Стаття до маг. роботи
.docxЗаєць М. В., Корунець І. В.
Київський національний лінгвістичний університет
РИТМОМЕЛОДИКА Й ОБРАЗНІСТЬ ПОЕТИЧНОГО СТИЛЮ РОБЕРТА БЕРНЗА ТА ЇХ ВІДТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ
Література кожного народу безумовно славиться не лише її письменниками та поетами, а й перекладачами, які своїми роботами збагачували століттями її. Для народу українського, з огляду на драматичну долю рідної мови і літератури, переклад був засобом самоствердження рідного слова, яскравим свідченням його довершеності, спроможності повноцінно передавати глибину думки й почуття. Звідси – надзвичайно висока місія перекладача як посередника у зближенні народів і культур, як митця, що підносить національну культуру до свідомого рівня й засвідчує силу й досконалість рідного слова.
З давніх часів, переклад зміг доносити одну і ту ж саму думку різними словами, на різних мовах. Але в такий спосіб переклад перебрав на себе й супровідні функції: створення "діалогу часів", введення в акустично чутний нам регістр далеких історичних голосів. Нині це само собою зрозуміло; та чи розуміємо ми, що переклад, отже, втягує в національне. Питання української бернсіани потребує подальшого вивчення. Адже немає ще жодного повного збірника поезій Роберта Бернса українською мовою. Дві збірки поезій перекладених на українську мову, вийшли досить давно (Р.Бернс. Вибране (1959), (Р.Бернс. Поезії (1965). Збірка "Роберт Бернс. Поезії" в основному повторює однотомник 1959 року. Переклад здійснили В.Мисик та М.Лукаш.
Відзначимо, що будь-який, навіть найблискучіший і найпереконливіший переклад може лише частково відповідати оригіналові, прагнути до всебічного його відтворення, але ніколи не зможе з ним злитися повністю. Тому що кожен переклад має, по-перше, свого неповторного творця; по-друге – свій і так само унікальний повний матеріал: по-третє – свого читача, своє життя у рідному історико-соціальному і культурно-естетичному середовищі.
Метою цієї статті є показати, як освоювалася творчість великого шотландського поета на Україні, як перекладали та інтерпретували його вірші українські письменники і літературні критики.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких завдань:
- проаналізувати поетичний стиль Роберта Бернса;
- систематизувати наявні в українському літературознавстві погляди як питання перекладу творів Бернса на українську мову;
- охарактеризувати внесок Василя Мисика та Миколи Лукаша в українську бернсіану;
- ознайомитися з ритмомелодикою та запропонованими варіантами перекладу Лукаша і Мисика.
Об’єктом дослідження є поезія Роберта Бернса українською мовою.
Певний час поширеною була теорія поета і дослідника поезії А. Бєлого, який вперше розмежував метр і ритм, що стало основою для його власної теорії та пропозицій інших дослідників. Проте А. Бєлий не враховував, що поети для вираження свого внутрішнього світу користуються всіма без винятку формами ямбічного вірша, у тому числі й метричними. Тому видається переконливішою думка С. М. Бонді, що не ритм є реальним виявом метра у вірші, а, навпаки, – метр є лише однією з окремих форм ритму.
То що ж це за явище «ритмомелодика»? Пропоную дати кілька визначень цьому поняттю.
Ритмомелодика - членування мови відповідно до певних інтонаційних та ритмічних моделей. Це прагнення народу до афористичності вислову, його невимушеної краси.
Ритмомелодика - побудова речень мови за інтонаційними (пониження і підвищення голосу) і ритмічними (питальні, окличні, розповідні речення) моделями.
Ритмомелодика – це ритмічна будова одного чи кількох віршів.
Що ж стосується визначення поняття «ритм» у сучасному літературознавстві, то тут немає достатньої чіткості. Дефініції, запропоновані Л. І. Тимофеєвим і Г. Л. Абрамовичем, за ступенем узагальнення та обсягом дозволяють застосувати їх до всіх видів віршування. Обидва автори сходяться в тому, що спільною основою віршованого ритму є членування мови на такі сумірні ритмічні одиниці, як віршовані рядки. Л. І. Тимофєєв підкреслює також ритмічне значення паузи, яка відокремлює один рядок від іншого.
Оскільки йдеться про переклад творів Роберта Бернза українською мовою Мисиком та Лукашом, то саме ці переклади я обрав матеріалом дослідження даного мовного явища – ритмомелодики. Під час написання моєї магістерської роботи, мені вдалося вивчити характеристики поетичного стилю Р. Бернза, тематику його віршів, та їх відтворення українською мовою.
Тематично твори Бернса 1773-1789р.р. можна поділити на три основні групи – інтимну лірику, сатиру і громадсько-політичну поезію. Наслідуючи традиції фольклору, поет сміливо оспівував у своїх творах живе людське почуття, в якому природно поєднується і духовна близькість, і чуттєва пристрасть. Великий лірик, Бернс зумів передати в своїх піснях всю глибину, силу і чистоту кохання.
Мова персонажів поеми Р.Бернса індивідуалізована, перекладач зберігає двовірш з парним римуванням та розмір оригіналу – чотиристопний ямб.
То щиру правду ти сказав:
Тепер такий порядок став,
Що можна бачити усюди,
Як чесні і порядні люди
Втрачають все, а шахраї,
Грунти примноживши свої,
Знаходять зверхників багатих,
Що все змагаються в палатах…
У перекладі автори обох інтерпретацій використовують емоційно забарвлену лексику ("задум лихий", "жорстокі вороги" – Мисик; завзялись – більш інтенсивна для порівняно з нейтральними "узялись", "злорадні вороги" Лукаш), та в Бернса ці образи експресивніші (як почуття, так і міра їх вияву граничні, максимальні). В останніх двох рядках в обох перекладах образ дещо послаблений, м’якший, ніж в оригіналі.
Мова персонажів поеми Р.Бернза індивідуалізована, виражена двовіршем з парним римуванням та розмір оригіналу – чотиристопний ямб. В оригіналі цей фрагмент виглядає так:
Still it’s owre true that ye hae said,
Sic game is now owre aften play’d;
There’s mony a creditable stock
O’ decent, honest, fawsont folk,
Are riven out baith root an’ branch,
Some rascal’s pridefu’ greed to quench,
Wha thinks to knit himsel the faster
In favour wi’ some gentle master…
Серед таких мовних засобів, як феліцетарність, які слугують для позначення емоційного стану у творах Бернза, прикладом будуть рядки, де Загальний емоційний тон пісні "Ти пішов од мене, Джеммі" виражає сум, тугу та образу. Дівчина дорікає своєму коханому, який залишив її, і згадує, як він присягався, що лише смерть могла б їх розлучити.
Епітети підсилюють обвинувачення Джеммі в зрадливості та викривають його лицемірство:
Aften hast thou vow'd that Death
Only should us sever;
Тепер звернемося до вірша"Нещаслива доля", котрий сповнений метафоричного змісту. Так, у першій строфі вірша знаходимо рядок:"O raging Fortune’s withering blast":
O raging Fortune's withering blast
Has laid my leaf full low, O!
O raging Fortune's withering blast
Has laid my leaf full low, O!
Підводячи підсумок, можемо говорити про те, що творчість Роберта Бернса мала виняткове значення для дальшого розвитку шотландської літератури і культури. Це своєрідне явище в історії національної поезії. Р.Бернс писав глибоко реалістичні, демократичні твори, в яких піддавав гострій критиці тогочасний суспільний лад, уславлював могутні перетворюючі сили рідного народу, відстоював його право на свободу і незалежність.
Поетичним творам Бернса властиві надзвичайна свіжість образів, влучність епітетів і порівнянь, лаконізм, динамічність, багатство мови. Чудовий знавець поетичного і пісенного шотландського фольклору, Бернс ніби синтезував у своїй творчості дві галузі – поезію і музику. Пісенним образам його лірики властива виняткова конкретність, багатогранність, особлива сила впливу на слухача. Значна кількість творів великого шотландця написана на мелодії давніх пісень рідного народу.
Література
1. Аникин Г.В., Михальская И.Г. История английской литературы. – М.: Высшая школа, 1985. – С.153-157.
2. Артамонов С.Д., Гражданская З.Т., Самарин Р.М. История зарубежной литературы ХVII-XVIII вв. – М.: Просвещение, 1973. – С.420-432.
3. Бажан М. Доробок : Вибрані поезії. – К.: Дніпро, 1979.
4. Бернс Роберт. Вибране. – К.: Художня література, 1959.
5. Бернс Роберт. Поезії. – К.: Дніпро, 1965.
6. Бернс Роберт в переводах С.Маршака. – М.: Худ. лит., 1959.
7. Бернс Р. Українською мовою // Всесвіт. – 1959. – № 12. – С.150.
8. Боднович В. Поет // Прапор. – 1967. – № 7. – С.124-126.
9. Борщевський С. Роберт Бернс: Епіграми. // Всесвіт. – 1986. – № 9. – С.153.
Список джерел ілюстративного матеріалу
1. R. Burns. Complete Poems and Songs of Robert Burns. – Geddes & Grosset. – 2012. – 480 p.
2. G. Massey, Pierre Jean de Beranger, his life and genius, "The friend of people", 1852, N5.
3. Wordsworth Poetry Library. The Works of Robert Burns, Wordsworth Edition. - 1994. - P. 388-390.