43.Визначте основні підходи до класифікації методів навчання,поясніть,чим вони зумовлені.

Поняття методів навчання та їх класифікація

Метод навчання — способи впорядкованої взаємозвязаної діяльності вчителя і учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти.З поняттям «метод навчання» пов'язане поняття «при¬йом навчання».

Прийом навчання — деталь методу, часткове поняття щодо за¬гального поняття «метод».

Наприклад, розповідь — метод навчання, але в лекції вона може бути прийомом активізації уваги учнів. Педа¬гогічна майстерність учителя потребує не лише знання ним свого предмета, а й володіння методами і прийомами навчання.

Методи навчання пов'язані з рівнем розвитку суспіль¬ства, науки, техніки й культури. У давні часи і на почат¬ку середніх віків, коли багата верхівка готувала своїх на¬щадків лише до світського життя, а не до трудової діяль¬ності, у навчанні використовувалися догматичні методи, що ґрунтувалися на заучуванні навчального матеріалу-Епоха великих відкриттів і винаходів покликала до життя потребу в знаннях, украй необхідних людині. Формуються і розвиваються методи, що спираються на наочність, ме¬тоди, звернені до свідомості й активності учнів у навчан¬ні, практичні методи навчання.

За джерелом знань: словесні(пояснення, розповідь), наочні(спостереження, ілюстрація) та практичні( задача, вправа).

Райков – бінарна класифікація методів, поєднав в одному методі діяльність учня і вчителя (словесно ілюстративний, наочно дослідницький)

За основними дидактичними завданнями, які необхід¬но вирішувати на конкретному етапі навчання: методи оволодіння знаннями, формування умінь і навичок, засто¬сування отриманих знань, умінь і навичок, методи творчо-пізнавальної діяльності( ТВОРИ, ПРОЕКТИ), методи закріплення знань, методи перевірки та оцінки ЗУН.(М. Данилов, Б. Єсипов).

За характером пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, част¬ково-пошукові(викладач ставить проблему і вирішує її з учнями), дослідницькі(викладач ставить проблему, а учні самостійно вирішують) (М. Скаткін, І. Лернер).

Ю. Бабанський виділяє три великі групи методів навчання (кожна передбачає де¬кілька класифікацій), в основу яких покладено:

а) метод організації та здійснення навчально-пізнавальної ді¬яльності;

за джерелом інформації(словесні, наочні, практичні)

за логікою передачі і сприйняття (індуктивні, аналітичні)

за ступенем самостійності мислення (пошукові, дослідницькі)

б) метод стимулювання і мотивацію навчально-пізнавальної діяльності;

стимулювання інтересу до навчання (пізнавальні ігри, навчальні дискусії, ситуації пізнавальної новизни)

стимулювання обовязкі і відповідальності в учінні (вимога, переконання у значимості навчання)

в) контроль і самоконтроль навчально-пізнавальної ді¬яльності.

Метод усного контролю (заліки, успити усні)

Метод письмового контролю (контр. Роботи, заліки, іспити)

Методи лаборат-практ контролю (лабор роботи, машинний контроль)

44. Засоби та найбільш ефективні форми організації морально виховання школярів. Запропонуйте тему та план проведення диспуту з морально-етичної проблематики.

Процес морального виховання здійснюється у взаємозв’язку з інтелектуальним розвитком особистості та формуванням вольових якостей її. У комплексі вони становлять духовну сферу особистості. Будь-яке моральне виховання розпочинається з моралі і віри в моральні ідеали. Моральність людини позначається на трьох головних сферах її життя: на стосунках з іншими людьми, на її моральному здоров’ї і на стані її духовного життя.

На моральне виховання в сучаснвй школі впливає дві морально-ціннісні концепції (Н.Мойсеюк) релігійна і концепція вільного західного світу.

З традиційно-християнської точки зору сутність морального виховання полягає в тому, що людина розвиває і утверджує в собі природну схильність до добра та готовність відстоювати його в собі, в навколишньому житті.

Зміст морального виховання в національній школі України включає:

А) Формування національної самосвідомості, яке вібувається (за О.Вишневським) у три етапи:

I етап етнічного самоусвідомлення, що є основою, корінням патріотизму.

II етап національно-політичного усвідомлення припадає переважно на підлітковий вік і передбачає усвідомлення себе як частини нації, своєї причетності до неї, формування почуття національної гідності.

III етап громадсько-державного самоусвідомлення. На цьому етапі формується правильне розуміння понять патріотизму і націоналізму, виховується турботливе ставлення до національно-культурних вартостей інших народів, прищеплюється почуття національної, расової, конфесійної приналежності.

Статеве виховання – складова загального процесу виховної роботи школи і сім’ї, що забезпечує правильний статевий розвиток дітей і молоді. У процесі статевого виховання педагоги повинні зосереджувати свою увагу на вирішенні таких морально-психологічних питань, розв’язання яких сприяло б формуванню правильних взаємовідносин між статями, попереджувало б статеву розписку, закладало б основи для міцної сім’ї в майбутньому.

Правове виховання у загальноосвітній школі спрямовується на ознайомлення учнів з окремими положеннями державного, адміністративного, цивільного, трудового, кримінального, сімейного та інших галузей права.