Порівняльна таблиця “серцевинних” положень основних течій політичної ідеології

Лібералізм

І-а цінність: свобода в її “негативній” формі, “свобода від...”, поєднана з обов'язковим дотриманням прав людини.

ІІ-а цінність: добробут індивідів.

Образ людини: Людина є раціональна, самоврядна, автономна, всі люди народжуються рівними, мають бути рівними перед нормами права, соціальними нормами, обов'язковою умовою справедливості виступає надання всім індивідам рівних стартових умов.

Образ суспільства: Суспільство являє собою конгломерат окремих незалежних, свободних індивідів, які завдяки раціональності та здатності до самоврядування утворюють за необхідності певні структури, як-то політичні організації, гуртки, асоціації, органи самоврядування, економічні структури, через які реалізують власну ініціативу та досягають власних цілей. Організуючим принципом існування суспільства виступає ринкова конкуренція у всіх сферах суспільного життя. При цьому суспільство має дотримуватись принципу: “Свобода одного індивіда закінчується там, де починається свобода іншого”.

Образ держави: Держава – раціонально створена людьми договірна інституція, призначенням якої виступає забезпечення суворого дотримання прав людини і громадянина, захист індивідів від зазіхань на їх права і свободи. При цьому держава має мінімально втручатися або зовсім не втручатися у сферу економіки та приватного життя індивідів: держава розглядається як “необхідне зло”, “нічний сторож”, обстоюється принцип “мінімальної держави”.

Консерватизм

І-а цінність: свобода в її “позитивній” формі, “свобода для...”, поєднана з дотриманням прав та обов'язків громадянина і порядком, основою якого є установи, пов'язані з традиціями того чи іншого суспільства.

ІІ-а цінність: надіндивідні духовні формоутворення, що об'єднують суспільство, а також канали долучення індивіда до культурної спадщини.

Образ людини: Людина є ірраціональна, амбівалентна – має нахили як до позитивних, так і до негативних проявів. Пересічна людина виявляє малу спроможність до автономних раціональних дій. В той же час, у суспільстві існує невелика кількість індивідів (духовна аристократія, еліта), які через індивідуальні здібності, особливості виховання тощо вивищуються над пересічними людьми і здатні краще за інших здійснювати функцію управління. Іншими словами, всі люди уже від народження не є рівні. Справедливість полягає не в рівності індивідів, а у виконанні ними функцій, що відповідають рівню їх спроможності, освіти тощо – принцип “нерівної рівності” або відповідності призначеній ролі. Велике значення в плані формування й визначення здібностей та суспільної ролі людини надається суспільним зв'язкам, надіндивідним духовним формоутворенням, що утворюють людську природу.

Образ суспільства: Визнається організмічна модель суспільства. Звідси суспільство уявляється як достатньо стала ієрархія індивідів, побудована відповідно до рівня прояву у людей тих чи інших суспільно важливих характеристик. Елементами, що зв'язують суспільство в одне ціле, виступають надіндивідні духовні формоутворення: форми духовного виробництва, цілі, цінності, менталітет, історична пам'ять, та канали долучення індивідів до культурної спадщини: традиція, релігія, ідеологія, освіта тощо.

Образ держави: Оскільки державна влада здійснюється індивідами, яким притаманні (хоча й у меншій мірі, ніж пересічним громадянам) ірраціональність та інші “вади”, держава, виступаючи охоронцем стабільності, традиції, “природних” суспільних норм, приватної власності, не має поставати “над суспільством”. Її вплив має врівноважуватися, а за потреби – обмежуватися традиційними елементами самоврядування індивідів та долучення їх до духовних джерел суспільства – сім'єю, територіальною громадою, релігійною громадою, комітетами виборців тощо.

Соціал-демократія

І-а цінність: соціальна справедливість.

ІІ-а цінність: соціальна держава.

Образ людини: Людина – раціональна, у великій мірі здатна до самоврядування, але її прояви виступають в основному віддзеркаленням суспільного буття. Всі люди народжуються рівними, обов'язковою умовою справедливості виступає постійне підтримання соціальної рівності шляхом перерозподілу ресурсів у суспільстві.

Образ суспільства: Суспільство – єдиний “орагнізм”, що розвивається згідно з певними законами, “стоїть над індивідами”, формуючи їх особливості, визначаючи специфіку їх життєдіяльності.

Образ держави: Держава – інституція, що служить колективним цілям та інтересам суспільства, створює умови для здійснення колективних цілей, в першу чергу, забезпечує соціальну рівність шляхом перерозподілу ресурсів у суспільстві.

11