3.3.СІВОЗМІНА ЯК АГРОТЕХНІЧНИЙ ФАКТОР РОСЛИННИЦТВА

Ротація різних польових культур у часі й просторі на полях сіво- зміни позитивно впливає на родючість ґрунту. Так, бобові рослини збагачують ґрунт на азот за рахунок його фіксації з атмосфери і на кальцій, який вони засвоюють із більш глибоких шарів ґрунту. Ра- зом з кореневими і стерньовими рештками ці елементи надходять у ґрунт.

Мичкувата коренева система злакових розміщується переважно в орному та підорному шарах, розділяючи ґрунт на дрібні окремості. Після них у ґрунті залишається багато перегною. При цьому ґрунто- ві окремості завдяки кальцію з коріння бобових набирають певної водотривкості. Ґрунт стає структурним, підвищуються його порис- тість, аерація, оптимізується щільність його складання, посилюєть- ся вбирна здатність, поліпшується водний, поживний, повітряний, тепловий, мікробіологічний режими, збільшується вміст гумусу, по- ліпшується реакція ґрунтового розчину.

Оптимізація фізичних показників ґрунту завдяки правильному чергуванню культур у сівозміні дає змогу зменшити кількість енер- гоємних обробітків, особливо глибокої полицевої оранки, і обмежи- тись поверхневим або нульовим обробітком. Без оранки можна, на- приклад, вирощувати кукурудзу після люцерни протягом 3 – 4 ро- ків. Після люцерни орний і підорний шари ґрунту набувають опти- мальних фізичних показників, стають водопроникними, добре за- своюють вологу, в тому числі й літніх зливових дощів. Поступова мінералізація кореневої маси люцерни достатньо забезпечує росли- ни кукурудзи поживними речовинами.

Без оранки вирощують усі проміжні посіви на корм, близько тре- тини посівів озимої пшениці та інших культур.

Могутні кореневі системи буркуну, соняшнику, суданської трави, сорго, кукурудзи поліпшують пористість і водопроникність материн- ських порід — лесових суглинків і глин. Так, на балтських глинах південно-східного регіону України (наприклад, у Чечельницькому районі Вінницької області) для того щоб добре росли картопля, го- рох, соя, кукурудза та інші польові культури, доцільно спершу ви- рощувати буркун. Корені його меліорують підґрунтя, і воно стає доб- ре проникним для кореневих систем зазначених культур.

Науково обґрунтоване чергування культур є одним із основних факторів боротьби з бур’янами, хворобами, шкідниками, сприяє економії витрат на пестициди і значною мірою забезпечує можли- вість одержання екологічно чистої продукції рослинництва і кормо- виробництва. За даними кафедр загального землеробства Національ- ного аграрного університету та Уманської державної аграрної акаде- мії (С. С. Рубін, А. Г. Михаловський, В. П. Гудзь, І. В. Веселовський,

103

Ю. П. Манько, В. П. Гордієнко, В. О. Єщенко та ін.), правильна сіво- зміна дає змогу без додаткових витрат підвищити врожайність культур на 20 – 20 % і більше. Отже, сівозміна є ефективним агробі- ологічним фактором, який слід максимально використовувати в ро- слинництві.

3.4.РЕГУЛЮВАННЯ УМОВ ВЕГЕТАЦІЇ РОСЛИН МЕХАНІЧНИМ ОБРОБІТКОМ ҐРУНТУ

Обробіток поліпшує фізичні властивості, дає змогу створити не- обхідні умови для оптимізації водного, повітряного, теплового і по- живного режимів ґрунту.

Про виняткове значення обробітку ґрунту для одержання вро- жаю вказується ще в роботах римських авторів: Плінія, Катона, Ва- рона і Колумелли, у Візантійській землеробській енциклопедії «Геопоніки».

Скіфи-орачі, які займалися землеробством у степах Придніп- ров’я, для обробітку степової цілини і перелогових земель застосо- вували полицевий плуг — сабан. Взагалі плуг, спершу дерев’яний з бронзовою, а потім залізною частиною — лемешем, відомий ще з 3500 р. до н. е. Повністю залізні плуги вперше з’явилися лише у XVIII ст. у Великій Британії.

Розрізняють основний і передпосівний обробіток ґрунту і обробі- ток під час догляду за посівами.

Основний обробіток ґрунту. Залежно від технологічної схеми ви- рощування культури застосовують певні ґрунтообробні знаряддя. Відповідно до застосовуваних знарядь розрізняють такі види основ- ного обробітку ґрунту:

• полицевий — оранка з перевертанням скиби, кришенням і пе- реміщенням ґрунту на глибину від 16 – 18 до 32 – 40 см; виконуєть- ся плугами загального призначення і спеціальними плугами — ярусними, плантажними, чагарниковими та іншими. Ефективна оранка оборотними плугами, які рухаються човником. Після неї не утворюються гребені і роз’ємні борозни. Високу якість обробітку за- безпечують і фронтальні плуги, які перевертають скибу на 180° (тобто вкладають ґрунт в ту саму борозну, з якої він був узятий). Ці плуги менш металоємкі, в 1,5 – 2 рази легші за звичайні. Заслуго- вують на увагу також плуги із змінною шириною захвату. На важ- ких ґрунтах ширина захвату зменшується, на легких супіщаних, піщаних і торф’янистих — збільшується. Якщо оранку виконують звичайними плугами, загінки слід розмістити так, щоб кількість гребенів і роз’ємних борозен була мінімальною;

• безполицевий — глибоке розпушування, перемішування ґрун- ту плугами без полиць, дисковими плугами, культиваторами- розпушувачами (чизелями);

104

•поверхневий (на 6 – 8 см) та мілкий (10 – 14 см) — полицевими

ідисковими лущильниками, дисковими боронами, культиваторами, фрезерними барабанами;

•плоскорізний із залишенням стерні в районах вітрової ерозії. Його виконують культуваторами-плоскорізами на глибину 12 – 14 см, до 22 – 24 см, а в разі потреби — в агрегаті з голчастими боронами, наприклад, БИГ-3 (рис. 16).

Основний обробіток ґрунту проводять у парових полях восени (при підготовці поля під чорний пар), навесні у звичайних парах, після збирання парозаймаючої культури у зайнятих парах, у систе- мі осіннього (зяблевого) обробітку під ярі культури, після збирання озимих проміжних ранніх ярих сумішей та зернових культур під післяукісні і післяжнивні та озимі проміжні посіви.

Передпосівний обробіток ґрунту здійснюють у парових полях не- парових попередників під посіви озимих, навесні під посіви ранніх і пізніх ярих, влітку під посіви післяукісних та післяжнивних кормо- вих і зернових культур для вирівнювання поверхні, нагромадження

ізбереження вологи, очищення поля від бур’янів. Для передпосів-

ного обробітку використовують борони, культиватори, шлейфи (окремо або в агрегаті з боронами), гладкі або кільчасто-шпорові ко- тки (для передпосівного ущільнення ґрунту при висіванні дрібнона- сінних культур, щоб забезпечити глибину загортання насіння 1,5 – 3 см).

Поєднання основного і передпосівного обробітків ґрунту. В інтен- сивному рослинництві, зокрема в кормовиробництві, при вирощу- ванні 2 – 3 врожаїв за рік період між збиранням попередника і сів- бою наступної культури буває коротким (1 – 3 дні) або його зовсім немає (якщо сівбу проводять слідом за збиранням попередньої культури). Це дає змогу краще використати запаси вологи в орному

Рис. 16. Голчаста борона БИГ-3

105

та посівному шарах ґрунту і отримати дружні сходи. Для цього за- стосовують поверхневий обробіток спеціальними комбінованими агрегатами з дисковими або плоскорізними робочими органами. Вони кришать і розпушують ґрунт на глибину 6 – 8 см і повністю підготовлюють його до сівби. В агрегаті можуть бути також сівалка, туковисівні апарати для внесення добрив, легкі котки або шлейфи для післяпосівного коткування або вирівнювання поверхні ґрунту (рис. 17). Ефективне також фрезерування, після якого ґрунт повніс- тю готовий до сівби (рис. 18).

Рис. 17. Комбіновані агрегати й машини:

а — ПКА; б — АКП-2,5; в — РВК-3,6; г — ВИП-5,6; д — КА-3,6; 1 і 3 — диски; 2 і 10 — баластні ящики; 4 — плуг; 5 — рама; 6 — дискова батарея; 7 — плоскорізальні лапи; 8 — вирівнювач; 9, 11, 14, 16 і 22 — котки; 12 і 17 — вирівнювальні бруски; 13 і 15 — розпушувальні лапи; 18 — голчастий диск; 19 — фрезерний барабан; 20 — універсальна стрілчаста лапа; 21 — сівалка СЗ-3,6; 23 — фартух

106

Надмірна кількість об- робітків недоцільна, бо призводить до негативних наслідків. Ґрунт під впли- вом робочих органів і ходо- вих систем машин ущіль- нюється, розтирається (роз- пилюється), утворюються ко- лії і сліди. Внаслідок цього знижується врожайність культури, руйнується струк- тура ґрунту, виникає вітро- ва і водна ерозія, збільшу- ються витрати на обробіток

(рис. 19).

Обробіток, під час якого ґрунт обробляється на мінімально мож- ливу глибину і за один прохід в агрегаті виконується кілька техно- логічних операцій, називають мінімальним, а систему — системою мінімального обробітку ґрунту. Такий обробіток дає змогу знизити

Рис. 19. Схематичне зображення шкідливої дії ходових систем сільськогосподарських машин на ґрунт

107