3. Книга як різновид документа

Упродовж тривалого часу термін книга використовувався як узагальнена назва всіх різновидів документів. Із введенням в поняттєво-термінологічний апарат документознавчої науки поняття документ окреслилися характерні ознаки таких понять, яккнига, видання, документ.

З введенням поняття «документ» стало очевидно, що, поняття «книга» вужча, ніж «видання» і «документ». Співвідношення цих базових понять можна представити таким чином (рис. 1).

К– книга

В– видання

Д– документ

Рис. 1. Співвідношення книги, видання і документа

Книга має багато спільного з документом, оскільки є його різновидом. В той же час для книги характерна певна специфіка, що дозволяє відрізнити її від інших видів документів.

В означенні книги, як і всіх документів, виділяють дві ознаки:зміст(духовну сутність думки, ідеї) іформу(матеріальну основу для закріплення і передавання інформації). Теза про подвійну природу книги стала аксіомою книгознавства. Найчастіше на перше місце виходить змістовно-духовна суть книги. Її форма зазвичай розглядається з точки зору матеріалу (носія документної інформації) і особливостей матеріальної конструкції (матеріально-конструктивна і семіотична, знакова форма).

Проте, книзі притаманна специфіка,яка відрізняє її від інших видів документів.

1)У книзі часто розрізняють текст основний (літературний твір – одне або декілька), додатковий і довідково-допоміжний.

2)Книга – вербально-писемний документ, адже її зміст пов’язаний з мовленням, словом, але виконаний у письмовій формі за допомогою букв, ієрогліфів. Письмові знаки відтворюються за допомогою шрифту – графічної форми знаків певної системи письма. Залежно від техніки письма розрізняють рукописний, рисований, гравірований, набірний шрифти, а також шрифт Брайля.

3)До складу книги не включаються образотворчі, картографічні, нотні видання, за винятком, якщо основну її частину складає не словесний (мовний) текст, а нотний, картографічний запис, зображення і т. т.

4)Книга – документ людино сприйманий / людиночитний, що безпосередньо сприймається, не вимагає застосування яких-небудь технічних засобів. Звідси в клас книги не включаються машиночитні документи – грамплатівки, магнітні фонограми, перфострічки, диски, дискети (хоча останні можуть читатися з екрану, монітора і т. п.). При цьому не береться до уваги та обставина, що при читанні традиційної книги деякі люди використовують «технічні пристосування» – окуляри, лупу і т. п.

5)Книга – документ опублікований, друкований, тиражований, виготовлений поліграфічними та іншими способами масового розповсюдження, призначений для загального використання.

6)Книга – документ неперіодичний, виходить у світ одноразово, її перевидавання не передбачається заздалегідь.

7)Книга – візуальний документ, який людина сприймає органами зору. Виняток становлять книги для сліпих – документи тактильні, що сприймаються шляхом дотику.

8)Книга – документ друкований, письмовий, виготовлений за допомогою поліграфічних або інших засобів масового розмноження і призначений для широкого поширення. До книг також належить рукописна книга.

9)Книга – твір друку, поліграфічний документ, створений різними способами друку. Спосіб друку – різновид поліграфічного процесу, що характеризується особливостями формування кольорового зображення на друкарській формі і нанесення його на матеріал.

10)Книга – документ паперовий, тобто інформація зафіксована в ній на носії з паперу або його замінників. Нові паперові види документів – перфокарти і перфострічки, незважаючи на паперовий носій, до книги не відносяться.

11)Книга – блоково-кодексний документ, тобто вона складається з паперових аркушів (а не стрічок або карток), скріплених між собою однією стороною в корінці. Поза сумнівом, що шумерська глиняна табличка, покрита клинописом, є книгою, але подібна табличка, виконана в наші дні, навіть якщо вона міститиме науковий або літературний текст, книгою не є, як і згорнутий у вигляді сувою магістерський диплом, хоча зовні він схожий на древню книгу. Сувій – одна з прадавніх форм книги (IV-III тис. до н. е.) – з II-IV ст. замінився на кодекс – найбільш поширену форму сучасної книги, що є блоком сфальцьованих аркушів паперу, скріплених в корінці і поміщених в обкладинку або палітурку.

4. Книга як артефактний документ. (див. лекція 12 пит. №4)