- •2. Організаційно-економічна характеристика господарства
- •2.1. Географічне та адміністративне розташування господарства
- •2.2. Спеціалізація господарства
- •2.3. Землекористування
- •Склад земельних угідь
- •3. Грунтово-кліматичні умови господарства Кліматичні умови
- •Ґрунтові умови
- •Характеристика грунтів господарства
- •4. Рільництво
- •4.1. Структура посівних площ
- •4.2. Система сівозмін
- •4.3. Система обробітку грунту
- •4.4. Система удобрення культур у сівозміні
- •5. Насінництво
- •6. Технологія вирощування пшениці озимої Система обробітку ґрунту
- •7. Кормовиробництво
- •8. Овочівництво
- •9. Зберігання і переробка с.-г. Продукції
- •10. Охорона праці і навколишнього середовища
- •Висновки та пропозиції
- •Список використаної літератури
7. Кормовиробництво
Інститут сільського господарства степової зони НААНУ (Дніпропетровськ) та мережа його дослідних станцій і господарств проводить селекційно-насінницьку роботу з кормовими культурами: сорго віничне, сорго цукрове, суданська трава, сорго-суданські гібриди, вика яра. Щорічно на його базі вирощується і реалізується насіння високих репродукцій сортів і гібридів.
8. Овочівництво
Овочівництво в Інституті сільського господарства степової зони НААНУ відсутнє.
9. Зберігання і переробка с.-г. Продукції
Процеси формування зерна та його якості будуть залежати від виконання агровимог щодо збирання врожаю. Спосіб збирання – прямий або роздільний повинен залежати від агрофітоценотичної ситуації. Якість зерна в значній мірі втрачається через перестій озимих на корені. При цьому зерно формується з мікротріщинами, які викликають порушення процесів дозрівання зерна при зберіганні його в зерносховищах.
При роздільному комбайнуванні (екстенсивний спосіб збирання врожаю) пшеницю скошують у валки при вологості зерна 28–30 %. Скошування посівів у валки проводиться жниварками різних модифікацій (ЖСМ-6; ЖВР-10А; ЖВБ-4,2; ЖВА-6 та іншими). Агрегат повинен рухатись човниковим способом.
Після підсихання валків при вологості зерна 12–16 % проводиться обмолот зерна в потоці очищається і при необхідності просушується до базисних кондицій. Значним недоліком роздільного способу збирання є великі втрати зерна, якщо валки попадають під дощ. Зерно цінних і сильних пшениць підробляється і складається окремо[12].
Пряме комбайнування озимої пшениці розпочинають коли вологість зерна знижується до 16–18 %. Швидкість агрегату при прямому комбайнуванні не більше 6–8 км/год. Втрати зерна при збиранні повинні бути не більше 1 %, засміченість зерна в бункері – не більше 2,5 %, травмованість – не більше 2 %.
Зернозбиральні комбайни Дон-1500, КЕЙС тощо відрізняються системами обмолоту, пропускною здатністю та продуктивністю.
При збиранні вологої маси краще використовувати комбайни з ексцентричною конструкцією роторів, що дозволяє запобігти утворенню «жгута», внаслідок чого забезпечується якісна сепарація в нижній частині ротора.
Збирання врожаю озимої пшениці
Таблиця 10
Календарні строки збирання врожаю |
Фази збиральної стиглості |
Спосіб збирання урожаю |
Марка машин |
1 га декада липня |
при повній стиглості |
пряме комбайнування |
Дон-1500,КЕЙС |
У господарстві озиму пшеницю збирають переважно прямим комбайнуванням у фазі повної стиглості комбайном Дон-1500, КЕЙС.
Первинна переробка і зберігання продукції
Зернову суміш очищають від домішок з урахуванням різниці між зернами основної культури і домішками: за шириною і товщиною - на решетах з круглими і продовгуватими отворами в зерноочисних, сортувальних і калібрувальних машинах; за довжиною - в циліндричних і дискових трієрах; з використанням аеродинамічних властивостей - за допомогою повітряного потоку в аспіраційних колонках, пневмосепараторах і пневмоколонках; за формою і станом поверхні зерна і домішок - на решетах з отворами трикутної форми в спіральних і стрічкових сепараторах, гірках, змійках; за щільністю (питома маса) - на пневматичних сортувальних столах, каменевідбіркових машинах; за металомагнітними і електричними властивостями, кольором - на електромагнітних і електростатичних, електронних машинах і за допомогою фотоелементів.
В процесі очищення зернових мас одержують, крім основного зерна, побічні продукти і відходи. Побічними продуктами є зернова суміш первинної обробки, яка містить від 50 до 70% чи від 70 до 80% зерен продовольчих, кормових і бобових культур, які згідно із стандартом віднесені до основного зерна або зернових домішок. Заключним етапом очищення зернових мас є визначення технологічної ефективності роботи зерноочисних машин, яку контролюють шляхом відбору зразків зерна і відходів не менше двох разів на зміну.
Зерно сушать для зменшення вологості до межі, яка забезпечує якість його в процесі зберігання, для доведення його до потрібних параметрів під час заготівлі і постачання на переробку, а також для знищення комірних шкідників. Усі способи сушіння зерна, які поширені в даний час, базуються на сорбційних властивостях зерна. Видалення з зерна частини води відбувається шляхом створення умов, які сприяють виникненню процесу десорбції[2].