрімголов, зарання, по-друге, абикуди, спересердя, сторч, якнайдалі, навмання, по-справжньому, верхи, вволю, нахил, босоніж, навздогін, пригнічено, лежма, тричі, похапцем, всупереч, пліч-о-пліч, вдесятеро, по-вовчи, мимохіть, дотепер, галопом, кінець-кінцем, слідом, силоміць, вчора, рівномірно, пошепки, поволі, менше, жартома, ніжніше.

Вправа 10. Перепишіть, знімаючи риску. Поясніть правопис.

Дарма/що, от/же, що/б, мов/би/то, в/міру/того/як, ото/ж/бо, не/мов/би/то, після/того/як, тільки/но, коли/б/то, але/ж, за/те, то/б/то, це/б/то, як/би, а/ні/ж, наче/б/то, тому/що, через/те/що.

Порядок морфологічного розбору прислівників

І. Частина мови, її значення.

ІІ. Морфологічні ознаки:

1. Незмінюване слово.

2. Група за значенням.

1. Ступінь порівняння (якщо має).

2. З яким словом пов'язаний прислівник (дієсловом, прикметником, прислівником, іменником).

ІІІ. Синтаксична роль у реченні.

Порядок морфологічного розбору прийменників

І. Частина мови, (службова).

ІІ. Морфологічні ознаки:

1. Незмінюване слово.

2. Первинний чи вторинний.

3. З формою якого відмінка вжито в реченні.

4. Які відношення виражає.

Порядок морфологічного розбору сполучників

І. Частина мови, (службова).

ІІ. Морфологічні ознаки:

1. Незмінюване слово.

2. Який за будовою.

3. Що поєднує. Сурядний чи підрядний.

4. Які відношення виражає, до якої групи належить.

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 2000. — С. 295 – 306.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. — С. 194 – 213.

3. Український правопис. — К., 1993. — С. 37 – 40.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П.Грищенка. — К., 1997.

3. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969.

4. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

Практичне заняття 4. Функціональні та структурні різновиди часток. Вигук.

1.Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням, їх функції.

2. Правопис часток

3. Вигук як проміжна частина мови між самостійними та службовими. Розряди вигуків за значенням.

Прочитайте і законспектуйте С. 306 – 310 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

Вправа 1. Перепишіть, знімаючи риску. Поясніть правопис.

Хоч/би, ні/би/то, не/наче, хоч/би, дарма/що, не/зважаючи/на/те/що, так/що, а/бо/ж, коли/б/то, тому/то, як/би/то, через/те/що, тако/ж, а/ні/ж, а/чи, від/так, у/наслідок/того/що.

Вправа 2. Розподіліть частки на групи за функціонально-семантичними особливостями.

Хай, ну, ні, атож, мов, так, бодай, атож, хіба, не, собі, тільки, майже, саме, якраз, невже.

Вправа 3. Утворіть займенники, прислівники за допомогою поданих часток. Складіть з утвореними словами речення.

Хтозна-, аби, казна-, -небудь, -сь, -то, -таки.

Вправа 4. Випишіть із поданих речень вигуки. Зробіть їхній морфологічний розбір.

1. Гей, як вийде сонце з-за діброви, Як на плесі крикнуть сірі гуси І щаслива в лузі перепілка З трав роси холодної нап’ється ... (М. Рильський). 2. – Ну й скубуться, Боже мій! – скрикнув на вулиці Яша. – Любо дивитись. Той тому – гав! а той – гав-гав! (В. Підмогильний). 3. Ну, пращай же, - каже, - Варко! Якщо завтра тобі вільно буде, то я й завтра прийду. 4. Ану, справді, заграй, я послухаю... Заграй, Іване! – прохав брат. 5. І мати припала до червоненького личка хлопця... – Ну, годі ж тобі лежати. Годі. Уставай, будемо одягатися. 6. – Ай! – скрикнув білоголовий, і його зелені очі залилися слізьми. 7. – О-о! Вже почалося Купало! – побачивши вогнище, загомоніли в селі. 8. Ох мені ж лихо! – думаю. – Не дай, господи, занедужаю (Панас Мирний).

Питання, винесені на позааудиторне самостійне опрацювання:

1. Структурні різновиди часток.

2. Явище інтер’єктивації.

Прочитайте і законспектуйте С. 164, з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

Прочитайте і законспектуйте С. 42 – 45 Українського правопису.

Порядок морфологічного розбору часток

І. Частина мови,(службова).

ІІ. Морфологічні ознаки:

1. Незмінюване слово.

2. Формотворча, словотворча чи фразова. Як пишеться.

ІІІ. Якого відтінку надає реченню (про фразові частки) \ до якої групи модальних часток належить \ яку форму утворює (про формотворчі частки).

Порядок р морфологічного розбору вигуків

1. Вигук чи вигукове (звуконаслідувальне) слово.

2. Для вираження чого служить.

3. Виступає в реченні з вигуковою роллю чи замість члена речення (якого?) або цілого речення.

4. Як виділяється в реченні.

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 2000. — С. 306 – 310.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. — С. 213 – 219.

3. Український правопис. — К., 1993. — С. 42 – 45.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П.Грищенка. — К., 1997.

3. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969.

4. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

Модульний контроль

3