Білет №2

Поясність з використанням графічного матеріалу, чому, з точки зору кейнсіанців, ціни і зарплата еластичні (гнучкі) лише в напрямку зростання? Чому це явище отримало назву “ефект храповика”?

Багато цін на товари і ресурси є негнучкими щодо зниження. Деякі економісти (кейнсіанці) вбачають у такій властивості ефект храповика (храповик – це механізм, який дозволяє крутити колесо тільки вперед). Тобто, коли сукупний попит розширюється з AD1 до AD2, рівновага переміщується з точки Е1 до Е2. Проте ціни не знижуються з такою легкістю, як підвищуються. Тому якщо сукупний попит зменшиться з AD2 до AD1, то економіка не повернеться до свого первинного рівноважного стану в точці Е1. Скоріше збережеться новий, вищий рівень цін Р2, і скорочення сукупного попиту перемістить економіку до стану рівноваги в точці Е3. Вищий рівень цін найімовірніше збережеться – ціни «заклинило» на рівні Р2, а реальний обсяг національного продукту зменшиться до У3 (крива AS переміститься вліво).

Кейнсіанці вважають, що ціни і зарплата змінюються повільно після змін у співвідношенні попиту і пропозиції. Тому ринковим силам потрібно багато років а то й десятиліть, щоб забезпечити рівновагу за повної зайнятості після збурень в національній економіці.

Білет №3

В країні існує достатньо високий рівень інфляції. Необхідно швидко прийняти заходи щодо зменшення інфляційного тиску. Що буде в даному випадку робити центральний банк? Яким напрямкам грошово-кредитної політики буде віддавати перевагу?

Коли інфляція сягає велетенських масштабів і купівельна спроможність грошової одиниці практично дорівнює нулю, неминучою стає нуліфікація грошей. За таких умов старі грошові знаки вилучаються з обігу і заміняються новими. Нуліфікація є надзвичайним заходом, і до неї вдаються лише за суспільних потрясінь (війн).

Нам же треба швидко вгамувати інфляцію, значить треба застосувати такі заходи та методи, які дають змогу знизити рівень інфляції упродовж короткого відтинку часу, наприклад року. Основним знаряддям таких методів є стримувальна макроекономічна політика, яка називається дезінфляцією. Вона ґрунтується на можливості вибору між інфляцією та безробіттям у короткостроковому періоді. Центральний банк, знижуючи за допомогою монетарної та фіскальної політики сукупний попит, зменшує обсяг національного виробництва, що супроводжується зростанням безробіття. А відомо, що для короткострокового періоду зростання рівня безробіття знижує рівень інфляції.

Ситуаційна задача 3

Від яких факторів залежить ступінь раціональності поведінки споживача? Чи можна стверджувати, що для споживачів країн соціалістичного табору була характерна менш раціональна поведінка, ніж для споживачів розвинутих країн?

Раціональний споживач у межах свого бюджету так здійснює покупки, щоб кожний придбаний товар приніс йому однакову граничну корисність пропорційно ціні. Тільки в цьому випадку споживач отримає максимальну корисність. Значить, при усіх варіантах застосування блага за обмежений час треба розподілити його споживання таким чином, щоб кожний варіант давав споживачеві однакову граничну корисність. Так, можна стверджувати, що для споживачів країн соціалістичного табору була характерна менш раціональна поведінка, ніж для споживачів розвинутих країн, бо однією з головних рис соціалізму був розподіл за волею держави, яка об’єктивно не могла визначити частку індивіда у суспільному результаті економічної діяльності (хоча зарплата і видавалася за форму розподілу відповідно до кількості та якості праці.), тобто практично була відсутня свобода вибору. Що ж до споживачів розвинутих країн, то вони навпаки мають свободу вибору, а відтак в них є широкі можливості задоволення власних потреб. Тобто своєю свободою вони пристосовані до економіки, вони менш нею скуті та як слідство їх поведінка більш раціональна, бо в них є можливість альтернативного вибору.